Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.01.2019 року у справі №826/13443/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2019 року

Київ

справа №826/13443/17

адміністративні провадження №К/9901/69328/18, №К/9901/3628/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л. Л.,

суддів: Стародуба О. П., Рибачука А. І.

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №826/13443/17

за позовом ОСОБА_1 до Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської Світлани Іванівни про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційними скаргами приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської Світлани Іванівни та ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року, ухвалене у складі головуючого судді Васильченко І. П., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Файдюка В. В., суддів: Мєзєнцева Є. І.,Чаку Є. В.,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської Світлани Іванівни, в якому просив:

- визнати неправомірними дії Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації та зобов'язати скасувати внесені відомості до реєстраційного обліку стосовно зняття ОСОБА_1 з реєстрації його місця проживання за адресою: квартира АДРЕСА_1.

- визнати неправомірними дії приватного нотаріуса Гембарської С. І. та скасувати рішення р/н №30478892 від 15 липня 2016 року про державну реєстрацію за ТОВ "ФК "Гровінг Стейт" нової іпотеки на квартиру АДРЕСА_1, скасувати записи про проведену державну реєстрацію прав та документи на підставі яких проведену державну реєстрацію прав.

- визнати неправомірними дії приватного нотаріуса Гембарської С. І. та скасувати рішення р/н 30483419 від 15 липня 2016 року про внесення на підставі заяви ОСОБА_2 змін до запису нової іпотеки за номером № 15419591 від 15 липня 2016 року, скасувати записи про проведену державну реєстрацію прав та документів на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що оскаржувані рішення порушують його право на житло.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської Світлани Іванівни щодо державної реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю ФК "Гровінг стейт" нової іпотеки на квартиру АДРЕСА_1.

Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської Світлани Іванівни №30478892 від 15 липня 2016 року про державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю ФК "Гровінг стейт" нової іпотеки на квартиру № АДРЕСА_1.

Визнано протиправними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської Світлани Іванівни про внесення змін до запису нової іпотеки за №15419591 від 15 липня 2016 року.

Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської Світлани Іванівни №30483419 від 15 липня 2016 року про внесення змін до запису нової іпотеки за №15419591 від 15 липня 2016 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суди встановили, що 5 лютого 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Банк "Біг Енергія" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №11/02-02-2007 (далі- кредитний договір), згідно якого ОСОБА_1 отримав від банку кредит в розмірі 55000,00 доларів США до 9 лютого 2009 року під 16% річних.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, між ОСОБА_1 та ВАТ Банк "Біг Енергія" було укладено договір іпотеки від 5 лютого 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановим П. Ю., за реєстровим №384 (надалі - договір іпотеки). Відповідно до вказаного договору ОСОБА_1 передав в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1.

За умовами р.4 Договору іпотеки, в разі невиконання або неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором, іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 на підставі виконавчого напису нотаріуса, рішення суду або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до п. 6.1 цього договору.

Розділом 6 Договору іпотеки передбачено застереження про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до статті 36 Закону України "Про іпотеку".

Згідно з п. 6.1.1 Договору іпотеки одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки є перехід до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

У подальшому, між ВАТ Банк "Біг Енергія" та ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" було укладено договір про відступлення права за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановим П. Ю. 5 лютого 2007 року за реєстровим №384 від 28 січня 2014 року, за умовами якого ТОВ
"ФК "Довіра та гарантія" набуло права вимоги до позивача за договором іпотеки від 5 лютого 2007 року (договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горобинською Г. А.).

Надалі, між ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" та ТОВ "ФК "Гровінг Стейт" було укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 15 липня 2016 року, за умовами якого ТОВ "Гровінг Стейт" набуло право вимоги до позивача за договором іпотеки від 5 лютого 2007 року.

Відповідне право нового іпотекодержателя - ТОВ "ФК "Гровінг Стейт" згідно статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гембарською С. І., про що було прийнято рішення №30478892 від 15 липня 2016 року.

Також, між ТОВ "ФК "Гровінг Стейт" та ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки № 1507-2016 від 15 липня 2016 року, за умовами якого ОСОБА_2 набув права вимоги до позивача за договором іпотеки від 15 липня 2016 року та кредитним договором № 11/02-02-2007 від 5 липня 2007 року, про що було прийнято рішення № 30483419 від 18 липня 2016 року.

Надалі ОСОБА_1 було знято з реєстрації місця проживання у квартирі АДРЕСА_1 на підставі звернення Іванової С. С. - уповноваженого представника ОСОБА_2 до Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації з відповідною заявою.

Не погоджуючись з такими діями відповідачів, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що передача права вимоги від ВАТ Банк "Біг Енергія" до ТОВ "ФК "Довіра та гарантія ", ТОВ "ФК "Гровінг Стейт" та ОСОБА_2 на спірну квартиру із подальшим її перепродажем третім особам була вчинена під час наявності обмеження на відчуження спірної квартири позивача та завдяки шахрайській схемі, вчиненій за допомогою посадових осіб ВАТ Банк "Біг Енергія" та ТОВ "Некос-Ріелті", а приватний нотаріус приймаючи оскаржувані рішення не вчинив всіх нотаріальних дій, визначених статтями 35, 37 Закону України "Про нотаріат" з об'єктом нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що свідчить про протиправність рішень щодо державної реєстрації за ТОВ "ФК "Гровінг стейт" нової іпотеки на квартиру та про внесення змін до запису іпотеки.

Не погоджуючись із такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гембарська С. І. та ОСОБА_1 оскаржили їх у касаційному порядку.

Приватний нотаріус просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В решті судові рішення залишити без змін.

У поданому відзиві Деснянська РДА просить судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог, пред'явлених до адміністрації залишити в силі, а в іншій частині прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

ОСОБА_1 у поданій касаційній скарзі просить скасувати ухвалені у справі судові рішення через допущення ними норм матеріального та процесуального права, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Також позивач заявив вимогу про направлення справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв'язку з наявністю у ній виключної правової проблеми та з метою забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

У поданому відзиві Деснянська РДА просить судові рішення залишити без змін.

Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційних скарг, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарг з огляду на таке.

Суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу по суті, виходили з того, що цей спір є адміністративним.

Колегія суддів з такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується з огляду на таке.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У цій справі спірні правовідносини виникли стосовно встановлення правомірності рішення приватного нотаріуса щодо державної реєстрації за ТОВ "ФК "Гровінг стейт" нової іпотеки на квартиру та про внесення змін до запису іпотеки.

Відносини, пов'язані з виконанням договору іпотеки та державною реєстрацією обтяжень, регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України, Законом України "Про іпотеку", Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку", Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Згідно з частиною першою статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених Законом України "Про іпотеку", Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб'єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що даний спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Щодо вимоги позивача про визнання неправомірними дій Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації та зобов'язання скасувати внесені відомості до реєстраційного обліку стосовно зняття ОСОБА_1 з реєстрації його місця проживання, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спірні правовідносини пов'язані з правом користування та розпорядження майном, а саме квартирою 137, що знаходиться в будинку за АДРЕСА_3.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання було звернення Іванової С. С. - уповноваженого представника ОСОБА_2 до Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації із заявою, до якої долучено Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 21 вересня 2016 року № 68612710, де власником значиться ОСОБА_2.

Отже, предметом спірних правовідносин є майнові права на зазначену квартиру, вимоги ж до адміністрації є похідними від них. Таким чином, спір має приватноправовий характер та з огляду на суб'єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм процесуального права в подібних відносинах містять постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №337/2535/17, а також від 12 грудня 2018 року у справі №826/8687/16 в якій цей Суд відступив від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 30 червня 2015 року та 1 березня 2016 року у справах №21-1438а15 та №825/1335/13-а відповідно, щодо належності до юрисдикції адміністративних судів спорів за позовами осіб про визнання протиправними дій щодо зняття з реєстрації місця проживання.

За наведених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалюючи рішення, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували того, що цей спір є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер, а тому має розглядатися як спір, пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача іншою особою. Даний спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваних рішень, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорювані рішення.

Відповідно до статті 354 КАС суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених відповідно статті 354 КАС . Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 КАС, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

статтею 19 КАС передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті стаття 238 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Щодо вимог позивача про направлення справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв'язку з наявністю у ній виключної правової проблеми та з метою забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, то колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки Великою Палатою Верховного Суду висловлена правова позиція у аналогічних спорах щодо непідвідомчості (підсудності) таких справ адміністративним судам (зокрема, постанови від 3 квітня 2019 року у справі №826/1592/16, від 24 квітня 2019 року у справі №638/20000/16-ц).

Керуючись статтями 343, 349, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

постановив:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про направлення справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Касаційні скарги приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гембарської Світлани Іванівни та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року - скасувати.

Провадження у адміністративній справі №826/13443/17 - закрити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.........................................

Л. Л. Мороз

О. П. Стародуб

А. І. Рибачук,

Судді Верховного Суду