Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року

м. Київ

справа №520/1319/22

адміністративне провадження № К/990/36606/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року (судді: Бартош Н.С., Подобайло З.Г., Присяжнюк О.В.) у справі № 520/1319/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про стягнення частини невиплаченої заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової доплати до грошового забезпечення за періоди з 10 грудня 2020 року по 01 січня 2021 року та за період з 15 лютого 2021 року по 15 січня 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 та протягом 30 днів з дня його відміни» від 29 квітня 2020 року № 375;

- зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати за виплати позивачу додаткову доплату до грошового забезпечення за періоди з 10 грудня 2020 року по 01 січня 2021 року та за період з 15 лютого 2021 року по 15 січня 2022 року відповідно до вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової доплати до грошового забезпечення за періоди з 10 грудня 2020 року по 01 січня 2021 року та за період з 15 лютого 2021 року по 15 січня 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375. Зобов`язано Департамент патрульної поліції нарахувати за виплати позивачу додаткову доплату до грошового забезпечення за періоди з 10 грудня 2020 року по 01 січня 2021 року та за період з 15 лютого 2021 року по 15 січня 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375.

Не погоджуючись з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року, відповідач 06 липня 2023 року звернувся з апеляційною скаргою.

Одночасно скаржник подав клопотання, в якому просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, в обґрунтування клопотання зазначив, що про спірне рішення дізнались лише 03 липня 2023 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскільки на судовому засіданні представник Департаменту патрульної поліції не був присутнім. Крім, цього просив врахувати, що особовий склад Департаменту патрульної поліції з 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року здійснює передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, що, на переконання апелянта, унеможливлювало вчасне учинення процесуальних дій.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2023 року витребувано справу з Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року відмовлено Департаменту патрульної поліції у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року.

Відмовляючи у відкритті провадження суд апеляційної інстанції виходив з приписів частини 2 статті 299 КАС України відповідно до яких незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що Департамент патрульної поліції, який є стороною у цій справі, був повідомлений про її розгляд, про що вказує наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 51) та відзив на позовну заяву (а.с. 62-74), а також отримання копії судового рішення суду першої інстанції від 23 червня 2022 року через електронний кабінет 23 червня 2022 року (а.с. 105). На переконання суду апеляційної інстанції це свідчить про обізнаність відповідача з існуванням цього судового провадження. Тому з урахуванням того, що відповідач звернувся з апеляційною скаргою лише 06 липня 2023 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження згідно з частиною 2 статті 299 КАС України.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, скаржник вказує, що у судовому засіданні представник Департаменту патрульної поліції не був присутнім, а про рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року Департамент патрульної поліції дізнався лише 03 липня 2023 року у Єдиному реєстрі судових рішень.

Також скаржник вказує, що через введення на території України воєнного стану він не міг звернутися до суду з апеляційною скаргою у строки, встановлені статтею 295 КАС України. З цього приводу просив врахувати, що особовий склад Департаментом патрульної поліції з 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року здійснюються передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, що унеможливлює вчасне учинення процесуальних дій.

Позиція інших учасників справи

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за скаргою Департаменту патрульної поліції на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2023 року призначено справу до розгляду.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Стаття 295 КАС України визначає вимоги щодо строку на апеляційне оскарження.

Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 2 статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Тобто, встановлений річний строк є присічним, таким, що не може бути поновлений. Це правило стосується випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень.

Із зазначеного правила існує виняток, згідно з яким річний строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, якщо апеляційну скаргу подано суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Суд апеляційної інстанції встановив, що Департамент патрульної поліції є стороною у цій справі, була повідомлена про її розгляд, про що вказує наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 51) та відзив на позовну заяву (а.с. 62-74), а також отримав копію судового рішення суду першої інстанції від 23 червня 2022 року через електронний кабінет 23 червня 2022 року (а.с. 105), що свідчить про обізнаність відповідача з існуванням цього судового провадження.

У цьому контексті колегія суддів звертає увагу, що згідно із частинами першою, п`ятою, шостою та сьомою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Положенням про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 липня 2021 року №1845/0/15-21 (далі - Положення) визначено порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно із пунктом 8 підрозділу 1 Підсистема «Електронний кабінет» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС" підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.

Пунктом 17 цього ж підрозділу визначено, що особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до «Електронного кабінету» таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно із пунктом 24 підрозділу 2 «Підсистема «Електронний суд» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Пунктом 37 підрозділу 2 «Підсистема «Електронний суд» цього розділу визначено, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи.

Відповідно до пункту 38 підрозділу 2 «Підсистема «Електронний суд» вказаного розділу інформація про надходження до «Електронного кабінету» відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його «Електронного кабінету».

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що функціонування «Електронного кабінету» та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС пов`язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації «Електронного кабінету» з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

При цьому, колегія суддів зазначає, що наведеними вище нормами Положення передбачене надсилання відповідних документів саме до «Електронного кабінету» користувача.

Указаний порядок надсилання учасникам справи процесуальних документів у справі за допомогою засобів ЄСІТС узгоджується з положеннями частин п`ятої і шостої статті 251 КАС України, згідно з якими учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Скаржник зареєстрований у підсистемі «Електронний суд» та має доступ до всіх документів поданих в електронному вигляді у цій справі.

Згідно з матеріалами справи, довідкою Харківського окружного адміністративного суду засвідчено доставлення рішення суду першої інстанції від 26 червня 2022 року до «Електронного кабінету» відповідача 23 червня 2022 року о 22:33 год (а.с. 105).

Оскільки апеляційна скарга відповідача на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року подана до апеляційного суду 06 липня 2023 року після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, а також враховуючи обізнаність відповідача про розгляд справи, винятки, за яких пропущений строк може бути поновлено, на відповідача не поширюються.

Крім того, повний текст оскаржуваного судового рішення від 23 червня 2022 року, яке прийнято за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень 28 червня 2022 року.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно приписів статті 3 цього Закону для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Реєстр - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.

За правилами частин 1, 2 статті 4 Закону судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

Отже, з 28 червня 2022 року відповідач мав можливість ознайомитися з текстом судового рішення суду першої інстанції та звернутися до апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в межах встановленого статтею 295 КАС України строку, однак, такі дії з боку відповідача не були вчинені, що також вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника щодо судового рішення у цій справі.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10 травня 2022 року у справі № 826/1831/18.

У контексті доводів відповідача щодо запровадження воєнного стану, Суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (далі - Указ № 64/2022), затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, а надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня).

Водночас введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

У постанові від 28 листопада 2022 року у справі № 140/11951/21 Верховний Суд вказував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Ураховуючи наведене посилання відповідача на загальні обставини введення в Україні воєнного стану, без обґрунтування і надання доказів на підтвердження того, яким саме чином введення воєнного стану перешкодило йому звернутись з апеляційною скаргою у встановлений КАС України строк, не свідчать про поважність причин пропуску цього строку.

Суд враховує, що дійсно у відповідача могли бути об`єктивні підстави несвоєчасної реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, проте, неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатися отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі, і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аналогічний висновок Верховного Суду міститься у постановах від 26 січня 2022 року у справі № 380/22655/21, від 06 грудня 2022 року у справі № 160/195/22, від 09 листопада 2023 року у справі № 560/11237/22.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі частини 2 статті 299 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк

Судді Л.О. Єресько

В.М. Соколов