Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.02.2021 року у справі №340/3143/20
Постанова КАС ВП від 18.10.2022 року у справі №340/3143/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 340/3143/20

адміністративне провадження № К/9901/1803/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 340/3143/20

за позовом Дочірнього підприємства «Завод залізобетонних виробів» Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроенергобудпром»

до Світловодської міської ради Кіровоградської області

про визнання протиправним та скасування рішення

за касаційною скаргою Дочірнього підприємства «Завод залізобетонних виробів» Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроенергобудпром» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року (головуючий суддя Пасічник Ю. П.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року (колегія у складі: головуючого судді Чепурнова Д. В., суддів: Сафронової С. В., Мельника В. В.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Дочірнє підприємство «Завод залізобетонних виробів» Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроенергобудпром» звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Світловодської міської ради Кіровоградської області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Світловодської міської ради Кіровоградської області від 02 червня 2020 року № 2007 «Про відмову у передачі в постійне користування земельної ділянки за адресою: вул. Городоцька, 77, м. Світловодськ ДП «Завод залізобетонних виробів» ТОВ «Дніпроенергобудпром».

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався та не, що він є правонаступником товариства з додатковою відповідальністю «Об`єднання Дніпроенергобудпром» щодо прав, обов`язків та майна. Позивач вказує, що в постійному користуванні товариства з додатковою відповідальністю «Об`єднання Дніпроенергобудпром» перебувала земельна ділянка площею 5,4697 га за адресою: вул. Городоцька, 77 (до перейменування Єгорова), м. Світловодськ Кіровоградська область, для обслуговування виробничої бази, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17 листопада 2016 року. З метою врегулювання питання щодо передачі в постійне користування земельної ділянки на якій розміщено придбані у товариства з додатковою відповідальністю «Об`єднання Дніпроенергобудпром» комплекс будівель, позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою від 25 лютого 2020 року, але рішенням вісімдесят четвертої сесії сьомого скликання від 02 червня 2020 року № 2007 відповідач відмовив у передачі земельної ділянки в постійне користування у зв`язку з тим, що відповідно до ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік суб`єктів, яким може бути передано в постійне користування земельна ділянка, а позивач до вказаного переліку не входить. Крім того, позивач вказує, що прийняття рішення від 02 червня 2020 року № 2007 про відмову в передачі земельної ділянки в постійне користування здійснено з порушенням положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки сесію скликано, а оскаржуване рішення підписано не уповноваженою особою у зв`язку з тим, що повноваження Сапянова Ю. О., як секретаря міської ради припинено рішенням від 24 лютого 2020 року № 1937.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 14 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовив.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що попередній землекористувач земельної ділянки на яку претендує позивач, добровільно відмовився від права постійного користування земельною ділянкою, її власник прийняв відповідне рішення та повідомив про це орган державної реєстрації, тому станом на час звернення позивача із заявою про надання права постійного користування земельною ділянкою за адресою: вул. Городоцька, 77, м. Світловодськ, відповідач правомірно відмовив у наданні права постійного користування, адже в даному випадку підлягають застосуванню норми ст. 92 ЗК України. Позивач не є підприємством державної або комунальної власності, а тому на нього не поширюється дія статті 92 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) щодо права постійного користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 16 січня 2021 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Дочірнього підприємства «Завод залізобетонних виробів» Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроенергобудпром» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Так, судами не правильно застосовно до спірних правовідносин ст. 92 ЗК України, оскільки ця норма застосовується при первинному отриманні земельної ділянки у постійне користування, однак позивач просив надати йому у постійне користування земельну ділянку, що вже перебувала у постійному користуванні підприємства, правонаступником якого є позивач. Скаржник наполягає на тому, що особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 січня 2021 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів Мороз Л. Л., Стрелець Т. Г.

8. Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Дочірнього підприємства «Завод залізобетонних виробів» Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроенергобудпром» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року.

9. Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 18 жовтня 2022 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17 листопада 2016 року у Товариства з додатковою відповідальністю «Об`єднання Дніпроенергобудпром» перебувала в постійному користуванні земельна ділянка площею 5,4697 га (кадастровий номер 3510900000:50:041:0015) для обслуговування виробничої бази за адресою: вул. Єгорова (теперішня Городоцька), 77, м. Світловодськ, Кіровоградська область.

11. 15 серпня 2018 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Об`єднання Дніпроенергобудпром» (продавець) та позивачем (покупець) був укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого позивач по справі придбав комплекс будівель за адресою: вул. Городоцька (до перейменування Єгорова), 77, м. Світловодськ, Кіровоградська область, розташованих на земельній ділянці загальною площею 5,4697 га.

12. 28 грудня 2018 року Товариство з додатковою відповідальністю «Об`єднання Дніпроенергобудпром» звернулось до Світловодської міської ради Кіровоградської області з клопотанням про припинення права постійного користування земельною ділянкою, в т.ч. і за адресою вул. Городоцька, 77, м. Світловодськ, у зв`язку з відчуженням нерухомого майна, яке знаходиться на вказаній земельній ділянці.

13. 22 січня 2019 року рішенням Світловодської міської ради Кіровоградської області № 1566 припинено ТДВ «Об`єднання Дніпроенергобудпром» право постійного користування земельною ділянкою за адресою: вул. Городоцька, 77, м. Світловодськ площею 5,4697 га, а земельну ділянку вилучено з постійного користування.

14. Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 11 вересня 2020 року земельна ділянка кадастровий номер 3510900000:50:041:0015 перебуває в комунальній власності, будь-яких інших відомостей про реєстрацію іншого речового права, в т.ч. і постійного користування, реєстр не містить.

15. 25 лютого 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про передачу в постійне користування земельної ділянки за адресою: вул. Городоцька, 77, м. Світловодськ (кадастровий номер 3510900000:50:041:0015), як правонаступнику попереднього землекористувача.

16. Рішенням 84-ої сесії сього скликання Світловодської міської ради від 02 червня 2020 року № 2006, Дочірньому підприємству «Завод залізобетонних виробів» Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроенергобудпром» відмовлено у передачі в постійне користування земельної ділянки за адресою: вул. Городоцька, 77, м. Світловодськ, у зв`язку з тим, що відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності можуть набути лише підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

20. Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним та необгрунтованим, Дочірнє підприємство «Завод залізобетонних виробів» Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроенергобудпром» звернулося до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

22. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

23. Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

24. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

25. Спором адміністративної юрисдикції у розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).

26. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

27. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, зазначеними положеннями КАС України визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

28. При віднесенні спору до тієї чи іншої юрисдикції важливо враховувати, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад, а участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий, проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

При цьому КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

29. Під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

30. Як встановлено судами попередніх інстанцій та зазначалось раніше, відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17 листопада 2016 року у Товариства з додатковою відповідальністю «Об`єднання Дніпроенергобудпром» перебувала в постійному користуванні земельна ділянка площею 5,4697 га (кадастровий номер 3510900000:50:041:0015) для обслуговування виробничої бази за адресою: вул. Єгорова (теперішня Городоцька), 77, м. Світловодськ, Кіровоградська область .

31. 15 серпня 2018 року між товариством з додатковою відповідальністю «Об`єднання Дніпроенергобудпром» (продавець) та позивачем (покупець) був укладений договір купівлі-продажу за умовами якого позивач по справі придбав комплекс будівель за адресою: вул. Городоцька (до перейменування Єгорова), 77, м. Світловодськ, Кіровоградська область , розташованих на земельній ділянці загальною площею 5,4697 га.

32. 28 грудня 2018 року товариство з додатковою відповідальністю «Об`єднання Дніпроенергобудпром» (попередній власник комплексу будівель, які придбав позивач) звернулось до Світловодської міської ради Кіровоградської області з клопотанням про припинення права постійного користування земельною ділянкою, в т.ч. і за адресою вул. Городоцька, 77, м. Світловодськ , у зв`язку з відчуженням нерухомого майна, яке знаходиться на вказаній земельній ділянці.

22 січня 2019 року рішенням Світловодської міської ради Кіровоградської області № 1566 припинено ТДВ «Об`єднання Дніпроенергобудпром» право постійного користування земельною ділянкою за адресою: вул. Городоцька, 77, м. Світловодськ площею 5,4697 га, а земельну ділянку вилучено з постійного користування.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 11 вересня 2020 року земельна ділянка кадастровий номер 3510900000:50:041:0015 перебуває в комунальній власності, будь-яких інших відомостей про реєстрацію іншого речового права, в т.ч. і постійного користування, реєстр не містить.

