Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.05.2019 року у справі №821/1028/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2019 року

Київ

справа №821/1028/16

адміністративне провадження №К/9901/11538/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В. М.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07.09.2016 у складі судді Попова В. Ф. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від
15.11.2016 у складі колегії суддів: Бойка А. В. (головуючий), Танасогло Т. М., Яковлєва О. В. у справі №821/1028/16 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (далі - УМВС), в якому просив стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.11.2015 по 25.07.2016.

2. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07.06.2016, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від
15.11.2016, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. На підставі наказу УМВС від 06.11.2015 №396 о/с, майора міліції ОСОБА_1 звільнено з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку Новокаховського міського відділу УМВС за пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за скороченням штатів).

3.2. Позивачу виплачена одноразова грошова допомога при звільненні в розмірі 40001,57 грн. згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, що підтверджується довідкою УМВС від 15.08.2016 №7.

3.3. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26.02.2016, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від
05.07.2015, у справі №821/3723/15-а, що набрала законної сили 22.07.2016, визнано протиправним та скасовано наказ УМВС від 06.11.2015 №396 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 та поновлено останнього на посаді з 06.11.2015.

3.4. Станом на час розгляду справи судами попередніх інстанцій дане судове рішення залишалося не виконаним.

3.5. Позивач зареєстрований як безробітний в Новокаховському міському центрі зайнятості та за період з 18.01.2016 по 31.07.2016 отримав допомогу по безробіттю у розмірі 13169,28 грн., що підтверджується довідкою від 05.08.2016 № 01-17/611.

4. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили з того, що при звільненні позивач отримав одноразову грошову допомогу у розмірі 40001,57 грн. та у подальшому - допомогу по безробіттю у розмірі 13169,28 грн.

Оскільки загальна сума цих виплат перевищує суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, яка складає 37518,40 грн., то підстави для її стягнення відсутні. При цьому, судами попередніх інстанцій враховані висновки Верховного Суду України, викладені в постанові від 19.01.2016 у справі №21-2812а15 та постанові Пленуму "Про практику розгляду трудових спорів" від 06.11.1992 №9.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Позивач подав касаційну скаргу на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

5.1. Аргументи скаржника полягають у тому, що судом апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а також допущено порушення норм процесуального права. Скаржник наголошує, що вихідна допомога та одноразова грошова допомога при звільнення не повинні враховуватись при визначенні розміру грошового забезпечення. Наполягає на помилковому посиланні на практику Верховного Суду України.

6. Відповідач відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не подав.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. Конституція України:

"Стаття 43..Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом".

8. Закон України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-XII (що був чинним на час виникнення спірних правовідносин, далі - ~law8~):

Стаття 19. Оплата праці працівників міліції

"Форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати".

9. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів УРСР від
29.07.1991 №114 (далі - Положення):

"..24. У разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу".

10. Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (надалі - Постанова №100):

"1. Цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках:..з) вимушеного прогулу".

2. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час..5. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати..8. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період".

11. Постанова Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 №1294 (надалі - Постанова №1294):

"..2. Виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ".

12. Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджена Наказом Міністра внутрішніх справ України від 31.12.2007 №499, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за №205/14896 (чинна на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Інструкція):

"..1.7. При виплаті особі рядового чи начальницького складу грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата".

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

13. За приписами пункту 24 Положення, яка регулює спірні правовідносини, поновлення осіб рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ на попередній посаді відбувається з одночасною виплатою грошового забезпечення за увесь час вимушеного прогулу.

14. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що чинним законодавством не передбачено будь-яких підстав для зменшення розміру за певних обставин грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

15. Посилання судів попередніх інстанцій на пункт 32 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від
06.11.1992 №9, який визначає, що при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час, є безпідставними. Викладені в ньому роз'яснення зроблені з урахуванням вимог частини 3 статті 117 Кодексу законів про працю України, яку було виключено на підставі Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" від 20.12.2005 №3248-IV. Висновки аналогічного змісту наведені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 у справі №826/808/16 (провадження №11-134ас18).

16. Окрім того, судом першої інстанції помилково взято до уваги постанову Верховного Суду України від 19.01.2016 у справі №21-2812а15, висновки якої стосувались неоднакового застосування норм частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 №1533-III в контексті вирішення судами спору про стягнення безпідставно отриманої працівником допомоги по безробіттю з роботодавця.

17. Тому, судами попередніх інстанцій безпідставно відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06.11.2015 по 25.07.2016.

18. Як вказано у пункті 8 Постанови №100, можливість проведення обрахунку середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, виходячи з кількості саме календарних, а не робочих, днів, має бути передбачена чинним законодавством.

19. Оскільки позивача було поновлено на службі в органах внутрішніх справ, то застосуванню до спірних правовідносин підлягають нормативні акти, що регулюють порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, а саме, ~law11~, Постанова №1294 та Інструкція.

20. Зокрема, ~law12~ встановлено, що форми та розміри грошового забезпечення працівників міліції визначає Кабінетом Міністрів України.

Дана норма є відсилочною до Постанови №1294, яка у свою чергу, передбачає необхідність застосування Інструкції, як акту, яким затверджено порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу.

21. Пункт 1.7 Інструкції закріплює, що обрахунок середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу здійснюється, виходячи з календарних днів прогулу.

22. Судами попередніх інстанцій, на основі досліджених доказів, встановлено, що сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з
07.11.2015 (наступна дата за датою звільнення зі служби) по 25.07.2016 (дата звернення до суду з позовом) складає 37518,40 грн. (з розрахунку: 143,20
грн. /день * 262 календарні дні = 37518,40 грн. ), що відповідає вимогам ~law13~, Постанови №1294 та Інструкції. Таким чином, вказана сума підлягала стягненню з відповідача на користь позивача і позовні вимоги в цій частині підлягали до задоволення судами попередніх інстанцій. Натомість, заявлені позивачем вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 06.11.2015, до задоволення не підлягають, оскільки 06.11.2015 є останнім робочим днем, за який позивачу виплачено заробітну плату.

23. Згідно з частиною 1 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

24. Суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень неправильно застосували норми матеріального права, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень і ухвалення нового про задоволення позовних вимог частково.

25. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає до задоволення.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА:

26. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

27. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 у справі №821/1028/16 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати і ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

28. Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з
07.11.2015 по 25.07.2016 у розмірі 37518 (тридцять сім тисяч п'ятсот вісімнадцять) грн. 40 (сорок) коп.

29. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

30. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддяВ. М. ШарапаСуддіВ. М. Бевзенко Н. А. Данилевич