Історія справи

Постанова КАС ВП від 16.11.2023 року у справі №460/8668/20
Ухвала КАС ВП від 20.07.2021 року у справі №460/8668/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 460/8668/20

адміністративне провадження № К/990/20563/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОР С.І.М» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2023 року (головуючий суддя Довгополов О.М., судді: Гудим Л.Я, Святецький В.В.) у справі № 460/8668/20 за позовом Державної екологічної інспекції Поліського округу до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОР С.І.М.» про визнання дії та бездіяльності протиправними,

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У 2020 році Державна екологічна інспекція Поліського округу (далі також позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОР С.І.М.» (далі також відповідач або ТОВ «КОЛОР С.І.М.» ), в якому просила застосувати заходи реагування, а саме: частково зупинити виробництво, виконання робіт, надання послуг до:

отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від додаткових стаціонарних джерел, з яких здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що зазначені в акті від 06 жовтня 2020 року № 482;

виконання вимог, передбачених умовами дозволу № 5624655400-24 від 29 серпня 2018 року на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел щодо проведення виробничого контролю за охороною атмосферного повітря (безперервного та періодичного моніторингу), а також контролю за станом забруднення атмосферного повітря населених місць на межі санітарно-захисної зони.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2023 року апеляційну скаргу позивача задоволено, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

07 червня 2023 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, у якій скаржник просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2023 року та залишити в силі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі послугувало оскарження судового рішення, яке визначено частинною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), з метою перевірки доводів касаційної скарги щодо застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновків щодо застосував норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме: від 12 вересня 2019 року у справі № 440/3838/18, від 03 грудня 2020 року у справі № 160/301/19, від 20 квітня 2022 року у справі № 420/6935/19, від 15 травня 2023 року у справі № 160/1405/19.

11 липня 2023 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Відповідач неодноразово звертався із клопотанням про прискорення розгляду справи, оскільки тривалість розгляду негативно впливає на виробничу та господарську діяльність підприємства.

Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

За результатами заходу контролю, із покликанням на виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони атмосферного повітря та з метою реалізації повноважень, визначених пунктом 6 розділу ІІ Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, позивач звернувся до суду з вимогою про застосування заходів реагування до ТОВ «Колор С.І.М.».

В обґрунтування позову наголошено, що за висновками, зазначеними в акті № 482, складеному за результатами позапланової перевірки від 06 жовтня 2020 року, ТОВ «Колор С.І.М. здійснює виробничу діяльність із порушенням вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, які можуть мати негативний вплив на навколишнє середовище.

У відзиві на позов відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що вимог законодавства про охорону атмосферного повітря товариство не порушує, а висновки, викладені в акті, не ґрунтуються на об`єктивних обставинах.

Також відповідач наголосив на оскарженні ним до суду припису відповідача № 482 від 12 жовтня 2020 року, який також був винесений на підставі обставин, зазначених в акті перевірки № 482 від 06 жовтня 2020 року, питання щодо якого було розглянуто в іншій справі. З огляду на зазначене, вважає, що обставини у цих справах пов`язані між собою.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами встановлено, що згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач зареєстрований у якості суб`єкта господарювання - юридичної особи, основним видом діяльності якого є КВЕД 20.30 виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик (основний).

Відповідач має діючий дозвіл на викиди забруднюючих речовин від 29 серпня 2018 року № 5624655400-24.

Судом встановлено, що 27 серпня 2020 року на адресу Державної екологічної інспекції Поліського округу надійшли звернення громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо перевірки ТОВ «Колор С.І.М.».

Із покликанням на вимоги абзацу 5 частини 1 статті 6 Закону України від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суди заначили, що Державна екологічна інспекція Поліського округу направила копії вищевказаних звернень громадянин та інформаційну довідку до Державної екологічної інспекції України для розгляду та отримання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «КОЛОР С.І.М.».

Отримавши погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) 22 вересня 2020 року, Державною екологічною інспекцією Поліського округу видано наказ № 214-ОД «Про здійснення заходів державного нагляду (контролю)».

На підставі зазначеного наказу видано направлення № 433 від 22 вересня 2020 року на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «КОЛОР С.І.М.» код ЄДРПОУ 31299514, що здійснює діяльність на території смт. Клевань, вул. Центральна, 38, Рівненського району, Рівненської області.

06 жовтня 2020 року посадовими особами Державної екологічної інспекції Поліського округу здійснено позапланову перевірку господарської діяльності ТОВ «Колор С.І.М.» за адресою: вул. Центральна, 38, смт. Клевань, Рівненський район, Рівненська область.

Судами встановлено, що в період з 23.09.2020 по 06.10.2020 посадовими особами позивача проведено плановий захід державного нагляду (контролю) відповідача щодо дотримання останнім вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, зокрема щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в сфері охорони атмосферного повітря.

Предметом перевірки стало дотримання вимог природоохоронного законодавства в сфері охорони атмосферного повітря.

За результатами проведеної перевірки, посадовими особами позивача був складений відповідний акт № 482 від 06 жовтня 2020 року, у якому відображені виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства (далі також акт № 482).

Так, в акті № 482 зазначено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря із 30 додаткових стаціонарних джерел забруднення атмосфери здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Відповідно до звіту про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин на ТОВ «Колор С.І.М.» від 2013 та Дозволу № 5624655400-24 від 29 серпня 2018 року встановлено 35 стаціонарних джерел забруднення атмосфери.

Проте за результатами огляду території та виробничих приміщень підприємства встановлено додатково 30 неврахованих стаціонарних джерел забруднення атмосфери, а саме:

І. Організовані викиди (18 джерел): 1) 11 додаткових організованих викидів в резервуарному парку для зберігання рідкої сировини, де розміщені джерела № 25-29 (7 - дихальних клапанів від резервуарів для зберігання метилметакрилату та стиролу, 4 - дихальних клапанів від резервуарів для зберігання касторової та соєвої олії; 2) 7 додаткових організованих викидів в резервуарному парку для зберігання рідкої сировини, де розміщені джерела № 30-35 (7 - дихальних клапанів від резервуарів для зберігання ксилолу, толуолу, ацетону, бутилацетату та іншої рідкої сировини);

ІІ. Неорганізовані викиди (12 джерел); 1) гараж-склад на 7 боксів (виїзд-в`їзд) для виконання електрозварювальних робіт та стоянки транспортних засобів; 2) відкритий склад для зберігання щебню; 3) відкритий склад для зберігання тари з бутанолу та іншої рідкої сировини; 4) склад для зберігання розчинників Solresso 100; 5) склад для зберігання сипучих матеріалів карбонату кальцію, піску та інших хімічних речовин; 6) склад для зберігання використаної тари з фарби та інших хімічних речовин.

Також за твердженням посадових осіб органу контролю, звіт про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин на підприємстві для отримання підприємством ТОВ «Колор С.І.М.» дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 2017-2018 не проводився.

В акті № 482 зазначено, що відсутність звіту є порушенням вимог Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві (затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10 лютого 1995 року № 7 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 березня 1995 року за № 61/597).

Також в акті зазначено, що в документах, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, ТОВ «Колор С.І.М.» некоректна інформація щодо обліку джерел викидів, їх кількості та обсягів, а також відповідачем порушуються нормативні акті, що регламентують облік, звіт та контроль діяльності джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

За інформацією, наведеною в акті перевірки, використана застаріла інформація з Коригування звіту з інвентаризації забруднюючих речовин на ТОВ «Колор С.І.М.» за 2013 рік, що не відповідає вимогам пункту 2.9.2 Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців (затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 09 березня 2006 року № 108 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 березня 2006 року за № 341/12215, а саме: характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та їх параметрів, характеристика установок очистки газів, їх технічний стан і середня ефективність роботи, параметри газопилового потоку, характеристика джерел залпових та неорганізованих викидів повинна прийматись за річний період у реальних умовах експлуатації підприємства.

Вимоги, передбачені дозволом на викиди забруднюючих речовин, не виконуються в повному обсязі.

