Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року

м. Київ

справа № 500/5129/25

адміністративне провадження № К/990/45737/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року (головуючий суддя Баб`юк П.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2025 року (головуючий суддя Курилець А.Р., судді - Кузьмич С.М., Мікула О.І.) у справі за заявою Головного управління ДПС у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екогрунт» про стягнення коштів за податковим боргом в порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України,

У С Т А Н О В И В:

29 серпня 2025 року о 12 годині 42 хвилини Головне управління ДПС у Тернопільській області (далі - ГУ ДПС у Тернопільській області) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) про стягнення з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Екогрунт» (далі - ТОВ «Екогрунт») та за рахунок готівки, що належить ТОВ «Екогрунт» кошти у розмірі податкового боргу по платежу пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у сумі 9156739,49 грн.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2025 року, заяву ГУ ДПС у Тернопільській області про стягнення коштів за податковим боргом залишено без розгляду на підставі частини п`ятої статті 270 КАС України. Роз`яснено заявнику, що він має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Постановляючи ухвалу про залишення заяви без розгляду, суд першої інстанції з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що граничним строком подання заяви про стягнення коштів за податковим боргом, відповідно до частини другої статті 283 КАС України, є 14 серпня 2025 року. Разом з тим, заява податкового органу надійшла до суду 29 серпня 2025 року о 12 годині 42 хвилини. Відтак, заява контролюючого органу подана до суду із пропуском строку, встановленого КАС України, що є підставою для залишення такої заяви без розгляду.

Не погодившись з рішеннями судових інстанцій, контролюючий орган звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2025 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги вказує, що при постановленні оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що обставиною, з якою стаття 283 КАС України пов`язує початок відліку 24-годинного строку для подання до суду заяви про стягнення коштів за податковим боргом, є дата надіслання (вручення) платнику податкової вимоги та сплив 30 календарних днів з дня такого надіслання. Відтак, 30-календарний день з дня надіслання платнику податкової вимоги припав на 13 серпня 2025 року. Відповідно, на переконання судів попередніх інстанцій, контролюючий орган мав право звернення із заявою в порядку статті 283 КАС України з 00 годин 00 хвилин 14 серпня 2025 року по 00 годин 00 хвилин 15 серпня 2025 року. Відповідач наголошує, що судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20 квітня 2021 року у справі № 320/6263/20, від 3 лютого 2022 року у справі № 300/2315/21, від 15 липня 2025 року у справі №340/3048/25, від 15 вересня 2025 року у справі №140/701/25, зокрема, щодо обставин, з якими пов`язано звернення до суду, а саме сплив 30-денного строку з моменту вручення (повернення оператором поштового зв`язку) податкової вимоги. Відтак, відлік 24-годинного строку для подання до суду заяви про стягнення коштів за податковим боргом з дня надіслання платнику податкової вимоги є необґрунтованим, водночас обставина, яка зумовила б звернення до суду ще не настала, в такому випадку подання заяви в порядку статті 283 КАС України було б передчасним. Наведене, на переконання контролюючого органу, свідчить про вибірковість застосування норм права, порушення принципу правової визначності та ігнорування усталеного підходу до вирішення спірних правовідносин.

Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2025 року відкрито касаційне провадження у цій справі на підставі частини другої статті 328 КАС України з метою перевірки доводів касаційної скарги про неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Витребувано з Тернопільського окружного адміністративного суду справу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги.

Частиною четвертою статті 5 КАС України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів щодо стягнення коштів за податковим боргом регламентовані статтею 283 КАС України.

Пунктом 5 частини першої статті 283 КАС України передбачено, що провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

За правилами частини другої статті 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Згідно із частинами першою, другою та п`ятою статті 270 КАС України на обчислення строків, встановлених статтями 273 - 277, 280 - 283, 283-2 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.

Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.

Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Аналіз вказаних норм свідчить, що обставиною, з якою стаття 283 КАС України пов`язує початок відліку 24-годинного строку для подання до суду заяви про стягнення коштів за податковим боргом, є дата надіслання (вручення) платнику податкової вимоги.

Верховний Суд звертає увагу, що у постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 червня 2020 року у справі № 280/2993/19, від якої суд касаційної інстанції у встановленому процесуальним законом порядку не відступав, вказано, що КАС України визначено те, що при розгляді категорії термінових справ днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг у справах, визначених статтею 283 КАС України, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду (частина п`ята статті 270 КАС України).

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, а також вбачається з матеріалів справи, податкова вимога від 14 липня 2025 року № 0003519-1302-1900 направлена ТОВ «Екогрунт» засобами поштового зв`язку 14 липня 2025 року.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що 30 календарний день з дня надіслання платнику податкової вимоги припав на 13 серпня 2025 року, а тому контролюючий орган мав право звернення із заявою в порядку статті 283 КАС України з 00 годин 00 хвилин 14 серпня 2025 року по 00 годин 00 хвилин 15 серпня 2025 року, водночас заяву подано до суду лише 29 серпня 2025 року о 12 годині 42 хвилини, тобто з порушенням строків звернення до суду.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає наведені висновки судів попередніх інстанцій помилковими з огляду на таке.

Як вже було зазначено вище, обставиною, з якою стаття 283 КАС України пов`язує початок відліку 24-годинного строку для подання до суду заяви про стягнення коштів за податковим боргом, є дата надіслання (вручення) платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (пункт 58.3 статті 58 ПК України).

Пунктом 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абзац другий пункту 42.5 статті 42 ПК України).

Згідно з пунктом 6 розділу IV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 року № 610, податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами інформаційно-комунікаційних систем з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Отже, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу, остання вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 20 квітня 2021 року у справі №320/6263/20, від 12 грудня 2025 року у справі №500/5125/25, від 3 грудня 2025 року у справі №500/5126/25 та від 3 грудня 2025 року у справі №500/5128/25.

Обставиною, з якою стаття 283 КАС України пов`язує початок відліку 24-годинного строку для подання до суду заяви про стягнення коштів за податковим боргом, є дата надіслання (вручення) платнику податкової вимоги та сплив 30 календарних днів з дня такого надіслання (вручення).

Як встановлено судами, податкова вимога від 14 липня 2025 року №0003519-1302-1900 направлена ТОВ «Екогрунт» засобами поштового зв`язку 14 липня 2025 року і саме: з зазначеної дати суди попередніх інстанцій обрахували 30-денний строк, після спливу якого контролюючий орган мав протягом 24 годин звернутися із заявою про стягнення боргу.

Однак, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що зазначену вимогу відповідачу вручено не було, а рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення було повернуто на адресу контролюючого органу 29 липня 2025 року з відміткою про повернення «за закінченням терміну зберігання». Відтак податкова вимога від 14 липня 2025 року №0003519-1302-1900 вважається врученою саме 29 липня 2025 року.

Враховуючи вказані норми та відомості рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про повернення «за закінченням терміну зберігання» суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, про те, що 30 календарний день з дня надіслання (вручення) платнику податкової вимоги припав (закінчився) 13 серпня 2025 року, а контролюючий орган мав право звернення із заявою в порядку статті 283 КАС України з 00 годин 00 хвилин 14 серпня 2025 року по 00 годин 00 хвилин 15 серпня 2025 року.

Суд касаційної інстанції зазначає, що перебіг 30-денного строку, встановленого нормами пункту 95.2 статті 95 ПК України, розпочався з 30 липня 2025 року (наступний день за днем, зазначеним поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення) та сплив відповідно 28 серпня 2025 року.

Таким чином, контролюючий орган мав звернутися із заявою про стягнення коштів за податковим боргом, в порядку, визначеному статтею 283 КАС України, протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності. Тобто такий строк розпочався з 00 годин 00 хвилин 29 серпня 2025 року та закінчився о 24 годині 00 хвилин 29 серпня 2025 року, а відтак, звернувшись до суду із заявою про стягнення податкового боргу в порядку статті 283 КАС України 29 серпня 2025 року о 12 годині 42 хвилини, позивач дотримався строків звернення із такою заявою.

З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно дійшли висновку про наявність підстав для залишення заяви ГУ ДПС у Тернопільській області до ТОВ «Екогрунт» про стягнення коштів за податковим боргом без розгляду на підставі частини п`ятої статті 270 КАС України.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 353 КАС України, підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За встановлених обставин Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій, залишаючи без розгляду заяву податкового органу до ТОВ «Екогрунт» про стягнення коштів за податковим боргом, порушили норми процесуального права, у зв`язку з чим їх рішення підлягають скасуванню із передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області задовольнити.

Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2025 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх