Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.08.2019 року у справі №520/12069/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 520/12069/18

адміністративне провадження № К/9901/23278/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О. В.,

суддів - Губської О. А., Уханенка С. А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції адміністративну справу №520/12069/18

за позовом арбітражного керуючого Стєбєлєва Антона Михайловича до Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання незаконним та скасування розпорядження,

за касаційною скаргою арбітражного керуючого Стєбєлєва Антона Михайловича на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, прийняте в складі головуючого судді Сагайдака В. В., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Ральченка І. М., суддів Катунова В. В., Бершова Г. Є.

УСТАНОВИЛ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2018 року Стєбєлєв Антон Михайлович звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати розпорядження Головного територіального управлінням юстиції в Харківській області про усунення порушень від 12 вересня 2018 року №10.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на незаконність оскаржуваного розпорядження, оскільки ліквідація боржника ВАТ "Харківшляхбуд", ліквідатором якого є позивач, не відбулася, тобто для передачі гуртожитку до власності територіальної громади немає законних підстав; приписами частини 13 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не встановлено обов'язок арбітражного керуючого передавати приміщення гуртожитку у визначений термін. Також посилався на те, що відповідач не має права давати імперативні вказівки арбітражному керуючому щодо способу та терміну розпорядження майном боржника.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем, як ліквідатором, не здійснювались дії щодо передачі до комунальної власності територіальної громади м. Харкова гуртожитку, що знаходиться за адресою: вул. Целіноградська, 22/39 з 2015 року до 26 березня 2018 року, та станом на час розгляду справи, з урахуванням продовження строку виконання розпорядження до 04 березня 2019 р\оку, гуртожиток не переданий у комунальну власність.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись із рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, арбітражний керуючий Стєбєлєв Антон Михайлович подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували те, що застосовування до спірних правовідносин частини 13 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" можливе лише після постановлення господарським судом ухвали про ліквідацію підприємства. Посилається на те, що у частини 13 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" чітко зазначено, що розгляд скарг на дії чи бездіяльність ліквідатора у ліквідаційній процедурі та відповідно оцінка таких дій чи бездіяльності є виключними (дискреційними) повноваженнями суду, Державний орган з питань банкрутства здійснює контроль лише у тих сферах діяльності арбітражного керуючого, які не охоплюються судовим контролем. Посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій справу розглядали у порядку письмового провадження без участі позивача, що призвело до неповного з'ясування обставин справи.

IV. Позиція інших учасників справи

7. Головне територіальне управління юстиції у Харківській області надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

8. Ухвалою Верховного Суду в складі Касаційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою арбітражного керуючого Стєбєлєва Антона Михайловича на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року.

9. Ухвалою Верховного Суду в складі Касаційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції на 18 лютого 2021 року.

VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

10. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі колективного звернення мешканців гуртожитку, доручення Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України від 13.07.2018 № 597/8083-32-18/9.3.1 та звернення народного депутата України Марченка О. О. від
05.06.2018 № 06-02, доручення Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України від 18.07.2018 № 605/12835-26-18/9.3.1 Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого Стєбєлєва Антона Михайловича у строк з 28.08.2018 до 30.08.2018.

11. Предметом перевірки визначено: додержання вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та іншого законодавства з питань банкрутства щодо виконання функцій з управління та розпорядження майном ВАТ "Харківшляхбуд", зокрема щодо продажу приміщень у гуртожитку по вул.

Целіноградській, 22/39 у м. Харкові, передачі зазначеного гуртожитку до комунальної власності територіальної громади м. Харкова та інших питань, порушених у колективному зверненні мешканців гуртожитку та зверненні народного депутата Марченка О. О.

12. Для проведення позапланової виїзної перевірки фахівцям Головного територіального управління юстиції у Харківській області видані доручення та посвідчення від 06.08.2018; у зв'язку з внесенням змін до складу комісії з проведення перевірки видані доручення та посвідчення від 22.08.2018 №53.

13. Листом від 22.08.2018 №20436/05-27 повідомлено позивача про внесення змін та направлено копію посвідчення на перевірку від 22.08.2018 №53 та 28.08.2018 надіслано копії документів.

14. За результатами проведеної перевірки було встановлено, що постановою Господарського суду Харківської області від 04.07.2013 (справа №Б-39/147-10) визнано ВАТ "Харківшляхбуд" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.07.2015 призначено арбітражного керуючого Стєбєлєва А. М. ліквідатором ВАТ "Харківшляхбуд".

15. Комісією були виявлені порушення арбітражним керуючим абз. 3 ч. 2, ч. 13 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що виявилось у неналежному виконанні ліквідатором Стєбєлєвим А. М. функцій з управління та розпорядження майном банкрута, а саме ним тривалий час не вживались достатні заходи для передачі гуртожитку по вул.

Целіноградській, 22/39 у м. Харкові до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, про що складено довідку від 30.08.2018 №38 та акт від
10.09.2018 № 48.

16. Стєбєлєвим А. М. 06.09.2018 подано до відповідача заперечення на довідку, за результатами розгляду яких Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області складено акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 10.09.2018 № 48, який направлено позивачу листом від
11.09.2018.

17. На підставі зазначеного акту перевірки Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області 12.09.2018 прийнято розпорядження про усунення порушень №10, яким вирішено у термін до 26 грудня 2018 року усунути порушення: абз. 3 ч. 2, ч. 13 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" шляхом передачі гуртожитку, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Целіноградська, 22/39, до комунальної власності територіальної громади м. Харкова та подати в цей самий термін у письмовій формі інформацію про їх усунення з наданням завірених копій документів, що підтверджують усунення порушень.

18. Відповідачем 21.12.2018 отримане повідомлення від позивача від 17.12.2018 № 571 про виконання розпорядження, згідно якого арбітражним керуючим підготовлено та надіслано подання від 07.11.2018 № 572 до Харківської міської ради з метою внесення змін до рішення Харківської міської ради Харківської області від
18.04.2018 № 1068/18 стосовно прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Харкова приміщень гуртожитку за адресою: м. Харків, вул.

Целіноградська, 22/39.

19. Виконавчий комітет Харківської міської ради Харківської області 07.12.2018 запропонував надати відповідну документацію на підтвердження вартості гуртожитку, за якою гуртожиток було включено до статутного капіталу ВАТ "Харківшляхбуд", створеного у процесі корпоратизації, з урахуванням зменшення вартості внаслідок нарахованого фізичного зносу або збільшення вартості в результаті фактично підтверджених витрат на проведення капітального ремонту за час перебування гуртожитку у власності.

20. Позивачем 26.12.2018 до Головного територіального управління юстиції у Харківській області подано клопотання від 22.12.2018 № 574 з проханням продовжити строк виконання розпорядження про усунення порушень від 12.09.2018 №
10.

21. Відповідачем 26.12.2018 прийнято розпорядження, яким вирішено внести зміни до розпорядження про усунення порушень від 12 вересня 2018 № 10 шляхом продовження терміну виконання цього розпорядження до 04 березня 2019 року.

22. Позивач, не погоджуючись з розпорядженням від 12.09.2018, звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

23. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом, далі - КАС України)

Частина 2 статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина четверта статті 229. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень Частина 2 статті 2 КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Стаття 311.

1. Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі:

1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю;

2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання;

24. Частиною 1 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому Частиною 1 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів. Розпорядник майна - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном. Про призначення розпорядника майна виноситься ухвала.

Частина четверта вказаної статті передбачає, що розпорядник майна несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх повноважень відповідно до законодавства України. Повноваження розпорядника майна припиняються з дня припинення провадження у справі про банкрутство, а також у разі затвердження господарським судом мирової угоди, призначення керуючого санацією або ліквідатора, якщо інше не передбачено частини 1 статті 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до частини 13 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі ліквідації підприємства - банкрута, зобов'язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об'єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об'єкти комунальної інфраструктури, арбітражний керуючий (ліквідатор) передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об'єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законодавством.

Контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) визначає стаття 106 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною другою вказаної статті передбачено, що позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений в запиті строк арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.

25. Наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 року № 1284/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.07.2013 за № 1113/23645, затверджено Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Відповідно до пункту 1.3 Порядку № 1284/5 контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - арбітражний керуючий) здійснюють Мін'юст як державний орган з питань банкрутства та за його дорученням головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства. Мін'юст та його територіальні органи з питань банкрутства є органами контролю.

Згідно з пунктом 2.1 Порядку № 1284/5 контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів: проведення перевірки, складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка); надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо Довідки та (або) усунення зазначених у Довідці порушень; складення акта перевірки з урахуванням Довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень (п. 2.3 Порядку № 1284/5).

Відповідно до пункту 2.6 Порядку № 1284/5 підставами для проведення позапланової перевірки, серед іншого, є: звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність проведення контролю.

