Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2018 року

Київ

справа №808/3095/15

адміністративне провадження №К/9901/24819/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій областіна ухвалуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2016 (суддя - С.А. Уханенко)у справі№ 808/3095/15за позовом до Приватного акціонерного товариства «Азовкабель» Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Азовкабель" звернулося до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - Бердянська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.05.2015 №0000901501 та №0000911501.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 15.05.2015: №000091150, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 125000 грн. та №0000901501 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2015 року на суму 496690 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 124173,25 грн.

Не погодившись із рішенням першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року залишено без руху апеляційну скаргу Бердянської ОДПІ у зв'язку з її невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України), оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору та встановлено термін для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 календарних днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали. Ухвалою цього ж суду від 09 листопада 2015 року в задоволенні клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору відмовлено, а подану ним апеляційну скаргу повернуто на підставі пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України у зв'язку із не усуненням у встановлений судом строк її недоліку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 грудня 2015 року повернено касаційну скаргу Бердянської ОДПІ на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року у зв'язку із неусуненням її недоліків, встановлених ухвалою про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвалою Верховного суду України від 16 лютого 2016 року відмовлено у допуску до провадження справи за заявою Бердянської ОДПІ про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 грудня 2015 року.

28 березня 2016 року Бердянська ОДПІ повторно звернулася із апеляційною скаргою, додавши клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку із визнанням неповажними причин пропуску строку на апеляційне оскарження, викладених у клопотанні про поновлення такого строку та запропоновано відповідачу в тридцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження та відповідні докази на їх підтвердження, з урахуванням викладених в цій ухвалі обставин та надати суду оригінал документу про сплату судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Бердянської ОДПІ.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що пропуск строку на апеляційне оскарження є значним, а податковим органом вказані неповажні підставі для поновлення цього строку, оскільки пропущення строку повторно обґрунтовується тими ж підставами, що й подане разом з апеляційною скаргою клопотання про поновлення строку для апеляційного оскарження, а саме: повернення первинно поданої апеляційної скарги у зв'язку з несплатою судового збору та подальше оскарження ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу для подальшого апеляційного перегляду. В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що пропуск строку відбувся не з причини несвоєчасного подання апеляційної скарги до суду, а з причин відсутності грошових коштів у відповідача для сплати судового збору, що і позбавило можливості оскаржити належним чином відповідачу рішення суду першої інстанції.

Від позивача відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

31.08.2016 Вищим адміністративним судом України, касаційне провадження за касаційною скаргою Бердянської ОДПІ відкрито.

19.02.2018 касаційна скарга передана на розгляд судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. в порядку пункту четвертого частини першої розділу 7 «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147.

Переглянувши судове рішення в межах доводів касаційної скарги, правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, Верховний Суд висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

За змістом частини 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Частиною 4 статті 189 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З огляду на викладені вимоги та зважаючи на зазначене вище про те, що повторна апеляційна скарга на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року була подана поза межами законодавчо встановленого десятиденного строку її апеляційного оскарження, а вказані Бердянською ОДПІ в клопотанні причини пропуску цього строку визнані судом апеляційної інстанції недостатніми для висновку про його пропуск з поважних причин, касаційний суд вважає, що відповідачу обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі абзацу 2 частини 4 статті 189 КАС України.

Доводи ж касаційної скарги про те, що неможливість вчасної подачі апеляційної скарги була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції.

Стаття 49 КАС України передбачала обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

При цьому, Верховний Суд враховує, що вдруге апеляційну скаргу відповідачем було подано 28 березня 2016 року, тобто через чотири місяці після її первісного повернення судом апеляційної інстанції; при цьому, доказів наявності непереборних обставин, які б перешкоджали апеляційному оскарженню судового рішення у цей період, матеріали справи не містять.

У касаційній скарзі відсутні й відомості про наявність інших обставин, які б давали підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, а також свідчили б про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду