Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.10.2019 року у справі №803/776/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 жовтня 2019 року

Київ

справа №803/776/17

адміністративне провадження №К/9901/32133/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В. В., суддів: Бившевої Л. І., Шипуліної Т. М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.07.2017 (суддя Костюкевич С. Ф. ) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 (головуючий суддя Шинкар Т. І., судді: Пліш М. А., Ільчишин Н. В. ) у справі №803/776/17 (876/8808/17) за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби, Інспектора Волинської митниці Державної фіскальної служби Ракович Н. П. про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби, Інспектора Волинської митниці Державної фіскальної служби Ракович Н. П., в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 22.06.2017 №205110/2017/000012/2.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14.07.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від
25.09.2017, позов задоволено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.07.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Відповідач вказує, що декларантом до митного оформлення не було додано документів, що підтверджують витрати, понесені на транспортування та страхування оцінюваного транспортного засобу. Крім того, наданий до митного оформлення висновок експертного автотоварознавчого дослідження був поданий без додатків (не в повному обсязі). В свою чергу, надані позивачем додаткові документи не змогли усунути сумніви митниці щодо повноти та достовірності декларування вартості товару.

Позивач правом подання заперечення на касаційне оскарження не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.11.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Волинської митниці Державної фіскальної служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.07.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 у справі №803/776/17 (876/8808/17).

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, у зв'язку з чим відповідно до пункту 7 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від
02.06.2016 №1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №808/2104/15 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Верховного Суду від 07.10.2019 попередній розгляд справи призначено на
08.10.2019.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з частиною 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1 , 2 , 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 згідно фактури від
21.02.2017 придбав транспортний засіб Міні Купер, 2015 року випуску у компанії "SASCHA SP.Z O.O." за 4280,00дол. США. Вказаний автомобіль транспортований з США, експортер - компанія "SASCHA SP.Z O.O.".

ОСОБА_1 12.06.2017 через митного брокера подав до Волинської митниці Державної фіскальної служби митну декларацію №UA205090/2017/018997 для митного оформлення транспортного засобу автомобіль легковий пасажирський, бувший у використанні, призначений для використання по дорогах загального користування: марка MINI, модель COOPER, модельний рік виготовлення 2015, календарний рік виготовлення 2015, кузов НОМЕР_1, тип двигуна бензиновий. В пункті 42 вказаної митної декларації визначено ціну товару в розмірі 4280,00дол. США. Вказаний товар задекларований за першим методом, тобто за ціною контракту (фактурою).

До вказаної декларації долучено: Salvage Certificate (технічний паспорт на автомобіль) від 27.01.2017 НОМЕР_2; коносамент від 09.03.2017 №170256314; фактуру від 21.02.2017 VAT №VF 15/02/17; довідку від 08.06.2017 №1198; лист транспортної комісії від 10.06.2017 №323; лист про повний розрахунок від
20.06.2017; висновок №49 експертного автотоварознавчого дослідження від
09.06.2017 з додатками на 28 аркушах.

Волинською митницею Державної фіскальної служби 12.06.2017 шляхом електронного повідомлення декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості у зв'язку з тим, що документи, надані для підтвердження митної вартості товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Оскільки додатково надані декларантом документи не підтвердили митному органу митну вартість товару, 22.06.2017 Волинською митницею Державної фіскальної служби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №205110/2017/000012/2 та визначено митну вартість ввезеного ОСОБА_1 транспортного засобу за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації наявної в довіднику NADA GUIDES та зазначено, що митна вартість товару становить 14625,00дол. США.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14.07.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від
25.09.2017, позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем було надано митному органу достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за "основним методом".

Правовідносини у справі регулюються Митним кодексом України (далі - МК України).

Статтею 49 МК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм даного МК України. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 МК України (частина 1 та частина 2 статті 51 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених статті 53 МК України, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, в тому числі, є: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (п.4); за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.5); транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (п.6).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до частини 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частини 2 статті 54 МК України.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень частини 2 статті 54 МК України.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частини 6 статті 54 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 частини 6 статті 54 МК України; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 1 статті 55 МК України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, митна вартість транспортного засобу марки MINI, модель COOPER, 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, визначалась декларантом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складалась з ціни придбання автомобіля.

