Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.01.2018 року у справі №820/3881/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2018 року

Київ

справа №820/3881/17

адміністративне провадження №К/9901/15188/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сумської митниці Державної фіскальної служби на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду 6 грудня 2017 року (судді: Яковенко М.М. (головуючий), Лях О.П., Старосуд М.І.) у справі №820/3881/17 за позовом Приватного підприємства "К'ю партс" до Сумської митниці ДФС України про скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне підприємство "К'ю партс" (далі - позивач, Підприємство) звернулась до суду з позовом до Сумської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA805180/2017/000108/2 від 13 травня 2017 року, №UA805180/2017/000109/2 від 13 травня 2017 року та карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805180/2017/00111, №UA805180/2017/00120.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні резервного методу визначення митної вартості товарів, при якому було застосовано цінову інформацію про подібні товари, наявну у митного органу. При прийнятті оскаржуваних рішень, на думку позивача, контролюючим органом не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначено, чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення даних складових.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23жовтня 2017 року (суддя Біленський О.О.) у задоволенні позову відмовлено.

4. Суд дійшов висновку, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення не підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), оскільки відомості, що були вказані у митних деклараціях є необ'єктивними та не підтверджуються первинними документами, наданими до митного оформлення, а відтак контролюючим органом обґрунтовано було скориговано митну вартість товару із застосуванням резервного методу.

5. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду 6 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог Підприємства в повному обсязі.

6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги Підприємства суд дійшов висновку, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв оскаржувані рішення та картки відмов, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, а посилання останнього на ненадання всіх необхідних первинних документів, наявність розбіжностей в документах та відсутність в останніх всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, не знайшли свого підтвердження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідаіч подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду 6 грудня 2017 року та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23жовтня 2017 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та CHANGXING BAITE IMPORT EXPORT CO., LTD укладено контракт №Q2502/17 від 25 лютого 2017 року. Поставка товару здійснюється у повній відповідності з "ІНКОТЕРМС-2010", а умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються сторонами в рахунку-фактурі (ст. 3 контракту).

Позивачем з метою здійснення митного контролю та оформлення придбаного товару до Сумської митниці Державної фіскальної служби для проведення розмитнення придбаного товару були подані митні декларації МД №UА805180/2017/006561 та №UА8051180/2017/006450, а також пакет товаросупровідних та комерційних документів: контракт №Q2502/17 від 25 лютого 2017 року; інвойси; пакувальні листи до інвойсів; видаткові накладні; відвантажувальні специфікації; міжнародні товарно-транспортні накладні; коносаменти; калькуляції; звіти про оцінку майна; листи від CHANGXING BAITE IMPORT EXPORT CO., LTD; листи від ПП «К'ю партс»; прайс-листи.

Митна вартість товару заявлена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору.

Проте відповідачем у процесі перевірки заявленої позивачем у МД митної вартості імпортованих товарів встановлено необ'єктивність та недостатність документального підтвердження використаних декларантом даних у наданих до митного оформлення документах.

Виникнення сумніву у повноті та достовірності відомостей про митну вартість товарів відповідач обґрунтував:

- ненаданням позивачем повного об'єму первинних документів необхідних для митного оформлення імпортованих товарів, оскільки по МД №UА805180/2017/006561 від 10.05.2017 в якості товаросупровідних документів та документів, що підтверджують заявлені у графі 12 «Митна вартість» відомостей, декларантом позивача до автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» надано у сканованому вигляді 21 документ, при цьому разом із МД №UА805180/2017/006450 від 05.05.2017 декларантом у сканованому вигляді подано лише 7 документів (пакувальний лист, інвойс, товаротранспортна накладна, прайс-лист виробника, 2 аркуші звіту про оцінку майна, відвантажувальна специфікація, комерційна пропозиція) з 25 заявлених у графі 44 цієї МД;

- прайс-лист від 01.03.2017 №140123 фактично являється адресною торговельною пропозицією для позивача, адже цей документ надсилався в його адресу, містить посилання на конкретний зовнішньоекономічний контракт, запит позивача та умову поставки за контрактом, тобто вказана продавцем ціна вже включає в себе витрати на транспортування, а тому у митного органу відсутня можливість перевірити складові, з яких обчислена ціна (вартість) оцінюваного товару;

- калькуляція від 20.03.2017 №ВТСN2017124/01 свідчить про необ'єктивність наданих вартісних даних та їх документальну непідтвердженність, адже такі відомості як вартість сировини, адміністративних витрат на змішування, пресування, упаковку, дохід від виробництва можуть бути у розпорядженні лише виробника товару Shanghai Openchem Co., LTD відповідно до відвантажувальної специфікації, а не продавця за контрактом, який займається перепродажем цього товару позивачеві;

- в коносаменті № 597566503 від 09.03.2017 містом відправлення вказано Quigdao, а не Shanghai, будь-яких доказів на підтвердження витрат щодо транспортування товару між цими містами не надано;

- договір транспортного експедирування № 2042017-А, згідно з п. 3.4 якого Клієнт (Позивач) сплачує рахунок Експедитора (ТОВ «Алідарт») за морське перевезення (фрахт) вантажу до завершення Експедитором внутрішньопортового експедирування і митного оформлення вантажу в порту призначення, при цьому в морському транспортному документі - коносаменті №597566503 перевізником вказано саме ТОВ «Алідарт», а отже перевезення морським транспортом з Китаю до України оплачено саме позивачем, а не контрагентом за зовнішньоекономічним контрактом, а тому ці витрати також мають бути включеними як складові до митної вартості оцінюваних товарів.

У зв'язку з зазначеним позивачу запропоновано надати додаткові документи.

З посиланням на те, що декларантом не надано будь-яких додаткових документів для підтвердження правильності обчисленої ним митної вартості оцінюваних товарів, не усунуто підстав вважати подані документи неповними, недостовірними та необ'єктивними, відповідачем прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA805180/2017/000108/2 від 13 травня 2017 року та №UA805180/2017/000109/2 від 13 травня 2017 року.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. В доводах касаційної скарги контролюючий орган посилається на невідповідність висновку суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на ненадеення всіх необхідних первинних документів, а надані документи не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок, зокрема, не включення сум оплати перевезення товару, калькуляція не містить вартість навантаження, завантаження, перевезення, розвантаження. Також митний орган вказує на не надання Підприємством додаткових витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості та обґрунтовує правомірність застосування ним другорядного методу.

10. Підприємство надало відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновків суду апеляційної інстанції про безпідставність коригування митним органом митної вартості товарів за другорядним методом, оскільки для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом позивачем було надано необхідний пакет підтверджуючих документів та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду 6 грудня 2017 року - залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Конституція України:

11.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Частина 1 статті 49.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

12.2. Частина перша статті 52.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

12.3. Частина друга статті 53.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

12.4. Частина третя статті 53.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

12.5. Частина четверта статті 53.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

12.6. Частина п'ята статті 53.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

12.7. Частина перша статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

12.8. Частина друга статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

12.9. Частина третя статті 54.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

12.10. Частина шоста статті 54.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

12.11. Частина сьома статті 54.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

10.12. Частина перша статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

12.13. Частина друга статті 57.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

12.14. Частина третя статті 57.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

12.15. Частина четверта статті 57.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

12.16. Частина восьма статті 57.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

14. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

15. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

16. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

17. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

18. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53 ) заборонено.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

18. Посилання контролюючого органу на ненадання позивачем повного об'єму первинних документів необхідних для митного оформлення імпортованих товарів, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив, оскільки вказане спростовується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, які були подані позивачем разом з митними деклараціями з метою митного оформлення імпортованих товарів.

19. Сумніви митного органу у повноті та достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок, зокрема, калькуляція не містить вартості навантаження, завантаження, перевезення товару, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив з огляду на те, що поставка товару здійснена на умовах CFR Одеса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010», що передбачає включення у фактурну вартість товарів витрат, які впливають на митну вартість товару, зокрема, відвантаження, перевезення до місця відвантаження для перевезення, завантаження, перевезення товарів до порту призначення. Крім того, вказане підтверджується також і листом контрагента - CHANGXING ВАІТЕ IMPORT AND EXPORT CO., LTD в якому вказано, що вартість морського перевезення включена до ціни товару, вказаної у інвойсах, відповідно до яких відбувалася поставка товарів.

20. Враховуючи вказані обставини для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов контракту №ВТВ2016-59 від 5 вересня 2016 року такі складові митної вартості товару, який було поставлено, як витрати на транспортування, навантаження/завантаження, не потребують додаткового підтвердження.

21. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару (за ціною договору) та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. Крім того, відомості з інформаційних баз даних органів ДФС, на які посилається відповідач, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, а тому такі дані не можуть мати пріоритетного значення по відношенню до наданих декларантом первинних документів про товар.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та досліджено господарські операції позивача.

23. Згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

24. Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість всупереч частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування другорядного методу.

25. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального та порушень процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Сумської митниці Державної фіскальної служби на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду 6 грудня 2017 року слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Сумської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду 6 грудня 2017 року у справі № 820/3881/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду