Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.06.2019 року у справі №826/9602/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2019 року

Київ

справа №826/9602/16

адміністративне провадження №К/9901/19142/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2017 (судді: Сорочко Є.О. (головуючий), Земляна Г.В., Межевич М.В.) у справі №826/9602/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод сталевої дробі" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві про сплату боргу з єдиного внеску,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод сталевої дробі" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про скасування податкової вимоги від 02.03.2016 №Ю-3399-25 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

2. Позов обґрунтовано тим, що на час проведення антитерористичної операції (АТО) суб`єкти господарювання, які знаходяться на території її проведення, звільняються від обов`язків щодо сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції. Позивач наголошує, що сума заборгованості виникла за період, коли позивач знаходився на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території, де проводилась АТО, та був звільнений від обов`язку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.01.2017 в задоволенні позову відмовлено.

4. Рішення суду обґрунтовано висновком про те, що з суті положень Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" вбачається відстрочення виконання зобов`язань зі сплати єдиного соціального внеску, а не повне звільнення від його сплати за період знаходження у зоні проведення антитерористичної операції. Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було подано заяву про звільнення від обов`язку до Алчевської ОДПІ, яка на той час не виконувала покладені на неї обов`язки, а заяви про звільнення від обов`язків, зареєстрованої в ДПІ у м. Сєвєродонецьку яка на той час виконувала функціональних обов`язок з обслуговування платників податків Алчевської ОДПІ, позивачем надано не було, як не надано будь-яких інших доказів подання вказаної заяви за належністю.

5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2017 рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено, оскаржувану вимогу визнано протиправною та скасовано.

4. Задовольняючи позовні вимоги Товариства, суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності у позивача обов`язку сплати внесків у період з 14 квітня 2014 року, що унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2017 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «Завод сталевої дробі» зареєстровано як юридична особа 14.01.2004, згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію, місцезнаходження на час реєстрації - 94202, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Вокзальна, б. 122 «Б».

В подальшому, з 05.02.2015 позивачем було змінено місцезнаходження, згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДР) місцезнаходженням Товариства є м. Київ, вул. Мечникова 9, у зв`язку з чим Товариство перебувало на обліку в ДПІ у Печерському районі.

На час судового розгляду справи судами , місцезнаходження товариства згідно ЄДР є Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, будинок 8.

ДПІ у Печерському районі 02.03.2016 прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3399-25, в якій зазначено, що станом на 29.02.2016 заборгованість Товариства зі сплати єдиного внеску становить 2 194 002,26 грн (недоїмка).

Судами також встановлено, що до суми боргу, яка визначена вимогою від 02.03.2016 №Ю-3399-25, увійшла заборгованість за період з вересня 2014 року по січень 2015 року, тобто в період місцезнаходження позивача за адресою: 94202, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Вокзальна, б. 122 «Б ».

Крім того, позивач отримав сертифікат Торгово-промислової палати України №2692 від 20.01.2015, яким засвідчено настання для позивача форс-мажорних обставин з 02.06.2014 щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів.

Судами також встановлено, що позивач звернувся із заявою від 03.11.2014 №0311/14-3 до Алчевської ОДПІ ГУ Міндоходів Луганської області, яку прийнято та зареєстровано 05.11.2014, про звільнення його від обов`язку, як платника єдиного внеску, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.10.2016 у справі №826/27323/15, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 та набрала законної сили, зобов`язано ДПІ у Печерському районі списати суму безнадійного податкового боргу ТОВ «Завод сталевої дробі» по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 2 236 481,75 грн. Вказаним судовим рішенням встановлено, що такий борг складається із сум: 2151074,29 грн (нарахування за період з вересня 2014 року по січень 2015 року) + 85407,46 грн (за лютий 2015 року).

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального права, вказує їх неправильне застосування, зазначає, що ним правомірно було прийнято спірну вимогу, оскільки Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до Закону №1669, у відповідності до яких підпункт 8 пункту 4 статті 11 було виключено.

9. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

10.1 Частина перша статті 2

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

10.2 Частина 2 статті 6

Платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

10.3. Частини 5,7,8 статті 9

Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування; єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку; платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

10.4. Частини 1, 2, 4 Стаття 25

Рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

10.5. Пункт 9-3 Перехідних положень (з 13 березня 2015 року в зв`язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці" від 2 березня 2015 року №219-VIII пункт 9-3 постановлено вважати пунктом 9-4.

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

11. Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09ю2014 №1669.

11.1. Стаття 1

Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

12. 30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України видано розпорядження №1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням же Кабінету Міністрів України №1079-р від 05 листопада 2014 року "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р" дію розпорядження Кабінету Міністрів України №1053-р зупинено.

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України".

Відповідно до пунктів 1, 3 Розпорядження №12-75-р, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (згідно з додатком), та визнано такими, що втратили чинність: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція"; Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №1079-р "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року №1669-VІІ прийнято з метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

14. Платникам єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО надано можливість у період з 14.04.2014 до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану не виконувати встановлені частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» обов`язки щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

15. Водночас, Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у суму вимоги від 02.03.2016 №Ю-3399-25 увійшла заборгованість за період з вересня 2014 року по січень 2015 року, тобто в період місцезнаходження позивача за адресою: 94202, Луганська область, м. Алчевськ, вул . Вокзальна, б. 122 «Б» та передування такого на обліку в контролюючому органі, який розташований на території населеного пункту, визначеного переліком, зазначеним у статті 2 Закону №1669-VII, де проводилася антитерористична операція.

Розпорядженням від 30.10.2014 № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з додатком до вказаного Розпорядження до зазначених населених пунктів належить м. Алчевськ.

Згідно з додатком до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р, м. Алчевськ віднесено до населених пунктів де здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з положеннями Закону №1669-VII достатньою підставою, для звільнення від відповідальності за невиконання вимог щодо вчасності нарахування та сплати єдиного внеску є встановлення факту знаходження платника податку на обліку в податкових органах, розміщених на території проведення АТО.

Отже, позивач звільняється від відповідальності за невиконання вимог щодо вчасності нарахування та сплати єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, позивач перебував на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводиться антитерористична операція, тому згідно із положеннями Закону №1669-VII не несе фінансової відповідальності за порушення вимог Закону № 2464-VI в частині невиконання обов`язків з нарахування, обчислення чи сплати єдиного внеску.

Вказаний висновок висловлений Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду під час розгляду зразкової справи - рішення від 30.03.2018 (справа №812/292/180).

Заходи по стягненню недоїмки (в даному випадку направлення вимоги), яка виникла у позивача як платника єдиного внеску, який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у Законі №1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України №405/2014, можуть вживатись контролюючим органом, після закінчення АТО.

Не впливає на вказаний зміст правового регулювання також і подальше виключення Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року №911-VIII із Закону №1669 підпункту 8 пункту 4 статті 11, яким і було доповнено розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464 пунктом 9-3 (у подальшому - пункт 9-4), оскільки до Закону №2464 у зв`язку з цим відповідних змін внесено не було й вказана норма залишилась чинною.

18. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, вбачається, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для формування та направлення позивачу спірної вимоги оскільки, позивач у вказаний періоді за законом був звільнений від обов`язків платника єдиного внеску щодо своєчасного нарахування та його своєчасної сплати, а орган доходів і зборів позбавлений можливості застосовувати заходи впливу та стягнення до такого платника в період його звільнення від виконання обов`язків, встановлених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464.

19. Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.10.2016 у справі №826/27323/15, яка залишена без змін за наслідками апеляційного перегляду та яка набрала законної сили, зобов`язано ДПІ у Печерському районі списати суму безнадійного податкового боргу ТОВ «Завод сталевої дробі» по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 2 236 481,75 грн (2151074,29 грн - нарахування за період з вересня 2014 року по січень 2015 року та 85407,46 грн нарахування за лютий 2015 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

21. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2017 залишити без задоволення.

22. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

23. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2017 у справі №826/9602/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду