Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2022 року

м. Київ

справа № 620/1735/20

адміністративне провадження № К/9901/2965/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Авто Транс» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Авто Транс» до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віп Авто Транс» (далі - Товариство) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Північної митниці Держмитслужби, в якому просило визнати протиправними та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102030/2020/00005 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA102030/2020/000009/2 від 03.01.2020 року.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів скасувати, а позов задовольнити.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.12.2019 року між ТОВ «Віп Авто Транс» та STDA bvba укладено контракт №11-12/2019 (далі - Контракт), згідно якого Позивачем були придбані 11 бувших у використанні сідлових тягачів, зокрема, MERCEDES-BENZ ACTORS 1945 (виробник - Німеччина), номер шасі НОМЕР_1 , рік випуску 2014.

Згідно пунктів 4.2, 4.3 вказаного Контракту його загальна вартість складає 187 240,00 Євро, вартість одного сідлового тягача MERCEDES-BENZ ACTORS складає 14 840,00 Євро. Загальна вартість Контракту складається з вартості автомобіля, його страховки, оформлення транзитних номерів та Сертифікату походження EURO 1 для вивозу. Умови оплати - 100 % попередня оплата вартості автомобіля (пункт 5.2 Контракту). В пункті 3.1 Контракту передбачено, що термін поставки становить 45 календарних днів від дати підписання контракту.

З метою здійснення митного оформлення вказаного вище транспортного засобу та підтвердження митної вартості товару, Позивачем митному органу, зокрема, було надано: рахунок-фактуру (інвойс) від 30.11.2019 №Y.T.2019324-232, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 17.12.2019 №Е 5.753.162, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 16.12.2019 №A46020809 , книжку МДП (iCarnet) від 22.12.2019 №XZ.80006348, банківський платіжний документ, що стосується товару від 16.12.2019 №55, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 28.12.2019 №255, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 11.12.2019 №11-12/2019, копія митної декларації країни відправлення від 17.12.2019 №19ВЕЕ0000059644646, митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів від 28.12.2019 №UA102030.2019.650798.

Під час перевірки наданих для підтвердження митної вартості товару документів фахівцями контролюючого органу представнику Позивача було надіслано повідомлення, в якому вказано, що оскільки невідомо відомості про всі складові заявленого рівня митної вартості необхідне подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, на яке представником Позивача було повідомлено митному органу про неможливість їх надання, а також неможливість надання інших додаткових документів через їх відсутність.

03.01.2020 року Північною митницею Держмитслужби було прийнято рішення №UA102000/2020/000009/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якого митним органом було визначено митну вартість товару 20850 євро.

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару вищевказаним рішенням, Позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ідентифікуючі дані товару, за який сплачено грошові кошти у платіжному дорученні відсутні, а отже у митного органу виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої Позивачем митної вартості товару. Крім того, Відповідач надавав Позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи корегування митної вартості шляхом надання додаткових документів, однак Позивач витребуваних документів щодо підтвердження заявленої митної вартості не надав з огляду на їх відсутність.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статей 49 50 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно із частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із частинами першою, другою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно із статтею 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно із частиною першою статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частинами другою та третьою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Отже, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на Позивачу.

При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у графі 33 вказаного рішення було зазначено, що в порядку контролю правильності визначення митної вартості товару митним органом здійснено перевірку достовірності інформації, що наведена в поданих до митного оформлення документах. За результатами їх опрацювання встановлено наступне. Контракт №11-12/2019 на поставку транспортних засобів між STDA bvba (Бельгія) та Товариством було укладено 11.12.2019, а рахунок фактура №Y.T.2019324-232 виписано продавцем 30.11.2019, тобто раніше, ніж підписано контракт. В рахунку-фактурі від 30.11.2019 №Y.T.2019324-232 термін оплати вказано до 15.12.2019. В той же час, оплата за транспортний засіб була здійснена 16.12.2019 згідно платіжного доручення №55, тобто в термін, що перевищує обумовлений в рахунку-фактурі. Відповідно до п. 5.2 розділу 5 «Умови оплати» контракту від 11.12.2019 №11-12/2019 кошти за транспортні засоби сплачуються на умовах 100% передоплати. До митного оформлення надається платіжне доручення від 16.12.2019 №55 на суму 171 871,00 EUR, при цьому в графі 70 «Призначення платежу» зазначено лише контракт. А так як, загальна вартість контракту становить 187 240 EUR, то невідомо яка частина коштів сплачувалася за даний сідельний тягач.

Вказане, в свою чергу, не дає можливості митному органу однозначно упевнитись в правильності заявленої митної вартості транспортного засобу та перевірити її числове значення. Вартість тягачу, вказана в митній декларації країни відправлення від 17.12.2019 №19ВЕЕ0000059644646, відрізняється в більшу сторону від тої, що вказана в рахунку-фактурі від 30.11.2019 №Y.T.2019324-232. Враховуючи спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, а також виявлені розбіжності в документах, які не дають можливості митному органу однозначно упевнитись в правильності заявленої митної вартості тягача, відомості, використані декларантом, не підтверджені документально та не є достовірними, виникли сумніви в достовірності заявленого рівня митної вартості.

Митну вартість «сідельного тягача марки «MERCEDES ВЕNZ», модель «ACTROS 1945», шасі/кузова № НОМЕР_1 » скориговано відповідно до статті 64 МК України за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а саме здійснено відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС ДФС щодо аналогічного транспортного засобу, митне оформлення якого вже здійснено - митна декларація від 09.12.2019 №UA100310/2019/666510. Митну оцінку здійснено із застосуванням резервного методу - 20850 EUR.

Причини незастосування попередніх методів визначення митної вартості Відповідачем вказано такі:

1) за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) - враховуючи спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, виявлені розбіжності в документах, які не дають можливості митному органу однозначно упевнитись в правильності заявленої митної вартості тягача, уповноважена на декларування, має подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а також факт відмови особи, уповноваженої на декларування, від надання додаткових документів;

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації щодо вартості операцій щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості - відсутність достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості.

Зазначене унеможливлює визначення митної вартості транспортного засобу шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МК України, а тому митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості. Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102030/2020/00005.

В той же час, як правильно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, для здійснення митного оформлення та підтвердження митної вартості тягача MERCEDES-BENZ ACTORS 1945 Товариством митному органу, зокрема, було надано:

- банківський платіжний документ від 16.12.2019 №55;

- контракт від 11.12.2019 №11-12/2019.

Разом з тим, предметом вказаного контракту є продаж 11 бувших у використанні сідлових тягачів, загальна вартість контракту складає 187 240,00 Євро. Водночас, згідно Платіжного доручення товару від 16.12.2019 №55 Позивачем сплачено 171 871,00 EUR. Ідентифікуючі дані товару за який сплачено грошові кошти у платіжному дорученні відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що досліджуючи вказаний платіжний документ не видається можливим ідентифікувати товар, за який сплачені кошти.

З урахуванням встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що в межах даної справи оцінка доказів судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі яких суди встановили обставини у справі, відповідає правилам оцінки доказів, зокрема правилам оцінки судом належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вмотивованого відхилення або врахування кожного доказу.

Встановлення або визнання доведеними обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додаткова перевірка доказів, відповідно до частини другої ст.341 КАС України, знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.

В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин, колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться у касаційній скарзі, правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини третьої ст.343 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Авто Транс» залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає..

Головуючий суддя О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх