Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 804/4675/18

адміністративне провадження № К/9901/68697/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Стародуба О.П., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в касаційній інстанції адміністративну справу № 804/4675/18

за позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування припису, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 (суддя Ільков В.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 (головуючий суддя Чередниченко В.Є.. судді: Іванов С.М., Панченко О.М.),

ВСТАНОВИВ:

В червні 2017 року Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (далі також - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (далі також - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 05.02.2018 до акта позапланової перевірки дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів від 05.02.2018 №000008.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на момент виникнення спірних правовідносин періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) квартирних засобів обліку води була віднесена до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій й до складу тарифу КП «Дніпроводоканал» не входили витрати на даний вид послуг, що свідчить про недопущення підприємством порушення прав споживачів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2018, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018, у задоволенні позову відмовлено.

Судами встановлено, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області у період з 01.02.2018 по 05.02.2018 на Комунальному підприємстві «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради була проведена позапланова перевірка з метрологічного нагляду, що здійснюється у сфері законодавчо регульованої метрології, за засобами вимірювальної техніки.

Перевірка була проведена на підставі звернення споживача ОСОБА_1 від 22.12.2017 щодо можливих ознак порушення метрологічних вимог з боку Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради, а саме: порушення правил проведення періодичної повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки.

Перевіркою встановлено порушення прав гр. ОСОБА_1 щодо витрат з періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, які, як зазначає позивач, не входять до тарифів на послуги за тепло, водопостачання та водовідведення, а здійснюються споживачами.

Так, за результатами перевірки представниками відповідача було складено акт проведеної (позапланової) перевірки з метрологічного нагляду, що здійснюється у сфері законодавчо регульованої метрології, за засобами вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації №000008 від 05.02.2018.

05.02.2018 до акту перевірки винесено припис про усунення порушень метрологічних вимог.

У вищезазначеному приписі встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», технічних регламентів та інших нормативно-правових актів у сфері метрології та метрологічної діяльності» й вимог ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №1765-IV від 15.06.2004 (далі - Закон №1765-IV) та зобов`язано останнього усунути порушення ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» шляхом здійснення повірки (у т.ч. демонтаж, транспортування, монтаж) ЗВТ до 28.02.2018.

Вважаючи припис відповідача протиправним, Підприємство звернулося до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що діючим законодавством саме на позивача покладено обов`язок контролю та проведення повірок засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, що, у свою чергу, свідчить про обґрунтованість винесеного відповідачем припису та відсутність підстав для його скасування.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, вважаючи їх такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

У касаційній скарзі позивач зазначає, зокрема, що обов`язок підприємства контролювати встановлені засоби обліку води жодним чином не передбачає наявність у нього зобов`язань щодо здійснення періодичних повірок, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу після повірки) таких засобів обліку за рахунок підприємства.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог такої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями частини 4 ст.17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 11.02.1998 № 113/98-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз.2 п.10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі за текстом - Правила №630), справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

У разі виникнення сумнівів щодо правильності показань квартирних засобів обліку споживач в установленому порядку може проводити їх позачергову повірку за власні кошти, про що інформує виконавця. Якщо виявлена у показаннях помилка виходить за межі, передбачені у паспорті квартирного засобу обліку, виконавець повинен здійснити перерахунок плати за споживання води та/або теплової енергії з дня останньої повірки або встановлення засобу обліку, якщо його повірка не проводилась, шляхом зменшення плати на відсоток, який перевищує встановлені межі точності для цього типу засобу обліку, до моменту виявлення помилки (п.16 Правил).

Згідно зі ст. 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" порядок подання фізичними особами, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов`язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Згідно з п.17 Правил №630 послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води.

У відповідності до пп.6 п.29 Правил №630 споживач має право на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку.

Відповідно до пп.4 п.32 Правил №630 виконавець зобов`язаний контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж.

Так, зазначеному праву споживача кореспондує обов`язок виконавця контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж (п.п. 4 п. 32 Правил № 630).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, що відповідно до законодавства обов`язок здійснювати повірку засобів обліку води покладено саме на позивача.

Згідно із п. 9 Правил №630 періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця, тобто позивача.

Так, як констатовано судами та підтверджується матеріалами справи, відповідно до бази даних позивача за особовим рахунком НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , нарахування за послуги централізованого водопостачання та водовідведення проводилися за фактично спожиті послуги згідно з показниками водолічильника, який було прийнято до обліку з 22.10.2002, про що складено відповідний акт, в якому, зокрема, зазначено термін чергової державної повірки - 14.09.2004.

Після проведення періодичної повірки водолічильника холодної води представниками позивача було опломбовано та прийнято його до обліку, про що складено відповідний акт від 29.10.2004, в якому зазначено термін допуску його до експлуатації, а саме до 21.10.2007.

22.05.2005 представниками позивача було складено акт про опломбування та прийняття до обліку лічильника гарячої води, вставленого у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зазначено термін його чергової повірки до 21.10.2007.

12.02.2008 та 03.03.2009 позивачем були складені акти про попередження мешканців квартири за адресою: АДРЕСА_1 про те, що у разі не проведення періодичної повірки квартирних водолічильників, нарахування за послуги водопостачання та водовідведення будуть проводитися згідно з діючими нормами і тарифами по кількості зареєстрованих мешканців.

Однак громадянами, які мешкають за адресою: АДРЕСА_1 , не було своєчасно проведено періодичну повірку приладів обліку водопостачання, встановленого за цією адресою, а тому, для запобігання порушення законодавства та накладення санкцій з боку контролюючих органів, підприємство з 01.04.2009 зняло водолічильники з обліку за вказаною адресою.

Відтак в термін з 01.04.2009 нарахування за особовим рахунком НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) проводиться згідно з установленими нормами та тарифами відповідно до кількості зареєстрованих осіб.

Так, основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10 квітня 2014 року №1198-VIII.

Стаття 1 цього Закону визначає поняття житлово-комунальних послуг, учасників відносин у цій сфері: балансоутримувача, власника, споживача, виконавця і виробника та поняття засобу обліку.

За змістом вказаної норми: житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб`єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; засіб обліку - прилад, технічний пристрій для обліку кількісних та/або якісних показників житлово-комунальної послуги, який має нормовані метрологічні характеристики.

Положенням ч.4 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», передбачено, що у разі якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.

Згідно з ч.3 ст.28 зазначеного Закону, якщо виконавцем послуг є водопостачальна організація, то її витрати, пов`язані з періодичною повіркою, обслуговуванням та ремонтом квартирних лічильників холодної води повинні відшкодовуватись власником або балансоутримувачем цього будинку через оплату за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Витрати на періодичну повірку включені до типового переліку послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.

Абзацом 1 п.24 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» (далі Порядок №869), передбачено, що витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, визначаються відповідно до укладених договорів між виконавцем та субпідрядником, який виконує зазначені послуги, з розрахунку на один квартирний засіб обліку води та теплової енергії і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» затверджений Типовий перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Відповідно до вказаного Типового переліку включена послуга періодична повірка, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.

Відповідно до п.24 Порядку №869 формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, визначаються відповідно до укладених договорів між виконавцем та субпідрядником, який виконує зазначені послуги, з розрахунку на один квартирний засіб обліку води і теплової енергії і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг.

Розмір плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт одного засобу обліку води та теплової енергії, у тому числі його демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, визначається згідно з кошторисом, затверджується (погоджується) органами місцевого самоврядування і розподіляється за місяцями повірочного інтервалу, що встановлюється Держспоживстандартом для відповідного засобу обліку води та теплової енергії.

З огляду на це, підприємства, які надають послуги населенню з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, повинні додавати оплату такої послуги як періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) квартирних засобів обліку води та теплової енергії до тарифу на оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території.

Оплата споживачем цієї послуги повинна здійснюватися згідно з укладеним договором між виконавцем і споживачем.

Крім того, ст.ст.19, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п.8 Правил №630 також передбачено договірне регулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг та визначено, що послуги, які надаються споживачеві згідно із договором, оформлюються на основі типового договору про надання таких послуг, перелік яких та тарифи (ціни), на які затверджуються уповноваженими органами.

Порядком та типовим договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до складу таких послуг, з яких розраховуються тарифи для споживачів, входять і послуги з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.

Включення до тарифів плати за повірку приладів обліку води, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки не залежить від дій споживача, оскільки стосується правових взаємовідносин КП «Дніпроводоканал» як виконавця послуг та органів державної влади і місцевого самоврядування, а споживач має право на безоплатну повірку, обслуговування і ремонт засобу обліку води.

Споживач не повинен оплачувати послуги з водопостачання за нормами споживання коли надавач таких послуг безпідставно не проводить вчасно повірку приладу або її затягує.

Відтак споживачі не повинні нести тягар та оплачувати послуги за нормами споживання у випадку коли повірку здійснено невчасно (не з вини споживачів) з порушенням термінів, встановлених приписами п. 15 Правил №630.

Системний аналіз наведених положень дає змогу дійти висновку, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством обов`язок здійснювати повірку засобів обліку води покладено саме на позивача.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №815/5331/16.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що зафіксовані відповідачем у акті перевірки порушення мали місце, а наведені позивачем доводи і наявні у справі докази цього не спростовують, у зв`язку з чим спірний припис ГУ Держпродспоживслужби є правомірним.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає слушним і обґрунтованим висновок суду першої інстанції, який підтримав апеляційний суд, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Наведене в контексті змісту встановлених фактичних обставин у цій справі свідчить про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права й необґрунтованість вимог касаційної скарги.

Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у справі №804/4675/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.Л. Мороз О.П. Стародуб А.І. Рибачук