Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.04.2019 року у справі №813/8279/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2019 року

Київ

справа №813/8279/14

адміністративне провадження №К/9901/28485/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2015 (суддя Грень Н.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 (головуючий суддя Макарик В.Я., судді: Большакова О.О., Глушко І.В.) у справі №813/8279/14 за адміністративним позовом Фермерського господарства «Пчани-Денькович» до Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Пчани-Денькович» звернулося до адміністративного суду з позовом до Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області в якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.11.2014 №00002281601 в частині донарахування позивачу штрафних санкцій у розмірі 291016,00грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016, позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Миколаївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області звернулася з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 у справі №813/8279/14, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Доводи Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області зводяться до того, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій неповно з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що стало причиною безпідставного задоволення позову. Зокрема відповідач посилається на обов'язок податкового органу, згідно із пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України, приймати податкове повідомлення-рішення у зв'язку з закриттям кримінального провадження порушеного відносно керівника підприємства з нереабілітуючих підстав. Оскільки, Податковим кодексом України передбачено фінансову відповідальність, яка застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.11.2014, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій 291016,00грн.

Натомість Фермерське господарство «Пчани-Денькович» у запереченні на касаційну скаргу зазначає, що мотиви та підстави наведені у касаційній скарзі є необґрунтованими, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотримання норм матеріального та процесуального права із з'ясуванням всіх фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративного спору. Зокрема, судами встановлено, що податкова заборгованість, зазначена в акті перевірки від 27.03.2014, на момент прийняття контролюючим органом податкового-повідомлення рішення Фермерським господарством «Пчани-Денькович» була погашеною, а тому прийняте Миколаївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області податкове-повідомлення рішення від 03.11.2014 №0002281601 в частині донарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій на суму 291019,00грн. є протиправним та незаконним. Позивач стверджує, що посилання контролюючого органу на обов'язок згідно пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України прийняти податкове повідомлення-рішення у зв'язку з тим, що кримінальне провадження відносно керівника Фермерського господарства «Пчани-Денькович» було закрито з нереабілітуючих підстав, не спростовує обов'язку відповідача враховувати суми, сплачені на погашення такого податкового боргу. Позивач вказує, що оскільки ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 16.05.2014 у справі №443/691/14-к закрито кримінальне провадження за нереабілітуючими обставинами, підстави для нарахування зазначених сум податку відсутні. А тому, позивач просить відмовити Миколаївській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.07.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області у справі №813/8279/14.

З 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, у зв'язку з чим відповідно до пункту 7 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №813/8279/14 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього кодексу.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, суддею-доповідачем у даній справі визначено Хохуляка В.В.

Верховний Суд ухвалою від 05.04.2019 матеріали адміністративної справи №813/8279/14 прийняв до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив попередній розгляд вказаної справи на 09.04.2019.

Ухвалою Верховного Суду від 09.04.2019 справу №813/8279/14 призначено до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 16.04.2019.

Касаційний розгляд справи здійснюється у відкритому судовому засіданні без повідомленням сторін в поряду спрощеного позовного провадження у відповідності до положень статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи положення частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України перегляду у даній справі підлягають судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на підставі підпункту 78.1.11. пункту 78.1 статті 78, пункту 8.2 статті 82 Податкового кодексу України було проведено позапланову виїзну перевірку Фермерського господарства «Пчани-Денькович» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2013 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 27.03.2014 №1/2200/36738335.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України, внаслідок чого останнім зайво задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість та відображено у Деклараціях з податку на додану вартість (скорочена) податок на додану вартість у сумі 582029,61грн.; пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті Податкового кодексу України, внаслідок заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість (підприємством не відображено у Деклараціях з податку на додану вартість (загальна) та не сплачено до бюджету податок на додану вартість у сумі 582030,00грн.)

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташовано на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, позивачем, у періоді, що перевірявся, в порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість та не відображено їх у Деклараціях з податку на додану вартість (загальна) по операціях з продажу сільськогосподарської продукції, яку було закуплено у населення, а не вироблено на власних чи орендованих виробничих потужностях у сумі 582029,61грн., а саме по періодах: липень 2013 pоку у сумі 40345,80грн.; серпень 2013 pоку у сумі 114540,80грн.; вересень 2013 pоку у сумі 122053,80грн.; жовтень 2013 pоку у сумі 114986,00грн.; листопад 2013 pоку у сумі 95747,19грн.; грудень 2013 pоку у сумі 94356,02грн. Факт вчинення зазначеного порушення позивачем не заперечується.

