Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова КАС ВП від 15.11.2023 року у справі №815/3883/17 Постанова КАС ВП від 15.11.2023 року у справі №815...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

касаційний адміністративний суд верховного суду ( КАС ВП )

Історія справи

Постанова КАС ВП від 15.11.2023 року у справі №815/3883/17
Ухвала КАС ВП від 19.03.2018 року у справі №815/3883/17
Постанова КАС ВП від 15.11.2023 року у справі №815/3883/17

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 815/3883/17

касаційне провадження № К/9901/53717/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс) на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2018 (головуючий суддя - Єщенко О.В., судді - Бітов А.І., Бойко А.В.) у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Інтерхім» (далі - Товариство) до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року Товариство звернулось до суду із позовом до Офісу, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003804914 від 26.04.2017.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що станом на 01.05.2016 Швейцарія була виключена з переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 3.2.1.2 пункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, з огляду на що Товариство не підпадає під вимоги пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, яким встановлено обов`язок платника податків раз на рік при наявності операцій, які можуть бути контрольованими, подавати звіт до органів ДФС.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 25.10.2017 у задоволенні позову відмовив.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №977-р, яким затверджено перелік держав (територій) які відповідають критеріям, встановленим підпунктом 39.2.1.2 пункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, серед яких відсутня така держава, як Швейцарська Конфедерація, не є підставою для звільнення платника податку від обов`язку подати звіт за 2015 рік, оскільки такий обов`язок у Товариства виник у зв`язку з вчиненням у 2015 році контрольованих операцій із Компанією «Selectchemie AG» (Швейцарська Конфедерація) до 16.09.2015, які не перестають такими вважатись з настанням вказаної обставини, з огляду на що обов`язок подати звіт мав бути виконаний Товариством за закінченням звітного 2015 року до 01.05.2016.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 01.02.2018 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позовні вимоги задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0003804914 від 26.04.2017.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки з 16.09.2015 Швейцарська Конфедерація на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України № 977-р не входить до переліку держав (територій), що відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 пункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, то з урахуванням положень розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15.07.2015 № 609-VIII експортні операції між позивачем та Компанією «Selectchemie AG» (Швейцарська Конфедерація) за період 2015 року не є контрольованими у розумінні вказаних норм податкового законодавства.

Офіс оскаржив рішення суду апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 25.10.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що: у період з 01.01.2015 по 15.09.2015 Швейцарська Конфедерація була включена до переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні; згідно декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік річний дохід Товариства від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку склав 578281448,00 грн., що перевищує 50 млн грн. за відповідний податковий (звітний) рік; відповідно до бази даних АСМО «Інспектор» Товариство у період з 01.01.2015 по 16.09.2015 здійснило зовнішньоекономічні операції з нерезидентом - Компанією «Selectchemie AG» (Швейцарська Конфедерація) на загальну суму 12180647,72 грн. (за вирахуванням непрямих податків). Вказані обставини свідчать про те, що в силу положень підпункту 39.2.1.2 пункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України операції, проведені Товариством з Компанією «Selectchemie AG» (Швейцарська Конфедерація) у період з 01.01.2015 по 15.09.2015, визнаються контрольованими, з огляду на що Товариство зобов`язане було подати звіт про контрольовані операції у відповідності до вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 01.08.2018 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Товариство у відзиві на касаційну скаргу просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін з підстав того, що у звітному річному періоді Швейцарська Конфедерація не входить до переліку держав (територій), що відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 пункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України № 977-р від 16.09.2015.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14.11.2023 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 15.11.2023.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що Офіс провів документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питання неподання звіту про контрольовані операції, здійснені з нерезидентом - Компанією «Selectchemie AG» (Швейцарія) за 2015 рік, в строк до 04.05.2016, результати якої оформлені актом № 16/28-10-49-14/14325705/7 від 18.04.2017, за висновками кого Товариством були порушені вимоги підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, які полягали у неподанні звіту про контрольовані операції за 2015 рік.

Зокрема, у акті перевірки було вказано, що згідно декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік (від 29.02.2016 № 9276322196) річний дохід Товариства від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку склав 578281448,00 грн., що перевищує 50 млн грн. за відповідний податковий (звітний) рік. А відповідно до бази даних АСМО «Інспектор» Товариство у період з 01.01.2015 по 16.09.2015 здійснило зовнішньоекономічні операції з нерезидентом - Компанією «Selectchemie AG» (Швейцарська Конфедерація) на загальну суму 12180647,72 грн. (за вирахуванням непрямих податків). З метою встановлення факту неподання Товариством звіту про контрольовані операції за 2015 рік податковим органом відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України було направлено лист від 02.06.2016 № 2512/10/28-08-46. Разом з цим, станом на дату завершення перевірки Товариство не подало звіту про контрольовані операції за 2015 рік.

На підставі висновків вказаного акту перевірки Офіс прийняв податкове повідомлення-рішення №0003804914 від 26.04.2017, яким за порушення підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України на підставі пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України застосувала до Товариства штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 365400,00 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до абзаців 1, 2 підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України. Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

Протягом 2015 року діяв Перелік держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 1042-р (діяв до 14.05.2015), та Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 року 449-р (термін дії з 14.05.2015 до 16.09.2015), згідно яких Швейцарська Конфедерація входила до переліку країн, які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Положеннями пунктів 39.4.1, 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік. Платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов`язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Форма звіту про контрольовані операції встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Абзацами 1, 2 пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу у розмірі 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції.

З 01.01.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797-VIII, яким внесені зміни до Податкового кодексу України.

Так, зокрема згідно з абзацом 1 підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (у редакції з 01.01.2017) платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Пунктом 120.3 статті 120 Податкового кодексу України (у редакції з 01.01.2017) визначено, що за неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі: 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання звіту про контрольовані операції.

У справі, що розглядається, суд першої інстанції встановив, що згідно декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік (від 29.02.2016 № 9276322196) річний дохід Товариства від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку склав 578281448,00 грн., що перевищує 50 млн грн. за відповідний податковий (звітний) рік. А відповідно до бази даних АСМО «Інспектор» Товариство у період з 01.01.2015 по 16.09.2015 здійснило зовнішньоекономічні операції з нерезидентом - Компанією «Selectchemie AG» (Швейцарська Конфедерація) на загальну суму 12180647,72 грн. (за вирахуванням непрямих податків).

Так, у відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що дійсно протягом 2015 року Товариство перебувало у взаємовідносинах із нерезидентом - Компанією «Selectchemie AG» (Швейцарська Конфедерація) на загальну суму 12091446,84 грн.

Таким чином, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність у Товариства обов`язку подати звіт про контрольовані операції за 2015 рік, оскільки положення абзацу 1 підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (у редакції як до, так і після 01.01.2017) передбачали, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції (до 01.01.2017 в частині обсягу контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість)), зобов`язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність законних підстав для застосування до Товариства штрафних санкцій на підставі пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України.

З урахуванням наведеного касаційна скарга Офісу підлягає задоволенню, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2018 підлягає скасуванню, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 - залишенню в силі.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись п.4 ч.1 ст. 349, ст. 352, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2018 скасувати, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова І.Я.Олендер

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати