Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2018 року

Київ

справа №826/5743/16

адміністративне провадження №К/9901/38067/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2017 (суддя - Огурцов О.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 (головуючий суддя - Беспалов О.О., судді: Грибан І.О., Губська О.А.) у справі № 826/5743/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дуалком ЛТД» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування рішення, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дуалком ЛТД» (далі - ТОВ «Дуалком ЛТД») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві) від 03.11.2015 № 26445/10/26-55-15-06 про відмову у прийнятті податкової декларації.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про відмову у прийнятті податкової декларації ТОВ «ДУАЛКОМ ЛТД» з податку на додану вартість за серпень 2015 року, оформлене у вигляді листа-повідомлення «Про надання інформації» № 26445/10/26-55-15-06 від 03.11.2015 щодо невизнання як податкової декларації податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2015 року.

При цьому, вирішуючи даний спір суд першої інстанції, з урахуванням приписів частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийшов за межі позовних вимог та постановив вважати прийнятою податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року з реєстраційним номером 9222760296, подану ТОВ «ДУАЛКОМ ЛТД» засобами телекомунікаційного зв'язку, у день її фактичного отримання контролюючим органом: 30.10.2015.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві зазначає, що оскільки декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року, з урахуванням положень статті 48 Податкового кодексу України, подано з порушенням вимог оформлення податкової звітності, а саме: невідповідність заповнення податкової звітності (невірно зазначено місцезнаходження платника податків), декларацію не визнано як податкову звітність, про що у встановленому порядку було проінформовано позивача.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 19.09.2015 та 30.10.2015 (повторно) позивачем було надіслано до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві у декларацію з податку на додану вартість з серпень 2015 року.

25.09.2015 відповідачем відмовлено у прийнятті декларації від 19.09.2015 у зв'язку з її невідповідністю нормам та змісту відповідного податку та запропоновано подати нову декларацію.

03.11.2015 листом № 26445/10/26-55-15-06 ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомила позивача про те, що подана податкова звітність з ПДВ, надіслана засобами телекомунікаційного зв'язку (E-mail), a саме: декларація з ПДВ за серпень 2015 року з відповідними додатками до неї (реєстраційний номер № 9222760296 від 30.10.2015), заповнена з порушенням вимог складання податкової звітності, зазначених в статтях 46 - 48.3 Податкового Кодексу України, наказі Державної податкової адміністрації України від 14.06.2012 № 516 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», а саме: невідповідність норм та змісту відповідного податку. У зв'язку з вищевикладеним та керуючись пунктом 48.7 статті 48 та пункту 49.11 статті 49 Податкового Кодексу України, податкова звітність складена з порушеннями, не вважається податковою декларацією. Запропоновано надати нову податкову звітність з податку на додану вартість за відповідний звітний період складену належним чином.

В запереченнях на адміністративний позов підставою для неприйняття податкової звітності відповідач зазначив відсутність позивача за податковою адресою, вказаною у спірній податковій звітності: м. Київ, вул. Кіквідзе, 37-Б, що підтверджується відповідним актом від 25.08.2015 .

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За правилами пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку-фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За наслідками безпосереднього дослідження поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року судами встановлено її відповідність наведеним формальним вимогам у частині заповнення обов'язкових реквізитів. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем не представлено.

В рядку 6 податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року зазначено податкову адресу ТОВ «Дуалком ЛТД»: 01103, місто Київ, вул. Кіквідзе, 37-Б, що відповідає адресі, визначеній у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 16.12.2015.

Згідно з пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про безпідставність неприйняття ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві поданої ТОВ «Дуалком ЛТД» податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна,

Судді Верховного Суду