Також в акті перевірки № 482 зазначено, що відповідно до:

протоколу № 31 результатів аналізу повітря від 04 серпня 2020, Державною установою «Рівненський обласний лабораторний центр МОЗУ» проведено аналіз повітря за 5-ти забруднюючими речовинами, таких як: ацетон, ксилол, толуол, бутілацетат, етілацетат з стаціонарних джерел №№ 2, 7, 8, 15, 16;

протоколу № ВСД-018-11-2019 вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 28.11.2019, ПП Незалежним центром лабораторних досліджень «Еталон» проведено аналіз повітря за 3-ма забруднюючими речовинами такими як: бутілацетат, ксилол, толуол, з стаціонарних джерел № 15 та № 16.

Водночас в акті перевірки № 482 зазначено, що на території підприємства, промплощадках та в гаражах ТОВ «Колор С.І.М.» за адресою вул. Центральна, 38, смт. Клевань, Рівненський район, Рівненська область, 25312, розміщені пересувні джерела, а саме транспортні засоби (легкові, вантажні та спеціалізовані для проведення розмітки доріг), рух яких супроводжуються викидом в атмосферу забруднюючих речовин.

Відсутні локальні очисні споруди для попереднього очищення виробничих стічних вод.

Не утримуються в належному стані водогосподарські споруди, а саме не почищена від осаду каналізаційна мережа.

На підприємстві ТОВ «Колор С.І.М.» не ведеться первинний поточний облік відходів за встановленою формою № 1 - ВТ «Облік пакувальних матеріалів і тари», а саме рефлюксної води за 1, 2, 3 квартал 2020 року.

Не укладений договір на передачу виявлених відходів лакофарбового виробництва в аварійному резервуарі зі спеціалізованим підприємством.

Не відображені дані рефлюксної води в державній статистичній звітності № 1 відходи «Утворення та поводження з відходами» та в декларації про відходи.

Також суди встановили, що на підставі виявлених в ході перевірки порушень, позивачем 12 жовтня 2020 року винесено припис № 482, яким відповідача зобов`язано усунути виявлені порушення, наступним чином:

1. Забезпечити здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел на підставі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

2. Забезпечити виконання вимог, передбачених умовами дозволу № 5624655400-24 від 29 серпня 2018 року на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «Колор С.І.М.».

1) Відповідно до пункту 2.5.,2.5.1-2.5.5. умов дозволу, забезпечити здійснення виробничого контролю за дотриманням встановлення граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин, шляхом проведення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речових від стаціонарних джерел ТОВ «Колор С.І.М.», таких як: залізо та його сполуки, манган та його сполуки, неметанові леткі органічні сполуки, ксилол, толуол, етілацетат, ацетон, бутілацетат, метілацетат, стирол, кислота оцтова, оксид азоту, оксид вуглецю, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, а саме забезпечити проведення:

- безперервного моніторингу, вимірювань середніх показників граничнодопустимих величин дозволених викидів за 2 години та середніх показників за 20 хвилин при постійному вимірюванні (до встановленого терміну зазначеним у даному приписі та протягом року);

- періодичного моніторингу, вимірювань та розрахунків гранично допустимої величини інтенсивності викидів, а також середні показники за 20 хвилин гранично допустимих величин дозволених викидів.

2) Відповідно до пункту 2.5.6. умов дозволу, забезпечити у повному обсязі проведення власними силами постійного контролю (до встановленого терміну зазначеним у даному приписі та постійно протягом року) за станом забруднення атмосферного повітря населених місць на межі санітарної-захисної зони за забруднюючими речовинами в атмосферному повітрі, а саме: оксид азоту, вуглецю оксид, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, залізо та його сполуки, манган та його сполуки, уайт-спірит, сольвент нафта, ксилол, толуол, етилацетат, ацетон, бутилацетат, спирт бутиловий, метилацетат, стирол, кислота акрилова, пропіленгліколь, етиленгліколь, дибутилфталат, метилметакрилат, бутилметакрилат, 2-елитгексакрилат, дициклопентадієни, поліетиленгліколь, бутилакрилат.

3. Забезпечити утримання очисних та інших водогосподарських споруд і технічних пристроїв в належному стані, а також забезпечити очищення від осаду каналізаційних мереж.

4. Забезпечити виявлення і ведення первинного поточного обліку кількості типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються на основі матеріально-сировинних балансів виробництва, а також забезпечити ведення первинного поточного обліку за встановленою формою № 1 - ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари» та рефлюксної води за 1, 2, 3 квартал 2020 року, та врахувати дані рефлюксної води в державній статистичній звітності № 1 відходи «Утворення та поводження з відходами за 2020 рік» та в декларації про відходи.

5. Забезпечити здійснення заходів для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечити укладення договорів на передачу виявлених відходів лакофарбового виробництва в аварійному резервуарі зі спеціалізованим підприємством що здійснюють діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами. А також не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах та здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів.

Строк виконання вказаних заходів припису визначено до 06.11.2020.

Проте ТОВ «Колор С.І.М.» не погодилося із винесеним приписом та оскаржило його до суду.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року у справі № 460/7738/20 позов ТОВ «Колор С.І.М.» до Держекоінспекції Поліського округу про визнання протиправним та скасування припису задоволено.

Визнано протиправним та скасовано припис № 482 від 12 жовтня 2020 року.

Зазначене рішення суду набрало законної сили 02 лютого 2022 року.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, при оцінці зазначених в акті перевірки № 482 порушень, зазначив, що за наслідками перевірки 12 жовтня 2020 року Держекоінспекцією Поліського округу складено припис № 482 про усунення ТОВ «Колор С.І.М.» виявлених порушень, який скасований при розгляді справи № 460/7738/20.

Суд першої інстанції наголосив на відсутності при проведенні перевірки ТОВ «Колор С.І.М.» інструментальних вимірювань надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин із джерел викидів, які наведені в акті перевірки з метою визначення видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря із стаціонарних джерел, видів і ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів.

Суд першої інстанції врахував висновок суду у справі № 460/7738/20 про те, що пункт 1 припису № 482 від 12 жовтня 2020 року є протиправним та підлягає скасуванню, а викладені в пункті 1 акту № 482 від 06 жовтня 2020 року порушення не знайшли свого підтвердження.

Щодо другої вимоги позивача про часткове зупинення виробництва, виконання робіт, надання послуг ТОВ «Колор С.І.М.» до виконання вимог, передбачених умовами дозволу № 5624655400-24 від 29 серпня 2018 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що ця вимога кореспондується із пунктом 2 припису № 482 від 12 жовтня 2020 року та пунктом 2 акту № 482 від 06 жовтня 2020 року.

Із покликанням на вимоги частини 4 статті 78 КАС України, суд першої інстанції зазначив, що висновки позивача щодо порушенням відповідачем вимог природоохоронного законодавства спростовані рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року у справі № 460/7738/20, яке набрало законної сили.

За позицією суду першої інстанції, позивач не надав суду належних та достатніх доказів, які би підтверджували наявність у відповідача вказаних в акті перевірки джерел забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а також факт здійснення останнім викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, у зв`язку з чим позовні вимоги Державної екологічної інспекції Поліського округу є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Своєю чергою, суд апеляційної інстанції дійшов протилежних висновків та наголосив, що оскільки згідно із інформацією, зазначеною в акті перевірки ТОВ «Колор С.І.М.» встановлено 30 стаціонарних джерел, на які відсутній дозвіл на викиди, то відповідно ТОВ «Колор С.І.М» здійснює наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а тому в матеріалах справи відсутні лабораторні вимірювання Державною екологічною інспекцією Поліського округу по даних джерелах, адже їх і непотрібно робити, коли у підприємства відсутній дозвіл на викиди.

Водночас суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що покликання на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року у справі №460/7738/20, яким визнано протиправним та скасовано припис № 482 від 12 жовтня 2020 року є безпідставними, оскільки такий виноситься у разі необхідності вжиття інших заходів реагування.

Із покликанням на вимоги частини 2 статті 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

За висновком суду апеляційної інстанції, з урахуванням інформації, зазначеної в акті перевірки № 482, наявні підстави для задоволення позовних вимог Державної екологічної інспекції Поліського округу про застосування заходів реагування до ТОВ «Колор С.І.М.».

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

У касаційній скарзі відповідач наголосив на порушені норм матеріального та процесуального права судом апеляційної інстанції.

За твердженням скаржника, суд апеляційної інстанції безпідставно надав перевагу висновкам акта перевірки, які, на його думку, не містять жодних конкретизуючих даних щодо фактичного здійснення об`єктом перевірки викидів в атмосферне повітря, їх замірів та характеристик, та зроблені без проведення інструментально-лабораторних вимірювань, без відбору проб та дослідження технічної документації на обладнання у тому числі, на предмет необхідності отримання відповідного дозволу.

Скаржник покликався на недотримання судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду, у яких наголошено на обов`язку екологічної інспекції під час проведення перевірки перевіряти наявність у відповідача обладнання, яке є джерелом небезпечних викидів та для експлуатації якого необхідно отримувати відповідні дозволи, здійснювати необхідні лабораторні вимірювання, фотофіксацію тощо.

Стверджує, що висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12 вересня 2019 року у справі № 440/3838/18, від 03 грудня 2020 року у справі № 160/301/19, від 20 квітня 2022 року у справі № 420/6935/19, від 15 травня 2023 року у справі № 160/1405/19 є релевантними до спірних правовідносин та підлягали врахуванню під час вирішення даного спору.

На думку скаржника, суд апеляційної інстанції обмежився висновком про те, що на території підприємства наявні 30 додаткових стаціонарних джерел викидів, на які відсутній дозвіл на викиди, однак не зазначив: які забруднюючі речовини чи їх суміші надходять від цих джерел; чи є такі речовини дійсно забруднюючими; чи наявні докази того, що такі речовини можуть прямо чи опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природнього середовища.

Щодо порушень норм процесуального права скаржник наголосив, що суд апеляційної інстанції не врахував наявність преюдиційних обставин, встановлених у рішенні по справі № 460/7738/20.

Також, на думку скаржника, резолютивна частина оскаржуваного рішення є незрозумілою, фактично дане рішення не може бути виконане.

Скаржник наголошує на повному ігноруванні доводів відповідача під час розгляду апеляційної скарги.

Позивач скористався своїм правом та подав відзив на касаційну скаргу, у якому, із покликанням на вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» наголосив на дотриманні наданих прав органу контролю щодо здійснення відповідних заходів нагляду під час проведення якого були встановлені порушення вимог законодавства з боку відповідача, які своєю чергою послугували підставою звернення до суду.

Позивач наголосив, що відповідачем не складався звіт про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин на підприємстві, що є порушенням вимог Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві (затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.1995 за № 61/597) для отримання підприємством ТОВ «КОЛОР С.І.М.» дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 2017-2018.

Стверджує, що в документах, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, ТОВ «КОЛОР С.І.М.» використані старі дані з Коригування звіту з інвентаризації забруднюючих речовин на ТОВ «Колор С.І.М.» за 2013 рік. Наголошує, що це не відповідає вимогам пункту 2.9.2 Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 09.03.2006 № 108 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 березня 2006 р. за № 341/12215, а саме: характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та їх параметрів, характеристика установок очистки газів, їх технічний стан і середня ефективність роботи, параметри газопилового потоку, характеристика джерел залпових та неорганізованих викидів повинна прийматись за річний період у реальних умовах експлуатації підприємства.

В цілому, позивач у відзиві покликається на обставини, зазначені в акті перевірки № 482 від 06 жовтня 2020 року, які вважає доведеними порушеннями, що призводять до викиду в атмосферне повітря небезпечних забруднюючих речовин.

Позивач стверджує, що відповідач займаючись своєю виробничою діяльністю не дотримується встановлених вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, що може негативно впливати на навколишнє середовища.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду апеляційної інстанції оскаржується відповідачем та переглядається судом касаційної інстанції в частині задоволених позовних вимог щодо наявності підстав для тимчасового зупинення діяльності ТОВ «Колор С.І.М.» в частині виконання робіт, надання послуг до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від додаткових стаціонарних джерел, з яких здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та виконання вимог, передбачених умовами дозволу № 5624655400-24 від 29.08.2018 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» ( далі також Закон № 877-V).

За змістом статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частина п`ята статті 4 Закону № 877-V визначає, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Статтею 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України 25 червня 1991 року № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі також Закон № 1264-XII) визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

За приписами статті Закону № 1264-ХІІ відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до статті 34 Закону № 1264-ХІІ завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Згідно з частиною першою статті 35 Закону № 1264-ХІІ державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За приписами пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (далі - Положення № 275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) (далі - Інспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Підпунктом 2 пункту 4 Положення № 275 передбачено, що Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема щодо наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин.

Правовий статус Державної екологічної інспекції Поліського округу регулюється наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля від 07 квітня 2020 року № 230 «Про затвердження Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції» (далі також Положення № 230).

Пунктом 1 розділу І Положення № 230 передбачено, що Державна екологічна інспекція (далі - Інспекція) відповідного округу є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідних областей, міст Києва та Севастополя, внутрішні морські води, територіальне море, виключну (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани.

З огляду на наведене, Державна екологічна інспекція Поліського округу наділена повноваженнями на проведення перевірок на дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері екологічної безпеки.

Своєю чергою Закон України від 16 жовтня 1992 року № 2707-XII «Про охорону атмосферного повітря» (далі також Закон України № 2707-XII) спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище (далі - Закон № 2707-XII).

Цей Закон визначає правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря.

За приписами абзацу 1 частини 1 статті 10 (далі - Закон № 2707-XII) підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря з дозволами на викиди забруднюючих речовин.

Стаття 11 Закону № 2707-XII визначає, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу.

За визначенням пункту 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою КМУ від 13 березня 2002 року № 302 (далі Порядок № 302) дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Дозвіл видається суб`єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 30.05.2006 № 266 «Про затвердження форми дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, дозволу про внесення змін до дозволу на викиди забруднюючих речовин, заяви на одержання дозволу на викиди» затверджено, зокрема, Дозвіл про внесення змін до дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Зі змісту пункту 4 Порядку № 302 для отримання дозволу суб`єкт господарювання, окрім іншого, проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання.

Методичні вказівки по змісту та оформленню необхідних документів для створення звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, які утворюються на підприємстві з урахуванням технологічного процесу та його особливостей визначені Інструкцією про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10 лютого 1995 року № 7 (далі - Інструкція №7).

Згідно із підпунктом 1.14.5 пункту 1.14 Інструкції № 7 стаціонарним джерелом забруднення атмосфери визначено підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об`єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

За правилами абзацу другого пункту 1.8 Інструкції № 7 у випадку зміни параметрів джерел викидів, зареєстрованих у звіті по інвентаризації викидів забруднюючих речовин (далі - звіт), підприємство, при необхідності, проводить інвентаризацію викидів в повному обсязі або вибірково без відповідних вказівок вищезазначених органів і представляє звіт в Мінприроди, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з підпунктами 2.4.1, 2.5.1 пункту 2.4 Інструкції № 7 зміст звіту включає у себе характеристику технології виробництва та технологічного обладнання, параметри джерел викидів, потужність та інші відомості у відповідності з додатком №2.

Підпунктом 2.5.2 пункту 2.5 Інструкції № 7 передбачено, що величина викиду, на основі прямих вимірювань, визначається на номінальному навантаженні технологічного обладнання на різних етапах технологічного процесу, які істотно відрізняються величинами викиду. При цьому за максимальну фактичну величину викиду приймається найбільший викид, що визначений при обстеженні технологічного процесу.

Проектна величина викиду береться з технологічних регламентів, що входять в проектні матеріали на будівництво, реконструкцію, техпереобладнання і т. д., а у випадку модернізації техпроцесу, в ході їх експлуатації, за матеріалами останнього затвердженого техрегламенту.

Отже, за змістом вищезгаданих положень законодавства, одними з параметрів стаціонарного джерела забруднення атмосфери, до якого віднесено, зокрема, цех, є характеристика технологічного обладнання, параметри джерел викидів, потужність та відомості щодо забруднюючої речовини.

Відтак, у разі зміни цих параметрів, у суб`єкта господарювання виникає обов`язок самостійно провести інвентаризацію викидів забруднюючих речовин в повному обсязі або вибірково і представити звіт в Мінприроди, отримати Дозвіл про внесення змін до дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 23 червня 2020 року у справі № 808/3591/16.

Розділом 2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 28 квітня 2020 року № 277) визначено поняття наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме:

2.1. Наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються:

2.1.2. викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Отже, наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються - викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл.

