Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 822/3155/17

провадження № К/9901/26858/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 822/3155/17

за позовом ОСОБА_2 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду (суддя Михайлов О. О.) від 27 листопада 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Смілянця Е. С., Залімського І. Г., Сушка О. О.) від 25 січня 2018 року, встановив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області щодо відмови у здійсненні нарахування недоплаченої суми одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, викладену у листі від 09 листопада 2017 року № 29/Б-127;

- зобов'язати Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області нарахувати ОСОБА_2 недоплачену одноразову грошову допомогу в сумі 44 400 грн. відповідно до прожиткового мінімуму, встановленого у грудні 2016 року.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ України, він набув право на отримання одноразової грошової допомоги згідно ст. 23 Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ «Про міліцію» (далі - Закон № 565-ХІІ) та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі - Порядок № 850), яку відповідач протиправно призначив та виплатив йому у меншому розмірі.

Позивач вказує, що відповідач при розрахунку одноразової грошової допомоги помилково виходив з того, що її розмір ставиться в залежність від розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці МСЕК), у той час як розрахунок такої допомоги повинен був проводитися виходячи з розміру прожиткового мінімуму на дату виплати грошової допомоги.

3. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року, ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року, і прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

5. Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

6. 22 березня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області на касаційну скаргу, в якому відповідач просив залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року - без змін.

7. Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2018 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду та призначено до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій установлено, що наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області від 22 жовтня 2015 року № 264 ОСОБА_2 звільнено зі служби в органах внутрішніх справ. 20 квітня 2016 року позивачу призначено ІІ групу інвалідності, що пов'язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

9. 16 травня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

10. Ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області було підготовлено висновок про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у розмірі 275600 грн., який 06 червня 2016 року погоджено Міністерством внутрішніх справ України. Виплату одноразової грошової допомоги здійснено в грудні 2016 року.

11. 24 жовтня 2017 року представник позивача звернувся до голови Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області з проханням здійснити нарахування недоплаченої суми одноразової грошової допомоги, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату виплати (розмір прожиткового мінімуму в грудні 2016 року - 1 600 грн.), а не станом на дату встановлення інвалідності (розмір прожиткового мінімуму в квітні 2016 року - 1 378 грн.).

12. Листом заступника голови Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області від 09 листопада 2017 року № 29/Б-127 представнику позивача повідомлено, що виплата одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, проведена відповідно до Порядку № 850 та перегляду не підлягає. В обґрунтування такого висновку зазначено, що у відповідності до п. 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці МСЕК, а не дата виплати одноразової грошової допомоги.

13. Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у проведенні донарахування одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що визначення розміру одноразової грошової допомоги у залежності від розміру прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, прямо передбачено Порядком № 850. Водночас можливості для визначення розміру грошової допомоги у залежності від дати подання рапорту чи дати виплати грошової допомоги, законодавством не передбачено.

У зв'язку з наведеним, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що відповідач відмовляючи позивачеві у донарахуванні одноразової грошової допомоги в сумі 44 400 грн. діяв правомірно, а позовні вимоги ОСОБА_2 є необґрунтованими.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що при ухваленні оскаржуваних рішень, судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що відповідно до довідки МСЕК від 20 квітня 2016 року ОСОБА_2 встановлено ІІ групу інвалідності, тобто починаючи з 20 квітня 2016 року ОСОБА_2 має право на отримання одноразової грошової допомоги, а саме - звернутися з заявою (рапортом) до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області для отримання одноразової грошової допомоги.

16. Скаржник вказує, що саме заява (рапорт) разом з підтверджуючими документами і є підставою для нарахування грошової допомоги. ОСОБА_2 може реалізувати своє право на грошову допомогу лише при зверненні з відповідною заявою (рапортом) до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області. Дата звернення і буде вважатися датою, з початком якої позивач зможе реалізувати своє право на одноразову грошову допомогу і буде підставою для її нарахування.

17. На переконання скаржника, оскільки виплата одноразової грошової допомоги була здійснена в грудні 2016 року, коли прожитковий мінімум становив 1600 грн., одноразова грошова допомога мала становити 320 000 грн., а не 275 600 грн., як зазначено у висновку відповідача про призначення цієї допомоги.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

19. Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

21. На виконання ст. 23 Закону № 565-XII постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 затверджено Порядок № 850.

22. Відповідно до п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

23. Днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (п. 2 Порядку № 850).

24. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір одноразової грошової допомоги ставиться у залежність від розміру прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. Інших умов для набуття права на одноразову грошову допомогу чинним законодавством не передбачено.

25. З урахуванням викладеного, Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що жодних правових підстав для визначення розміру грошової допомоги у залежності від дати подання позивачем рапорту чи дати виплати такої допомоги, чинним законодавством не передбачено.

26. Позивачеві правомірно, у передбачений чинним (станом на момент виникнення спірних правовідносин) законодавством спосіб, здійснено розрахунок та виплату одноразової грошової допомоги.

27. Доводи позивача про те, що розмір одноразової грошової допомоги залежить від дати, коли він реалізував своє право на таку допомогу є хибними, оскільки звернувшись із заявою та отримавши грошову допомогу, він реалізував набуте ним 20 квітня 2016 року право. Водночас Порядок № 850 розмір цієї допомоги пов'язує саме з цією датою.

28. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.

29. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

30. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

31. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

32. Оскільки Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року у справі № 822/3155/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб