Історія справи

Постанова КАС ВП від 15.01.2026 року у справі №640/7607/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року

м. Київ

справа №640/7607/22

адміністративне провадження № К/990/12378/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу № 640/7607/22

за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Міністерство енергетики України та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Кабінета Міністрів України на окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025 (постановлена судом у складі колегії суддів: головуючого судді Аліменка В. О., суддів: Безименної Н. В., Кучми А. Ю.),

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач - 1) і ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач - 2) звернулись до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України (далі - Кабмін, відповідач), у якому позивачі просили:

визнати бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо не затвердження порядку проведення експертизи технічних умов приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи (вихідних даних) на відповідність чинним стандартам, нормам та правилам протиправною;

зобов`язати Кабінет Міністрів України затвердити порядок проведення експертизи технічних умов приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи (вихідних даних) на відповідність чинним стандартам, нормам та правилам.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2024, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у відповідності з вимогами абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи» (далі - Закон №1590-IX) Кабмін мав обов`язок протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом затвердити порядок проведення експертизи технічних умов приєднання (вихідних даних) на відповідність чинним стандартам, нормам та правилам. При цьому, розроблення проєкту покладено на Міненерго, Кабмін вчиняв усі необхідні дії щодо здійснення моніторингу виконання органами виконавчої влади актів КМУ та доручень Прем`єр-міністра в частині дотримання строків, визначених для їх виконання, що передбачено підпунктом 2 пункту 1 параграфу 79 Регламенту, однак Міненерго не подало на розгляд КМУ відповідний проєкт, через що дії відповідача не можуть свідчити про наявність бездіяльності Кабміну по невиконанню абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ Закону №1590-IX.

Також 04.03.2025 Шостим апеляційним адміністративним судом постановлена окрема ухвала про доведення до відома Прем`єр Міністра України Шмигаля Дениса Анатолійовича про виявлені судом обставини для вжиття відповідних заходів реагування. Встановлено строк один місяць для надання Шостому апеляційному адміністративному суду відповіді щодо виконання цієї окремої ухвали.

Постановляючи окрему ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Кабінет Міністрів України не затвердив у строки, передбачені Законом №1590-IX зазначений вище порядок проведення експертизи технічних умов приєднання (вихідних даних) на відповідність чинним стандартам, нормам та правилам.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та процесуальні дії у справі

24.03.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Кабінету Міністрів України на окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025, в якій заявник просить її скасувати.

В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає, що судом апеляційної інстанції порушені норми процесуального законодавства щодо застосування статей 241 242 249 КАС України та не застосовані висновки Верховного Суду, викладені у відповідних постановах у справах: № 340/3739/21, № 420/822/21, № 640/5273/21, № 990/46/22.

У касаційній скарзі відповідач вказує, що у відповідності до частини другої статті 47 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Секретаріат Кабінету Міністрів України забезпечує підготовку та проведення засідань Кабінету Міністрів України та діяльність Прем`єр-міністра України, Першого віце-прем`єр-міністра України, віце-прем`єр-міністрів України та міністрів України, які не очолюють міністерства. Секретаріат здійснює контроль за своєчасним поданням органами виконавчої влади проектів законів, проектів актів Кабінету Міністрів України, інших документів для підготовки їх до розгляду Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 параграфу 79 Регламенту передбачено, що Секретаріат Кабінету Міністрів здійснює моніторинг виконання органами виконавчої влади актів Кабміну та доручень Прем`єр-міністра в частині дотримання строків, визначених для їх виконання.

Таким чином, на законодавчому рівні встановлено орган відповідальний за своєчасне подання проектів законів, проектів актів Кабінету Міністрів України, інших документів для підготовки їх до розгляду Кабінетом Міністрів України.

Судами у цій справі встановлено, що розроблення проекту нормативно - правового акту щодо затвердження порядку проведення експертизи технічних умов приєднання (вихідних даних) на відповідність чинним стандартам, нормам та правилам відповідно до Закону №1590-ІХ було покладено за пунктом 2 резолюції Прем`єр-міністра України Д. Шмигаля від 17.08.2021 № 35694//1/1-21 на Міністерство енергетики України за участю НКРЕКП.

Також судами при вирішенні справи по суті зроблено висновок про відсутність бездіяльності Кабінету Міністрів України, а отже, на переконання заявника, відсутнє відповідне порушення з боку Кабміну, констатація якого є необхідною при постановленні окремої ухвали.

Ухвалою Верховного Суду від 26.03.2025 відкрито касаційне провадження у справі та витребувано з Київського окружного адміністративного суду матеріали справи №640/7607/22.

Матеріали справи неодноразово витребовувались із суду першої інстанції та надійшли до Верховного Суду 23.10.2025.

У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Стрелець Т.Г., яка перебуває у складі колегії суддів, проведено повторнй автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2025 визначено склад суду для розгляду касаційної скарги: головуючий суддя Тацій Л. В., судді: Бучик А. Ю., Стеценко С. Г.

Позивачі відзив на касаційну скаргу не надали, що у відповідності до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 24.07.2021 набув чинності Закон №1590-IX.

Вказаним Законом передбачено спрощення механізму приєднання об`єктів замовника до газотранспортної або газорозподільної системи, що підвищить ефективність використання газової інфраструктури, спростить процедуру приєднання до газових мереж, якими володіють суб`єкти природних монополій.

Зокрема, Закон №1590-IX передбачає:

зміни до Закону України «Про ринок природного газу», якими скасовується обов`язковий поділ приєднання на типи, зміна підходів щодо визначення плати за приєднання та нормування строків виконання заходів з приєднання;

зміни до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», зокрема, вводиться інструмент державного контролю за використанням ресурсів імпортованого природного газу та природного газу власного видобутку - Інформаційна база даних споживання природного газу.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Закону №1590-IX у Законі України «Про ринок природного газу» назву розділу назву розділу IV доповнити словами «ПРИЄДНАННЯ ДО ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ ТА ГАЗОРОЗПОДІЛЬНИХ СИСТЕМ» та підпунктом 4 доповнено статтю 19-1 змістом Приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи, а саме п. 11 визначено, що за ініціативи замовника може бути проведена незалежна експертиза технічних умов приєднання (вихідних даних) на відповідність чинним стандартам, нормам та правилам. Проведення експертизи здійснюється незалежними організаціями, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення експертизи технічних умов приєднання (вихідних даних) на відповідність чинним стандартам, нормам та правилам затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо експертизою встановлено порушення оператором газорозподільної системи або оператором газотранспортної системи чинних стандартів, норм та правил у підготовлених (виданих) ним технічних умовах приєднання (вихідних даних), такий оператор зобов`язаний протягом п`яти календарних днів усунути виявлені порушення та видати нові технічні умови.

Оператор газорозподільної системи або оператор газотранспортної системи, що допустив порушення чинних стандартів, норм та правил у підготовлених ним технічних умовах приєднання (вихідних даних), зобов`язаний компенсувати замовнику витрати, понесені ним на проведення експертизи.

Пунктом 12 передбачено, що проектування та будівництво об`єктів газотранспортної системи або газорозподільної системи здійснюються відповідно до законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також технічних умов приєднання (які визначають вихідні дані для проектування газових мереж зовнішнього та внутрішнього газопостачання), передбачених кодексом газотранспортної системи або кодексом газорозподільних систем.

Пунктом 13 визначено, що оператори газорозподільних систем забезпечують функціонування електронних сервісів надання послуги з приєднання, які мають забезпечити взаємодію та документообіг між замовником та оператором газорозподільної системи у процесі приєднання, інформування замовника про стан надання послуги з приєднання та забезпечити відображення інформації про поточний стан виконання відповідних організаційних та технічних заходів, які здійснюються для надання послуги з приєднання замовнику, із зазначенням очікуваних та граничних строків їх виконання. Мінімальні вимоги до інформаційного наповнення електронних сервісів надання послуги з приєднання визначаються у кодексі газорозподільних систем.

Відповідно до пункту 14 закупівля товарів, робіт і послуг з проектування, будівництва, реконструкції та/або технічного переоснащення об`єктів газопостачання (до точки приєднання замовника) під час надання послуг з приєднання здійснюється оператором газотранспортної системи або газорозподільної системи на конкурентних засадах (крім розроблення проектної документації на будівництво мереж зовнішнього газопостачання при стандартному приєднанні).

Згідно з пунктом 16 якщо з технічних причин неможливо чи недоцільно організувати місце встановлення вузла обліку в точці приєднання, місце встановлення вузла обліку визначається в найближчій точці до межі балансової належності. У такому разі проектна та кошторисна частини щодо організації вузла обліку визначаються у відповідному проекті зовнішнього або внутрішнього газопостачання.

Проект внутрішнього газопостачання, який передбачає організацію вузла обліку, та кошторис витрат на організацію вузла обліку в цій частині погоджуються замовником з оператором газотранспортної системи або оператором газорозподільної системи. В інших випадках проект внутрішнього газопостачання не потребує погодження з оператором газотранспортної системи або оператором газорозподільної системи.

Погодження здійснюється оператором газотранспортної системи або оператором газорозподільної системи у строк, що не перевищує 15 календарних днів, або у цей самий строк надається (за наявності) вичерпний перелік зауважень, який повинен містити посилання на конкретне положення цього Закону, законодавства у сфері містобудівної діяльності або кодексу газотранспортної системи, або кодексу газорозподільних систем, якому не відповідає розроблений проект.

Ненадання погодження або вичерпного переліку зауважень у визначений строк є правопорушенням на ринку природного газу, за вчинення якого застосовується санкція, встановлена цим Законом за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню.

Відповідно розділу II Прикінцеві положення Закону №1590-IX:

« 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання ним чинності.

2. Кабінету Міністрів України:

протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом затвердити положення про інформаційну базу даних споживання природного газу та визначити держателя і адміністратора інформаційної бази даних споживання природного газу;

протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом затвердити порядок проведення експертизи технічних умов приєднання (вихідних даних) на відповідність чинним стандартам, нормам та правилам;

протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити створення та функціонування інформаційної бази даних споживання природного газу;

у 2022 році поінформувати Верховну Раду України про стан виконання цього Закону.

3. Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг:

протягом чотирьох місяців з дня набрання чинності цим Законом внести зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності на ринку природного газу в частині встановлення обов`язку ліцензіатів вносити відомості про споживачів природного газу, приєднаних до мереж ліцензіатів, до інформаційної бази даних споживання природного газу у випадках та обсязі, встановлених положенням про інформаційну базу даних споживання природного газу;

протягом чотирьох місяців з дня набрання чинності цим Законом внести зміни до кодексу газотранспортної системи, кодексу газорозподільних систем та методології встановлення плати за приєднання до газотранспортних і газорозподільних систем, що випливають із цього Закону.»

Відтак, абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ Закону №1590-IX визначено, що Кабінет Міністрів України зобов`язаний протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом затвердити порядок проведення експертизи технічних умов приєднання (вихідних даних) на відповідність чинним стандартам, нормам та правилам.

Пунктом 1 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи» визначено, що «Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання ним чинності».

На офіційному сайті Верховної ради України, за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/1590-20, Закон набрав чинності 24.07.2021.

Пунктом 2 резолюції Прем`єр-міністра України Дениса Шмигаля від 17.08.2021 № 35694//1/1-21 доручено Галущенку Г. В., Чернишову О. М., Любченку О. М., Марченку С. М., Малюсці Д. Л. підготувати за участю НКРЕКП і в установленому порядку подати на розгляд Уряду проєкт нормативно-правового акту щодо затвердження порядку проведення експертизи технічних умов приєднання (вихідних даних) на відповідність чинним стандартам, нормам та правилам.

Розроблення проєкту нормативно-правового акту щодо затвердження порядку проведення експертизи технічних умов приєднання (вихідних даних) на відповідність чинним стандартам, нормам та правилам було покладено на Міністерство енергетики України (далі - Міненерго) за участю НКРЕКП.

Листом від 23.09.2021 № 35694/2/1-21 Міненерго повідомило Уряд України про те, що 23.09.2021 в Міненерго відбудеться нарада щодо обговорення проекту нормативно-правового акта щодо затвердження порядку проведення експертизи технічних умов приєднання (вихідних даних) на відповідність чинним стандартам, нормам та правилам. Учасниками наради будуть представники НКРЕКП, НАК «Нафтогаз України», Філії «Центр метрології та газорозподільних систем» акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та Державної інспекція енергетичного нагляду України. Після проект нормативно-правового акта щодо затвердження порядку проведення експертизи технічних умов приєднання (вихідних даних) на відповідність чинним стандартам, нормам та правилам буде направлено на погодження до зацікавлених центральних органів виконавчої влади. Далі вказаний проект буде направлено до Уряду у найкоротші терміни відповідно до Регламентних вимог.

Також, Міненерго просило перенести контрольний термін виконання доручення Прем`єр-міністра України Дениса Шмигаля від 17.08.2021 № 35694/1/1-21 щодо підготовки проекту нормативно-правового акта про затвердження порядку проведення експертизи технічних умов приєднання (вихідних даних) на відповідність чинним стандартам, нормам та правилам на 04.11.2021.

Листом від 09.11.2021 № 35694/3/1-21 повідомлено Кабінет Міністрів про те, що Міненерго спільно із Філією «Центр метрологій та газорозподільних систем» акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» розробило проєкт нормативно-правового акту щодо затвердження порядку проведення експертизи технічних умов приєднання (вихідних даних) на відповідність чинним стандартам, нормам та правилам, який найближчим часом буде направлено на погодження до зацікавлених центральних органів виконавчої влади. Далі вказаний проєкт буде направлено до Уряду у найкоротші терміни відповідно до Регламентних вимог.

У листі Міненерго також просило перенести контрольний термін виконання доручення Прем`єр-міністра України Дениса Шмигаля від 17.08.2021 № 35694/1/1-21 щодо підготовки проєкту нормативно-правового акта про затвердження порядку проведення експертизи технічних умов приєднання (вихідних даних) на відповідність чинним стандартам, нормам та правилам на 06.12.2021.

Секретаріатом Кабінету Міністрів надіслано до державних органів за списком лист від 07.12.2021 № 39740/0/2-21 щодо надання інформації Кабінету Міністрів про стан виконання завдання, визначеного пунктом 2 резолюції Прем`єр-міністра України від 17.08.2021 № 35694/1/1- 21.

Листом від 16.12.2021 № 35694/6/1-21 Міненерго повідомило Уряд України, що розроблення проекту Порядку проведення експертизи технічних умов приєднання (вихідних даних) на відповідність чинним стандартам, нормам та правилам передбачено частиною одинадцятою статті 19-1 Закону України «Про ринок природного газу». Цією ж статтею передбачено, що проведення експертизи здійснюється незалежними організаціями, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Водночас, на сьогодні, відповідно до Плану заходів щодо запобігання зловживанню надмірним впливом особами, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархами), затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.11.2021 № 1582-р здійснюється робота з підготовки законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України (щодо врегулювання питань забезпечення безпеки постачання електричної енергії та природного газу)». Зазначеним вище законопроектом пропонується, зокрема, покласти повноваження з проведення експертизи технічних умов приєднання до газотранспортної чи газорозподільної системи, а також надання висновку стосовно їх обрунтованості на Держенергонагляд».

Міненерго у зазначеному листі також просило перенести контрольний термін виконання доручення Прем`єр-міністра України Дениса Шмигаля від 17.08.2021 № 35694/1/1-21 щодо підготовки проекту нормативно-правового акта про затвердження порядку проведення експертизи технічних умов приєднання (вихідних даних) на відповідність чинним стандартам, нормам та правилам на II квартал 2022 року.

Подібного змісту також було підготовлено лист Міненерго від 25.01.2022 № 35694/8/1-21, який був направлений на адресу Кабінету Міністрів України із проханням перенести контрольний термін виконання доручення Прем`єр-міністра України Дениса Шмигаля від 17.08.2021 № 35694/1/1-21 на II квартал 2022 року.

Відтак, станом на момент отримання від Секретаріату Кабінету Міністрів України документів, наданих листом від 04.07.2022 №12915/0/2-22, Міненерго не подано до Кабінету Міністрів України на розгляд спірного проєкту.

Судами також встановлено, що 26.07.2022 Міненерго направило на розгляд проєкт постанови до Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України та НКРЕКП для його погодження.

01.08.2022 Міністерство фінансів України надало висновок, 04.08.2022 Міністерство економіки України надало висновок, а 05.08.2022 НКСЕКР надало пропозиції.

28.07.2022 Міненерго звернулось до Міністерства цифрової трансформації України щодо проведення цифрової експертизи проєкту постанови. 08.08.2022 Міністерство цифрової трансформації України надало висновок про проведення цифрової експертизи проєкту постанови.

28.07.2022 Міненерго звернулось до НАЗК щодо проведення антикорупційної експертизи та Урядового офісу координації європейської та Евроатлантичної інтеграції Секретаріату КМУ щодо проведення експертизи на відповідність зобов`язанням України у сфері європейської інтеграції.

Згідно наявного у справі листа НКРЕКП від 05.08.2022 №7774/16.4.2/7-22, адресованого до Міненергетики, НКРЕКП (Регулятор), розглянула проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення незалежної експертизи технічних умов приєднання (вихідних даних) до газотранспортної або газорозподільної системи», надісланий листом Міністерства енергетики України від 26.07.2022 № 26/1.1-7.3-10328, та в межах компетенції повідомила, що не погоджує запропонований проєкт з огляду на те, що проєкт Порядку проведення незалежної експертизи технічних умов приєднання (вихідних даних) до газотранспортної або газорозподільної системи (далі - проєкт Порядку) потребує суттєвого доопрацювання оскільки містить положення, що суперечать положенням Закону України «Про ринок природного газу». Викладено свої пропозиції та зокрема вказано, що положеннями статті 19-1 Закону передбачено, що за ініціативи замовника може бути проведена незалежна експертиза технічних умов приєднання (вихідних даних) на відповідність чинним стандартам, нормам та правилам. Проведення експертизи здійснюється незалежними організаціями, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у зв`язку з чим, відповідно до положень Закону визначення переліку організацій, що можуть здійснювати експертизу технічних умов є виключними Повноваженнями Міністерства розвитку громад та територій України.

Листом від 22.09.2022 № КМ/1.1-7.3-13898 Міненерго направило до Уряду України проєкт постанови «Про затвердження Порядку проведення незалежної експертизи технічних умов приєднання (вихідних даних) до газотранспортної або газорозподільної системи», підготовлений на виконання пункту 2 доручення Прем`єр-міністра України Дениса Шмигаля від 17.08.2021 № 35694/1/1-21 до Закону № 1590-ІХ в частині підготовки проекту нормативно- правового акта щодо затвердження порядку проведення експертизи технічних умов приєднання (вихідних даних) на відповідність чинним стандартам, нормам та правилам.

Секретаріат Кабінету Міністрів України листом від 20.10.2022 № 21642/0/2-22 повернув Міненерго вказаний вище проєкт постанови з метою забезпечення проведення узгоджувальних процедур щодо проєкту постанови Кабміну «Про затвердження Порядку проведення незалежної експертизи технічних умов приєднання (вихідних даних) до газотранспортної або газорозподільної системи», що внесений Міненерго листом від 22.09.2022 № КМ/1.1-7.3-13898 в частині вжиття вичерпних заходів для врегулювання існуючих розбіжностей, а також надання обов`язкових додатків.

Надалі Міненерго листом від 22.11.2022 № KM/1.1-7.3-18636 надіслав до Кабінету Міністрів України доопрацьований проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення незалежної експертизи технічних умов приєднання (вихідних даних) до газотранспортної або газорозподільної системи».

Судами також встановлено, що 24.10.2022 Міненерго проведено нараду щодо обговорення проєкту постанови з метою його доопрацювання, а 22.11.2022 Міненерго направило на розгляд до КМУ доопрацьований проєкт постанови з додатками.

04.01.2023 Міністерство енергетики України направило лист про опрацювання проєкту постанови до Міністерства розвитку громад та територій України, Міністерства цифрової трансформації України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України та НКРЕКП для проведення відповідних експертиз та його погодження.

05.01.2023 Міністерство розвитку громад та територій України на виконання засідання Урядового комітету з питань економічної, фінансової політики, паливно- енергетичного комплексу, стратегічних галузей промисловості, розвитку громад і територій та інфраструктури від 26.12.2022 надало Міністерству енергетики України інформацію щодо доопрацювання проєкту постанови.

09.01.2023 Міністерство юстиції України направило лист щодо проведення правової експертизи доопрацьованої редакції проєкту постанови. 09.01.2023 Міністерство фінансів України та Міністерство економіки України надали висновок до проєкту постанови.

14.01.2023 НКРЕКП направило лист щодо доопрацювання проєкту постанови.

30.01.2023 Міністерство цифрової трансформації України надало висновок про проведення цифрової експертизи.

10.05.2023 та 11.07.2023 Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України направило зауваження до Міністерства енергетики України.

20.07.2023 Міністерством енергетики України проведено нараду за участю Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та НАК «Нафтогаз України».

З метою фіналізації редакції проєкту постанови, Міненерго 25.07.2023 проведено повторну нараду за участю Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та НАК «Нафтогаз України» і зобов`язано Міненерго провести повторну нараду щодо фіналізації редакції проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення експертизи технічних умов приєднання (вихідних даних) на відповідність чинним стандартам, нормам, правилам» за участю Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, НАК «Нафтогаз України», НКРЕКП та спеціалізованих експертних організацій.

18.09.2023 Міністерство енергетики України направило на погодження заінтересованим органам доопрацьований проєкт постанови.

25.09.2023 Міністерство фінансів України надало висновок до проєкту постанови.

26.09.2023 року НКРЕКП направило лист щодо доопрацювання проєкту постанови.

05.10.2023 Міністерство економіки України надало висновок до проєкту постанови.

16.10.2023 Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України надало свої зауваження.

04.04.2024 проєкт постанови направлений до Кабінету Міністрів України для винесення на розгляд.

14.05.2024 вказаний проєкт повернутий Кабінетом Міністрів України на доопрацювання.

24.07.2024 проєкт постанови направлений Міністерством енергетики України на погодження до Державної регуляторної служби України.

17.10.2024 проєкт постанови погоджений Державною регуляторною службою України.

Станом на 18.02.2025 проєкт перебувавав на узгодженні у структурних підрозділів Міністерства енергетики України.

Позивачі, ОСОБА_1 як сертифікований інженер-проектувальник та ОСОБА_2 , замовник щодо ініціювання проведення експертизи технічних умов приєднання, покликаючись на те, що, враховуючи положення Закону №1590-IX Кабінет Міністрів України мав розробити Порядок до 24.10.2021 та станом на дату подання цієї позовної заяви такий Порядок не розроблено, зазначили про порушення відповідачем вимог абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ Закону №1590-IX.

Вважаючи бездіяльність Кабінету Міністрів України протиправною, позивачі звернулись до суду з цим позовом.

Як зазначено вище, за результатами розгляду справи по суті, судами у встановлено відсутність протиправної бездіяльності Кабінету Міністрів України саме щодо незатвердження порядку проведення експертизи технічних умов приєднання (вихідних даних) на відповідність чинним стандартам, нормам та правилам, оскільки даний проєкт не було надано до Кабміну структурними підрозділами Міністерств, що унеможливлює такий розгляд.

Однак, суд апеляційної інстанції констатував, що під час розгляду справи виявивлено порушення закону, яке полягає у невиконанні обов`язку, покладеного Законом №1590-IX на вищий орган у системі органів виконавчої влади України, що стало підставою для постановлення окремої ухвали, якою вирішено довести до відома Прем`єр Міністра України про виявлені судом обставини для вжиття відповідних заходів реагування.

Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для процесуального реагування на виявлені порушення законодавства шляхом постановлення окремої ухвали та доведення до відома Прем`єр Міністра України, виходячи з наступного.

У відповідності до статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів (частина друга статті 1 Закону України "Про Кабінет Міністрів України").

Статтею 4 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" передбачено, що Кабінету Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України.

Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції України та цього Закону затверджує Регламент Кабінету Міністрів України, який визначає порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України, підготовки та прийняття рішень, інші процедурні питання його діяльності, а також визначає порядок розроблення, виконання та моніторингу виконання програмних документів Кабінету Міністрів України.

Абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ Закону №1590-IX визначено, що Кабінет Міністрів України зобов`язаний протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом затвердити порядок проведення експертизи технічних умов приєднання (вихідних даних) на відповідність чинним стандартам, нормам та правилам.

Однак, у строк, встановлений Законом №1590-IX, Кабінетом Міністрів України не затверджено порядок проведення експертизи технічних умов приєднання (вихідних даних) на відповідність чинним стандартам, нормам та правилам.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на дату розгляду цієї справи термін розробки та затвердження вказаного проєкту сплинув майже чотири роки тому.

Згідно зі статтею 324 КАС України суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.

Відповідно до частини першої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Частиною четвертою статті 249 КАС України визначено, що в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання (частина п`ята статті 249 КАС України).

Верховний Суд зазначає, що стаття 249 КАС України дає можливість суду відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли.

Таким чином, окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.

Необхідність її винесення зумовлена завданнями адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.

Отже, вирішення питання щодо наявності правових підстав для постановлення окремої ухвали здійснюється виключно з ініціативи суду, хоч повідомлена сторонами інформація може бути прийнята до уваги.

Аналогічний висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 22.09.2021 у справі № 9901/144/21.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що у межах спірних правовідносин та за встановлених судами фактичних обставин, які свідчать про довготривале невиконання суб`єктом владних повноважень обов`язку, покладеного на нього чинним законодавством, постановлення окремої ухвали суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, та виявлені під час судового розгляду.

Крім того, Верховний Суд погоджується з обраним судом апеляційної інстанції заходом впливу шляхом повідомлення про виявлені порушення Прем`єр Міністра України, який в силу приписів статті 114 Конституції України та статті 42 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» керує роботою Кабміну та до повноважень якого, зокрема, відноситься спрямування діяльності Кабінету Міністрів України на забезпечення здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, та здійснення інших повноважень, покладених на Кабінет Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, доводи касаційної скарги про те, що належним органом, що здійснює контроль у спірних правовідносинах є Секретаріат Кабміну, не спростовують правильність скерування судом апеляційної інстанції інформації про встановлені порушення законодавства саме на адресу Прем`єр Міністра України.

Посилання на неврахування судом апеляційної інстанції при постановленні окремої ухвали висновків Верховного Суду, викладених у відповідних постановах у справах: № 340/3739/21, № 420/822/21, № 640/5273/21, № 990/46/22, колегія суддів вважає безпідставними, через те, що перелічені судові рішення ухвалені за інших фактичних обставин.

Також у касаційній скарзі заявник покликався на те, що, постановляючи окрему ухвалу, суд апеляційної інстанції фактично вирішив спір по суті.

Проте, з такими висновками не можна погодитись, оскільки процесуальне законодавство прямо передбачє право суду, за умови виявлення порушення закону, постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Згідно зі статтею 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставини, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні касаційної скарги слід відмовити, а окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025 150126- залишити без змін.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кабінета Міністрів України залишити без задоволення.

Окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025 у справі № 640/7607/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. В. Тацій

Судді: А. Ю. Бучик

С. Г. Стеценко