ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2019 року

м. Київ

справа № 826/2463/17

адміністративне провадження № К/9901/59436/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/2463/17

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ «Євробанк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити дії;

за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Федорчук А . Б.) від 30 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Парінов А. Б., Кучма А. Ю., Степанюк А. Г.) від 07 серпня 2018 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» (далі - уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), в якому просив:

- зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Євробанк» Кононця В. В. внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ КБ «Євробанк» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, включивши до нього дані про рахунок ОСОБА_1 та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у встановленій законодавством формі вказані зміни і доповнення (додаткову інформацію) щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у розмірі 188000,00 грн. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на підставі наданих уповноваженою особою змін і доповнень (додаткової інформації) скласти та затвердити зміни і доповнення до реєстру відшкодувань вкладникам ПАТ КБ «Євробанк» для здійснення виплат, включивши до нього ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у розмірі 188000,00 грн. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та вчинити інші дії, необхідні для виплати йому відшкодування.

2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що позивач є вкладником ПАТ КБ «Євробанк» у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «КБ «Євробанк» Кононця Вадима Валерійовича, що оформлене наказом від 10 серпня 2016 року № 189-ОД, в частині визнання нікчемним правочину (операції) з перерахування ТОВ «Гуд Логістік» грошових коштів в сумі 188000,00 гривень з власного рахунку НОМЕР_2 на картковий рахунок позивача за НОМЕР_3 за призначенням платежу «Відрядження».

Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства КБ «Євробанк» Кононця Вадима Валерійовича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у розмірі 188000,00 грн. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,21 грн. за рахунок бюджетних асигнувань уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк» Кононця Вадима Валерійовича через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 16 серпня 2018 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року, і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

5. Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2018 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

6. Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання уповноваженої особи про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року у цій справі.

7. Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2019 року справу № 826/2463/17 за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ «Євробанк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити дії, передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду було те, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції, що відповідно до ч. 6 ст. 346 КАС України є безумовною підставою передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

8. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року повернуто зазначену справу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема через те, що в касаційній скарзі не порушується питання про закриття провадження у справі у зв`язку з порушенням судами правил предметної юрисдикції, не зазначається про необхідність розгляду цієї справи в порядку іншого судочинства, ніж адміністративне.

9. Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2019 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду та призначено до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 345 КАС України.

10. Станом на 15 травня 2019 року відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09 червня 2015 року ОСОБА_1 як працівником ТОВ «Гуд Логістік», було відкрито картковий рахунок для отримання заробітної плати та інших виплат, пов`язаних з трудовими відносинами, за НОМЕР_3 в ПАТ КБ «Євробанк».

12. Зазначений рахунок було відкрито в межах чинних договорів, укладених між ТОВ «Гуд Логістік» і ПАТ КБ «Євробанк» від 09 червня 2015 року № ZP-19838/1 про обслуговування виплати заробітної плати та інших виплат працівникам клієнта в безготівковій формі та № 1(ZP-19838/1) про відкриття поточних (карткових) рахунків на користь фізичних осіб.

13. Згідно наказу ТОВ «Гуд Логістік» № 02-100616 від 10 червня 2016 року ОСОБА_1 було направлено у відрядження до м. Бішкек (Киргизстан) на термін 30 днів, та відповідно зроблено розрахунок витрат на відрядження, згідно якого загальний розмір витрат становив 223737,20 грн.

14. 15 червня 2016 року ТОВ «Гуд Логістік» було перераховано на картковий рахунок НОМЕР_3 в ПАТ КБ «Євробанк», що належить позивачу, 188000,00 грн., що підтверджується випискою по поточному рахунку ТОВ «Гуд Логістік».

15. Рішенням Правління Національного банку України від 15 червня 2016 року № 70-рш/БТ віднесено ПАТ КБ «Євробанк» до категорії проблемних.

16. Рішенням Правління Національного банку України від 17 червня 2016 року № 73-рш віднесено ПАТ КБ «Євробанк» до категорії неплатоспроможних.

17. На підставі зазначеного рішення виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17 червня 2016 року № 1041 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Євробанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», відповідно до якого розпочато процедуру виведення ПАТ КБ «Євробанк» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 17 червня 2016 року по 16 липня 2016 року включно та призначено уповноважену особу ОСОБА_3 .

18. 21 червня 2016 року уповноваженою особою прийнято наказ № 26 «Про організаційні заходи щодо перевірки договорів», відповідно до якого вирішено здійснити перевірку договорів, укладених ПАТ КБ «Євробанк» за період з 17 червня 2014 року по 17 червня 2016 року, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», утворивши для цього відповідну комісію, а комісії здійснити таку перевірку до 07 липня 2016 року та надати відповідні пропозиції уповноваженій особі.

19. 21 червня 2016 року уповноваженою особою прийнято наказ № 27 «Про перевірку вкладів фізичних осіб», відповідно до якого вирішено, зокрема, здійснити перевірку документів, пов`язаних укладанням банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних рахунків, в тому числі карткових) з вкладниками, а також обставин зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб для визначення підстав можливого обмеження уповноваженою особою Фонду здійснення банком на час тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплати коштів вкладникам, для чого утворено відповідну комісію, а комісії здійснити таку перевірку у строк до 07 липня 2016 року включно та у строк до 08 липня 2016 року включно скласти та подати на розгляд уповноваженій особі відповідні пропозиції.

20. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 07 липня 2016 року № 1183 продовжено строк тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Євробанк» з 17 липня 2016 року по 16 серпня 2016 року включно і повноваження уповноваженої особи ОСОБА_3 .

21. Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 16 серпня 2016 року № 215-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ «Євробанк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 16 серпня 2016 року № 1523 «Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» та делегування повноважень ліквідатора банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» з 17 серпня 2016 року до 16 серпня 2018 року включно, призначено Уповноважену особу ОСОБА_3 та делеговано йому всі повноваження ліквідатора ПАТ КБ «Євробанк» з 17 серпня 2016 року до 16 серпня 2018 року включно.

22. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Євробанк» Кононцем В. В. направлено ОСОБА_1 . «Повідомлення про нікчемність правочину» за вих. № 01-24.3/3169 від 16 серпня 2016 року на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно якого є нікчемним переказ коштів (транзакцій), в сумі 188000,00 гривень з призначенням платежу «Відрядження», здійсненим 15 червня 2016 року ТОВ «Гуд Логістік» з власного рахунку на рахунок ОСОБА_1 .

23. Вважаючи протиправними дії відповідачів, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

24. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач має право на отримання відшкодування коштів за договором банківського рахунка за рахунок Фонду, оскільки в уповноваженої особи Фонду відсутні повноваження щодо визнання транзакції щодо перерахування коштів нікчемним правочином.

25. Також сиди зазначили, що при визнанні транзакції нікчемною уповноважена особа Фонду посилалася на «дроблення» вкладу іншої особи. Мотивація уповноваженої особи Фонду щодо надання переваг може мати сенс лише стосовно «дроблення» свого вкладу іншою особою та не підтверджує наявність підстав для визнання нікчемним правочину між позивачем і банком. При цьому, відповідачем не зазначено, які конкретно переваги надано саме позивачу при укладанні такого договору, як і не надано доказів надання цих переваг. Нікчемність договору відповідач пов`язує з виконанням його умов. Таке твердження є помилковим у зв`язку з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У даному випадку правочин є вчиненим, оскільки на виконання його умов сторонами було вчинено дії щодо перерахування коштів та зарахування їх на рахунок позивача, що підтверджується платіжним дорученням. Докази недодержання сторонами вимог, які встановлені ст. 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину, в матеріалах справи відсутні.

26. З метою належного та ефективного захисту прав ОСОБА_1 , суди вважали за доцільне вийти за межі позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «КБ «Євробанк» Кононця Вадима Валерійовича, що оформлене наказом від 10 серпня 2016 року № 189-ОД, в частині визнання нікчемним правочину (операції) з перерахування ТОВ «Гуд Логістік» грошових коштів в сумі 188000,00 гривень з власного рахунку на картковий рахунок позивача.

27. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що уповноваженою особою не доведено наявність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ КБ «Євробанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

28. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

29. Зокрема, скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій безпідставно не враховано вчинення правочину позивачем у період дії обмежень діяльності банку, чинність наказу відповідача про визнання нікчемним правочинів позивача та дотримання уповноваженою особою у зв`язку з цим, вимог законодавства щодо порядку перевірки правочинів. Також, уповноважена особа зазначила, що термін для перевірки правочинів на час звернення позивача до суду не сплинув, відтак відповідач не допустив протиправної бездіяльності. Крім того, скаржник зазначив, що позивач не вважається вкладником банку у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

30. Також скаржник зазначив, що згідно ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках встановлених ЦК України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Відповідно до ч. 5 ст. 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Отже, спір щодо дійсності правочину, відсутності підстав його нікчемності та застосування наслідків його нікчемності, охоплюються питанням цивільної юрисдикції, відтак не може бути розглянутий в порядку адміністративного судочинства.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

31. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.

32. Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI) установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

33. Відповідно до ст. 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

34. Згідно ч. 1 ст. 4 Закону № 4452-VI основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

35. Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими ч. 2 ст. 4 Закону № 4452-VI, серед яких, зокрема: ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників.

36. Крім цього, відповідно до ст. 6 Закону № 4452-VI Фонд наділено повноваженнями видавати нормативно-правові акти, що підлягають державній реєстрації в порядку, установленому законодавством, з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.

37. Згідно ч. 1 ст. 54 Закону № 4452-VI рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

38. Отже, нормативно-правове регулювання статусу Фонду та його місце в системі гарантування вкладів фізичних осіб дозволяє дійти висновку, що Фонд у цих відносинах є суб`єктом публічного права, створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, здійснює нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України.

39. Правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на відшкодування за рахунок коштів Фонду, щодо формування реєстрів вкладників, які мають право на таке відшкодування, складаються без участі банку-боржника.

40. Учасниками цих правовідносин є виключно вкладники та Фонд, і саме в цих учасників виникають відповідні права та обов`язки.

41. Банк, який ліквідується, жодним чином не впливає на той факт, чи буде особу включено до переліку тих осіб, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду. Це питання відповідно до норм Закону № 4452-VI вирішує виключно Фонд.

42. Статтею 27 Закону № 4452-VI установлено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, згідно з яким:

- уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку;

- уповноважена особа Фонду формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

- виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

- уповноважена особа Фонду формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом.

43. Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх уповноваженим представникам чи спадкоємцям у національній валюті України з наступного робочого дня після затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування.

44. Отже, правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на отримання гарантованого відшкодування за рахунок коштів Фонду відбуваються без участі банку-боржника.

45. Саме тому в ч. 8 ст. 36 Закону № 4452-VI зазначено, що дія Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон № 2343-XII) на банки не поширюється.

46. Отже, немає підстав вважати, що правовідносини між вкладниками та Фондом щодо формування переліку осіб, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду, складаються за участю банку. Тому ці правовідносини не стосуються безпосередньо процедури ліквідації банку. Юридичний факт неплатоспроможності банку є лише підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду, проте процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг гарантованого державою відшкодування вкладникам.

47. Наведене свідчить про те, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду в межах гарантованого державою відшкодування за вкладами є публічно-правовим, має особливий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (пункт 4 частини другої статті 4 Закону № 4452-VI), тому його не можна вважати спором у зв`язку з процесом ліквідації банку.

48. Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

49. Отже, до компетенції адміністративних судів належить вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

50. З огляду на зазначені норми матеріального та процесуального права перевірка законності дій (бездіяльності) та рішень посадової особи Фонду щодо виконання покладених на неї владних управлінських функцій у сфері реалізації публічних інтересів держави не регулюється нормами Закону № 2343-ХІІ відповідно до прямого припису частини восьмої статті 36 Закону № 4452-VI, який є спеціальним щодо таких правовідносин, а тому підстав для розгляду цієї справи в порядку цивільного (господарського) судочинства немає.

51. Отже, зважаючи, що Фонд є державною спеціалізованою установою, що виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду в цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб, а тому спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

52. Зазначена позиція висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 6 червня 2018 року у справі № 813/6392/15 та від 13 червня 2018 року у справі № 820/12122/15.

53. Стосовно правомірності дій уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, колегія суддів зазначає наступне.

54. Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

55. Згідно ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

56. Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).

57. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

58. Згідно ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

59. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

60. Згідно п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

61. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 09 червня 2015 року ОСОБА_1 укладено договір про відкриття карткового рахунку в ПАТ КБ «Євробанк» для виплати (зарахування) заробітної плати та на відповідному рахунку позивача розміщено грошові кошти у сумі 188000,00 грн., отже, у розумінні закону, ОСОБА_1 є вкладником.

62. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок відбулись до початку віднесення ПАТ КБ «Євробанк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації.

63. Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ КБ «Євробанк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ КБ «Євробанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до норм Закону № 4452-VI.

64. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.

65. Отже, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача (включити до переліку вкладників), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ КБ «Євробанк» за рахунок Фонду.

66. Щодо позовної вимоги про зобов`язання Фонду здійснити відшкодування коштів ОСОБА_1 за рахунок Фонду, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що зазначена позовна вимога, заявлена до Фонду, є необґрунтованою та передчасною, позивача не було включено уповноваженою особою Фонду до переліку вкладників, то на момент розгляду справи судом у Фонду не було підстав для відшкодування коштів.

67. Щодо виходу за межі позовних вимог судами попередніх інстанцій в частині визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду про визнання нікчемним правочину з перерахування коштів на рахунок позивача, колегія суддів зазначає наступне.

68. Згідно ч. 1, 2, 10 ст. 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.

69. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ст. 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

70. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ КБ «Євробанк» із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

71. Зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 819/353/16 від 04 липня 2018 року.

72. Також, колегія суддів звертає увагу, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI не можуть бути застосованими до договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ КБ «Євробанк», оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови договору не передбачають обов`язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

73. Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.

74. Отже, права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

75. Встановлена правова природа зазначено наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ КБ «Євробанк», відтак не може бути розглянуто у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах), а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.

76. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених ст. 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядами за правилами адміністративного судочинства.

77. Отже, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи в частині визнання нікчемним правочину (операції) слід скасувати та закрити провадження в цій частині. В решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року слід залишити без змін.

78. За правилами частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

79. Колегія суддів вважає, що підстав для зміни розподілу судових витрат немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 341, 345, 349, 354, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «КБ «Євробанк» Кононця Вадима Валерійовича, що оформлене наказом від 10 серпня 2016 року № 189-ОД, в частині визнання нікчемним правочину (операції) з перерахування ТОВ «Гуд Логістік» грошових коштів в сумі 188000,00 гривень з власного рахунку НОМЕР_2 на картковий рахунок позивача за НОМЕР_3 за призначенням платежу «Відрядження», скасувати, а провадження в цій частині закрити.

В решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб