ПОСТАНОВА

Іменем України

15 листопада 2018 року

Київ

справа №744/205/16-а

провадження №К/9901/10591/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т.Г.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 744/205/16-а

за позовом ОСОБА_1 до головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці в Чернігівській області Черняк Тетяни Юріївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці в Чернігівській області Черняк Тетяни Юріївни на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Файдюка В.В, судді: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.)

у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці в Чернігівській області Черняк Тетяни Юріївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 23.02.2016 року за №25-20-010/0010-0003, винесену головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці в Чернігівської області Черняк Т.Ю.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведено перевірку всупереч дії мораторію на її проведення, встановленим відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII. Також позивач зазначає, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення прийнята з порушенням норм Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. Постановою Семенівського районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1 360 гривень у частині розміру штрафу, зменшивши суму штрафу з 1360 гривень до 850 гривень. В іншій частині постанову визнано законною та обґрунтованою.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 77 -VІІІ, внесено зміни до ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877 від 05.04.2007 року. Відповідно, з 01.01.2015 року дія цього Закону України № 877 від 05.04.2007 року не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення. Відповідно, відповідач не мав обов'язку відповідно до норм вищезазначеного Закону №877 отримувати дозвіл на проведення перевірки.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року скасовано постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2016 року та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено. Постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу 1 360 гривень у дохід держави - скасовано.

6. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що пункт 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII не є зміною чи доповненням до Податкового кодексу України та застосоване у ньому поняття «контролюючі органи» стосується усіх контролюючих органів, тобто органів, які здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності згідно з Законом України від 5 квітня 2007 року N 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2015 року № 408 "Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами" затверджено перелік державних інспекцій, яким надаватиметься дозвіл Кабінетом Міністрів України на проведення перевірок, до яких належить і Державна служба України з питань праці.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 29 червня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці в Чернігівській області Черняк Тетяни Юріївни.

8. У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України 01 липня 2016 року відкрито провадження за касаційною скаргою головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці в Чернігівській області Черняк Тетяни Юріївни на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року.

10. У липні 2016 року позивач подав заперечення на касаційну скаргу

11. 29 січня 2018 року вказана касаційна скарга головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці в Чернігівській області Черняк Тетяни Юріївни надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (відповідача у справі)

12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Скаржник зазначає, що з 01.01.2015 року дія Закону України №877 від 05.04.2007 року не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, а тому надання відповідного дозволу Кабінетом Міністрів України на проведення перевірки не потребувалось.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII направлений на регулювання правовідносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, та встановлює обмеження щодо проведення перевірок контролюючими органами, встановленими пунктом 4.1 статті 41 Податкового кодексу України.

Постанова Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2015 року № 408 "Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами", якою затверджено перелік державних інспекцій, яким надаватиметься дозвіл Кабінетом Міністрів України на проведення перевірок, прийнята на виконання статті 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16 січня 2014 року № 719-VII. У зв'язку із закінченням відповідного бюджетного періоду, норми даної Постанови є такими, що не діяли на момент проведення перевірки

Скаржник стверджує, що перевірка була проведена із дотриманням відповідного законодавства про працю, в межах повноважень та у спосіб, а тому відсутні підстави для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови про накладання адміністративного стягнення від 23.02.2016 року № 25-20-010/0010-0003.

Б. Доводи позивача у справі

13. У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці в Чернігівській області Черняк Тетяни Юріївни залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року - без змін. Вказує, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. 14 січня 2016 року Управлінням Держпраці у Чернігівській області видано наказ №4 про проведення позапланової перевірки дотримання законодавства про працю відповідно до листа Управління соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації від 30 листопада 2015 року № 1-2/4033 щодо порушень трудового законодавства на ТОВ Агрофірма «Колос» за юридичною адресою: Чернігівська область, Семенівський район, с. Іванівка, вул. Центральна. 87.

З метою проведення перевірки ТОВ Агрофірма «Колос», головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Черняк Т.Ю. попередньо було здійснено телефонний дзвінок керівнику ТОВ Агрофірма «Колос» ОСОБА_1 та повідомлено про проведення перевірки з зазначенням підстав для цього.

При здійсненні виходу 25 січня 2016 року генеральному директору ТОВ Агрофірма «Колос» ОСОБА_1 було надано документи для ознайомлення. Позивач з наданими документами ознайомився та отримав копію направлення на проведення перевірки.

Надалі ОСОБА_1 повідомив, що відмовляє в наданні необхідної документації та проведення перевірки, зателефонує інспектору 29 січня 2016 року та повідомить чи допустить до перевірки.

При здійсненні виходу 29 січня 2016 року на ТОВ «Колос» за адресою: м. Чернігів, вул. Центральна, 7/45, ОСОБА_1 відмовив в проведенні перевірки та наданні необхідної документації. Зазначив, що пояснить свою відмову в проведенні перевірки письмово 29 січня 2016 року на ім'я головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Черняк Т.Ю.

Головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Черняк Т.Ю. було складено акти від 25 січня 2016 року та 29 січня 2016 року про недопуск до проведення перевірки.

04 лютого 2016 року листом Управління Держпраці у Чернігівській області № 365 позивачу направлено протокол про адміністративне правопорушення від 29 січня 2016 року № 25-20-010/0010. Даним протоколом передбачено можливість надання письмових пояснень і повідомлено позивача про розгляд адміністративної справи.

Позивач, отримавши даний лист, звернувся до інспектора з заявою від 19 лютого 2016 року про перенесення розгляду справи за станом здоров'я на 23 лютого 2016 року.

23 лютого 2016 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Черняк Т.Ю. було розглянуто справу та накладено адміністративне стягнення на позивача в розмірі 1 360 гривень.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

15. Конституція України

15.1. Частина 2 статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)

16.1. Частина 3 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

17. Податковий кодекс України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин

17.1. Стаття 1. Цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

17.2. Пункт 41.1 статті 41. Контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.

18. Закон України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16 січня 2014 року № 719-VII

18.1. Стаття 31. Установити, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

19. Закон України від 5 квітня 2007 року N 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в редакції від 01.09.2015 року

19.1. Стаття 2. Дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів: контролю органами державної фіскальної служби; валютного контролю; державного експортного контролю; контролю за дотриманням бюджетного законодавства; банківського нагляду; державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; державного нагляду за дотриманням вимог ядерної безпеки; державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації; при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя; державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду); державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

20. Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджений Наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390 (далі - Порядок №390)

20.1. Пункт 1. Цей Порядок встановлює процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці (далі - Держпраці України) та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень, визначених Конвенціями Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 08 вересня 2004 року № 1985-IV, та № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 08 вересня 2004 року № 1986-IV, Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2010 року № 1059 „Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)", Положенням про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 386.

20.2. Пункт 3. Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

20.3. Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

20.4. Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення. Інспекторам забороняється виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів.

20.5. Пункт 5. Інспектору на час проведення перевірки надається робоче місце, обладнане належним чином, право користування телефонним зв'язком, розмножувальною технікою, іншими послугами технічного характеру, необхідними для реалізації повноважень під час перевірки, оформлення матеріалів перевірки, спілкування з працівниками (у разі необхідності одержання пояснень).

20.6. Пункт 7. За результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

21. Положення про Державну службу України з питань праці, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96

21.1. Пункт 1. Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

21.2. Пункт 3. Основними завданнями Держпраці є: 1) реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; 2) здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на державному рівні; 3) здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки; 4) організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об'єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об'єктів Єдиної газотранспортної системи.

21.3. Стаття 6. Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014р. №71-VIII направлений на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів та передбачає внесення змін до податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що за своєю метою та змістом цей Закон покликаний врегулювати саме податкові, а не будь-які інші правовідносини, які виникають у сфері господарської діяльності.

У пункті 41.1 статті 41 Податкового кодексу України визначено функції та правові основи діяльності контролюючих органів, діяльність яких поширюється на правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

Таким чином, обмеження на проведення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами, встановлені Законом № 71-VІІІ, стосуються лише контролюючих органів, визначених у підпункті 41.1 статті 41 Податкового кодексу України.

Відтак, беручи до уваги, що завданням органів Державної служби України з питань праці є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, колегія суддів приходить до висновку, що Управління Держпраці в Чернігівській області не є контролюючим органом доходів і зборів в розумінні вимог пункту 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що законодавцем було прийнято два нормативно-правових акти, якими встановлено мораторії на проведення перевірок суб'єктів господарювання, а саме:

- Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень якого у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України;

- Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", згідно з пунктом 8 Прикінцевих положень якого перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня-червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

З наведеного вбачається, що норми Закону № 76-VІІІ стосуються всіх контролюючих органів, крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України, тоді як норми Закону № 71-VІІІ стосуються контролюючих органів, що забезпечують формування єдиної державної податкової, державної митної політики щодо адміністрування податків, тобто Державної фіскальної служби України та її територіальних органів, адже критеріями визначення переліку суб'єктів господарювання, на яких такі обмеження не поширюються, є, зокрема, обсяг доходу за попередній календарний рік, а також певний вид діяльності чи імпорт певного виду товарів.

Такі положення вказаних нормативних актів роблять послідовною позицію законодавчого органу, яким в один день прийняті різні за змістом норми щодо одних і тих самих правовідносин, зокрема, щодо обмеження повноважень контролюючих органів у проведенні перевірок суб'єктів господарювання.

Таким чином, правовідносини, пов'язані зі встановленням обмеження на проведення перевірок управлінням Держпраці в Чернігівській області, регулювались саме пунктом 8 Прикінцевих положень Закону № 76-VIII від 28.12.2014 року, а не Законом № 71-VIII, та в часовому вираженні тривали протягом січня-червня 2015 року і закінчилися 01 липня 2015 року.

Судами встановлено, що наказ про проведення перевірки прийнятий Управлінням Держпраці в Чернігівській області 14.01.2016 року та стосується проведення позапланової перевірки дотримання законодавства про працю перевірки ТОВ Агрофірма «Колос», а тому не порушує обмеження на проведення перевірки, встановлені Законом № 76-VIII від 28.12.2014 року.

Щодо посилань суду апеляційної інстанції на постанову Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 №408, то колегія суддів вважає їх помилковими, оскільки така постанова за своєю суттю є регуляторним актом із визначеним строком дії, прийнятим, в даному випадку, на виконання статті 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16 січня 2014 року № 719-VII, якою передбачено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Статтею 3 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що на момент виникнення спірних правовідносин дія постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 №408 була припинена.

У зв'язку із наведеним, висновки суду апеляційної інстанції про те, що на момент проведення відповідачем перевірки та винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу існувало законодавче обмеження на проведення таких перевірок, є помилковими.

23. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що надаючи оцінку законності проведення головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Черняк Т.Ю. позапланової перевірки порушень трудового законодавства на ТОВ Агрофірма «Колос», судами попередніх інстанцій не було досліджено підстав такої перевірки, зокрема, на відповідність статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року №877-V та пункту 3 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджений Наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390.

Дослідження вищезазначених обставин матиме ключове значення для правильного вирішення справи, оскільки вони безпосередньо стосуються дотримання відповідачем порядку проведення перевірки.

24. Статтею 353 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

25. Враховуючи те, що в силу вимог статті 341 КАС України суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати та досліджувати обставини, які не були досліджені судами попередніх інстанцій, колегія суддів приходить до висновку, що за таких обставин рішення судів підлягають скасуванню, а справу необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

26. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці в Чернігівській області Черняк Тетяни Юріївни - задовольнити частково.

2. Постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року у справі №744/205/16-а - скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх