Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2019 року

Київ

справа №810/1898/15

адміністративне провадження №К/9901/22218/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Стадне» на додаткову постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у складі колегії суддів: Федотов І.В. (головуючий), Губська Л.В., Оксененко О.М. у справі за позовом обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Стадне» до державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії в м. Києві, третя особа - обслуговуючий кооператив «СК «Вікторія» про визнання дій протиправними та зобов?язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У травні 2015 року обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «Стадне» звернувся до суду з зазначеним позовом до державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії в м. Києві, в якому просив визнати протиправними дії начальника державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в місті Києві Гриценка М.П. щодо відмови обслуговуючому кооперативу «Садівниче товариство «Стадне» у наданні інформації на запит № 005-І від 06 квітня 2015 року стосовно до надання копії припису, внесеного ОК «СТ Вікторія», на приведення електропостачання садівничих будинків СК «Вікторія-Плюс» у відповідність до узгодженої проектно-технічної документації та всіх документів, на підставі яких термін його дії продовжувався до 25 червня 2015 року та зобов?язати державну інспекцію з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в місті Києві надати обслуговуючому кооперативу «Садівниче товариство «Стадне» копію припису, внесеного СК «СТ Вікторія», на приведення електропостачання садівничих будинків СК «Вікторія-Плюс» у відповідність до узгодженої проектно-технічної документації та всіх документів на яких термін його дії продовжувався до 25 червня 2015 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 лютого 2016 року скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського окружного адміністртивного суду від 27 травня 2016 року позовну заяву обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Стадне» до державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов?язання вчинити дії залишено без розгляду.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04 жовтня 2016 року скасував вищевказану ухвалу суду першої інстанції, а справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року апеляційну скаргу ОК "СТ "Стадне" задоволено частково. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року скасовано та ухвалено нову, якою адміністративний позов ОК "СТ "Стадне" до державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії в м. Києві третя особа - обслуговуючий кооператив "СК "Вікторія" про визнання дій протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Зобов`язано державну інспекцію з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії в м. Києві повторно розглянути запит на інформацію №005-1 від 06 квітня 15 року щодо надання припису на приведення електропостачання садівничих будинків "СК "Вікторія-Плюс" у відповідність до узгодженої проектно-технічної документації та всіх документів, на підставі яких термін дії виконання припису продовжувався, зокрема до 25 червня 2015 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Додатковою постановою цього ж суду від 30 травня 2017 року на часткове задоволення заяви ОК «СТ «Стадне» про ухвалення додаткового рішення стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії в м. Києві на користь ОС «Садівниче товариство «Стадне» судові витрати у розмірі 80 грн 39 коп. В іншій частині вказану заяву залишено без задоволення.

В касаційній скарзі на зазначену додаткову постанову апеляційного суду, позивач, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати цю постанову та ухвалити нову про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 1619 грн 18 коп., а справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.

В обґрунтування касаційної скарги зазначив, зокрема, що апеляційний суд не урахував понесені ОК «СТ «Стадне» судові витрати зі сплати судового збору за подання до суду апеляційних скарг на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2016 року про залишення позову без розгляду та на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року відповідно 1378 грн та 80 грн 40 коп.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15 грудня 2017 року) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин 1, 3 статті 94 КАС України (у зазначеній редакції) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Статтею 87 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов`язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Апеляційним судом встановлено, що під час звернення до суду першої інстанції з вищевказаним адміністративним позовом позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 73 грн 08 коп. відповідно до квитанції від 06 травня 2015 року №1084, за подання апеляційної скарги на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2015 року - судовий збір у розмірі 36 грн 54 коп., що підтверджується квитанцією від 23 червня 2015 року № N19КХ59060, а також за подання касаційної скарги на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2015 року та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 15 року позивач сплатив судовий збір у розмірі 51 грн 16 коп. за квитанцією від 03 квітня 2015 року № N14WV38229.

За таких умов, враховуючи, що за наслідками апеляційного перегляду було задоволено одну з двох вимог немайнового характеру, суд апеляційної інстанції вірно присудив позивачу половину понесених ним вищезазначених судових витрат.

Разом з цим, висновок суду щодо відмови у присудженні документально підтвердженого сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1378 грн за подання апеляційної скарги на постановлену у даній справі ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2016 року про залишення позовної заяви без розгляду, яка перешкоджала подальшому провадженню у справі, суперечить положенням ст. 94 КАС України, якими закріплений обов?язок суду компенсувати всі здійсненні стороною витрати пропорційно до задоволених вимог.

Крім того, апеляційний суд безпідставно не звернув увагу на те, що позивачем також було сплачено 80 грн 39 коп. судового збору за платіжним дорученням № 10677504 за подання апеляційної скарги на постанову Київського оружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року.

Таким чином, виходячи з положень ст. 94 КАС України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1378 грн та 80 грн 39 коп. має бути присудженим останньому за рахунок бюджетних асигнувань з державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії в м. Києві пропорційно до задоволених вимог, тобто відповідно у розмірі 689 грн та 40 грн 19 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України (у редакції, яка діяла з 15 грудня 2017 року) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Беручи до уваги викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що додаткову постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року необхідно змінити, шляхом збільшення присудженої до стягнення позивачу суми судового збору з 80 грн 39 коп. до 809 грн 58 коп.

Відповідно до ст. 139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути пропорційно до розміру задоволених вимог 42 грн 09 коп. судового збору.

Керуючись статтями 341, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Стадне» задовольнити частково.

Додаткову постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року змінити, збільшивши присуджені до стягнення Обслуговуючому кооперативу «Садівниче товариство «Стадне» за рахунок бюджетних асигнувань з державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії в м. Києві судові витрати у розмірі 80 грн 39 коп. до 809 грн 58 коп.

Стягнути з державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії в м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Стадне» судовий збір у сумі 42 грн 09 коп.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко