Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.10.2019 року у справі №572/683/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2019 року

м. Київ

справа №572/683/17

адміністративне провадження №К/9901/29371/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В. М., суддів Коваленко Н. В., Стародуба О. П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Охрімчук І. Г., суддів Капустинського М. М., Шидловського В. Б. )

у справі № 572/683/17

за позовом ОСОБА_1

до Сарненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області

про визнання протиправним дій щодо відмови у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку та про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку,

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сарненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, просив суд:

- визнати протиправною відмову в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку;

- зобов'язати відповідача здійснити йому призначення пенсії, як особі віднесеній до категорії 3 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

2. Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 29.05.2017 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Сарненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, що полягають у відмові в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, як особі віднесеній до категорії потерпілих вніслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Сарненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку, як особі віднесеній до категорії 3 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 14.01.2017.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

3. У поданій касаційній скарзі позивач, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, категорія 3.

5. У лютому 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком із зниженням пенсійного віку як особі, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи.

6. Листом від 16.02.2017 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з огляду на те, що період для розрахунку пенсійного віку позивача складає лише 2 роки 6 місяців та 24 дні, а не 3 роки, як передбачено законом.

7. Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з позовом.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач надав суду докази, які суд вважає належними і допустимими, і які підтверджують проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення (3 зона) не менше трьох років, станом на 01.01.1993, що було підтверджено показаннями свідків. Тому відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у призначенні йому пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку як особі, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи.

9. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не підтверджено ні факт роботи, ні факт проживання в третій зоні протягом 3 років станом на 01.01.1993.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. Позивач у касаційній скарзі наголошує на тому, що був прописаний і постійно проживав з 1986 по листопад 1988 року в с. Тріскині Сарненського району Рівненської області.

11. Не зважаючи на прописку в м. Рівне з 15.12.1988 по 02.02.1994, працював на Державному підприємстві "СПЕЦБУД" у м. Рівне, а з весни 1989 по жовтень 1991 року працював в м. Дубровиця Рівненської області.

12. У зв'язку із ліквідацією Державного підприємства "СПЕЦБУД" не може надати докази роботи в м. Дубровиця Рівненської області, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення (III зона). Крім того, зазначає, що його не повідомляли про розгляд справи у суді апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

13. У запереченні на касаційну скаргу відповідач просив залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 - без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

15. Згідно зі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", потерпілі від Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживали чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали в цій зоні не менше 3 років та постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31.07.1986 р. незалежно від часу проживання або роботи в цей період. За кожні повні 2 роки проживання або роботи в зазначеній зоні пенсійний вік додатково зменшується на 1 рік, але не більше ніж на 6 років. При цьому початкова величина зниження пенсійного віку на 3 роки встановлюється лише тим особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії на Чорнобильській АЕС по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

16. Відповідно до абз.7 підпункту "г" пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846) із змінами, підставою для призначення пенсії за віком із застосуванням норм зазначеної статті є посвідчення особи, потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, та довідка органу місцевого самоврядування про періоди проживання на забрудненій території.

Позивач надав до Сарненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області посвідчення громадянина, віднесеного до 3 категорії осіб, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, довідку про період проживання на забрудненій території №52 від 04.01.2017 Ремчицької сільської ради та №337 від
16.01.2017 Туровецької сільської ради, трудову книжку НОМЕР_1, видану
20.05.1982.

17. Відповідно до довідки № 52 від 04.01.2017 Ремчицької сільської ради про період проживання на забрудненій території позивач був зареєстрований та проживав на території с. Тріскині, яка відноситься до зони гарантованого добровільного відселення (3 зона) з 01.01.1986 року по 20.11.1988 року.

18. Згідно записів із трудової книжки з 07.07.1985 по 30.11.1988 працював на Сарненському райсількомунгоспі (зона посиленого радіоекологічного контролю - 4 зона).

19. У період з 15.12.1988 по 02.02.1994 позивач був прописаний та працював у м.

Рівне, що відноситься до "чистої зони ", на Державному підприємстві "Спецбуд".

20. Згідно довідки №337 від 16.01.2017 Тутовицької сільської ради ОСОБА_1 зареєстрований та проживає з 20.05.1995 по даний час в с. Цепцевичі, що відноситься до 3 категорії радіаційного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (а. с. 27).

21. Колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позову з наступних підстав.

22. У постанові від 28.11.2018 у справі № 295/9529/16-а, в якій розглядалися подібні правовідносини, Верховний Суд дійшов висновку, що єдиним документом, який підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи та надає право користуватися пільгами, встановленими Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема, призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

23. Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

24. Робота і проживання позивача на територіях гарантованого добровільного відселення підтверджується довідкою про період проживання на забрудненій території №52 від 04.01.2017 Ремчицької сільської ради, яка надавалася відповідачу і показаннями свідків про те, що позивач проживав на території Сарненського району не менше трьох років, а саме в спірні періоди.

25. Суд апеляційної інстанції не навів мотивів не врахування показань свідків, в якості доказу підтвердження роботи на Державному підприємстві "Спецбуд" і виконання робіт у місті Дубровиця Рівненської області, яке відноситься до зони добровільного гарантованого відселення.

26. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ні факт роботи, ні факт проживання в третій зоні позивача протягом 3 років не підтверджується станом на 01.01.1993 року, відповідно права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у позивача не має.

27. Посилання позивача про неповідомлення про розгляд справи у суді апеляційної інстанції в порядку письмового провадження, Суд відхиляє. У матеріалах справи є повідомлення про вручення судових повісток сторонам у справі (а. с. 67-69). У зв'язку із неявкою сторін у судове засідання і заявою відповідача про слухання справи за відсутності його представника, апеляційний суд ухвалою від 04.10.2017 ухвалив провести апеляційний розгляд у справі у порядку письмового провадження.

У справі є відмітка (а. с. 73) про направлення зазначеної ухвали та копії судового рішення сторонам у справі.

28. Відповідно до ч. 1 ст. 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

29. З огляду на викладене, враховуючи, що судом апеляційної інстанції повністю встановлено фактичні обставини справи, проте неправильно застосовано норми матеріального права, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

30. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 628 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" Сарненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області припинило свою діяльність шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яке стало правонаступником всіх прав та обов'язків Сарненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області.

31. За подання касаційної скарги позивач сплатив судовий збір у розмірі 768 грн (сімсот шістдесят вісім гривень, квитанція № 48 - а. с. 80), який відповідно до ст. 139 КАС України необхідно покласти на Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області.

Керуючись ст. 341, 350, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 у справі № 572/683/17 скасувати, а постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 29.05.2017 залишити в силі.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Кравчук

Суддя Н. В. Коваленко

Суддя О. П. Стародуб