Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року

м. Київ

справа № 340/7961/21

провадження № К/990/23935/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 (головуючий суддя Кравчук В.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.08.2022 (колегія суддів у складі головуючого судді Юрко І.В., суддів Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.)

у справі №340/7961/21

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, у якому просила:

- визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 від 12.10.2021 №111450001444;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах з дня подання заяви про призначення пенсії від 06.10.2021.

2. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №111450001444 від 12.10.2021 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, із врахуванням правової позиції, викладеної в цьому рішенні, щодо включення до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоду роботи ОСОБА_1 з 03 серпня 2016 року по 30 червня 2021 року.

3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.08.2022 апеляційну скаргу Неверчака Євгена Борисовича в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задоволено. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 в справі №340/7961/21 скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

4. ОСОБА_1 із вказаними судовими рішеннями не погодилася, тому звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, натомість, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії.

6. За принципом екстериторіальності її заява та додані документи розглядались ГУ ПФУ в Житомирській області.

7. За результатами розгляду заяви ГУ ПФУ в Житомирській області винесено рішення від 12 жовтня 2021 року № 111450001444, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначені пенсії та зазначено, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 03.08.2016 по 30.06.2021 (відповідно до записів у трудовій книжці позивачки - робітником виробничих лазень на Новокостянтинівській шахті ДП «Східний гірничо- збагачувальний комбінат»), оскільки не надано атестацію робочого місця про пільговий характер роботи, невірно зазначено посилання на Списки пільгових професій. Зазначено, що відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач набуде права на призначення пенсії 30.01.2025.

8. Вважаючи зазначену відмову Пенсійного органу незаконною, позивач звернулась до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що записами у трудовій книжці позивача та витягами з наказів, що було подано відповідачеві-2 для призначення відповідної пенсії, підтверджено періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професії (посади) ОСОБА_1 , характер виконуваної роботи та розділ, підрозділ, пункт, найменування списку, до якого включаються ці періоди роботи. Відтак, твердження відповідачів про те, що позивачем не надано атестацію робочого місця про пільговий характер роботи та невірно зазначено посилання на Списки пільгових професій, є безпідставними.

10. Окремо суд зазначив, що оскільки відповідачами не проводився розрахунок пільгового стажу позивача з урахуванням періодів, врахованих судом у цьому рішенні, то необхідно відмовити у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання призначити пенсію, а належним способом порушених прав ОСОБА_1 у заявленому до розгляду спорі є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду у Кіровоградській області (органу Пенсійного фонду України за місцем проживання позивачки) розглянути заяву ОСОБА_1 від 06 жовтня 2021 року про призначення пенсії та провести розрахунок пільгового стажу позивачки для призначення пенсії.

11. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що висновок суду першої інстанції стосовно відсутності в цьому випадку атестації робочого місця за професією «робітник виробничих лазень» з 2016 року по теперішній час, що не повинно відображатись на позивачеві, є необґрунтованим та не логічним, оскільки атестація робочих місць по певних посадах проводиться відповідно до наявності в Списках такої посади, а в цьому випадку така посада в Списках з 24.06.2016 взагалі не передбачена.

12. Отже, страховий стаж позивача на час звернення до ПФУ складає 25 років 9 місяців 10 днів, з них пільговий стаж складає 4 роки 11 місяців 10 днів, що виключає призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з 06.10.2021.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

13. У касаційній скарзі позивач зазначає про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

14. Наголошує, що суди не звернули увагу на те, що:

а) рішення судів не відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у зразковій справі №360/3611/20;

б) суди не дали оцінку твердженням позивача про порушення відповідачем норм матеріального права, а саме: не застосування до спірних правовідносин норм статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року у справі №1-р/2020).

15. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить суд залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступних висновків.

17. Ключовим правовим питанням у справі є наявність/відсутність у позивача права на пільгову пенсії (зі зниженням пенсійного віку).

18. Як встановлено судами та не заперечувалось сторонами станом на день звернення до Пенсійного органу страховий стаж позивача становив 25 років 09 місяців 10 днів, а пільговий (за списком №1) - 4 роки 11 місяців 10 днів.

19. Розглядаючи спір, суди сконцентрували увагу на тому, чи має позивач достатньо пільгового стажу за списком №1 для призначення пільгової пенсії. Проте, зазначені обставини не є визначальними для вирішення цього спору.

20. Як наголошувала позивач у позові та в апеляційній скарзі, не правомірність обрахунку відповідачем її пільгового стажу була основною причиною звернення до суду з цим позовом.

21. Так, позивач наполягала, що відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року у справі № 1-р/2020) вона має право на вихід на пенсію в 49 років і 8 місяців (з урахуванням наявного в неї стажу, який зазначено вище).

22. Мотивувала свій позов тим, що відповідач незаконно застосував положення статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які ставлять для осіб суттєво невигідніші вимоги щодо «пенсійного віку», аніж норми статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року у справі № 1-р/2020).

23. Суди попередніх інстанцій жодної оцінки зазначеним твердженням позивача не дали.

24. Оскаржувані судові рішення не містять висновку, чи мала позивач на час її звернення до Пенсійного органу право на дострокову пенсії на підставі норм статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року у справі № 1-р/2020) за наявності у неї 25 років 09 місяців 10 днів страхового стажу та 4 років 11 місяців 10 днів пільгового стажу.

25. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

26. Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

27. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

28. Без дослідження і з`ясування наведених вище обставин щодо наявності/відсутності у позивача права на призначення пенсії відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року у справі № 1-р/2020) ухвалені у справі рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

29. Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

30. Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанції повністю з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

31. Під час нового розгляду судам необхідно надати оцінку доводам позивача щодо наявності у неї на час звернення до Пенсійного органу права на призначення пенсії на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року у справі № 1-р/2020), та прийняти законне та обґрунтоване рішення з урахуванням додатково встановлених обставин та релевантної практики Верховного Суду в подібних правовідносинах (зокрема, правової позиції Верховного Суду, висловленої у зразковій справі №360/3611/20).

32. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

33. Керуючись статтями 345 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.08.2022 у справі №340/7961/21 - скасувати.

Справу №340/7961/21 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб