Історія справи
Ухвала КАС ВП від 01.02.2018 року у справі №803/741/17
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 червня 2018 року
Київ
справа №803/741/17
адміністративне провадження №К/9901/5438/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М.,
Шарапи В.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року (головуючий суддя - Ковальчук В.Д., судді - Андрусенко О.О., Ксензюк А.Я.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року (головуючий суддя - Богаченко С.І., Рибачук А.І., Старунський Д.М.) у справі
за позовом ОСОБА_3
до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 23 червня 2017 року ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, в якому просив:
1.1. визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка С.В. про закінчення виконавчого провадження №49891467 від 14 листопада 2016 року;
1.2. визнати протиправною бездіяльність Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини щодо нездійснення координації роботи пов'язаної з виконанням Європейського суду з прав людини від 16 листопада 2015 року у справі «Юрій Олексійович Щічка проти України та 572 інші заяви» в частині невиконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року у справі 50864/11/9104 (справа суду першої інстанції №2а-4916/10/0308);
1.3. визнати протиправною бездіяльність Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо нездійснення контролю за виконанням рішення Європейського суду з прав людини від 16 листопада 2015 року у справі «Юрій Олексійович Щічка проти України та 572 інші заяви» в частині невиконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року у справі 50864/11/9104 (справа суду першої інстанції №2а-4916/10/0308);
1.4. зобов'язати Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити заходи щодо контролю, а Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини щодо координування виконання рішення Європейського суду з прав людини від 16 листопада 2015 року у справі «Юрій Олексійович Щічка проти України та 572 інші заяви» в частині невиконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року у справі 50864/11/9104 (справа суду першої інстанції №2а-4916/10/0308).
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Європейського Суду з прав людини від 19 листопада 2015 року у справі «Юрій Олексійович Щічка проти України та 572 інші заяви», що набуло статусу остаточного, зобов'язано Державу протягом трьох місяців виконати рішення національних судів, що зазначені в Додатку до цього рішення, та кожному заявнику сплатити по 1000 Євро сатисфакції. В ході примусового виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юрій Олексійович Щічка проти України та 572 інші заяви» на користь позивача платіжним дорученням Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року №734 перераховано кошти в розмірі 29786,20 грн. (еквівалент 1000 Євро) та платіжним дорученням від 07 листопада 2016 року сплачена заборгованість за рішенням національного суду в розмірі 41112,83 грн. Однак, як вказує позивач, незважаючи на неповне виконання постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року (несплачена заборгованість у сумі 34465,72 грн.), 14 листопада 2016 року державним виконавцем винесено постанову про закриття виконавчого провадження. Також позивач вважає, що Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини не здійснено належної координації, пов'язаної з виконанням рішення Європейського суду з прав людини, а Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції не здійснено належного контролю за роботою державного виконавця відділу примусового виконання рішень, що призвело до неповного виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юрій Олексійович Щічка проти України та 572 інші заяви» та закінчення виконавчого провадження, а саме не виконано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року у сумі 34465,72 грн. (справа суду першої інстанції №2а-4916/10/0308).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю.
3.1. Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження №49891467 від 14 листопада 2016 року.
3.2. Визнано протиправною бездіяльність Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини щодо нездійснення координації роботи пов'язаної з виконанням рішення Європейського суду з прав людини від 16 листопада 2016 року у справі «Юрій Олексійович Щічка проти України та 572 інші заяви» в частині невиконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року у справі №50864/11/9104 (справа суду першої інстанції №2а-4916/10/0308).
3.3. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо нездійснення контролю за виконанням рішення Європейського суду з прав людини від 16 листопада 2016 року у справі «Юрій Олексійович Щічка проти України та 572 інші заяви» в частині невиконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року у справі №50864/11/9104(справа суду першої інстанції №2а-4916/10/0308).
3.4. Зобов'язано Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити заходи спрямовані на здійснення контролю, а Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини - щодо координування виконання рішення Європейського суду з прав людини від16 листопада 2016 року у справі «Юрій Олексійович Щічка проти України та 572 інші заяви» в частині невиконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року у справі №50864/11/9104(справа суду першої інстанції №2а-4916/10/0308).
4. Задовольняючи позов, суд зазначив, що рішення Європейського суду з прав людини державним виконавцем не було виконане в повному обсязі, а тому постанова про закриття виконавчого провадження винесена передчасно, тобто є протиправною та підлягає скасуванню. Також колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо бездіяльності Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини щодо нездійснення координації роботи, пов'язаної з виконанням рішення Європейського суду з прав людини від 19 листопада 2015 року у справі «Юрій Олексійович Щічка проти України та 572 інші заяви», в частині невиконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року у сумі 34465,72грн. про проведення з ОСОБА_3 повного розрахунку (справа суду першої інстанції №2а-4916/10/0308), оскільки жодних доказів, крім направлених листів 04 січня 2016 року та 08 квітня 2016 року, Урядовим уповноваженим до суду не надано. Крім того, суд зазначив, що в ході розгляду справи по суті, Департаментом державної виконавчої служби не було надано будь-яких документів, що свідчили б про здійснення контролю Департаментом державної виконавчої служби Мінюсту України за виконанням рішення Європейського суду та, відповідно, виконання вимог Закону №606-XIV в цій частині. Також апеляційний суд, підтримуючи рішення суду першої інстанції, зазначив, що доводи Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини щодо пропуску позивачем десятиденного строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 14 листопада 2016 року № 49891467 не заслуговують на увагу, оскільки строк звернення до суду слід обчислювати з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод та інтересів, натомість докази отримання позивачем копії такої постанови чи відомостей щодо неї в матеріалах справи відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
5. У грудні 2017 року Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини (далі - скаржник, Урядовий уповноважений) звернувся до Суду з касаційною скаргою на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року.
6. В касаційній скарзі Урядовий уповноважений, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року та залишити позовну заяву без розгляду.
7. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що позивач пропустив десятиденний строк звернення до суду. Скаржник також зазначає, що підставою звернення позивача до Європейського суду було тривале невиконання рішень Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 року та Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.07.2011 року, а не рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2012 року, як вказує позивач. Крім того, зазначає, що позивачу виплачено належну суму грошових коштів. Скаржник вважає, що він не наділений повноваженнями виконання рішень судів, а здійснює лише координацію шляхом направлення відповідних листів та повідомляє органи, які є відповідальними за виконання передбачених у рішенні додаткових заходів індивідуального характеру.
8. Позивачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що ним була допущена описка в місяці прийняття рішення суду щодо перерахунку пенсії. Також позивач зауважує, що на виконання рішення Європейського суду з прав людини за виконавчим документом №2а-6825/11/0308 йому виплачено 41112,83грн., тоді як постанова Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №50684/11/9104 досі залишається невиконаною. До того ж позивач зазначає, що від Урядового уповноваженого ним було отримано лише один лист, а від Департаменту ДВС Міністерства юстиції України повідомлень він не отримував жодного разу. Таким чином, просив залишити оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій без змін,а касаційну скаргу Урядового уповноваженого - без задоволення.
9. Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2018 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. 19 листопада 2015 року Європейським судом з прав людини прийнято рішення у справі «Юрій Олексійович Щічка проти України та 572 інші заяви», яким постановлено:
10.1. "Уряд визнає надмірну тривалість виконання рішень національних судів, зазначених у додатку до цієї декларації.
10.2. Уряд готовий виконати рішення національних судів, зазначених у додатку, які ще підлягають виконанню, а також сплатити кожному заявнику 1000 євро.
10.3. Сума у розмірі 1000 євро є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також судових та інших витрат, буде конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу. Держава виплатить вищезазначені кошти і виконає рішення національних судів, які ще підлягають виконанню, протягом трьох місяців з дати повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадку несплати цих сум і невиконання рішень національних судів протягом зазначеного тримісячного строку Уряд зобов'язується сплатити пеню за період з моменту спливу тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
10.4. Ці виплати та виконання зазначених рішень національних судів становитимуть остаточне вирішення цих справ.
11. 20 січня 2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України була розглянута службова записка Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини від 04 січня 2016 року №704/12.0.1-48-16 про виконання рішення №64511/12, виданого 19 листопада 2015 року, та було відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного документу.
12. В ході виконання зазначеного рішення суду ОСОБА_3 платіжним дорученням Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року №734 перераховано кошти в розмірі 29786,20 грн. (еквівалент 1000 Євро) та платіжним дорученням від 07 листопада 2016 року сплачена заборгованість за рішенням національного суду в розмірі 41112,83 грн.
13. 14 листопада 2016 року на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 5 статті 8 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» державний виконавець прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
14. Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Частина 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України: учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
16. Частина 2 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України: позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
17. Частина 1статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N606-XIV (далі - Закон №606-XIV): примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
18. Пункт 9 частини 2 статті 17 Закону №606-XIV: рішення Європейського суду з прав людини підлягають виконанню державною виконавчою службою відповідно до цього Закону, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
19. Частина 1 статті 11 Закону №606-XIV: державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
20. Частина 2 статті 11 Закону №606-XIV: державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом &ls;…&gF;.
21. Частина 6 статті 83 Закону №606-XIV: контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби &?і;…&gF;.
22. Частина 1 статті 1 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV (далі - Закон №3477-IV): &lр;…&?н; виконання рішення Європейського суду включає в себе: а) виплату стягувачеві відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру; б) вжиття заходів загального характеру &?о;…&?а;.
23. Частина 1 статті 2 Закону №3477-IV: рішення Європейського Суду з прав людини (далі - Рішення) є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.
24. Частина 1 статті 7 Закону №3477-IV: протягом десяти днів від дня отримання повідомлення Суду про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва: а) надсилає Стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права подати до державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування, в якій мають бути зазначені реквізити банківського рахунка для перерахування коштів; б) надсилає до державної виконавчої служби оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України. Автентичність перекладу засвідчується Органом представництва Державна виконавча служба упродовж десяти днів з дня надходження документів, зазначених у пункті "б" цієї частини, відкриває виконавче провадження.
25. Частина 1 статті 8 Закону №3477-IV: виплата Стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного або у строк, передбачений у Рішенні.
26. Частина 2 статті 8 Закону №3477-IV: у разі порушення строку, зазначеного в частині першій цієї статті, на суму відшкодування нараховується пеня відповідно до Рішення.
27. Частина 3 статті 8 Закону №3477-IV: протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням Орган представництва надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, постанову про відкриття виконавчого провадження та документи, передбачені у пункті "б" частини першої статті 7 цього Закону.
28. Частина 4 статті 8 Закону №3477-IV: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом 10 днів від дня надходження зазначених у частині третій цієї статті документів здійснює списання на вказаний стягувачем банківський рахунок, а в разі його відсутності - на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України. Порядок збереження коштів на депозитному рахунку державної виконавчої служби визначається Законом України "Про виконавче провадження".
29. Частина 5 статті 8 Закону №3477-IV: підтвердження списання відшкодування, отримане від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та підтвердження виконання всіх вимог, зазначених у резолютивній частині остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, резолютивній частині остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, у рішенні Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, у рішенні Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України, є для державної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження
30. Підпункт 2 пункту 4 Положення про Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 року №784 (далі - Положення №784): основним завданням Уповноваженої особи є координація роботи, пов'язаної з підготовкою матеріалів для розгляду справ у Суді та виконанням його рішень, співпраця з цією метою з іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
31. Підпункт 7-1 пункту 5 Положення №784: уповноважена особа відповідно до покладених на неї завдань координує виконання рішень Суду, які є тлумаченням норм Конвенції та її невід'ємною частиною, містять норми права та підлягають застосуванню в порядку виконання міжнародних договорів.
32. Пункт 8 Порядку взаємодії Державної виконавчої служби України та Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини під час забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання рішень Європейського суду з прав людини, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23 вересня 2013 року №1989/5 (далі - Порядок №1989/5): у разі постановлення Європейським судом рішення, відповідно до якого держава зобов'язана виконати рішення національного суду, Секретаріат протягом десяти днів після розміщення на сайті Європейського суду тексту остаточного рішення в справі проти України передає ДВС автентичний переклад відповідного рішення Європейського суду.
33. Пункт 9 Порядку №1989/5: у разі невиконання рішення національного суду на дату постановлення рішення Європейським судом ДВС протягом місяця з дати отримання автентичного перекладу рішення Європейського суду організовує перевірку стану виконання рішення національного суду, вживає заходів щодо його виконання, при неможливості виконання рішення без зміни порядку та способу його виконання повідомляє Секретаріат з подальшим вжиттям заходів, передбачених пунктами 10, 11 та 12 цього Порядку.
34. Пункт 10 Порядку №1989/5: якщо рішення суду не виконано, його виконання знаходиться на постійному контролі ДВС до повного виконання рішення національного суду. Щомісяця до 7 числа наступного за звітним періодом місяця ДВС подає Секретаріату інформацію про стан виконання такого рішення суду.
35. Пункт 11 Порядку №1989/5: якщо рішенням Європейського суду передбачається вжиття додаткових заходів індивідуального характеру шляхом виконання рішення національного суду, Секретаріат надає ДВС практичну допомогу та роз'яснення щодо виконання.
36. Пункт 15 Порядку №1989/5: у разі необхідності Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини може ініціювати проведення перевірки дій чи бездіяльності посадових осіб ДВС, якщо такі дії чи бездіяльність впливають на забезпечення представництва держави у Європейському суді та виконання рішення Європейського суду з прав людини. Про результати перевірки керівництво ДВС повідомляє Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини протягом трьох днів після її проведення.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.
37. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
38. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
39. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
40. Скаржник в своїй касаційній скарзі посилається на обставини пропуску позивачем встановленого КАС України строку звернення до суду з даним позовом.
41. Проте, колегія суддів такі доводи скаржника вважає безпідставними, оскільки відповідачами під час розгляду даної справи в судах попередніх інстанцій не було надано суду доказів направлення позивачу та отримання ним копій постанови про закриття виконавчого провадження, листа-відповіді на скаргу позивача від 20 квітня 2017 року.
42. Таким чином, оскільки строк звернення позивача до суду слід обчислювати з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення його прав, свобод та інтересів, а матеріали справи не містять доказів, які б спростовували вищезазначені висновки судів попередніх інстанції, доводи Урядового уповноваженого в цій частині є необґрунтованими.
43. Щодо посилань скаржника на невірне зазначення дати судового рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 року, стосовно невиконання якого позивачем заявлені позовні вимоги в даній адміністративній справі, колегія суддів підтримує позицію ОСОБА_3 щодо допущення ним технічної помилки в зазначенні його дати. Ці обставини не можуть вважатись підставою для скасування оскаржуваних судових рішень в даній справі.
44. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачу згідно платіжних доручень від 23 лютого 2016 року №734 та від 07 листопада 2016 року №4318 перераховано грошові кошти у розмірі 29786,20грн. (еквівалент 1000 євро) та 41112,83грн. Однак, рішення Європейського суду з прав людини від 19 листопада 2015 року №64511/12 в частині виконання рішення національного суду, а саме постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року у справі № 2а-4916/10/0308 щодо виплати позивачу заборгованості у сумі 34465,72грн. залишилось невиконаним.
45. Таким чином, беручи до уваги передбачені п.п. 4, 5 Положення №784 та п.п. 10, 11, 15 Порядку №1989/5 завдання і повноваження Урядового уповноваженого при виконанні рішення Європейського суду з прав людини колегія суддів погоджує висновки судів попередніх інстанцій стосовно того, що Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини не було вжито всіх передбачених законодавством заходів, необхідних для виконання покладених на нього обов'язків щодо координації роботи, пов'язаної з виконанням рішення Європейського суду з прав людини.
46. Стосовно незгоди скаржника з обраним судом способом захисту порушених прав позивача в частині зобов'язання Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини здійснити заходи щодо координування виконання рішення Європейського суду з прав людини від16 листопада 2016 року у справі «Юрій Олексійович Щічка проти України та 572 інші заяви» в частині невиконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року у справі №50864/11/9104 (справа суду першої інстанції №2а-4916/10/0308), колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що такий спосіб є відповідним приписам Положення №784, 15 Порядку №1989/5 та КАС України.
47. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами попередніх інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішення, у касаційній скарзі не зазначено.
48. Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
49. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
50. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.
51. Керуючись статтями 341, 343, 349-354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
п о с т а н о в и в :
52. Касаційну скаргу Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини - залишити без задоволення.
53. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07 липня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року - залишити без змін.
54. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В. М. Бевзенко
В.М. Шарапа