Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2018 року

м. Київ

справа № 826/18592/15

адміністративне провадження № К/9901/9211/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Гімона М. М., Гриціва М. І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 826/18592/15

за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі міста Києва до Будівельно-монтажного управління № 3 Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» про стягнення заборгованості;

за касаційною скаргою Будівельно-монтажного управління № 3 Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2015 року (у складі судді Кузьменка В. А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року (у складі колегії суддів: Бужак Н. П., Межевича М. В., Сорочка Є. О.) установив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У серпні 2015 року Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі міста Києва звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Будівельно-монтажного управління № 3 Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» про стягнення заборгованості у розмірі 615 573,60 грн.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що відповідач має заборгованість перед Пенсійним фондом України по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період червень-серпень 2015 року у розмірі 615 573,60 грн., у тому числі за Списком № 1 - 615 368,02 грн., за Списком № 2 - 205,58 грн.

3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року, позовні вимоги задоволено повністю.

4. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. Просив постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 серпня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. У запереченні на касаційну скаргу, яке надійшло до Вищого адміністративного суду України 01 вересня 2016 року, відповідач вказує на те, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були зняті з обліку та не включалися в розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за червень-серпень 2015 року. Інші особи, вказані скаржником в касаційній скарзі, дійсно працювали в товаристві та мають необхідний стаж роботи, що дає право на призначення пільгових пенсій.

7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

8. Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

9. 25 січня 2018 року касаційну скаргу Будівельно-монтажного управління № 3 Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у справі № 826/18592/15 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

10. Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Будівельно-монтажне управління № 3 ПАТ «Київметробуд» зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 01387413 та перебуває на обліку як страхувальник в УПФУ у Шевченківському районі міста Києва.

12. Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій відповідач має заборгованість перед пенсійним органом по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період червень-серпень 2015 року у розмірі 615 573,60 грн, у тому числі за Списком № 1 - 615 368,02 грн, за Списком № 2 - 205,58 грн.

13. УПФУ у Шевченківському районні м. Києва на адресу відповідача було направлено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за червень-серпень 2015 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями реєстрів поштових відправлень.

14. Однак відповідачем заборгованість в розмірі 615 573,60 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не сплачена.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив з того, що сума заборгованості Будівельно-монтажного управління № 3 ПАТ «Київметробуд» по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «а», «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з червня 2015 року по серпень 2015 року в розмірі 615 573,60 грн відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду справи не надано.

Отже, суди виходили з того, що сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яку має відшкодувати відповідач Управлінню Пенсійного фонду України у Шевченківському районі міста Києва, становить 615 573,60 грн.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій стягнули з Будівельно-монтажного управління № 3 ПАТ «Київметробуд» фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій на осіб, які ніколи не працювали у відповідача (ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_13.), а також на особу, яка померла (ОСОБА_3.).

17. Скаржник вказує, що на момент відкриття провадження у справі у суді першої інстанції заборгованість по пільговим пенсіям була ним частково сплачена на загальну суму 325000 грн і станом на 31 серпня 2015 року сума заборгованості становить 290573,60 грн.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

19. Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. «а», «б» - «з» цієї статті.

20. Згідно ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

21. Пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, визначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у пп. 2.1.1 п. 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі, серед іншого, 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

22. Згідно п. 6.4. Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

23. Пунктом 6.7 Інструкції встановлено, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

24. Отже, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

25. Вирішуючи справу по суті позовних вимог, суди виходили з того, що сума заборгованості відповідача на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а», «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період червень-серпень 2015 року становить 615 573,60 грн, у тому числі за Списком № 1 - 615 368,02 грн, за Списком № 2 - 205,58 грн.

26. Водночас у касаційній скарзі відповідач посилається на те, що на момент відкриття провадження у справі сума заборгованості частково була ним сплачена.

27. На підтвердження цього доводу в матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості по пільгових пенсіях за Списками № 1 та № 2, згідно якого скаржником за червень 2015 року - серпень 2015 року сплачено 325000 грн (а. с. 8), однак судом першої інстанції не надано цій обставині жодної оцінки.

28. До того ж, на стадії апеляційного розгляду справи відповідачем долучено до матеріалів справи акт звірення розрахунків за платежами, які сплачені до Управління Пенсійного фонду в Шевченківському районі м. Києва станом на 31 серпня 2015 року, згідно п. 4 якого останній відшкодував позивачу за період з червня по серпень 2015 року 325000 грн (а. с. 77). Однак суд апеляційної інстанції надані докази не дослідив.

Також суд апеляційної інстанції не надав оцінки доводам відповідача щодо протиправного, на його думку, стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на осіб, які ніколи не працювали в Будівельно-монтажному управлінні № 3 ПАТ «Київметробуд» (ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11.), а також на особу, яка померла (ОСОБА_3.).

29. Наведене свідчить, що судами першої та апеляційної інстанції не встановлено всіх обставин справи, які мають важливе значення для її правильного вирішення.

30. За змістом ч. 1 та 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

31. Без дослідження і з'ясування наведених вище обставин прийняті у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій не можна вважати законними та обґрунтованими.

32. За ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

33. Відтак, рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

34. Оскільки Суд повертає справу для нового розгляду до суду першої інстанції, то відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Будівельно-монтажного управління № 3 Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року скасувати, а справу № 826/18592/15 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Суддя М. М. Гімон

Суддя М. І. Гриців