Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2018 року

Київ

справа №357/109/17

адміністративне провадження №К/9901/33709/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., Мацедонської В.Е. від 25.05.2017 у справі №357/109/17 за позовом ОСОБА_2 до Білоцерківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

В січні 2017 року звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій Білоцерківського міського відділу ГУ МВС України в Київській області стосовно видачі довідки про з/п в зоні відчуження ЧАЕС м. Прип'ять в період з 01.11.1986 р. по 04.11.1986 р. та з 06.11.1986 р. по 10.11.1986 р. без урахування подвійного окладу та зобов'язання відповідача здійснити розрахунок грошового забезпечення за роботу в зоні відчуження м. Прип'ять з урахуванням подвійного окладу, кратності 3-ї зони небезпеки та видати нову довідку форми 122.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2017 року позов задоволено. Визнано дії Управління протиправними та зобов'язано відповідача здійснити розрахунок грошового забезпечення колишнього старшого інспектора ДПС ОСОБА_2 за роботу в зоні відчуження м. Прип'ять в період з 01.11.1986 року по 04.11.1986 року та з 06.11.1986 року по 10.11.1986 року з урахуванням вимог, передбачених постановою Ради Міністрів УРСР і Української Ради професійних спілок № 20-7 від 10.06.1986 року, розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 року № 964-рс, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 року № 1031-рс, листом Міністерства праці, Мінчорнобиля та Міністерства фінансів України від 29.10.1992 року № 09-3751/1032/31/12-412/308, листом Мінсоцполітики від 09.06.1995 року № 224/8.13, з урахуванням подвійного розміру посадового окладу, кратності 3-ї зони небезпеки та видати нову довідку форми 122.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.02.2017 скасовано та прийнято нову постанову. У задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції

Касаційну скаргу обгрунтовано тим, що постановою Ради Міністрів УРСР і Української Ради професійних спілок № 20-7 від 10.06.1986 року, розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 року № 964-рс, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 року № 1031-рс, листом Міністерства праці, Мінчорнобиля та Міністерства фінансів України від 29.10.1992 року № 09-3751/1032/31/12-412/308, листом Мінсоцполітики від 09.06.1995 року № 224/8.13 передбачено виплату подвійного розміру посадового окладу та застосування коефіцієнта кратності.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні, одержуючи пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 р. № 796-XII (надалі за текстом - «Закон №796-XII»).

Відповідно до маршрутного листа № 15/К-663 від 14.03.2012 р., виданого Головним управлінням МВС в Київській області, позивач приймав участь у заходах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС у зоні відчуження в м. Прип'ять: у період 13.10.1986 року по 24.10.1986 року, у період з 26.10.1986 року по 04.11.1986 року, у період з 06.11.1986 року по 10.11.1986 року.

За даними довідки Білоцерківського РВ ГУ МВС України в Київській області № 54 від 06 квітня 2012 р. позивачеві за роботу в населеному пункті м. Прип'ять:

з 13.10.1986 року по 24.10.1986 року, з урахуванням посадового окладу в розмірі 175,00 крб., годинної тарифної ставки у розмірі 5,64 крб. (175 крб./12 днів) та кратності 5, виплачена заробітна плата в сумі 338,40 крб.;

з 26.10.1986 року по 04.11.1986 року позивачу, з урахуванням посадового окладу в розмірі 175,00 крб., годинної тарифної ставки у розмірі 5,64 крб. (175 крб./6 днів) та кратності 5, виплачена заробітна плата в сумі 169,20 крб.;

з 01.11.1986 року по 04.11.1986 року позивачу, з урахуванням посадового окладу в розмірі 175,00 крб., годинної тарифної ставки у розмірі 5,83 крб. (175 крб./4 дні) та кратності 5, виплачена заробітна плата в сумі 116,60 крб.;

з 06.11.1986 року по 10.11.1986 року позивачу, з урахуванням посадового окладу в розмірі 175,00 крб., годинної тарифної ставки у розмірі 5,83 крб. (175 крб./5 днів) та кратності 5, виплачена заробітна плата в сумі 145,75 крб.

08 грудня 2016 року позивач звернувся до Білоцерківського відділу поліції ГУНП Київської області з письмовою заявою про надання довідки про заробітну плату (грошове утримання) в зоні відчуження м. Прип'ять в період часу 01.11-04.11.1986 року та з 06.11,- 10.11.1986 року з урахуванням наказів МВД СССР № 0130 , постанови ВР СССР № 524-156, постанови КМУ № 207-7 за 1986 р., яка б відповідала чинному законодавству.

За змістом листа від 23.12.2016 року № к-1977 Білоцерківський МВ УМВС надав позивачеві довідку, виходячи з даних розрахункового листа про фактично отримане грошове забезпечення за 1986 р. та зазначив, що інші дані про отримання позивачем грошового забезпечення відсутні.

Не погоджуючись з отриманою відповіддю, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що постановою Ради Міністрів УРСР і Української Ради професійних спілок № 20-7 від 10.06.1986 року, розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 року № 964-рс, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 року № 1031-рс, листом Міністерства праці, Мінчорнобиля та Міністерства фінансів України від 29.10.1992 року № 09-3751/1032/31/12-412/308, листом Мінсоцполітики від 09.06.1995 року № 224/8.13 передбачено виплату подвійного розміру посадового окладу та застосування коефіцієнта кратності.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що виплати, які позивач просить включити до довідки за формою 122 (подвійний розмір посадового окладу) фактично позивачеві не виплачувались. У довідці, виданій відповідачем, зазначено заробітну плату позивача за роботу населених пунктах зони відчуження з урахуванням коефіцієнта 4, а відтак відсутні підстави для видачі іншої довідки.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначається Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210, згідно з яким пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків (п.1 Порядку).

Відповідно до п. 7 Порядку № 1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Тобто, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі позивача за відповідний період. При цьому, розмір отриманої заробітної плати, що зазначається у довідці, має відповідати та видається на підставі первинних документів, а орган пенсійного фонду має право перевірити обґрунтованість її видачі.

З матеріалів справи встановлено, що позивачу на підставі розрахункових документів видано довідки № 54 від 06.04.2012 та довідку б/н на заяву від 09.12.2016.

Проте позивач просить включити до довідки виплати, які фактично ним не отримувалися.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у відповідача права для видачі довідки про грошове забезпечення, яке фактично не отримувалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

Судді Верховного Суду