ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2020 року

Київ

справа №816/1981/16

адміністративне провадження №К/9901/45883/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Офісний центр арсенал плюс» до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про визнання протиправними і скасування припису та постанови, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр арсенал плюс" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду у складі Єресько Л.О. від 01.12.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів від 09.02.2017,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Офісний центр арсенал плюс» (далі - Товариство, позивач) звернувся з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області (далі - Департамент ДАБІ, відповідач), у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.10.2016 №230;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 18.10.2016 №П-40-16-10/1016-6.2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - спірні припис та постанова відповідно).

2. У позові наводились аргументи про те, що оскаржувані у цій справі акти суб`єкта владних повноважень є протиправними, оскільки подана позивачем декларація про початок виконання будівельних робіт була перевірена службовою особою відповідача і зареєстрована у єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - єдиний реєстр). На переконання позивача, це свідчить про відповідність поданої ним декларації вимогам чинного на той час законодавства.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2016. залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017, у задоволенні позову відмовлено.

4. Приймаючи таку постанову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що, оскільки у ході судового розгляду справи підтверджено наявність виявлених відповідачем порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності стосовно наведення Товариством недостовірних відомостей у декларації про початок виконання будівельних робіт і такі факти не спростовано позивачем, останнього правомірно притягнуто до відповідальності, передбаченої абзацом четвертим пункту 4 частини другої статті 2 Закону України від 14.10.1994 №208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон №208/94-ВР в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з вищевказаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати. А позов задовольнити у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Як випливає з встановлених судами попередніх інстанцій обставин цієї справи, 05.10.2016 на підставі наказу ДАБІ України від 08.09.2015 №976 «Про удосконалення роботи із здійсненням заходів державного архітектурно-будівельного контролю» та абзацу восьмого пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Прядок №553), а також звернення фізичних осіб - співвласників житлового будинку АДРЕСА_1 від 22.09.2016 вх№1016-1.20/4/520 про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства, направлення для проведення позапланової перевірки від 23.09.2016 №695, головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту ДАБІ проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр арсенал плюс" по вул. Соборності (Жовтнева) 59/А, м. Полтава.

7. За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.10.2016, у якому зафіксовано порушення Товариством частини восьмої статті 36 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) та пункту 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» (далі - Порядок №466) - наведено недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої 15.08.2016 Департаментом ДАБІ за №ПТ 082162280328 на об`єкт будівництва «Реконструкція магазину з розширенням добудови по АДРЕСА_1 а саме:

- у пункті «Земельна ділянка використовується для будівництва на підставі» зазначено - Договір оренди землі від 27.04.2016, зареєстрований у виконавчому комітеті Полтавської міської ради, у книзі реєстрації Договорів оренди землі від 12.05.2016 за №240-П, кадастровий номер 5310136400:11:001:0333 та 5310136400:11:001:0334. Під час проведення перевірки виявлено, що на дату реєстрації Декларації на зазначений договір оренди землі відсутня державна реєстрація, тобто фактично у замовника не виникло право користування земельної ділянки для будівництва об`єкта, а тому є підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом, оскільки об`єкт будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;

- місцезнаходження юридичної особи замовника ТОВ «Офісний центр арсенал плюс» зазначено адресу вул. Соборності, 59, замість правильної вул. Соборності, (Жовтнева), 59 «А»;

- у пункті «вид будівництва» зазначено «реконструкція, нове будівництво» замість правильного, відповідно до завдання на проектування, містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок та робочого проекту «реконструкції». Також, найменування об`єкта будівництва зазначено «Реконструкція магазину з роширення добудови по вул . Зіньківській, 8 у м . Полтаві» замість правильного «Реконструкція магазину з розширенням за рахунок добудови по вулиці Зіньківській, 8 у м. Полтаві», в порушення пункту 8 «Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45;

- в пункті «Основні показники об`єкта будівництва» помилково зазначено будівельний об`єм 2160,0 куб.м; в т.ч. до реконструкції 1905,0 куб.м.; замість правильного: будівельний об`єм 3028,0 куб.м; в т.ч. до реконструкції 2160,0 куб.м. (копія аркушу 3; А-1317-2016-ПЗ «Основні техніко-економічні показники (в межах об`єкта проектування)» та копія аркушу 2 стадії РП; А-1317-2016-АР «Техніко-економічні показники»);

8. - в пункті «Найменування, дата видачі та номер документа про призначення головного архітектора проекту», відповідно до Наказу ФОП ОСОБА_1 №56/2016 зазначено дату документа про призначення головного архітектора проекту ОСОБА_1 - 01.08.2016, всупереч акту приймання - передачі виконавчих робіт від 29.07.2016 з виготовлення проектної документації по об`єкту «Реконструкція магазину з розширення за рахунок добудови по АДРЕСА_1 ». Тобто, на дату призначення головного архітектора проекту - 01.08.2016, роботи з виготовлення проектної документації по вищевказаному об`єкту були вже виконані.

9. 05.10.2016 Департаментом ДАБІ складено протокол №П-39016-Ю про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у якому відображені виявлені під час перевірки порушення, відповідальність за які передбачена абзацом четвертим пункту 4 частини другої статті 2 Закону №208/94-ВР, та призначено розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності на 10:00 18.10.2016.

10. 05.10.2016 відповідачем складено припис №230 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, у якому установлено усунути виявлені під час перевірки порушення у строк до 05.11.2016.

11. За результатами проведеної 05.10.2016 позапланової перевірки на об`єкті будівництва «Реконструкція магазину з розширення за рахунок добудови по АДРЕСА_1 », встановивши вищевказані порушення Департаментом ДАБІ рішенням від 07.10.2016 №35 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 15.08.2016 №ПТ082162280328. Згідно наказу відповідача від 07.10.2016 №35 декларація вважається скасованою.

12. Отримавши поштовою кореспонденцією акт перевірки, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності ТОВ «Офісний центр арсенал плюс» надало письмові заперечення (від 17.10.2016 вих №48) на адресу Департаменту ДАБІ.

13. За наслідками розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ - Діденко В.В. винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.10.2016 №П-40-16-Ю/1016-6.2, згідно з якою на ТОВ "Офісний центр арсенал плюс" за вчинення правопорушення, передбаченого абзацом четвертим пункту 4 частини другої статті 2 Закону №208/94-ВР накладено штраф у сумі 130500 гривень.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

14. В обґрунтуванні вимог касаційної скарги, окрім доводів, аналогічних тим, які наводились у позовній заяві та зводяться до спростування зафіксованих в акті позапланової перевірки порушень, зазначається, що відповідач, всупереч вимог пункту 9 Порядку №553, провів позапланову перевірку Товариства за відсутності самого суб`єкта містобудування і його уповноважених представників, які також не були присутні під час складання акту за її наслідками. Присутні ж під час перевірки Кривошея ОСОБА_2 , який діяв на підставі доручення, та економіст - ОСОБА_3 , на переконання скаржника, не були уповноважені Товариством саме на представлення його інтересів перед відповідачем, а також на участь від його імені у позаплановій перевірці. Більше того, ОСОБА_3 був звільнений із займаної посади 03.10.2016 відповідно до наказу №06-К від тієї ж дати.

15. У запереченнях на касаційну скаргу Департамент ДАБІ наголошує на законності та обґрунтованості оскаржуваних позивачем судових рішень та вказує на безпідставність наведених ним доводів.

16. З огляду на це, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

17. Відповідач посилається на те, що виявлені ним у ході проведення позапланової перевірки Товариства порушення дійсно мали місце й це не спростовано позивачем, а тому суди попередніх інстанції дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Так, за змістом частини першої статті 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

19. Наведеним приписам кореспондує частина перша статті 36 Закону №3038-VI, якою встановлено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

20. Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що форма декларації про початок виконання будівельних робіт, порядок її подання та реєстрації, форма повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації визначаються Кабінетом Міністрів України.

21. Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації (частина восьма статті 36 Закону №3038-VI).

22. Аналогічним чином спірні правовідносини урегульовує й пункт 11 Порядку №466, згідно з яким замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданих ним повідомленні, декларації, за виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

23. В свою чергу, відповідно до абзацу четвертого пункту 4 частини 2 статті 2 Закону №208/94-ВР суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації: на об`єктах III категорії складності - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

24. За наведеним у пункті 4 статті 1 Закону №3038-VI визначенням замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

25. При цьому, як випливає зі змісту пункту 22 Порядку №466, встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в декларації, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації, свідчить про недостовірність даних.

26. Цим же Порядком затверджена форма декларації про початок виконання будівельних робіт (Додаток 5) згідно з якої, у ній зазначається, окрім іншого, дані про: найменування об`єкта будівництва; поштову/будівельну адресу; вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація, капітальний ремонт); головного архітектора проекту; дату, серію, номер документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, яка використовується для будівництва, дата, номер договору суперфіцію (необхідне зазначити) та кадастровий номер земельної ділянки (за наявності); загальну площу будівлі відповідно до проектної документації, кв. метрів; основні показники об`єкта будівництва (найменування основного показника, одиниця вимірювання, відповідно до проектної документації: загальний; у тому числі пускового комплексу або черги).

27. Аналіз вищенаведених положень законодавства свідчить про те, що замовник, в тому числі фізична особа, яка має намір щодо забудови території, несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт. Обов`язковою умовою для настання відповідальності є саме наведення замовником недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт, тобто встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в декларації, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації.

28. В той же час, відповідно до частини першої статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

29. Частинами третьою, четвертою вищезгаданої норми Закону №3038-VI також встановлено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

30. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абзац другий частини першої статті 41 Закону №3038-VI).

31. Відповідно до статті 41 Закону №3038-VI Урядом України затверджено Порядок №553, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

32. Абзацом другим пункту 1 Порядку №553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, Держархбудінспекцією.

33. За приписами пункту 5 цього ж Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

34. В свою чергу, за змістом пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, окрім іншого, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

35. Згідно з положеннями пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

36. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема: складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (пункт 11 Порядку №553).

37. Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

38. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис)

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

39. Як відображено в оскаржуваних судових рішеннях, сторони під час судового розгляду справи погодились, що наведені Товариством дані у Декларації про початок виконання будівельних робіт стосовно місцезнаходження юридичної особи замовника, виду будівництва, основних показників об`єкта будівництва, найменування, дати видачі та номеру документа про призначення головного архітектора проекту, є технічними помилками при заповненні декларації.

40. Представник відповідача у судових засіданнях в судах попередніх інстанцій наполягала на тому, що основним порушенням, за яке власне до позивача і застосовано відповідальність у вигляді штрафних санкцій, є зазначення останнім у графі «Земельна ділянка використовується для будівництва на підставі», недостовірних відомостей стосовно дати, серії, номера документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, яка використовується для будівництва.

41. Судовим розглядом встановлено, що згідно із договором оренди землі від 27.04.2016, укладеного між Полтавською міською радою (Власник) та ТОВ "Офісний центр арсенал плюс" (Орендар) строком з 29.03.2016 по 29.03.2021, предметом договору є земельні ділянки площею 891 кв. м., кадастровий номер 5310136400:11:001:0333 та 3200 кв. м., кадастровий номер 5310136400:11:001:0334 для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: Україна, Полтавська область, місто Полтава, вул. Зіньківська, 8.

42. Відповідно до відмітки на останній сторінці цього договору, останній зареєстрований у виконавчому комітеті Полтавської міської ради, про що у книзі реєстрації записів договорів оренди землі вчинено запис від 12.05.2016 № 240-П.

43. Водночас, згідно з статтею 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

44. За правилами статті 13 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі» (далі - Закон №161-XIV) договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

45. Частинами першою та п`ятою статті 6 цього ж Закону передбачено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

46. За приписами статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

47. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

48. Згідно з термінологією, наведеною у Законі України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першої статті 2 цього Закону).

49. Аналіз вищенаведених положень законодавства дає підстави колегія суддів погодити висновок судів попередніх інстанцій про те, що сам по собі договір оренди земельної ділянки свідчить лише про певну домовленість сторін цього правочину стосовно її використання, однак право користування (оренди) цією ділянкою виникає саме з моменту його державної реєстрації, а отже для того, щоб договір оренди підтверджував право користування земельною діялнкою він повинен бути офіційно визнаним та підтвердженим державою шляхом проведення державної реєстрації заснованих на ньому прав у встановленому законодавством порядку.

50. Колегія суддів відзначає, що реєстрація у єдиному реєстрі декларації про початок виконання будівельних робіт дає право фактично розпочати такі роботи, а тому в такій декларації повинні бути максимально точно і достовірно відображені дані стосовно документа, який посвідчує право користування земельною ділянкою, яка використовується для будівництва.

51. Однак, зазначений позивачем у декларації про початок виконання будівельних робіт від 15.08.2016 договір оренди земельної ділянки, станом на день проведення реєстрації декларації, не посвідчував права Товариства на користування цією ділянкою, державна реєстрація якого була здійснена лише 11.10.2016.

52. Тому, суди слушно і обґрунтовано вказали на правомірність висновку Департаменту ДАБІ стосовно наведення у декларації про початок виконання будівельних робіт недостовірних даних, оскільки відображена у цій декларації інформація не відповідала дійсності.

53. Разом з тим, суди попередніх інстанції, вирішуючи цей спір, не надали жодної правової оцінки аргументам позивача про порушення Департаментом ДАБІ положень пункту 9 Порядку №553 стосовно здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва, не дослідили наявних у матеріалах справи доказів з цього приводу.

54. Колегія суддів відзначає, що дотримання відповідачем порядку проведення позапланової перевірки в частині здійснення такої у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, покликане забезпечити останнім можливість практичної реалізації наявних у них прав і гарантій, передбачених законодавством, а саме: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

55. У судах попередніх інстанцій позивач наполягав, що позапланова перевірка Товариства проведена за відсутності замовника будівництва, або уповноважених ним осіб, оскільки видане ОСОБА_4 доручення не передбачало повноважень останнього представляти інтереси ТОВ «Офісний центр арсенал плюс» перед відповідачем під час проведення перевірки. Обсяг повноважень цієї особи був конкретно визначений за вичерпним переліком можливих дій, які вона могла вчиняти, однак суди попередніх інстанцій цього не врахували, як і не врахували того, що інша особа - ОСОБА_3 , яка також була присутня під час проведення перевірки, займала лише посаду економіста й за законодавством не могла взагалі представляти інтереси Товариства. Більше того, станом на день проведення відповідачем позапланової перевірки ОСОБА_3 був звільнений із займаної посади.

56. Такі аргументи судом першої інстанції проігноровані повністю й апеляційний суд такої помилки не виправив, хоча оцінка цих доводів і з`ясування обставин справи у наведеній частині мають суттєве значення для вирішення спору.

57. В той же час, до повноважень Верховного Суду, з урахуванням встановлених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) меж перегляду судом касаційної інстанції, не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

58. Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

59. Для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу у їх сукупності, які містяться в матеріалах справи та витребуваних необхідних документів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

60. Як зазначається у Рішенні Конституційного Суду України від 29.08.2012 №16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині 3 статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 №13-рп/2011).

61. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

62. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

63. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

64. Також, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

65. У пункті 25 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Проніна проти України" (заява №63566/00), пункті 13 рішення у справі "Петриченко проти України" (заява №2586/07) та пункті 280 рішення у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява №42310/04) була висловлена позиція, згідно з якою Суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

66. Крім цього, у пункті 42 рішення у справі "Бендерський проти України" (заява №22750/02) вказано, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (… ). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (…). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

67. За правилами пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

68. Своєю чергою, за змістом частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

69. Як встановлено під час касаційного розгляду справи, суди попередніх інстанцій не забезпечили повного і всебічного з`ясування обставин даної справи з перевіркою їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, та застосуванням усіх наданих їм процесуальним законом повноважень з цією метою, а тому ухвалили судові рішення, які не відповідають закону.

70. Вищезазначене свідчить про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, й це, у розумінні частини другої статті 353 КАС України, є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд.

71. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід врахувати викладені в цій постанові висновки Верховного Суду, повно і всебічно встановити обставини справи, що стосуються спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, надати їм належну юридичну оцінку, перевірити їх доказами та ухвалити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

72. Зокрема, встановити, чи мали місце порушення порядку проведення відповідачем позапланової перевірки Товариства, про які іде мова у позовній заяві, а також те, чи перешкодили ці порушення (у разі наявності) позивачу в реалізації наданих йому прав і передбачених законодавством процедурних гарантій як суб`єкта містобудування, діяльність якого перевіряється, такою мірою щоб однозначно стверджувати про незаконність дій відповідача стосовно здійснення ним заходу державного архітектурно-будівельного контролю, за наслідками якого прийняті оскаржувані у цій справі акти (припис і постанова).

73. Ураховуючи викладене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

74. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-IX,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Офісний центр арсенал плюс» задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк

С.М. Чиркін