Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.05.2018 року у справі №751/5344/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 травня 2018 року

Київ

справа №751/5344/17

адміністративне провадження №К/9901/17923/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О. В., Шарапи В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №751/5344/17

за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції., Інспектора роти №3 БУПП у м. Чернігові Цибулько Андрія Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Інспектора роти №3 БУПП у м. Чернігові Цибулько Андрія Володимировича на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року, прийняту колегією суддів у складі: головуючого: Бєлової Л.В., суддів: Безименної Н.В., Желтобрюх І. Л.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 подав позовну заяву до Департаменту патрульної поліції., Інспектора роти №3 БУПП у м. Чернігові Цибулько Андрія Володимировича , в якій просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії БР №484376 від 11 серпня 2017 року.

2. Позовна заява мотивована тим, що при винесенні оскаржуваної постанови не надав відповідної оцінки доказам, не вжив заходів щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, а тому така постанова підлягає скасуванню. Позивач пояснив працівникам поліції, що на вказане перехрестя він виїхав на зелений сигнал світлофора, а на який сигнал закінчив проїзд перехрестя він не бачив. Тому позивач вважає, що з його боку не було жодних порушень ПДР України, так як він був змушений завершити проїзд перехрестя.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 серпня 2017 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване відсутністю порушень чинного законодавства, допущених відповідачем - інспектором роти № 3 БУПП у м. Чернігові Цибулько А.В. при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Заперечення позивача щодо незаконності постанови носять виключно формальний характер та не спростовують факту скоєння правопорушення.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 27 вересня 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:

5.1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 серпня 2017 року - задовольнити. Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 серпня 2017 року - скасувати.

5.2. Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Інспектора роти №3 БУПП у м. Чернігові Цибулько Андрія Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

5.3. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії БР №484376 від 11 серпня 2017 року.

6. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що об'єктивних доказів, свідчень або інших відомостей, необхідних для вирішення справи про наявність обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху відповідачем зібрано не було. Відтак, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не підтверджується жодним доказом, окрім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення та відеозаписом неналежної якості.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Інспектор роти №3 БУПП у м. Чернігові Цибулько Андрій Володимирович подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. Верховний Суд ухвалою від 7 травня 2018 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.

9. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:

10.1 Суд апеляційної інстанції не врахував, що під час вирішення питання про притягнення винної особи до відповідальності, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

10.2 Вчинення позивачем проїзду на заборонений сигнал світлофору підтверджується відеозаписом із нагрудної камери та показаннями свідка ОСОБА_4, які були досліджені у судовому засіданні в судах першої та апеляційної інстанцій. Разом з тим, суд апеляційної інстанції проігнорував дані докази та формально вирішив спір.

11. Аргументи, викладені у відзиві на касаційну скаргу:

11.1 Із наданого відповідачем на огляд суду відеозапису неможливо встановити на який саме сигнал світлофору позивач почав рух, оскільки відеозапис зроблений на значній відстані від транспортного засобу позивача у темний час доби.

11.2 На перехрестя позивач виїхав на зелений сигнал світлофора, а на який сигнал закінчив проїзд перехрестя, він не бачив, тому з його боку не було жодних порушень ПДР України, так як він був змушений завершити проїзд перехрестя.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. 11 серпня 2017 року інспектором роти № 3 БУПП у м. Чернігові Цибулько А.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР № 484376 відносно позивача про порушення останнім вимог п.п. 8.7.3 «е» ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

13. Як зазначено у оскаржуваній постанові, 11 серпня 2017 року о 21 годині 10 хвилин в м. Чернігові на перехресті пр. Миру - пр. Перемоги позивач проїхав перехрестя на забороняючий червоний сигнал світлофора. До позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави в розмірі 425 гривень.

14. Вважаючи,що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

15. Конституція України.

15.1 Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Кодекс адміністративного судочинства України.

16.1 Частина 2 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

16.2 Пункт 19 статті 4. Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

16.3 Стаття 5. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

16.4 Стаття 19. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

16.5 Стаття 341. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

16.6 Стаття 77. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

17. Кодекс про адміністративні правопорушення України.

17.1 Стаття 245. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

17.2 Стаття 7. Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

17.3 Стаття 254. Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 цього Кодексу.

17.4. Стаття 258. Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

17.5 Стаття 251. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

17.8 Стаття 283. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

18. Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395.

18.1 Пункт 1 та 2 розділу III. Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

V.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

20. Доводи касатора про правомірність його дій в частині притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення вимог п.п. 8.7.3 «е» ПДР України, що підтверджується відеозаписом із відеореєстратора, встановленому на поліцейському транспортному засобі, та показаннями свідка, є необґрунтованими, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що внаслідок перегляду даного відеозапису неможливо встановити на який саме сигнал світлофору позивач почав рух, оскільки відеозапис зроблений у темний час доби.

Крім того, як вірно встановив суд апеляційної інстанції, об'єктивних доказів, свідчень або інших відомостей, необхідних для вирішення справи про наявність обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху відповідачем зібрано не було.

Відтак, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не підтверджується жодним доказом, окрім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення та відеозаписом неналежної якості.

Посилаючись в касаційній скарзі на показання свідка ОСОБА_4, відповідач фактично просив переоцінити докази та встановити нові обставини по справі, що, в силу вимог статті 341 КАС України, не може бути предметом дослідження суду касаційної інстанції.

21. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи касаційної скарги не спростовують висновки, викладені у рішенні суду апеляційної інстанції, а тому підстави для його скасування - відсутні.

22. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

23. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Інспектора роти №3 БУПП у м. Чернігові Цибулько Андрія Володимировича залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді О.В.Білоус

В.М. Шарапа