Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 січня 2020 року

Київ

справа №160/1944/19

адміністративне провадження №К/9901/25135/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.

розглянув в письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Божко Л.А., Баранник Н.П., Дурасова Ю.В. у справі №160/1944/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до суду, у якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ДМС в Дніпропетровській області, відповідач) щодо відмови у прийнятті (розгляді) документів для оформлення посвідки на тимчасове проживання громадянину Сирійської Арабської Республіки, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; скасувати рішення ГУ ДМС в Дніпропетровській області від 12 лютого 2019 року № 3 про відмову у прийнятті (розгляді) документів для оформлення посвідки на тимчасове проживання громадянину Сирійської Арабської Республіки, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати ГУ ДМС в Дніпропетровській області оформити та видати посвідку на тимчасове проживання в Україні громадянину Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі шлюбу з громадянкою України.

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними дії ГУ ДМС в Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті (розгляді) документів для оформлення посвідки на тимчасове проживання громадянину Сирійської Арабської Республіки, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; скасовано рішення ГУ ДМС в Дніпропетровській області від 12 лютого 2019 року №3 про відмову у прийнятті (розгляді) документів для оформлення посвідки на тимчасове проживання громадянину Сирійської Арабської Республіки, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язано ГУ ДМС України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1, про оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДМС України в Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 1' 536 грн.80 коп.

3. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року апеляційну скаргу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області по справі №160/1944/19 залишено без руху та надано заявнику апеляційної скарги строк - десять днів з дати отримання копії ухвали суду - для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання до суду апеляційної інстанції документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2305,20 грн за реквізитами зазначеними в ухвалі.

4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання ГУ ДМС України в Дніпропетровській області; апеляційну скаргу ГУ ДМС в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року повернуто заявнику.

5. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

5.1. ГУ ДМС України подало апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року, яку ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року залишено без руху з підстави порушення вимог, встановлених статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині сплати судового збору.

5.2. 08 липня 2019 року позивачем отримано копію ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року про залишення без руху апеляційної скарги, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

5.3. 16 липня 2019 року на адресу Третього апеляційного адміністративного суду надійшла заява ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про відстрочення судових витрат, в прохальній частині якої заявник просив відстрочити строк сплати судового збору за подання апеляційної скарги та продовжити строк виконання ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року у справі № 160/1944/19.

6. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання ГУ ДМС України в Дніпропетровській області; апеляційну скаргу ГУ ДМС в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року повернуто заявнику.

7. Повертаючи апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року, суд апеляційної інстанції виходив з безпідставності доводів наведених скаржником в заяві щодо відстрочення сплати судового збору та неможливості задоволення такої заяви через відсутність вказаних підстав в Законі України «Про судовий збір».

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

8. Відповідач звернувся до суду із касаційною скаргою, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанцій та направити справу на розгляд до Третього апеляційного адміністративного суду.

8.1. Доводи касаційної скарги полягають у тому, що на думку представника відповідача суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права всупереч наведених скаржником доводів щодо продовження строку виконання ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору на підставі частини 2 статті 121 КАС України, чим порушив право ГУ ДМС України в Дніпропетровській області на справедливий судовий розгляд гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

9. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

10. За положеннями пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

11. Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

12. Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

13. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

14. Таким чином, несплата судового збору у встановленому законом розмірі є перешкодою у відкритті апеляційного провадження у справі, наслідком чого є постановлення судом ухвали про залишення скарги без руху.

15. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

16. Як убачається з матеріалів справи, відповідач на виконання вимог ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року подав до суду апеляційної інстанції заяву, в якій просив відстрочити ГУ ДМС України в Дніпропетровській області строк сплати судового збору за подання апеляційної скарги та продовжити строк виконання вказаної ухвали.

До заяви про відстрочення сплати судового збору від 16 липня 2019 року апелянтом додано довідку, в якій ГУ ДМС України в Дніпропетровській області повідомляло, що станом на 16 липня 2019 року заблоковані рахунки загального та спеціального фонду у зв`язку з чим немає можливості сплати судового збору.

ГУ ДМС в Дніпропетровській області заяву від 16 липня 2019 року подано в межах процесуального строку встановленого в ухвалі Третього апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року.

17. Основним доводом відмови у задоволенні клопотання відповідача суд апеляційної інстанції зазначив відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору, вказаних в Законі України «Про судовий збір». У той час відповідач просив у заяві відстрочити сплату, а не звільнити від сплати судового збору, та продовжити строк виконання ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року.

18. За правилами наведеними в частині 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

19. Частиною 1 статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

20. Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

21. Оцінюючи обставини щодо продовження процесуального строку, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право, в даному випадку на сплату судового збору.

22. Повноваження суду передбачені частиною 2 статті 122 КАС України є дискреційними і встановлюють право суду, а не обов`язок, продовжити процесуальний строк.

23. Водночас установлений законодавцем інститут продовження процесуального строку не повинен призводити до зловживання особами, які беруть участь у справі, своїм процесуальними правами, обумовлювати необґрунтоване затягування судового процесу.

24. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

25. Так, ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

26. Колегія суддів вважає, що з урахуванням зазначених відповідачем у заяві щодо відстрочення сплати судового збору та про продовження строків обставин щодо неможливості сплати судового збору, а також враховуючи обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви не можна вважати таким, що прийнятий із додержанням балансу між метою забезпеченням належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення.

27. При цьому суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що подана заява була обґрунтована не відсутністю коштів на сплату судового збору, а відсутністю можливості їх сплати станом на 16 липня 2019 року через заблоковані рахунки загального та спеціального фонду.

28. Виходячи із завдань адміністративного судочинства а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи, що визначені статтями 2, 13 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що Третій апеляційний адміністративний суд, постановивши ухвалу від 07 серпня 2019 року про повернення апеляційної скарги, порушив норми процесуального права, у зв`язку з цим його рішення підлягає скасуванню із передачею справи для продовження розгляду.

29. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

30. Частиною четвертою статті 353 КАСУ визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 345, 349, 353, 355, 356 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

31. Касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області задовольнити.

32. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року у справі №160/1944/19 скасувати, а справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

33. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М.Яковенко