Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 жовтня 2018 року

Київ

справа №820/2751/18

адміністративне провадження №К/9901/60069/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 у складі судді Панова М.М. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2018 у складі колегії суддів: Калитки О.М., Кононенко З.О., Калиновського В.А. у справі №820/2751/18 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати дії УПСЗН Немишлянського району Харківської міської ради по вимогам до споживача послуг - ОСОБА_2 виплатити або реструктуризувати невизнані нею «заборгованості», по яким до того ж минули встановлені Законом строки позовної давності, під загрозою позбавлення субсидії, противоправними та зобов'язати УПСЗН утриматися від таких протиправних дій; у разі незгоди споживача послуг з даними, переданими виконавцями послуг, перш ніж позбавляти споживача послуг субсидії, вимагати від виконавців послуг або Акта звірки взаємних розрахунків зі споживачами, або судового рішення, що підтверджує дані, передані в УПСЗН виконавцями послуг.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору залишено без задоволення, позовну заяву залишено без руху та надано строк позивачу для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою цього ж суду від 26 квітня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Немишлянського району Харківського міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2018 року ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2018 року та у відповідності до рішення Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року по справі № 761/24881/16 звільнити позивача від сплати судового збору.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Вимоги до позовної заяви визначено ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Крім того, відповідно до вимог пункту 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в порушення вказаних норм права, позивачем в позовній заяві не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи відповідача та не надано письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав до матеріалів позовної заяви, позовна заява таких застережень теж не містить .

Крім того, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, проте, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року вказане клопотання ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 169 КАС України).

Ухвалою від 18 квітня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: позовної заяви із зазначенням ідентифікаційного коду відповідача разом із копією для відповідача; оригінала платіжного документа про сплату судового збору в розмірі 704,80 грн.; письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Встановлено, що згідно зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення позивач отримала копію ухвали про залишення позовної заяви без руху особисто 20.04.2018. Таким чином, останнім днем строку для усунення недоліків позовної заяви було 25.04.2018.

Разом з тим, на момент постановлення судом першої інстанції ухвали від 26.04.2018, позивачем недоліки усунуто не було.

Згідно ч. 4 ст. 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 повернуто позивачу.

У зв'язку з тим, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі від 18 квітня 2018 року, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для повернення судом першої інстанції позовної заяви заявнику.

Що стосується покликання позивача на рішення Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року по справі № 761/24881/16 колегія суддів зазначає, що в даному рішенні зазначено, що при прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору.

Вказаним рішенням висловлена правова позиція, згідно якої споживачі, які звернулись за захистом своїх прав згідно Закону України "Про захист прав споживачів", звільняються від сплати судового збору як при поданні позовної заяви, так і на наступних стадіях цивільного процесу.

Проте, колегія суддів зазначає, що предметом позову у справі № 820/2751/18 є правовідносини з приводу надання субсидії позивачу, а не захист його прав, як споживача.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що правовідносини у даній справі не є подібними зі правовідносинами, що були предметом розгляду у справі 761/24881/16, тому посилання позивача на рішення Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у вказаній справі, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, є безпідставним.

Крім того колегія суддів зазначає, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року також було зобов'язано позивача надати до суду позовну заяву із зазначенням ідентифікаційного коду відповідача разом із копією для відповідача та письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, позивачем не надано доказів виконання вимог ухвали від 18 квітня 2018 року і в наведеній частині.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року та постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2018 року винесенні з додержанням норм процесуального права, тому відсутні підстави для їх скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2018 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

Т.О. Анцупова

О.П. Стародуб ,

Судді Верховного Суду