При визначенні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методами контролю використовуються результати вимірювань суб`єкта господарювання при здійсненні виробничого контролю за дотриманням встановлених нормативів викидів забруднюючих речовин, тобто даний метод розрахунку використовується для визначення чи дотримується суб`єкт господарювання умов наявного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Отже, Інспекція при здійсненні планового чи позапланового заходу державного нагляду контролю здійснює інструментально-лабораторні відбори для визначення вмісту забруднюючих речовин у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря при здійсненні господарської діяльності. Так як дозвіл на викиди має конкретні для кожного суб`єкта господарювання в залежності від виду господарської діяльності умови, тобто які допустимі норми викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря суб`єкт господарювання здійснює. Для таких випадків і використовують інструментально-лабораторні виміри.

Отже, зміст наведених норм беззаперечно свідчить про необхідність встановлення органом контролю наявності або відсутності джерел викидів, кількість та якість забруднюючих речовин, які продукуються саме об`єктом контролю.

Водночас суд першої інстанції в цьому контексті наголосив, що відсутня інформація щодо відбору проб, проведення лабораторних вимірювань під час перевірки, відсутні відомості, які б свідчили про забруднення атмосферного повітря або заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу ТОВ «Колор С.І.М.» .

Такі висновки суд першої інстанції зробив на підставі власних досліджень наявних у справі доказів та врахував висновки, зазначені в рішенні Рівненського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року у справі № 460/7738/20, предметом оскарження в якій був припис, винесений на підставі інформації, зазначеної в акті перевірки № 482 від 06 жовтня 2020 року.

Так, суд першої інстанції із покликанням на вимоги частини 4 статті 78 КАС України та обставини, встановлені у справі № 460/7738/20 зазначив, що не вбачається, що посадові особи відповідача при проведенні вказаної перевірки дослідили та підтвердили належними доказами здійснення викидів забруднюючих речовин від вказаних об`єктів. Також відсутність при проведенні перевірки інструментальних вимірювань надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин із джерел викидів, які наведені в акті перевірки з метою визначення видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря із стаціонарних джерел, видів і ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів, на думку суду не дає підстав стверджувати про те, що позивач зобов`язаний отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря по таким об`єктам.

Водночас суд апеляційної інстанції критично оцінив покликання на обставини, встановлені у справі №460/7738/20, оскільки предметами у справах є різні заходи реагування.

Отже, в контексті різного застосування норм матеріального та процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій до обставин, зазначених в одному акті перевірки, колегія суддів наголошує на такому.

Преюдиція це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

Водночас звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною четвертою статті 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Тобто, за змістом частини четвертої статті 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 90 КАС України.

Проте суд апеляційної інстанції, у справі, що розглядається, не встановлював нових обставин, які б спростовували висновки суду у справі № 460/7738/20 щодо відсутності порушень природоохоронного законодавства з боку ТОВ «Колор С.І.М.», зазначених позивачем в акті перевірки № 482 від 06 жовтня 2020 року, який вже був об`єктом судового контролю.

Своєю чергою, згідно із частинами сім-дев`ять статті 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов`язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).

Зі змісту вищенаведених правових норм вбачається, що винесення припису та звернення до суду із позовом щодо повного або часткового припинення виробництва - це два різних засоби реагування органу державного нагляду, які застосовуються окремо, водночас підставою їх застосування може бути один акт відповідної перевірки.

В свою чергу повне або часткове зупинення виробництва є більш суворим заходом реагування за винесення припису.

Аналогічний висновок закріплений в рішенні Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 816/1349/16, від 10 квітня 2020 року у справі № 560/1370/19.

За сталою судовою практикою застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, які свідчать про загрозу для життя і здоров`я людей внаслідок забруднення довкілля.

З урахуванням зазначеного та предмету спору, ключовим питанням при вирішенні справи залишається наявність або відсутність порушень природоохоронного законодавства з боку суб`єкта господарської діяльності та наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді тимчасового зупинення виконання робіт, надання послуг ТОВ «Колор С.І.М.».

В цьому контексті колегія суддів звертає увагу, що Закон України «Про охорону атмосферного повітря» ,у тому числі (…), містить визначення наступних термінів:

забруднення атмосферного повітря - змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища;

забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища;

викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 12 вересня 2019 року у справі № 440/3838/18, «….для констатації порушення умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря повинні бути встановлені наступні обставини: підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо здійснюють викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; такі речовини або їх суміші дійсно є забруднюючими (наявні у Переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 № 1598, або наявні докази, що речовини можуть прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища); викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відбуваються без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.».

Отже, позивач при здійснені заходу контролю мав визначити, ідентифікувати обладнання та обсяг і вид забруднюючих речовин, яке виробляє саме обладнання об`єкту контролю.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20 квітня 2022 року у справі № 420/6935/19.

Застосовуючи ці висновки до обставин справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що акт перевірки від 06 жовтня 2020 року не містить інформації про порушення приписів, встановлених дозволом № 5624655400-24 від 29 серпня 2018 року, оскільки останній не містить інформації про виявлені забруднюючи речовини, які надходять в атмосферне повітря внаслідок роботи певних об`єктів відповідача, оскільки не визначено тип та хімічний склад забруднюючої речовини не вчинено дій щодо відбору проб та інструментально-лабораторних вимірювань, не проводились дослідження чи експертиза для з`ясування чи дійсно здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з вказаних в акті джерел викидів.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, суд першої інстанції цілком слушно врахував висновки, зроблені судом у справі № 460/7738/20 щодо протиправності припису № 482 від 12 жовтня 2020 року, у зв`язку з встановленням судом відсутності порушень природоохоронного законодавства.

При прийнятті рішення про застосування запропонованих позивачем суворих заходів реагування також суттєве значення мають встановлені у справі № 460/7738/20 та враховані судом першої інстанції обставини про те, що ТОВ «Колор С.І.М.» не відноситься до об`єктів підвищеної екологічної небезпеки та відсутнє в Переліку суб`єктів господарювання, які є найбільшими забруднювачами довкілля в Україні.

Водночас, в контексті оцінки наявності або відсутності підстав для застосування заходів реагування, судом апеляційної інстанції не спростований висновок суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача обов`язку отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря по додатково встановленим органом контролю об`єктам.

Своєю чергою неспростований висновок суду першої інстанції ґрунтується на відсутності відомостей, які б свідчили про забруднення атмосферного повітря або заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, про існування додаткових джерел викиду забруднюючих речовин, внаслідок відсутності відповідної фотофіксації вказаних джерел забруднення та інструментально-лабораторного вимірювання викидів з цих джерел.

В цьому контексті колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, зроблений в постанові від 15 травня 2023 року у справі №160/1405/19, згідно із яким визначення характеристик обладнання та наявність його у відповідних нормативно визначених переліках обладнання щодо необхідності отримати відповідний дозвіл є обов`язковою передумовою порушення позивачем перед судом питання щодо обмеження діяльності підприємства.

Отже, враховуючи приписи частини п`ятої статті 4 Закону № 877-V, при прийнятті судового рішення про зупинення виробництва необхідно враховувати всі обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, у тому числі обсяг порушень, який має свідчити про необхідність повної або часткової зупинки діяльності підприємства чи окремого виду його діяльності. Також, зважаючи на підстави передбачені для зупинення виробництва на його наслідки, суд має пересвідчитись про наявність цих порушень, у тому числі на час прийняття рішення про застосування заходів реагування.

Водночас згідно із правовим висновком, висловленим Верховним Судом у постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 807/1410/17, захід реагування у вигляді повного зупинення робіт є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлені порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону № 877-V), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позивних вимог та застосування до відповідача запропонованих позивачем заходів реагування.

Водночас, враховуючи визначені завдання законодавства про охорону навколишнього природного середовища, пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних стандартів, та необхідність гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров`я людей, колегія суддів зазначає, що позивач не позбавлений права повторно провести перевірку, і у разі доведення факту експлуатації суб`єктом господарювання джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, використання яких вимагає оформлення дозвільних документів, вжити відповідних заходів.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволені позову, а суд апеляційної інстанції помилково скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 345 352 355 356 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОР С.І.М» задовольнити.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2023 року у справі № 460/8668/20 скасувати.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 460/8668/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С.М. Чиркін

А.А. Єзеров

В.М. Шарапа