Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2018 року

Київ

справа №815/6488/15

адміністративне провадження №К/9901/37535/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року (суддя Вербицька Н.В.) у справі за позовом Приватного підприємства "Прогресфарм" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2015 року Приватне підприємство "Прогресфарм" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - Управління) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень форми «Р» від 14 липня 2014 року №0000232207 та №0000222207.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року позов задоволено.

При цьому, зазначена постанова ухвалена судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні за участі представників сторін, а її повний текст виготовлено 12 лютого 2016 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Управління 01 березня 2016 року подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просило його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, одночасно порушивши й питання звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року заявлене відповідачем клопотання залишено без задоволення, а подану ним апеляційну скаргу - без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України), оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, а ухвалою цього ж суду від 27 квітня 2016 року відмовлено в задоволенні повторного клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору та, на підставі пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України, повернуто апеляційну скаргу у зв'язку із неусуненням особою, що її подала, у встановлений судом строк її недоліку.

29 липня 2016 року Управління повторно подало апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2017 року. до якої додало клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та відстрочення сплати судового збору.

Втім ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2016 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору й залишено подану ним апеляційну скаргу без руху, а ухвалою від 05 вересня 2016 року Одеський апеляційний адміністративний суд, відмовивши в задоволенні клопотання Управління про зменшення розміру належного до сплати судового збору, надав йому новий строк для усунення недоліку апеляційної скарги.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року апеляційну скаргу на підставі пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України повернуто особі, що її подала, у зв'язку із неусуненням останньою у встановлений судом строк її недоліку.

08 листопада 2016 року Управління втретє звернулось до суду з апеляційною скаргою про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2017 року, а також порушило питання поновлення строку апеляційного оскарження, в обґрунтування поважності причин пропуску якого посилалось на неможливість сплатити судовий збір при первісному та повторному зверненні з апеляційними скаргами внаслідок відсутності належного бюджетного фінансування та тривалість процедури узгодження виділення коштів на його сплату.

Ухвалою від 18 листопада 2016 року Одеський апеляційний адміністративний суд, з врахуванням приписів частини 4 статті 189 КАС України, залишив апеляційну скаргу без руху у зв'язку з її поданням поза межами строку апеляційного оскарження й визнанням судом підстав, вказаних у клопотанні про його поновлення, неповажними; запропонував Управлінню навести інші (поважні) причини пропуску строку апеляційного оскарження (зокрема, довести наявність об'єктивних перешкод, які не дозволили подати апеляційну скаргу в розумний строк, без невиправданих зволікань).

У встановлений судом строк відповідачем надіслано до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, у якому останній навів ті ж обставини, що вже вказувались при зверненні з третьою апеляційною скаргою та визнані судом неповажними причинами.

Одеський апеляційний адміністративний суд, прийшовши до висновку про неповажність наведених Управлінням в клопотанні причин пропуску строку подання апеляційної скарги, а отже й неусунення встановленого судом недоліку останньої, ухвалою від 27 грудня 2016 року повернув апеляційну скаргу відповідачу.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції від 27 грудня 2016 року, Управління звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неврахування наведених ним в клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження причин його пропуску, просило вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Позивач письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу суду не подав.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

За змістом частини 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Частиною 4 статті 189 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження (абзац 2 частини 4 статті 189 КАС України).

Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження та непорушення питання про його поновлення або визнання судом наведених в заяві про поновлення такого строку підстав його пропуску неповажними останній постановляє ухвалу про залишення такої апеляційної скарги без руху та надає особі, що її подала, можливість протягом тридцяти днів з дня вручення ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для його поновлення, а в разі невчинення нею таких дій - відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Проте, Одеський апеляційний адміністративний суд, надавши оцінку поданому відповідачем на виконання вимог ухвали від 18 листопада 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху клопотанню про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження та визнавши наведені у ньому причини його пропуску неповажними, разом з тим повернув апеляційну скаргу, тоді як приписи абзацу 2 частини 4 статті 189 КАС України передбачали, у такому випадку, відмову у відкритті апеляційного провадження.

За таких обставин та на підставі частини 1 статті 353 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови) ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги підлягає скасуванню з направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду