Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.01.2019 року у справі №815/1010/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 січня 2019 року

Київ

справа №815/1010/16

адміністративне провадження №К/9901/11648/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної міграційної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2016 у складі колегії суддів: Бойко О.Я. (головуючого), Єфіменка К.С., Катаєвої Е.В. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 у складі колегії суддів: Романішина В.Л. (головуючого), Запорожана Д.В., Шляхтицького О.І. у справі за позовом ОСОБА_6 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій протиправними, скасування висновку і наказу, зобов'язання вчинити дії,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_6 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якому просила:

- скасувати висновок ГУ ДМС України в Одеській області, яким визнано, що ОСОБА_6 не має дозволу на імміграцію;

- скасувати наказ ДМС України №21 від 08.02.2016 в частині, згідно з якою визнана недійсною та такою, що підлягає вилученню посвідка на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 25.05.2007, яка була видана ОСОБА_6;

- зобов'язати Головне управління ДМС України в Одеській області здійснити ОСОБА_6 обмін посвідки на постійне проживання НОМЕР_1 від 25.05.2007 у зв'язку із досягненням 45-річного віку.

2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2016, яка залишена без змін Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016, позов задоволено.

2.1. Визнано дії ГУ ДМС України в Одеській області та ДМС України протиправними.

2.2. Скасовано висновок ГУ ДМС України в Одеській області, яким визнано, що ОСОБА_6 не має дозволу на імміграцію.

2.3. Скасовано наказ ДМС України №21 від 08.02.2016 року в частині, згідно з якою визнана недійсною та такою, що підлягає вилученню посвідка на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 25.05.2007, яка була видана ОСОБА_6.

2.4.Зобов'язано Головне управління ДМС України в Одеській області здійснити ОСОБА_6 обмін посвідки на постійне проживання НОМЕР_1 від 25.05.2007 р. у зв'язку із досягненням 45-ти річного віку.

2.5. Стягнуто з Головного управління ДМС України в Одеській області та ДМС України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_6 сплачений судовий збір у розмірі 2206, 00 грн.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. Позивач, громадянка Вєтнаму ОСОБА_6 з 1988 постійно проживає в Україні, де в неї народилися дві доньки 1995 та 2000 року народження, які є громадянами України.

3.2. 20.09.2004 року позивач отримала посвідку на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_2.

3.3. 25.07.2007 ОСОБА_6 документована новим бланком серії НОМЕР_1.

3.4. 22.09.2015 позивач звернулась до Малиновського районного відділу ГУ ДМС України в Одеській області з клопотанням щодо обміну наявної у неї посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 25.05.2007.

3.5.15.10.2015 позивач отримала лист від ГУ ДМС України в Одеській області з повідомленням про незаконне отримання посвідки на постійне проживання в Україні, оскільки звернулась з відповідною заявою після визначеного законом строку. Також в листі зазначено, що питання обміну посвідки на постійне проживання в Україні вирішиться після проведення необхідних перевірок.

3.6. 24.02.2016 позивач отримала лист від ГУ ДМС України в Одеській області про те, що ДМС України прийняла наказ №21 від 08.02.2016, відповідно до якого наявна у позивача посвідка на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 25.05.2007 визнана недійсною та підлягає вилученню у зв'язку з чим ГУ ДМС України в Одеській області, відмовляє позивачу в обміні посвідки на постійне проживання в Україні.

3.7. Судами встановлено також, що наказ №21 ДМС України в Одеській області від 08.02.2016 було прийнято на підставі висновку ГУ ДМС України в Одеській області.

3.8. Із змісту висновку вбачається, що позивачу необхідно було звернутися з заявою до 07.02.2002 року, оскільки з 08.02.2002 після шестимісячного терміну абзац 4 п. V розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про імміграцію» №2491-ІІІ від 07.06.2001 втратив чинність.

3.9.Таким чином, на момент звернення з заявою про залишення на постійне проживання, а саме 25.06.2003, ОСОБА_6 вже не мала жодних підстав для отримання посвідки на постійне проживання, у зв'язку з чим наданий їй документ вважається недійсним та підлягає вилученню.

4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд виходив з того, що оскаржувані рішення, прийняті відповідачами з порушенням норм статті 19 Конституції України, Закону №2491-ІІІ, Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 № 251. Суди зазначили, що скасування дозволу на імміграцію з підстав пропуску шестимісячного строку для подання заяви про видачу посвідки на постійне проживання в Україні, чинним законодавство не передбачено. Крім цього, протягом всього часу проживання на території України позивач не порушувала чинного законодавства України, в тому числі про правовий статус іноземців. Також, ОСОБА_6 за час проживання в Україні народила двох дітей, які є громадянами України з народження, а з моменту надання їй дозволу на постійне проживання минуло понад 10 років, у позивача сформувався певний уклад життя в цій країні та виникли зв'язки з оточенням.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

6. Державна міграційна служба України звернулася до суду із касаційною скаргою, просить скасувати рішення суддів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

7. Аргументи скаржника зводяться до того, що судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме - положення Закону України «Про імміграцію», Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 №251.

8. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін, як такі, що прийняті з урахуванням обставин справи та на підставі чинного законодавства.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

9. Конституція України:

Стаття 19. &lc;…&g=; Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України…

Стаття 26. Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України.

10. Закон України від 22.09.2011 № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

- іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав;

- посвідка на постійне проживання - це документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні…

11. Закон України «Про імміграцію» від 07.06.2001 №2491-III

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

- імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання;

- іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання…

Стаття 3. Правовий статус іммігранта

Правовий статус іммігранта в Україні визначається Конституцією України, цим Законом, іншими законами України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Стаття 12. Підстави для скасування дозволу на імміграцію

Дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо:

1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність;

2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили;

3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні;

4) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України;

5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;

6) в інших випадках, передбачених законами України.

Стаття 13. Вилучення посвідки на постійне проживання, виїзд і видворення за межі України

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції, не пізніш як у тижневий строк надсилає копію рішення про скасування дозволу на імміграцію особі, стосовно якої прийнято таке рішення, та вилучає у неї посвідку на постійне проживання.

Розділ V "Прикінцеві положення"

…4. Вважати такими, що мають дозвіл на імміграцію в Україну:

…іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну до 06 березня 1998 року за Угодою між Урядом Соціалістичної Республіки В'єтнам та Урядом СРСР про направлення і прийняття в'єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємства і в організації СРСР від 02 квітня 1981 року, залишилися проживати в Україні і звернулися протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом із заявою про видачу їм посвідки на постійне проживання в Україні.

12. Порядок провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 №1983

… 21. Дозвіл на імміграцію скасовується органом за місцем його видачі. Питання щодо скасування дозволу вправі порушити орган внутрішніх справ, інший орган виконавчої влади, який у межах наданих йому повноважень забезпечує виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.

22. Для започаткування процедури розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію відповідне подання надсилається до органу за місцем прийняття рішення про надання такого дозволу. ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення. Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти.

24. Рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України "Про імміграцію". Копія рішення надсилається Держприкордонслужбі.

13. Порядок оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 №251

…9. Строк дії посвідки на постійне проживання не обмежується. Посвідка на постійне проживання підлягає обміну в разі досягнення особою 25- і 45-річного віку…

…12. Посвідка видається іноземцеві та особі без громадянства під розписку після пред'явлення паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, в якому на останній вільній сторінці проставляється відмітка про отримання посвідки за встановленим МВС зразком, що скріплюється печаткою (за бажанням іноземця та особи без громадянства така відмітка може проставлятися у вкладному талоні)…

16. Для обміну посвідки на постійне проживання в разі досягнення іноземцем та особою без громадянства 25- і 45-річного віку подаються документи, зазначені у підпунктах 1-4 і 6 пункту 15 цього Порядку…

…18. Посвідка на постійне проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі скасування дозволу на імміграцію в Україну відповідно до статей 12 і 13 Закону України "Про імміграцію"…

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

14. З аналізу вказаних правових норм вбачається, що підставою для вилучення у іноземця посвідки на постійне проживання в Україні є вмотивоване рішення компетентного органу про скасування раніше наданого дозволу на імміграцію.

15.Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач прибула до України у 1988 році, а тому відповідно до Закону №2491-ІІІ набула дозволу на імміграцію без окремої дії чи рішення суб'єкта владних повноважень, та отримала посвідку на постійне місце проживання в Україні.

16.Судами враховано, що при наданні позивачу посвідки на постійне місце проживання в Україні проведено перевірку законності залишення позивача на постійне проживання на території України та, з урахуванням положень Закону №2491-ІІІ, підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію не виявлено і надано посвідку на постійне місце проживання в Україні.

17.При цьому, судами не встановлено обставин, які б стали підставою для скасування позивачу посвідки на постійне місце проживання в Україні.

18. Перелік підстав для прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію визначений статтею 12 Закону №2491-III. Скасування дозволу на імміграцію з інших підстав, зокрема, з підстав пропуску шестимісячного строку для подання заяви про видачу посвідки на постійне проживання в Україні, чинним законодавством не передбачено.

19.Крім того, як вірно враховано судами попередніх інстанцій, Порядок формування квоти імміграції, Порядок провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, Порядок оформлення і видачі посвідки на постійне проживання було затверджено постановою Кабінету Міністрів України лише 26 грудня 2002 року, тобто поза межами шестимісячного строку, визначеного абзацом четвертим пункту 4 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про імміграцію".

20. Разом з тим, відповідач, приймаючи висновок, на підставі якого прийнято оскаржуваний наказ, не вказав жодної з підстав для скасування посвідки позивача на тимчасове проживання, перелік яких встановлений відповідно до пункту 19 Порядку №251.

21. За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог.

22. Таким чином, доводи скаржника про те, що рішення про видачу позивачу посвідки на постійне місце проживання в Україні прийнято з порушенням вимог законодавства є необґрунтованими.

24. Відтак, аргументи Державної міграційної служби України про неправильне застосування судами Закону №2491-ІІІ, Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 №251 є помилковими, тому судом відхиляються.

25.Колегія суддів вважає за доцільне зазначити також, що враховуючи положення частини 4 статті 105, частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017), захист прав у сфері публічно-правових відносин можливий у спосіб зобов'язання відповідача прийняти певне рішення чи зобов'язання вчинити певні дії.

26. Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

27. Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

28. Зважаючи на те, що судом встановлено неправомірність оскаржуваного рішення відповідача, колегія суддів вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій про необхідність зобов'язати Головне управління ДМС України в Одеській області здійснити обмін посвідки ОСОБА_6 на постійне проживання НОМЕР_1 від 25.05.2007 у зв'язку із досягненням 45-ти річного віку, що є належним способом захисту та поновлення порушеного права позивача.

29.За змістом частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

30.Відповідно до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

31.З огляду на зазначене, касаційна скарга Державної міграційної служби України підлягає залишенню без задоволення, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2016 та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 - залишенню без змін.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА:

32. Касаційну скаргу Державної міграційної служби України залишити без задоволення.

33. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 у справі за позовом ОСОБА_6 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій протиправними, скасування висновку і наказу, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

34.Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич ,

Судді Верховного Суду