ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року

м. Київ

справа № 340/1710/20

адміністративне провадження № К/9901/27999/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 (головуючий суддя Пасічник Ю.П.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 (головуючий суддя Сафронова С.В., судді Чепурнов Д.В., Мельник В.В.)

у справі №340/1710/20

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, в якому просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області) від 07.05.2020 № 11-7418-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою»;

1.2. зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області;

1.3. зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області подати звіт про виконання судового рішення у справі.

2. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.06.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020, у задоволенні позову відмовлено.

3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини:

3.1. 03.04.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.

3.2. До заяви було додано копію паспорту, ідентифікаційного номера та графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.

3.3. Наказом від 07.05.2020 № 11-7418-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» відповідач відмовив у наданні дозволу з тих підстав, що бажана земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок с/г призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах.

3.4. Також було встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 19.09.2018 №820 запитувану позивачем земельну ділянку включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах земельні ділянки згідно додатку, зокрема, земельну ділянку площею 21,4 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із правомірності відмови позивачеві у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної у зв`язку з невідповідністю місця розташування спірної земельної ділянки вимогам Земельного кодексу України (далі - ЗК України) (така включена до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги).

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Позивач - ОСОБА_1 , подав касаційну скаргу на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та допущення ними порушень норм процесуального права. Скаржник стверджує, що бажане місце земельної ділянки, яку позивач має намір отримати у власність, знаходиться у межах земельної ділянки з кадастровим номером 3521187600:02:000:2291 і остання не включена до переліку ділянок для продажу права на земельному аукціоні. Відтак, вважає формальною підставою для відмови у наданні дозволу. Позивач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій під час ухвалення оскаржених ним рішень не взяли до уваги правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 420/914/19 та від 28.05.2020 у справі № 819/654/17.

6. Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надходило.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8. За змістом частин 1-3 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

9. У статті 121 ЗК передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (пункт "б" частини 1).

10. Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

11. Стаття 118 ЗК України визначає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

12. Згідно з частиною 1 статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

13. Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні, до якого додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

14. Отже, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

15. Водночас частиною 7 статті 118 ЗК України передбачений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

16. У разі надання органом місцевого самоврядування відмови особі у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою обов`язковим є зазначення конкретної підстави для такої відмови, що визначені у частині 7 статті 118 ЗК України.

17. Системний аналіз наведених норм права дає підстави колегії суддів дійти висновку, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

18. Статтею 136 ЗК України визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах.

19. За змістом частин 1-3 цієї ж статті організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

20. Також підпунктом «б» пункту 2 частини 4 статті 136 ЗК України передбачено, що підготовка лотів до проведення земельних торгів включає державну реєстрацію земельної ділянки.

21. Отже, приписи статті 136 ЗК України, якою визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, свідчать про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є також самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

22. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №815/3059/17, від 22.10.2020 у справі №815/7279/16, від 29.10.2021 у справі №340/1039/20, від 18.05.2022 у справі №815/7282/16. Колегія суддів не знаходить підстав для відступу від цих висновків.

23. Застосовуючи цей підхід до справи, що розглядається, колегія суддів звертає увагу, що на момент розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийняття відповідачем рішення з цього питання, судами встановлено, що землі, яких стосувалася заява, було включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які можуть бути продані на земельних торгах.

24. Зокрема судами встановлено, що відповідачем видано наказ від 19.09.2018 №820 «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу права оренди на них на земельних торгах».

25. Згідно Додатку до наказу визначено земельні ділянки та їх кадастрові номери, право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах. В Додатку зазначена земельна ділянка на території Чемерпільської сільської ради Олександрійського району, Кіровоградської області.

26. Суди попередніх інстанцій, порівнюючи графічні матеріали з бажаним місцем розташування земельної ділянки, які додані позивачем до заяви від 03.04.2020, з відомостями з Публічної кадастрової карти України, встановили, що бажане місце розташування земельної ділянка, входить до складу земельної ділянки Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області щодо якої прийнято рішення від 19.09.2018 №820 «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу права оренди на них на земельних торгах» .

27. Відтак, суд вважає обґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки

28. Суд відхиляє посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №819/654/17 як на не релевантну до обставин цієї справи, оскільки у справі №819/654/17 Верховний Суд керувався тим, що суди попередніх інстанцій встановили те, що земельна ділянка, на яку претендував позивач, на торги не виставлялася. Тому, у справі №819/654/17 постанова прийнята за іншими фактичними обставинами.

29. Також не є релевантним посилання на постанову Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №420/914/19, оскільки фактичні обставини справи є відмінними від обставин цієї справи. Так, у справі, на яку посилається позивач, до переліку земельних ділянок, право оренди на які виставлялось на земельні торги окремими лотами, було включено кадастровий квартал. Крім того, судом касаційної інстанції було вказано на допущення відповідачем протиправної бездіяльності стосовно розгляду поданого позивачем клопотання (заяви), що виявилось в оформленні відмови у вигляді листа.

30. Колегія суддів звертає увагу, що Верховним Судом зроблені аналогічні висновки за подібних обставин справи, які викладені у постановах від 29.10.2021 у справі №340/1039/20 та від 29.11.2021 у справі №340/1037/20.

31. Інші доводи касаційної скарги також не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій.

32. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 52 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя В.М. Шарапа

Судді А.А. Єзеров

С.М. Чиркін