Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2018 року

Київ

справа №522/7721/17

адміністративне провадження №К/9901/37256/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову Приморського районного суду м.Одеси в складі судді Домусчі Л.В. від 03.07.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Танасогло Т.М., Федусика А.Г., Яковлєва О.В. від 19.09.2017 у справі №522/7721/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області з відмови, листом від 31 січня 2017 року за №76/Б-11, йому у перерахунку пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, з урахуванням належного йому права на пенсію по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком;

- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області здійснити йому за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року перерахунок пенсії з урахуванням належного йому права на пенсію по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 03 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, адміністративний позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована відсутністю підстав для перерахунку пенсії позивача, а також пропуском строків звернення до суду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Справу передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, інвалід 2 групи, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією відповідного посвідчення.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 25.08.2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного суду Одеської області від 30.04.2014 року, задоволено позов ОСОБА_2 визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси, щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку пенсії з урахуванням вимоги ст.ст.49,50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Приморському районні міста Одеси зробити перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до норм ст.ст.49,50,54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, визначених за правилами, передбаченими Законами України за період з 01 січня 2011р.

ГУ ПФУ в Одеській області від 22.12.2016 року вих. №1444/Б-11 позивачу було повідомлено про проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду, у зв'язку з чим донараховано за період з 01.01.2011 року по 22.07.2011 року доплату в сумі 26010, 89 грн..

Отримавши зазначену відповідь, позивач звернувся зі зверненням до ГУ ПФУ в Одеській області, за результатами розгляду якого, відповідач листом від 31.01.2017 року №76/Б-11 повідомив, що судове рішення виконано органами Пенсійного фонду України в межах покладених зобов'язань та оскільки судом не визначено кінцевої дати його виконання, перерахунок пенсії проведено до внесення відповідних змін в законодавство, яке регулює спірні правовідносини, тобто до 22.07.2011 року.

Не погоджуючись з вищевказаним позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року відсутні правові обмеження для нарахування та виплати пенсій у розмірах встановлених ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому на виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 25.08.2011, в якій не встановлено кінцевої дати проведення перерахунку пенсії позивача, ОСОБА_2 має бути проведено відповідний перерахунок пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент вчинення процесуальної дії) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження у даній справі є перерахунок пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року.

Розглядаючи спір по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач дізнався про порушення його права на перерахунок пенсії з листа ГУ ПФУ в Одеській області від 22.12.2016 року, після чого звертався до ГУ ПФУ в Одеській області щодо відповідного перерахунку пенсії та, отримавши відповідь про результати розгляду звернення від 31.01.2017 року, 25.04.2017 року звернувся до суду за захистом своїх прав в межах шестимісячного строку.

Проте, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком, оскільки постановою Приморського районного суду м. Одеси від 25.08.2011, на яку як на підставу для перерахунку пенсії посилався позивач, спір щодо виплати і перерахунку основної і додаткової пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року не вирішувався, а про виплату пенсії, яка є щомісячним платежем, в меншому розмірі, ніж передбачено законом, та відповідно порушення своїх прав позивач мав дізнатися, отримуючи таку виплату за відповідний місяць.

Отже, оскільки позивач звернувся до суду 21.04.2017, про що свідчить поштовий штамп на конверті, з позовними вимогами за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, він пропустив строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

В свою чергу, частиною 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а адміністративний позов залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 03 липня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без розгляду.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

Судді Верховного Суду