Відповідно до пункту 5.1 Порядку № 1284/5 в останній день перевірки орган контролю складає та підписує Довідку у двох примірниках. Один примірник Довідки надається арбітражному керуючому, який перевірявся, або його представнику, другий зберігається в органі контролю.

Арбітражний керуючий має право протягом п'яти робочих днів після складення Довідки надати в письмовій формі свої пояснення, зауваження, заперечення до неї разом з необхідними документами або усунути виявлені під час перевірки порушення та надати інформацію про це комісії (п. 6.1 Порядку № 1284/5).

Згідно з пунктом 6.2 Порядку № 1284/5 орган контролю зобов'язаний протягом двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим заперечень щодо Довідки опрацювати надані арбітражним керуючим пояснення, зауваження, заперечення.

Комісія готує акт перевірки діяльності арбітражного керуючого протягом: двох робочих днів з дня підписання Довідки, якщо арбітражний керуючий підписав Довідку без зауважень і заперечень; двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим пояснень, зауважень, заперечень щодо Довідки (п. 6.3 Порядку № 1284/5).

Відповідно до пункту 6.9 Порядку № 1284/5 у разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі акта перевірки за наявності відповідних підстав виносить припис про недопущення повторних порушень (додаток 7) (далі - припис) та (або) розпорядження про усунення виявлених порушень (додаток 8) (далі - розпорядження).

Орган контролю виносить розпорядження щодо порушень, які можуть бути усунені арбітражним керуючим, а щодо інших порушень - припис (пункт 6.1.9 Порядку № 1284/5).

VІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

27. Аналіз наведених правових норм та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, дає підстави для висновку про те, що перевірка позивача проведена Головним територіальним управлінням юстиції в Харківській області в межах повноважень на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

28. Так, під час перевірки комісією відповідача було встановлено, що з моменту призначення позивача, арбітражного керуючого, ліквідатором у справі № Б-39/147-10 про банкрутство ВАТ "Харківшляхбуд", тобто з 30.07.2015, гуртожиток, розташований за адресою: м. Харків, вул. Цілиноградська, 22/39, не переданий до комунальної власності територіальної громади м. Харкова. Ліквідатор Стєбєлєв А. М. лише у 2018 році, тобто через три роки після призначення його ліквідатором у справі № Б-39/147-10 про банкрутство ВАТ "Харківшляхбуд", почав вживати заходи, спрямовані на передачу вказаного гуртожитку до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

29. З огляду на викладене, комісія дійшла висновку про те, що позивачем неналежним чином виконуються функції з управління та розпорядження майном банкрута, а саме ним тривалий час не вживались достатні заходи для передачі гуртожитку до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, що є порушенням абзцу 3 частини 2, частини 13 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнанні його банкрутом".

30. Враховуючи наведені обставини, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваного розпорядження відповідача про усунення недоліків, оскільки, як встановлено комісією під час перевірки, позивачем в порушення приписів частини 13 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" гуртожиток не переданий у комунальну власність.

31. Також судом апеляційної інстанції обґрунтовано було взято до уваги лист Харківської міської ради від 02.04.2019 № 08-19/914/2-19, який надійшов до Головного територіального управління юстиції в Харківській області 10.04.2019, про вжиття заходів реагування до арбітражного керуючого Стєбєлєва А. М. у зв'язку з непереданням до комунальної власності територіальної громади м. Харкова гуртожитку.

32. Посилання касатора на те, що суд апеляційної інстанції не мав права брати до уваги вказаний лист, оскільки судом першої інстанції його не було досліджено, спростовується приписами частини 3 статті 308 КАС України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

33. Безпідставними є доводи касатора про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права в частині проведення розгляду справи в порядку письмового провадження без його участі, оскільки як вбачається з матеріалів справи Стєбєлєв А. М. був належним чином повідомлений про день і час слухання справи що підтверджується розпискою від 12.02.2019 (а. с.240, т.1.) та поштовим повідомленням про вручення (а. с.173, т.2). У зв'язку з цим та враховуючи приписи частини 4 статті 229 та частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи судами обґрунтовано здійснювався у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

34. Інші доводи касатора не впливають на правильне вирішення цієї справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій.

35. З урахуванням викладеного колегія суддів Верховного Суду не встановила неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час ухвалення рішення судами першої та апеляційної інстанцій.

36. У зв'язку з цим, відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

ІХ. Судові витрати

37. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Стєбєлєва Антона Михайловича залишити без задоволення.

2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року в справі №520/12069/18 залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. А. Губська

С. А. Уханенко