33. Слід наголосити на висновках Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 01 жовтня 2019 року у справі № 922/2723/17 стосовно того, що рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з погляду його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації цього рішення виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

34. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 756/16374/16-ц зазначено: «Оскільки суб`єкт владних повноважень відмовив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні певних дій щодо земельної ділянки, користувачем якої вважають себе позивачі, які (дії) пов`язані з набуттям ними права власності на цю земельну ділянку, то у цьому випадку обраний позивачами спосіб захисту приватного права спрямований на захист їх цивільних прав та інтересів в отриманні спірної земельної ділянки. І саме від встановлення обставин, з якими позивачі пов`язують виникнення у них речового права на спірну земельну ділянку, залежить правильне вирішення спору».

35. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 травня 2020 року у справі № 815/1788/15 відзначила: «Велика Палата Верховного Суду наголошує, що у разі оскарження рішення органів владних повноважень судам слід перевірити (встановити) чи є оскаржуване рішення таким, за наслідками виконання якого настають юридично значимі дії, зокрема видача свідоцтва про право власності, чи настає інший кінцевий результат, чи це рішення з урахуванням якого (на підставі якого) приймається остаточне рішення органу владних повноважень.

Вказані обставини унеможливлюють подальший розгляд справи й ухвалення рішення по суті спору, а є підставами для закриття провадження у справі, оскільки її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства».

36. Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не має підстав не погодитися із визначеним підходом.

37. Так, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем оскаржується рішення Світловодської міської ради Кіровоградської області від 02 червня 2020 року № 2007 «Про відмову у передачі в постійне користування земельної ділянки за адресою: вул. Городоцька, 77, м. Світловодськ ДП «Завод залізобетонних виробів» ТОВ «Дніпроенергобудпром».

Поряд з цим, як встановлено судами попередніх інстанцій, на спірній земельній ділянці розташовано комплекс будівель, які придбав позивач.

38. Тобто, ДП «Завод залізобетонних виробів» ТОВ «Дніпроенергобудпром» звернулось до відповідача для отримання у постійне користування сформованої земельної ділянки з присвоєним кадастровим номером на якій розташовано його нерухоме майно.

39. Отже, спір у цій справі стосується, в першу чергу, надання у постійне користування земельної ділянки, належної відповідачу на праві комунальної власності, що свідчить про приватно-правовий, а не публічний характер правовідносин.

40. Між тим, адміністративний суд не може вирішувати питання про передачу у постійне користування земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що спір у цій справі не є публічно правовим і з урахуванням суб`єктного складу сторін має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

41. Оскільки суди попередніх інстанцій розглянули справу з порушенням правил предметної юрисдикції, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду встановив наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень із закриттям провадження у справі.

42. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2022 року у справі № 480/3207/20.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

43. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

44. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

45. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» («Golder v. the United Kingdom») від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, § 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Станєв проти Болгарії» («Stanev v. Bulgaria») від 17 січня 2012 року, заява № 36760/06, § 230).

46. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Крім того, Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 25 лютого 1993 року у справі «Доббертен проти Франції» зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France, заява № 88/1991/340/413).

47. З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Завод залізобетонних виробів» Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроенергобудпром» слід задовольнити частково, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а провадження у справі закрити.

48. 15 березня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання від Дочірнього підприємства «Завод залізобетонних виробів» Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроенергобудпром» про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.

У вказаному клопотанні заявник вказує на те, що оскільки відповідач повністю відновив порушені права позивача та відсутні підстави вважати, що повне відновлення прав позивача неможливе без визнання рішення суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення, тому провадження у справі підлягає закриттю.

49. Згідно пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

50. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 800/369/17, зазначено:

У розумінні пункту 8 частини першої статті 238 КАС у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з`ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.

Тобто для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб`єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких дій чи бездіяльності протиправними.

51. Колегія суддів вважає, що клопотання позивача про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України задоволенню не підлягає, оскільки як вбачається із доданого до вказаного клопотання рішення Світловодської міської ради Кіровоградської області, оскаржуване у цій справі рішення скасовано відповідачем лише 20 січня 2021 року.

Тобто, на момент розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень було чинним.

Керуючись статтями 238, 239, 341, 344, 349, 354, 355, 356, 359, пунктом 4 Перехідних положень КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Завод залізобетонних виробів» Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроенергобудпром» задовольнити частково.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року скасувати.

Провадження у справі за позовом Дочірнього підприємства «Завод залізобетонних виробів» Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроенергобудпром» до Світловодської міської ради Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.

Роз`яснити Дочірньому підприємству «Завод залізобетонних виробів» Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпроенергобудпром», що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського суду та що воно вправі протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Л.Л. Мороз Т.Г. Стрелець