Судами першої та апеляційної інстанцій також встановлено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Львівській області супровідним листом від 25.09.2014 №11533/13-01-08-3016, який отримано відповідачем 21.10.2014, скеровано копію ухвали Жидачівського районного суду Львівської області від 16.05.2014 про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за частиною першою статті 212 Кримінального кодексу України, на підставі частини четвертої статті 212 Кримінального кодексу України, у зв'язку із погашенням заборгованості перед бюджетом в сумі 582030,00грн., визначеної актом позапланової перевірки Фермерського господарства «Пчани-Денькович» від 27.03.2014 №1/2200/36738335, яка проводилась в рамках розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №32014140000000048.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

За наслідками перевірки, після отримання вказаної ухвали суду, Миколаївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.11.2014 №0002281601, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 873046,00грн., в тому числі: 582030,00грн. основний платіж та 291016,00грн. штрафні (фінансові) санкції. Строк прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення відповідачем пропущено не було.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про безпідставність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення в частині визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 291016,00грн., з огляду на те, що податкова заборгованість у розмірі 582030,00грн. визначена актом перевірки від 27.03.2014, на момент прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 03.11.2014 №0002281601 Фермерським господарством «Пчани-Денькович» була погашеною, що підтверджується матеріалами справи, а тому підстави для нарахування на основну суму боргу суми штрафних (фінансових) санкцій відсутні.

Проте Верховний Суд не погоджується з вказаним висновком судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу першого та другого пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкові повідомлення - рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.

Отже, якщо перевірка платника податку призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, то за відсутності факту набрання законної сили відповідним судовим рішенням у кримінальній справі правові підстави для проведення органом державної податкової служби розрахунку суми грошового зобов'язання з прийняттям податкових повідомлень-рішень за висновками такої перевірки відсутні.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 16.05.2014 у справі №443/691/14-к ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності за частиною першою статті 212 Кримінального кодексу України з підстав, передбачених в частині четвертій статті 212 Кримінального кодексу України. При цьому, в ухвалі встановлено, що ОСОБА_2, який є керівником Фермерського господарства «Пчани-Денькович», платіжним дорученням №186 від 28.03.2014 погашено заборгованість в сумі 582030,00грн.

Отже, відповідач дотримавшись порядку прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, та встановивши наявність нереабілітуючих підстав закриття кримінального провадження, а саме підстав, які незважаючи на наявність у діях особи складу злочину обумовлюють застосування інституту звільнення особи від кримінальної відповідальності, на підставі висновків викладених в акті перевірки від 27.03.2014 №1/2200/36738335 визначив позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що на дату прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, податкова заборгованість в сумі 582030,00грн., нарахована Миколаївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області в акті перевірки від 27.03.2014 була погашена позивачем, що відповідно свідчить про сплату основного платежу даного податку. Однак, суд зазначає, що закриття кримінального провадження за таких обставин не спростовує обов'язку податкового органу враховувати суми, сплачені на погашення податкового боргу платником.

Разом з тим, в порушення вимог абзацу першого пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України, позивачем, при погашенні основної суми податкового боргу у розмірі 582030,00грн. не було виконано обов'язку зі сплати податкового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, що призвело до порушення Фермерським господарством «Пчани-Денькович» норм податкового законодавства та сприяла виникненню заборгованості з такої сплати.

Враховуючи вищевикладене, доводи касаційної скарги Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про необхідність платника податків при наявності обставин передбачених пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України сплати податкового зобов'язання, який складається з основного платежу на нарахованого на його суму штрафних санкцій є обґрунтованими.

Таким чином, висновок судів першої та апеляційної інстанцій у справі, що розглядається, не ґрунтується на правильному застосуванні вказаних норм матеріального права, а тому підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.11.2014 №00002281601 в частині донарахування позивачу штрафних санкцій на суму 291016,00грн. відсутні.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з частинами першою, третьою статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права щодо розглядуваних правовідносин, постановлені у справі рішення суду першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.07.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 у справі №813/8279/14 скасувати.

Ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду