Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2018 року

Київ

справа №823/3832/14

адміністративне провадження №К/9901/8853/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргуКорсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській областіна постановуЧеркаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року (суддя: В.А. Гайдаш)та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року (колегія у складі суддів: Ю.А. Ісаєнко, О.М. Оксененко, І.В. Федотов)у справі№823/3832/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво»доКорсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» (далі - Товариство) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.07.2014 №0000802200 в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 1960657,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 490164,25 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки з контрагентами ТОВ «Делва ЛТД», ТОВ «ТД «Демос» здійснені реальні господарські операції, на підтвердження яких, станом на час проведення позапланової виїзної документальної перевірки наявні всі первинні документи. Станом на час здійснення господарських операцій ТОВ «Делва ЛТД», ТОВ «ТД «Демос» зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Стосовно виявлених порушень в діяльності контрагентів позивача, то за негативні наслідки мають відповідати саме контрагенти, які допустили такі порушення. Так, операції, обов'язок виконання яких покладений на контрагентів, фактично виконані і зауважень щодо якості та вчасності їх виконання з боку позивача не було.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року, яка ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року залишена без змін, позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08 липня 2014 року № 0000802200 в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 1 960 657 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 490 164 грн. 25 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що в ході розгляду справи встановлена реальність здійснених позивачем господарських операцій, які підтверджені належним чином складеними первинними документами суб'єктів господарювання, що на час вчинення спірних господарських операцій мали необхідний обсяг правоздатності та були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість.

Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано дійшли висновку про реальність виконання спірних угод, оскільки під час перевірки та до суду не були надані документи, а саме: сертифікати якості придбаного товару, складських документів, які підтверджують передачу товару на відповідальне зберігання, товарно-транспортних документів - на підтвердження перевезення придбаного товару, розрахункові документи - які підтверджують оплату товару.

Від позивача відзиву на вказану касаційну скаргу до Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що посадовими особами ОДП проведено виїзну позапланову перевірку позивача щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час взаємовідносин із ТОВ «Делва ЛТД» та ТОВ «ТД Демос» у січні 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 10 червня 2014 року №58/2200/33757711, за висновками якого встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету за січень 2014 року, в сумі 2597180,00 грн.

В обґрунтування заниження податкового зобов'язання орган державної податкової служби посилається на не підтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Делва ЛТД» та ТОВ «ТД Демос».

Так, щодо господарських операцій позивача з ТОВ «Делва ЛТД» контролюючий орган посилався на акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 31 березня 2014 року №478/04-62-22-1/38905373 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Делва ЛТД» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року», згідно якого вказаний контрагент відсутній за місцезнаходженням, у товариства відсутні об'єкти оподаткування та можливість реального здійснення операцій за січень 2014 року, у зв'язку із відсутністю виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «ТД Демос» контролюючий орган посилається на акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 31 березня 2014 року №477/04-62-22-1/38905352 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД Демос» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року», згідно якого у вказаного контрагента відсутні об'єкти оподаткування, складські приміщення, трудові ресурси.

08 липня 2014 року відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000802200, яким позивачу на підставі акта перевірки за виявлені порушення збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3246475,00 грн., у тому числі за основним платежем 2597180,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 649295,00 грн.

Позивач оскаржує вказане податкове повідомлення - рішення в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 1960657,00 грн., та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 490164,25 грн.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон №996-ХІV).

Відповідно до статті 1 цього Закону бухгалтерський облік це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації (пункт 1 статті 8 Закону № 996-ХІV).

У бухгалтерському обліку відображаються окремі господарські операції, з яких складається господарська діяльність.

Господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 Закону №996-ХІV).

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, господарська операція являє собою дію або подію, яка веде до змін у фінансовому стані підприємства.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

Аналіз значених норм права дає підстави для висновку, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку.

Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування податкового кредиту за відсутності факту придбання товару.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства у зв'язку з його господарською діяльністю.

У даній справі суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що фактичне виконання господарських зобов'язань позивачем підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Однак перевіряючи реальність вчинення спірних угод, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки доводам податкового органу щодо відсутності у позивача документів на оплату придбаного товару, товарно-транспортних накладних, товаросупровідних документів, складських документів на отриманий товар, сертифікатів якості придбаного товару, наявність розбіжностей в датах первинних документів. Вказані обставини, на думку колегії суддів Верховного Суду, свідчать про передчасність висновків судів попередніх інстанцій у даній справі.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права та неповно встановлено фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

………………….

………………….

………………….

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду