ПОСТАНОВА

Іменем України

16 серпня 2019 року

Київ

справа №524/3206/16-а

адміністративне провадження №К/9901/8725/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Кашпур О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Управління патрульної поліції у м.Кременчук Департаменту патрульної поліції

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року (головуючий суддя - Бондар В.О., судді - Кононенко З.О., Калитка О.М.)

у справі №524/3206/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Рядового поліції 2-ої роти УПП у м.Кременчук Департаменту патрульної поліції Дерев`янка Олега Миколайовича, Управління патрульної поліції у м.Кременчук Департаменту патрульної поліції

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

Короткий зміст позовних вимог.

1. В травні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з адміністративним позовом до Рядового поліції 2-ої роти УПП у м.Кременчук Департаменту патрульної поліції Дерев`янка Олега Миколайовича (далі - відповідач 1, Дерев`янко О.М. ), Управління патрульної поліції у м.Кременчук Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач 2, скаржник, УПП у м.Кременчук ДПП), в якому просив:

1.1. визнати протиправними дії поліцейського 2-ої роти УПП у м.Кременчук Департаменту патрульної поліції Дерев`янка О.М. щодо притягнення його до адміністративної відповідальності;

1.2. визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС3 №023552 від 14.04.2016 року, провадження у справі закрити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2. Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 червня 2016 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Рядового поліції 2-ої роти УПП у м.Кременчук Департаменту патрульної поліції Дерев`янка Олега Миколайовича, Управління патрульної поліції у м.Кременчук Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовлено.

3. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що на підтвердження законності прийнятого рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідачами надано суду відеозапис, на якому зафіксовано факт порушення позивачем правил дорожнього руху, а саме зупинка транспортного засобу в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Також з відеозапису вбачається, що позивач не виконав вимоги ПДР України в частині ввімкнення аварійної сигналізації чи встановлення знаку аварійної зупинки або миготливого червоного ліхтаря. Доводи ОСОБА_1 про вимушену зупинку автомобіля через відсутність пального не знайшли свого підтвердження, оскільки поліцейськими був перевірений покажчик пального в автомобілі позивача, що відображено на відеозапису. Окрім цього, відповідачами надані фотознімки з місця вчинення правопорушення, на яких відображено місце розташування дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» та зафіксовано автомобіль позивача, у місці його зупинки. В ході розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачу були роз`яснені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Вказані докази підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.222 КУпАП, а також те, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відбулось без порушення вимог законодавства.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції.

4. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

4.1. Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.06.2016р. по справі № 524/3206/16-а скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

4.2. Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС3 №023552 від 14.04.2016 року.

5. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що інспектором було неуважно складено оскаржувану постанову. Інспектор не конкретизував, який саме пункт, підпункт ПДР порушено позивачем. Колегія суддів наголошує, що поліцейським протокол про адміністративне правопорушення не складався, а відразу була винесена постанова, хоча позивач не погоджувався з допущеним правопорушенням. Таким чином, колегія суддів вважає, що інспектор не мав права на місці вчинення адміністративного правопорушення виносити оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПСЗ № 023552 від 14.04.2016 року, за якою позивача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).

6. 26 вересня 2016 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Управління патрульної поліції у м.Кременчук Департаменту патрульної поліції на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року.

7. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року та залишити в силі постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 червня 2016 року.

8. В обґрунтування поданої касаційної скарги Управління патрульної поліції у м.Кременчук Департаменту патрульної поліції вказує на те, що відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Аналогічні приписи в п. 4 розділу І Інструкції № 1395. При цьому у відповідності до п.2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місці його вчинення. Відтак, враховуючи наведені приписи законодавства, відповідач не порушив процедуру щодо винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, діяв в межах наданих йому законом повноважень, мав право розглянути вказане адміністративне правопорушення та винести постанову серії ПСЗ № 023552 від 14.04.2016. Таким чином, колегія апеляційного суду дійшла помилкового висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , в зв`язку з чим постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

9. Скаржник просить справу слухати без його участі, позивачем клопотання про участь у розгляді справи в касаційному порядку не подано.

10. Позивачем відзиву чи заперечень на касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.

11. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 листопада 2016 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

12. Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2019 року касаційну скаргу Управління патрульної поліції у м.Кременчук Департаменту патрульної поліції прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

13. 04.04.2016 року поліцейським 2 роти управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції рядовим поліції Дерев`янком О.М. винесено постанову серії ПС3 №023552 про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

14. В постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що 14.04.2016 року о 00:40 год. в м. Кременчуці на вул. Воровського, 34, позивач , керуючи транспортним засобом ЗАЗ Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1 не виконав вимогу знаку 3.34 ПДР України «Зупинку заборонено», чим порушив п. 15.9 ПДР України.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

15. Абзац 1 п. 1.5. Розділу 1 Правил дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила №1306): дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

16. Пункт 1.9. Розділу 1 Правил №1306: особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

17. Знак 3.34 "Зупинку заборонено" Правил №1306: Забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

18. Частина 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі - КУпАП): <..> Порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. <..>

19. Частина 1 ст. 222 КУпАП: <…> органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП <…>.

20. Частини 2, 4 ст. 285 КУпАП: Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких відноситься до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

21. Абзац 1 пункту 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 № 1395(далі - Інструкція № 1395): у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

22. Абзац 2 пункту 4 Інструкції № 1395: <…> Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП <…>

23. Стаття 251 КУпАП: доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

24. Частина 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (далі - КАС України): Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

25. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

26. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

28. Щодо висновків суду апеляційної інстанції про недотримання процедури накладення адміністративного стягнення в частині нескладення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, то Суд не вважає їх обґрунтованими з огляду на наступне.

29. З аналізу норм статті 285 Кодексу України про адміністративне правопорушення вбачається відсутність обов`язку поліцейського складати протокол у випадку вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. Зазначене підтверджується приписами пункту 4 Інструкції № 1395.

30. Тому, враховуючи норми ст. 285 КУпАП та п. 4 Інструкції № 1395, а також вчинення скаржником адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, дії відповідача щодо винесення виключно постанови про притягнення до адміністративної відповідальності без складення відповідного протоколу є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

31. Щодо доводів скаржника про належність розгляду справи відповідачем та винесення постанови на місці вчинення адміністративного правопорушення, то Суд вважає вірними дані доводи з огляду на наступне.

32. Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

33. Згідно приписів пункту 2.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КУпАП вбачається, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

34. Проте, законом України від 14 липня 2015 року № 596-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» внесено зміни до ст.258 КУпАП, зі змісту яких вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП.

35. Таким чином, судом апеляційної інстанції помилково взято до уваги доводи позивача з приводу неналежного місця розгляду справи про адміністративне правопорушення.

36. Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального права, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції скасовано правильне по суті та законне рішення суду першої інстанції.

37. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

38. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

39. Керуючись статтями 341, 345, п.4 ч.1.ст.349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

40. Касаційну скаргу Управління патрульної поліції у м.Кременчук Департаменту патрульної поліції задовольнити.

41. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року скасувати.

42. Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 червня 2016 року - залишити в силі.

43. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

О. В. Кашпур