Історія справи

Постанова КАС ВП від 18.10.2024 року у справі №520/4792/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 520/4792/22

адміністративне провадження № К/990/28044/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Єресько Л.О.,

Смоковича М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 (головуючий суддя - Ю.О. Супрун)

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2023 (головуючий суддя - Т.С. Перцова, судді - В.Б. Русанова, С.П. Жигилій)

у справі № 520/4792/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Харківській області

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення додаткової винагороди,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 171 о/с від 27.03.2022 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»;

- поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського відділення забезпечення роботи спеціальних майданчиків центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.03.2022 по день постановлення рішення;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень щомісячно, як складову частину грошового забезпечення згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

2. На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при звільненні відповідачем не проведено належного службового розслідування, а саме: не зібрано та не перевірено відомостей про обставини, що мають значення для справи, не прийнято до уваги, що позивач у період з 26.02.2022 по 09.03.2022 виконував обов`язки на території Бучанського району, був вірним Присязі поліцейського. Зауважує, що позивач не покидав службу та не покидав межі території України, а з огляду на характер та зміст служби поліцейського, останній виконує обов`язки на всій території України, а не виключно в конкретно окресленому місці чи кабінеті. Також позивач указує щодо порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування, оскільки позивачу не повідомлено про ініціювання службового розслідування, не забезпечено можливість надання письмових пояснень та доказів щодо предмета службового розслідування та відсутності дисциплінарного проступку. Крім того, позивачем наголошується про необґрунтованість застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення. З огляду на неправомірність наказу про звільнення, позивач вважає, що наявні підстави для поновлення його на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Також, на думку позивача, на його користь підлягає стягненню додаткова винагорода, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2022, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2023, позовну заяву залишено без задоволення.

4. При прийнятті рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшли висновку про те, що доведеним є факт порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось у відсутності на службі за місцем дислокації підрозділу та невиконання своїх функціональних обов`язків під час воєнного стану на території України, зокрема на території дислокації підрозділу, що, у свою чергу є грубим порушенням наказів Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та Присяги працівника поліції. Суди виснували, що застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

6. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник вказує пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

7. Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, заявник касаційної скарги вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, який затверджено Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, щодо необхідного мотивування рішення про застосування інших видів дисциплінарного стягнення, а також частини п`ятої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо конкретизації підстав, що пом`якшують відповідальність поліцейського при застосуванні дисциплінарного стягнення під час дії воєнного стану. Так, на переконання позивача, відповідачем та судами попередніх інстанцій не враховано, що дисциплінарне стягнення не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. При визначенні діяння поліцейського як дисциплінарного проступку особливе значення має наявність у вчиненні цього діяння вини поліцейського, яка пов`язується з невиконанням чи неналежним виконанням поліцейським своїх обов`язків без поважних причин. Наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини поліцейського. У зв`язку з цим, за позицією позивача, поліцейського не можна визнати винним, якщо він належно виконує свої обов`язки, зокрема, внаслідок обставин, які не залежать від нього або відсутності відповідних умов для виконання службових обов`язків. У підсумку позивач указує, що судами не враховано, що невихід позивача на роботу зумовлений початком повномасштабного вторгнення росії на територію України, що на думку позивача, є обставиною, що пом`якшує відповідальність поліцейського.

8. Обґрунтовуючи посилання на пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у взаємозв`язку з пунктом 3 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржник зазначає, що судом першої інстанції необґрунтовано відхилено клопотання позивача про витребування доказів, а саме: не було витребувано у відповідача інформацію чи було запрошено позивача надати письмові пояснення під час розгляду відносно нього дисциплінарного провадження. Позивач зауважує, що приписами законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини щодо порядку проведення службового розслідування, визначено, що службове розслідування має бути проведено із наданням поліцейському, стосовно якого воно проводиться, права на захист, що реалізується шляхом подачі поліцейським пояснень, клопотань, скарг. Позивач наголошує, що відповідач не повідомив позивача про ініціювання службового розслідування відносно нього, не забезпечив можливість подати письмові пояснення, чим порушено право позивача на захист порушених прав під час проведення службового розслідування. Звертає увагу на те, що фактично службове розслідування призначено та проведено із затвердженням висновку та виданням наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності в один день, що унеможливлює надання позивачем будь-яких пояснень щодо порушення ним дисципліни.

Позиція інших учасників справи

9. У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Рух касаційної скарги

10. Ухвалою Верховного Суду від 04.09.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

11. Ухвалою Верховного Суду від 17.10.2024 призначено справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

12. ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області на посаді поліцейського відділення забезпечення роботи спеціальних майданчиків центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області.

13. Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 27.03.2022 № 506 «Про призначення та проведення службового розслідування» призначено та проведено службове розслідування щодо позивача. Підставою для його проведення послугував рапорт начальника центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_2 про те, що нібито з 09.03.2022 по теперішній поліцейський відділення забезпечення роботи спеціальних майданчиків центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області старший сержант поліції ОСОБА_1 безпідставно не виходить на службу, про причини своєї відсутності нікому не повідомив, на зв`язок не виходить.

14. За результатами службового розслідування начальником Головного управління Національної поліції в Харківській області 27.03.2022 затверджений висновок службового розслідування.

15. В ході службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено таке: « 26.03.2022 до Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшов рапорт начальника центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_2 про те, що нібито з 09.03.2022 по теперішній час поліцейський відділення забезпечення роботи спеціальних майданчиків центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області старший сержант поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, освіта вища, в Національній поліції України з 07.11.2015, на посаді з 13.12.2018, діючих дисциплінарних стягнень не має, безпідставно не виходить на службу, про причини своєї відсутності нікому не повідомив, на зв`язок не виходить.

Опитаний начальник центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області майор поліції ОСОБА_2 підтвердив факти, викладені у своєму рапорті.

Опитаний начальник відділення забезпечення роботи спеціальних майданчиків центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_3 пояснив, що старший сержант поліції ОСОБА_1 з 27.02.2022 повинен був заступити на чергування, однак останній безпідставно не виходив на службу та не виходить на зв`язок. На телефонні дзвінки не відповідає.

З метою з`ясування обставин відсутності на службі старшого сержанта поліції ОСОБА_1 26.03.2022 о 10.30 членом дисциплінарної комісії старшим інспектором ВСР УГІ Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_4 було здійснено телефонний дзвінок на мобільний номер останнього НОМЕР_1 . В телефонній бесіді старший сержант поліції ОСОБА_1 об`єктивні причини не виходу на службу не повідомив.

Разом з цим, зі слів лейтенанта поліції ОСОБА_3 йому стало відомо, що старший сержант поліції ОСОБА_1 на теперішній час перебуває у м. Кропивницькому.

Також встановлено, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до якого Міністерство внутрішніх справ України, зокрема, в особі Національної поліції України, яка є структурним підрозділом, зобов`язано запровадити та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Згідно з вимогами статті 17 Закон України «Про правовий режим воєнного стану», органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об`єднання, а також громадяни зобов`язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.

Старший сержант поліції ОСОБА_1 склав Присягу на вірність Українському народові, згідно з якої присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Відповідно до вимог пункту 1 наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» (далі - наказ) поліцейським, які перебувають поза місцем несення служби, крім тих, що виконують службові завдання, протягом 1 доби повинні прибути до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік, а саме:

поліцейським, для яких проїзд у регіон місця проходження служби є неможливим у зв`язку з об`єктивними причинами (тимчасова окупація, повне зупинення транспортного сполучення);

поліцейським, які виховують одного або більше дітей віком до 18 років або на утриманні яких перебувають батьки, що потребують стороннього догляду, та виїхали з метою супроводу дітей в евакуацію, та чоловіки (дружини), які є поліцейськими, військовослужбовцями або особами рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, задіяними до виконання службових обов`язків за місцем проходження служби;

поліцейським, які мають статус одинокої матері (батька).

Згідно вимог пункту 3 наказу поліцейські, які не підпадають під перелік осіб, визначених пунктом 1 цього наказу, зобов`язані невідкладно прибути до органу поліції за місцем несення служби.

У ході проведення службового розслідування встановлено, що старший сержант поліції ОСОБА_1 не підпадає під категорію поліцейських згідно переліку, зазначеного у пункті 1 наказу.

Разом з цим, останній не прибув до органу поліції за місцем несення служби, чим порушив вимоги пункту 3 наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану».

Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого часу, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

У ході проведеного службового розслідування обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність старшого сержанта поліції ОСОБА_1 не встановлені.

Таким чином, у ході проведення службового розслідування встановлено, що у період з 27.02.2022 по 27.03.2022 поліцейський відділення забезпечення роботи спеціальних майданчиків центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області старший сержант поліції ОСОБА_1 безпідставно був відсутній на службі без поважних причин, а також не взяв участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, тим самим вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим проходженням служби в Національній поліції України.

За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пункту 1 частини першої статті 18, пункту 24 частини першої статті 23, частини другої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 3 наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану», застосовано до поліцейського відділення забезпечення роботи спеціальних майданчиків центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції».

16. На підставі висновків службового розслідування наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 27.03.2022 № 226 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського Головного управління Національної поліції в Харківській області» до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни.

17. Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 27.03.2022 № 171 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського відділення забезпечення роботи спеціальних майданчиків центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Харківській області звільнено за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 27.03.2022.

18. Вказане зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.

Релевантні джерела права й акти їх застосування

19. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».

21. За приписами частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

22. Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

23. Відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом

24. Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

25. Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

26. Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

27. За статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

28. Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

29. Відповідно до частин першої-четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

30. Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено у статті 19 Дисциплінарного статуту, частиною третьої якої передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

31. Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Позиція Верховного Суду

32. За змістом частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

33. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

34. Спір у цій справі виник у зв`язку із накладенням дисциплінарного стягнення на поліцейського у вигляді звільнення зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

35. Підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало вчинення ним дисциплінарного проступку, що виразилось у порушені вимог пункту 1 частини першої статті 18, пункту 24 частини першої статті 23, частини другої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 3 наказу Національної поліції України від 10.03.2022 № 190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану».

36. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про доведеність відповідачем факту порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось у відсутності на службі за місцем дислокації підрозділу та невиконання своїх функціональних обов`язків під час воєнного стану на території України, зокрема на території дислокації підрозділу. Відповідно виснували про правомірність накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

37. Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить із такого.

38. Окреслюючи загальні риси професії поліцейського варто вказати, що з аналізу положень Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту слідує, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

39. Загальновідомим є те, що 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому Указами Президента України воєнний стан було продовжено і він діє по даний час.

40. Частинами другою та третьою статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» установлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.

41. Отже на позивача, який проходить службу особливого характеру, покладена додаткова відповідальність щодо захисту інтересів держави під час воєнного стану.

42. Судами встановлено, що позивач з 27.02.2022 по 27.03.2022 був відсутній на службі без поважних причин, а також не взяв участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, тим самим вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим проходженням служби в Національній поліції України.

43. Ключові аргументи позивача зводяться головним чином до того, що відповідачем не дотримано процедуру проведення службового розслідування, оскільки позивачу не повідомлено про ініціювання службового розслідування, не забезпечено можливість надання письмових пояснень та доказів щодо предмета службового розслідування.

44. Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою з`ясування обставин відсутності на службі старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , 27.03.2022 членом дисциплінарної комісії старшим інспектором ВСР УГІ Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_4 було здійснено телефонний дзвінок позивачу. В телефонній бесіді старший сержант поліції ОСОБА_1 відмовився надати письмове пояснення, зазначивши, що перебуває у населеному пункті Черкаська Лозова з 24.02.2022, про свій виїзд з м. Харкова прийняв рішення самостійно, об`єктивні причини не виходу на службу не повідомив.

45. Вказані обставини підтверджено актом про відмову надати пояснення від 27.03.2022 № 271/119-15-2022.

46. А тому доводи позивача про порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування спростовуються встановленими судами обставинами справи.

47. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги позивача, що слугували підставою для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції зауважує, що згідно усталеної практики Верховного Суду, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, від 28.10.2021 у справі № 520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20, від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22 та ін.).

48. У розглядуваному випадку судами не встановлено обставин, які б свідчили про те, що висновки відповідача, якими він мотивував наявність підстав для застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, є довільними, нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів.

49. Доводи позивача про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій щодо доведеності відповідачем наявності у діях позивача складу дисциплінарного проступку і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судами обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

50. Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

51. Відтак, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області № 171 о/с від 27.03.2022 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

52. Отже, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

53. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

54. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

55. Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

56. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 327 341 345 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2023 у справі № 520/4792/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Л.О. Єресько

М.І. Смокович