Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2019 року

Київ

справа №813/213/17

адміністративне провадження №К/9901/15884/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Калашнікової О.В.,

суддів - Білак М.В., Губської О.А.

розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 813/213/17

за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу державної виконавчої служби міста Львова, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та скасування постанови

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2017 року (прийняту одноособово суддею Гулик А.Г.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Курилець А.Р., суддів: Качмар В.Я., Мікули О.І.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2017 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Сихівського відділу державної виконавчої служби міста Львова (надалі - відповідач), в якому просив визнати протиправними дії державного виконавця та скасувати постанову про стягнення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

3. Рішення судів мотивовані тим, що відповідно до частини другої статті 267 КАС України штраф за невиконання постанови суду накладається на керівника суб`єкта владних повноважень незалежно від того чи залучався такий керівник як відповідач при прийнятті відповідної постанови.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. У червні 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .

5. У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року.

7. 05 лютого 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

8. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (позивача у справі):

8.1. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

8.2. Скаржник зазначає, що судами порушено вимоги статті 3 КАС України щодо недотримання визначення суб`єкта владних повноважень та ототожнення його з поняттям фізичної особи, що призвело до невірного вирішення спору.

9. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надавав.

10. Доводи, викладені у запереченні на касаційну скаргу (третя особа):

10.1. Третя особа ОСОБА_2 просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

10.2 ОСОБА_2 посилається на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року, за його позовом до Сихівського відділу державної виконавчої служби міста Львова про скасування постанови про закриття виконавчого провадження, якою позов задоволено, скасовано постанову державного виконавця про закриття виконавчого провадження від 14 вересня 2016 року № 51376600.

10.3 Підставою для задоволення позовних вимог було те, що державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби міста Львова винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 14 вересня 2016 року № 51376600, однак не враховано, що кошти перераховані на особистий рахунок ОСОБА_2 надійшли від установи, яка не є стороною у виконавчому провадженні.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2015 у справі № 813/3066/15 позовні вимоги ОСОБА_2 до Львівської виправної колонії № 48 управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області задоволено, зобов`язано Львівську виправну колонію № 48 управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області подати у місячний строк з дня набрання законної сили постановою суду звіт про виконання судового рішення. Постанова суду набрала законної сили 09 грудня 2015 року.

12. Львівським окружним адміністративним судом 29 грудня 2015 року видано виконавчий лист №813/3066/15, в якому боржником зазначено Львівську виправну колонію № 48 управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області.

13 .У січні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про накладення штрафу на винну посадову особу та встановлення нового строку подання звіту, в якій просив встановити новий строк подання звіту щодо виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року та накласти штраф на начальника установи - начальника арештного дому ОСОБА_1 або на головного бухгалтера Львівської виправної колонії № 48 управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, що складає 41340 (сорок одну тисячу триста сорок) гривень 00 коп., з них половину штрафу стягнути на користь позивача ОСОБА_2 , іншу половину штрафу стягнути до Державного бюджету України.

14. У лютому 2016 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв ухвалу про накладення штрафу та встановлення нового строку подання звіту про виконання рішення суду, якою на керівника Львівської виправної колонії №48 управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області ОСОБА_1 за невиконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 27.08.2015 у справі № 813/3066/15 та несвоєчасне подання звіту накладено штраф у розмірі 13780,00 грн., половину якого стягнуто на користь позивача у розмірі 6890,00грн., іншу половину - до Державного бюджету України в розмірі 6890,00грн.

15. Державним виконавцем Сихівського відділу Державної виконавчої служби міста Львів Літавий В.М. 08 червня 2016 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 51376600 про стягнення з керівника установи Львівської виправної колонії № 48 ОСОБА_1 13780,00грн. з них 6890, 00грн. на користь ОСОБА_2 , 6890,00 грн. на користь Державного бюджету України.

16. До Сихівського відділу Державної виконавчої служби міста Львів надійшли платіжні доручення від Львівської виправної колонії № 48 про сплату штрафу.

17. 14 вересня 2016 року державний виконавець Сихівського відділу Державної виконавчої служби міста Львів Літавий В.М. прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження №51376600, оскільки боржником сплачено борг у повному обсязі.

18. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дії державного виконавця Сихівського відділу Державної виконавчої служби міста Львів Літавого В.М. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 14 вересня 2016 року № 51376600.

19. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року у справі №813/3047/15 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, визнано протиправними дії державного виконавця Сихівського відділу Державної виконавчої служби міста Львів Літавого В.М. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №51376600 від 14 вересня 2016 року.

20. На виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 у справі № 813/3047/15 державний виконавець Сихівського відділу Державної виконавчої служби міста Львів Літавий В.М. відновив виконавче провадження № 51376600.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

21. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

22. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

23. Відповідно до підпункту четвертого пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

24. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

25. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрала законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

27. Згідно з частиною другою 2 статті 267 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від 10 до 30 мінімальних заробітних плат.

28. Відповідно до частини першої статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.

29.Згідно з частиною другою цієї статті за іншими виконавчими документами державний виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника за письмовою заявою стягувача.

30. Відповідно до частини третьої статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів.

31. Частиною першою статті 69 Закону України «Про виконавче провадження» підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти стягувачу у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а якщо такий строк не встановлено - до десятого числа кожного місяця, наступного за звітним. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці кожні шість місяців надсилають державному виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

32. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

33. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

34. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

35. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за невиконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року та несвоєчасне подання звіту на керівника Львівської виправної колонії №48 управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області ОСОБА_1 накладено штраф, і що стороною у виконавчому провадженні № 51376600 є саме керівник Львівської виправної колонії №48 управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області ОСОБА_1, а не Львівська виправна колонія №48.

36. Також встановлено, що кошти, які надійшли на оплату штрафу, сплачені Львівською виправною колонією №48 управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області, яка не є стороною у виконавчому провадженні

37. Таким чином суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідно до частини другої статті 267 КАС України штраф за невиконання постанови суду, накладається на керівника суб`єкта владних повноважень незалежно від того чи залучався такий керівник як відповідач при прийнятті відповідної постанови.

38. Враховуючи викладене доводи позивача щодо недотримання судами попередніх інстанцій визначення суб`єкта владних повноважень та ототожнення його з поняттям фізичної особи не можуть бути взятими до уваги.

39. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень норм процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

40. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VI. Судові витрати

58. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року у справі №813/213/17- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

О.В. Калашнікова,

М.В. Білак,

О.А. Губська

Судді Верховного Суду