Історія справи
Ухвала КАС ВП від 19.08.2018 року у справі №1570/43/2012
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 1570/43/2012
адміністративне провадження № К/9901/17973/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів - Берназюка Я О., Кравчука В. М.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 1570/43/2012
за позовом заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до Відкритого акціонерного товариства «Південгідроспецбуд» про стягнення заборгованості;
за касаційною скаргою Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду (суддя Харченко Ю. В.) від 12 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду (колегія суддів у складі Бітова А. І., Лукянчук О. В., Ступакової І. Г.) від 19 вересня 2017 року за заявою Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про заміну сторони виконавчого провадження, встановив:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У січні 2012 року заступник прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі м. Одеси звернувся до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Південгідроспецбуд», в якому просив стягнути заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у розмірі 4803,08 грн.
2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2012 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено.
3. На виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року у справі №1570/43/2012 УПФ України в Приморському районі м. Одеси отримано виконавчий лист щодо стягнення з ВАТ «Південгідроспецбуд» заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у розмірі 4803,08 грн.
4. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року здійснено заміну сторони виконавчого провадження - УПФ України в Приморському районі м. Одеси на УПФ України в Київському районі м. Одеси на підставі ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
5. 30 травня 2017 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі за вхід. №15687/17 про заміну сторони у виконавчому проваджені, в якому заявник просить замінити сторону виконавчого провадження по справі № 1570/43/2012 з УПФ України в Київському районі м. Одеси на Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі.
6. В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначав, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» від 21 грудня 2016 року № 988 та наказу Пенсійного воду України від 03 січня 2017 року № 1 «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 988» 31 березня 2017 року відбулася реорганізація управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси в Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі.
Відповідно до Передавального акту від 31 березня 2017 року Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі є правонаступником всіх прав та обов'язків припинено управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси. Згідно п. 2.2 Передавального акту до Центрального ОУПФ України в м. Одесі передаються залишки по виконавчим документам, які підлягають примусовому стягненню.
7. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, у задоволенні заяви відмовлено.
8. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким замінити сторону виконавчого провадження.
9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
10. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
11. 07 лютого 2018 року касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у справі № 1570/43/2012 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
12. Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
13. Станом на 17 серпня 2018 року заперечення або відзив на касаційну скаргу до суду не надходили.
ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що не вбачається законодавчо передбачених підстав для задоволення заяви Центрального ОУПФ України в м. Одесі та заміни сторони виконавчого провадження у справі № 1570/43/2012, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа у даній справі, виданого Одеським окружним адміністративним судом на виконання постанови суду від 25 квітня 2012 року.
15. В своїй оцінці суди попередніх інстанцій виходили з наступного.
15.1. Відповідно до ч. 1 ст. 264 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
15.2. Необхідними передумовами заміни судом сторони виконавчого провадження, є наявність чинного (не завершеного, не закінченого) виконавчого провадження, у процесі здійснення якого відбулося вибуття сторони, як учасника цього виконавчого провадження, та об'єктивна потреба у заміні сторони з огляду на неможливість подальшого провадження виконавчих дій без такої заміни. При цьому, правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його завершення (закінчення).
15.3. Отже, наявність чинного (не завершеного, не закінченого) виконавчого провадження і вибуття з нього однієї із сторін є обставинами, що мають значення для розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження, тому підлягають встановленню судом. Лише факт припинення (смерть, визнання померлим, реорганізація, ліквідація тощо) стягувача або боржника, як особи, що вказана у виконавчому листі, сам по собі не є достатньою підставою для заміни такої особи правонаступником у разі, якщо виконавче провадження відсутнє й відповідно відсутня потреба у заміні сторони виконавчого провадження.
15.4. На час розгляду заяви заявник не надав до суду доказів, які б підтверджували, що державним виконавцем відкрито виконавче провадження за виконавчим листом, виданим Одеським окружним адміністративним судом на виконання постанови суду 25 квітня 2012 року по справі № 1570/43/2012, і подальше здійснення цього виконавчого провадження неможливе без заміни стягувача.
15.5. Постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 24 квітня 2017 року ВП № 51813782 виконавчий документ повернено стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно/грошові кошти, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.
16. Крім того, суд апеляційної інстанції не прийняв посилання апелянта на положення ст. 55 КАС України, оскільки заміна сторони у справі є іншою процесуальною дією, та не може бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки клопотання про заміну сторони у справі Центральним ОУПФ України в м. Одесі не заявлялося та не було предметом розгляду в суді першої інстанції.
17. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що виконавча служба відмовляє у відкритті виконавчого провадження без заміни стягувача, оскільки у виконавчому документі назва стягувача «Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси», а заява на примусове виконання подається Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі у зв'язку з чим створюється ситуація «замкнутого кола», що в свою чергу порушує права управління, унеможливлює виконання покладених на управління функцій. Також призводить до дефіциту Пенсійного фонду України а породжує соціальну напругу у суспільстві і може сприяти невиконанню державними органами своїх функцій по соціальному забезпеченню громадян.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить з наступного.
19. Відповідно до ч. 1 ст. 264 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
20. Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1404-VIII) під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
21. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 Закону № 1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
22. Частиною 5 ст. 15 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
23. З аналізу вказаних норм слідує, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує та розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених ст. 39 Закону № 1404-VIII. За вказаним законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна однієї сторони провадження іншою. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво.
24. Слід також зазначити, що процесуальний закон та спеціальний закон, який регулює підстави, порядок та спосіб виконання судових рішень, не обмежує можливість заміни сторони виконавчого провадження залежно від загальних умов та порядку (етапу) здійснення виконавчого провадження, зокрема, з прийняттям державним виконавцем постанови про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа.
25. Отже, на стадії виконавчого провадження у разі вибуття однієї із сторін, яка вибула після набрання судовим рішенням законної сили і до прийняття виконавцем рішення про відкриття виконавчого провадження, суд за заявою сторони провадження може замінити її правонаступником, якщо спірні правовідносини дозволяють правонаступництво.
Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником (процесуальне правонаступництво) відбувається виключно за відповідним рішенням суду.
26. Визначальним фактором для встановлення факту публічного правонаступництва є перехід функцій управління ПФУ до об'єднаного управління ПФУ.
27. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
28. Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486, встановлено, що управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління є територіальними органами Пенсійного фонду України.
29. Згідно ч. 9 ст. 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17 березня 2011 року № 3166-VI встановлено, що порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією чи ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, визначається Кабінетом Міністрів України.
30. Пунктом 6 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074, дія якого поширюється на центральні органи виконавчої влади із спеціальним статусом та їх територіальні органи, крім випадків, коли Конституцією та законами України визначені інші особливості порядку їх утворення, реорганізації або ліквідації, визначено, що у разі злиття органів виконавчої влади права та обов'язки переходять до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття.
31. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» від 21 грудня 2016 року № 988 управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси реорганізовано шляхом злиття з Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси в Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі.
32. Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
33. Вказаний висновок відповідає висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 815/1637/17 (К/9901/978/17).
34. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про можливість заміни сторони виконавчого провадження на будь-якій стадії виконання судового рішення лише за наявності відкритого виконавчого провадження є помилковими.
35. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
36. За вказаних обставин постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення заяви.
Керуючись ст. 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у справі № 1570/43/2012 скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким заяву Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.
Замінити сторону виконавчого провадження - стягувача: Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси на Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Суддя Я. О. Берназюк
Суддя В. М. Кравчук