На підтвердження митної вартості транспортного засобу декларантом подано фактуру від 21.02.2017 VAT №VF 15/02/17, згідно з якою транспортний засіб позивачем придбано у Польської компанії Sascha Spolka zoo, вартість транспортного засобу становить 4280,00дол. США, термін оплати - 80 днів - 12.05.2017.

Вказаний автомобіль транспортований з США і експортером була компанія "SASCHA SP.Z O.O.", що підтверджується коносаментом від 03.09.2017.

Згідно з довідкою про вартість транспортування від 10.06.2017 вартість транспортування становить 400,00дол. США, яка і була включена шляхом додавання до митної вартості товару, загальна митна вартість товару 4680,00дол. США.

Згідно з листом від 20.06.2017 позивачем 01.03.2017 перераховано кошти за товар в рахунок польської компанії Sascha Spolka zoo відповідно до фактури від
21.02.2017 VAT №VF 15/02/17.

Судами встановлено, що під час опрацювання документів, поданих для підтвердження митної вартості товару, відповідач дійшов висновку, що декларантом до митного оформлення не надано: документів, що підтверджують витрати понесенні на транспортування та страхування оцінюваного транспортного засобу до моменту перетину митного кордону України; яким чином здійснено перевезення товару до митного кордону України та ким відправлено імпортований транспортний засіб в Україну.

Вказане стало підставою для направлення декларантові електронного повідомлення
12.06.2017, в якому запропоновано надати додаткові документи, а саме: - якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - за наявності - інші платіжні документи та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, для ідентифікації ввезеного товару; - копію митної декларації країни відправлення, - рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов купівлі імпортованого транспортного засобу, - рахунки про здійснення платежів третім особам (State Farm); - договір на перевезення товару; - морський страховий поліс; - коносамент; - документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; - інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням).

Позивачем 21.06.2017 надано коносамент від 09.03.2017 №170256314, довідку про транспортні витрати по морю та висновок експертного товарознавчого дослідження автомобіля від 09.06.2017 №49. Також, декларантом повідомлено митницю про те, що товар не страхувався відповідно страховий поліс відсутній, а щодо інших документів в яких декларант не був стороною, то такі документи надати не може, оскільки ними не володіє.

Як зазначено відповідачем у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 22.06.2017 №205110/2017/000012/2 митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості встановлено, що імпортований позивачем транспортний засіб ввезено морським транспортом, країною відправки транспортного засобу є США, митниця на кордоні "Одеський морський торговельний порт".

Декларантом до митного оформлення не надано документів, що підтверджують витрати понесенні на транспортування та страхування оцінюваного транспортного засобу до моменту перетину митного кордону України, яким чином здійснено перевезення товару до митного кордону України та ким відправлено імпортований транспортний засіб в Україну. Зазначено, що дане переміщення транспортного засобу - є вантажним відправленням.

Згідно Certificate of Title, продавцем транспортного засобу є третя особа - State Farm, покупцем Sascha Spolka zoo. Інформація щодо продавця State Farm декларантом до митного оформлення не надано. Відповідно до наданої фактури покупцем Sascha Spolka zoo №VF15\02 \ 17 від 21.02.2017 термін оплати - 80 днів - 12.05.2017. Декларантом до митного оформлення не надано платіжне доручення банку (чек на оплату імпортованого товару), що містить реквізити, необхідні для ідентифікації імпортованого товару. Зазначено, що наданий до митного оформлення висновок експертного автотоварознавчого дослідження від 09.06.2017 №49 поданий без додатків, тобто не в повному обсязі та містить відмінну інформацію щодо вартості транспортного засобу від заявленої до митного оформлення.

Також вказано, що витребувані документи декларантом надано не в повному обсязі, а саме не подано перевізні документи, що підтверджують витрати пов'язані з транспортуванням/перевезенням до митного кордону України, копію декларації країни відправлення, морський страховий поліс, не надано експортний супроводжувальний документ №х20170313915729, зазначений у коносаменті, відсутня інформація щодо вартості транспортування в країні експорту до порту, навантаження та портових витрат, що є невід'ємною складовою витрат на транспортування до кордону України.

Як зазначеною відповідачем, у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно із переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 -4 статті 53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості.

У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в довіднику NADA GUIDES та з врахуванням Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від
24.11.2003 №3142/5/2092, у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 №1335/5/1159.

Так, статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1)основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2)другорядні: а)за ціною договору щодо ідентичних товарів; б)за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в)на основі віднімання вартості; г)на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ)резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно з частиною 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм частиною 2 статті 58 МК України (частина 3 статті 57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями частина 3 статті 57 МК України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Статтею 64 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у Статтею 64 МК України, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

На підставі системного аналізу Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIIIодавчих положень, Верховний Суд зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен був провести консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п'яти.

Водночас, позивачем на підтвердження митної вартості транспортного засобу було подано фактуру від 21.02.2017 VAT №VF 15/02/17, яка фактично є розрахунково-платіжним документом, передбачає виставлення певних сум до оплати покупцеві за товар, що поставляється.

Крім того, надано коносамент від 09.03.2017 №170256314, який є документом стандартної форми, прийнятої у міжнародній практиці, на перевезення вантажу та який засвідчує його завантаження, перевезення і право на отримання.

Верховний Суд зауважує, що коносамент встановлює факт навантаження на борт судна, а також підтверджує зобов'язання перевізника перевезти вантаж у порт призначення і видати його відповідній особі. Вказаний документ виконує три основні функції: підтверджує укладення договору перевезення вантажу морським шляхом, за яким перевізник зобов'язується доставити вантаж та видати отримувачу; засвідчує факт прийняття вантажу для перевезення; є товаросупроводжуючим документом, оскільки дає право на одержання вантажу тому, на кого він виписаний.

Вартість транспортування підтверджена довідкою від 10.06.2017, виданою перевізником Atlantic ExpressCorp., яка з врахуванням того, що МК України не визначає перелік письмових документів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а також не зазначає, що такими можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, є допустимим доказом на підтвердження витрат такого виду.

Водночас, з врахуванням частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов'язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товару. Натомість, якщо митниця стверджує, що здійснювалося страхування (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), були понесені додаткові витрати на транспортування/перевезення, то митниця повинна довести наявність цих фактів.

Матеріалами справи наявність зазначених вище обставин (страхування, витрати на транспортування/перевезення) не підтверджена.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від
24.11.2003 3142/5/2092, оцінка колісних транспортних засобів (КТЗ) здійснюється переважно із застосуванням бази оцінки, яка відповідає ринковій вартості.

Ринкова вартість колісних транспортних засобів ураховує його комплектність, укомплектованість і фактичний технічний стан, строк експлуатації, величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон'юнктури ринку регіону.

Відповідно до пункту 7.2 зазначеної Методики основним підходом, який використовується для оцінки КТЗ, є порівняльний підхід. Згідно з ним визначення вартості КТЗ на території України проводиться на підставі їх цін продажу та поточних цін пропозиції до продажу, які зазначені у вітчизняних довідниках.

Зазначені ціни є статистично усередненими ціновими даними КТЗ, які були відчужені в Україні згідно з умовами, що відповідають змісту і поняттю "ринкова вартість".

Згідно з пунктом 7.3 даної Методики коригування ринкової вартості КТЗ, отриманої із застосуванням порівняльного підходу, здійснюється за загальною формулою: С = Сср х (1 +- (Гк/100) +- (Дз/100)) +- Сдод. де: С - ринкова вартість, грн; Сср - середня ринкова ціна КТЗ, грн; Гк - коефіцієнт коригування ринкової вартості КТЗ за величиною пробігу, %; Дз - процент додаткового збільшення (зменшення) ринкової вартості КТЗ, який визначається відповідно до таблиці 4.1 додатка 4 та залежить від умов догляду, зберігання, експлуатації тощо, %; Сдод - додаткове збільшення (зменшення) ринкової вартості КТЗ виходячи з його комплектності, укомплектованості, пошкоджень, відновлення і оновлення складників, грн.

Подальше коригування вартості КТЗ залежно від технічного стану, комплектності, укомплектованості, відновлення й оновлення складових частин тощо здійснюється за формулами (9), (10), (11), а також з врахуванням процента Дз додаткового збільшення (зменшення) ринкової вартості КТЗ залежно від умов догляду, зберігання та експлуатації та процента додаткового зменшення вартості КТЗ з дефектами кузова, кабіни, рами.

Додаток 4 до вказаної Методики містить перелік факторів, що впливають на збільшення вартості КТЗ та на процент зменшення вартості КТЗ, а також проценти додаткового зменшення вартості КТЗ з дефектами кузова, кабіни, рами. При цьому відповідно до приміток до вказаного додатка за наявності декількох факторів експлуатації КТЗ, які впливають на зменшення його вартості та які обумовлені в пункті 4 таблиці, у розрахунку вартості КТЗ використовується одне з цих значень.

Найбільше значення процента додаткового зменшення вартості КТЗ за факторами, що наведені в таблиці 4.2, не повинно перевищувати 30%. Допустимі значення зниження вартості Дз у частині пошкодження оббивки кузова, дефектів лакофарбового покриття, пошкодження хромованих деталей, скла, деформацій елементів кузова не залежать від кількості пошкоджених елементів.

Як зазначено у Додатковому аркуші до Акта про проведення митного огляду товарів №1 автомобіль MINI COOPER у пошкодженому стані після ДТП, що підтверджено також наявними в матеріалах справи фото таблицями.

За заявою позивача судовим експертом Семенюком В. М., відповідна підготовка та кваліфікація якого підтверджена наявними в матеріалах справи копіями Свідоцтва Міністерства юстиції України №443 з 2001 про присвоєння кваліфікації судового експерта з правом проведення товарознавчих експертиз та свідоцтва Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України про пройдену підготовку з теоретичних, організаційних і процесуальних питань судової експертизи за програмою підготовки від 29.09.2016, проведено авто товарознавче дослідження, висновок якого долучено до матеріалів справи та було надано при митному оформленні автомобіля MINI COOPER.

Відповідно до Висновку №49 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля MINI COOPER VIN НОМЕР_1, складеного 09.06.2017, вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу становить 261139,24грн., ринкова вартість в пошкодженому стані з врахуванням відновлювального ремонту становить 102171,20грн. При проведенні дослідження використано програмний продукт AUDATEX, ціновий прайс-витяг з каталогу NADA-USA, дані сайту Національного Банку України, дані із сервісної програми MINI COOPER. При цьому, експертом визначено та враховано розмір матеріального збитку, завданого власникові транспортного засобу внаслідок його пошкодження в ДТП.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи, що вказаний висновок складено за результатами проведення автотоварознавчої експертизи, здійсненої на підставі відповідних досліджень, особою, яка має необхідні (спеціальні) знання для надання висновку з досліджуваних питань, пройшла відповідну підготовку та отримала кваліфікацію судового експерта з відповідної експертної спеціальності, відповідно такий висновок є належним та допустимим доказом обґрунтованості визначення митної вартості транспортного засобу ввезеного позивачем.

Водночас, відповідно до Методичних рекомендацій щодо контролю правильності визначення митної вартості транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, направлених Листом Державної митної служби України від
22.01.2017 №25/4-14-36/601-ЕП, які призначені для застосування посадовими особами митних органів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості при митному оформленні транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, для забезпечення справляння в повному обсязі встановлених податків та зборів (обов'язкових платежів), довідник "N.A.D.A." є джерелом інформації значень Сд (ціна транспортного засобу, що був у користуванні, відповідного строку експлуатації згідно із довідковою документацією, що відображає ціни транспортного засобу у країні придбання, або у провідних країнах-експортерах) для легкових транспортних засобів американського ринку, що ввозяться на митну територію України.

Крім того, показник Сд впливає на середню ціну ТЗ (Сср), що ввозиться на митну територію України, у країні придбання чи в країнах-експортерах (формула встановлена вказаною вище Методикою Сср = Сд х К + М, де К коефіцієнт ринку регіону, який враховує відмінність поточних цін продажу та пропозиції до продажу у відповідному регіоні від цін з довідкової літератури; М - вартісний еквівалент суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів під час митного оформлення згідно з чинним законодавством), яка в свою чергу є лише одним з показників у формулі коригування ринкової вартості КТЗ, отриманої із застосуванням порівняльного підходу (передбачена п.7.3 Методики).

Відтак, визначення митним органом митної вартості ввезеного позивачем автомобіля виключно на підставі цінової інформації наявної в довіднику NADA GUIDES та з врахуванням пробігу, не відповідає механізму оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, затверджених Методикою, яка повинна застосовуватись при визначення вартості колісних транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України.

При цьому, декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині 2 статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість

За таких обставин, Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена

Частиною 1 -2 статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Частиною 1 -2 статті 77 КАС України.

Враховуючи викладене, зважаючи на встановлені обставини, що підтверджуються доказами, судами попередніх інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

За правилами частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як визначено пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.07.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В. В. Хохуляк

Л. І. Бившева

Т. М. Шипуліна

Судді Верховного Суду