Історія справи
Постанова КАС ВП від 14.11.2023 року у справі №160/205/20Постанова КАС ВП від 14.11.2023 року у справі №160/205/20

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 160/205/20
адміністративне провадження № К/990/10634/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №160/205/20
за позовом ОСОБА_1 до Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (далі - Любимівська сільська рада) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10.02.2022, постановлену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чумака С.Ю.,
УСТАНОВИВ:
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Любимівської сільської ради, в якому просив суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Любимівської сільської ради від 29.11.2019 про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства;
зобов`язати Любимівську сільську раду надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020, позов задоволено.
03.11.2021 у справі видано виконавчий лист.
12.10.2022 відповідач подав заяву про відстрочення виконання рішенням суду в цій справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 відстрочено виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 до закінчення воєнного стану в Україні.
3. ОСОБА_1 , не погодившись з таким судовим рішенням, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на нього.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.12.2022 апеляційну скаргу позивача залишено без руху у зв`язку з ненаданням документа про сплату судового збору та визнанням неповажними причини пропуску строку на подання апеляційної скарги та надано скаржнику строк в десять днів з моменту отримання зазначеної ухвали для подання клопотання про поновлення строку із зазначенням інших підстав для його поновлення з наданням відповідних доказів та документа про сплату судового збору.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.02.2023 відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2022.
II. ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
4. 24.03.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10.02.2023 у справі №160/205/20, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
5. Верховний Суд ухвалою від 01.05.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10.02.2023 та витребував справу з суду першої інстанції.
III. КОРОТКИЙ ЗМІСТ УХВАЛИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник ні в апеляційній скарзі, ні в поданій заяві про поновлення строку на апеляційне провадження не навів вагомих і переконливих доводів та не підтвердив належними доказами те, що він об`єктивно був позбавлений можливості у межах строку встановленого процесуальним законом оскаржити ухвалу суду першої інстанції.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи скаржника про отримання ним 06.11.2022 на електронну адресу копії оскаржуваної ухвали суду першої інстанції є необґрунтованими, оскільки, а ні клопотання про поновлення строків на подання апеляційної скарги, а ні матеріали справи не містять доказів в підтвердження зазначеної обставини. При цьому, матеріалами справи підтверджується надіслання судом першої інстанції 18.10.2022 копії оскаржуваної ухвали суду першої інстанції на електронні адреси учасників процесу.
7. Касаційна скарга позивача обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки його доводам щодо пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, що є порушенням норм процесуального права.
Скаржник зазначає, що своєчасному зверненню до суду з апеляційною скаргою перешкоджали об`єктивні обставини, а саме те, що він є військовослужбовцем та у зв`язку з введенням на території України воєнного стану був мобілізований та приймає участь у захисті територіальної цілісності України.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.
9. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
10. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
11. Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
12. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
13. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
14. Вказаною нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
15. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
16. Необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
17. Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
18. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
19. У цій справі суд апеляційної інстанції встановив, що звертаючись з апеляційною скаргою 02.12.2022 позивач пропустив строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, оскільки оскаржувана ухвала була надіслана на електронні адреси учасників процесу 18.10.2022.
20. Порядок надіслання копій процесуальних документів визначений приписами статті 251 КАС України.
21. Частиною п`ятою статті 251 КАС України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
22. Відповідно до пунктів 4, 5 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
23. Отже, законодавством визначено, що відлік процесуального строку пов`язується з днем вручення судового рішення, який встановлюється за правилами частини шостої статті 251 КАС України.
24. Згідно із частиною одинадцятою статті 251 КАС України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
25. У постановах Верховного Суду від 04.05.2022 у справі №120/2583/21-а, від 01.07.2021 у справі №802/118/17-а, від 07.07.2022 у справі №120/4298/21-а, від 09.06.2022 у справі №320/11945/20, від 12.09.2022 у справі №640/11616/21, від 30.08.2022 у справі №640/15282/20 зроблено висновки про те, що належним способом вручення судового рішення може вважатися лише його надсилання рекомендованим листом, а не електронною поштою, телефоном чи службами для обміну миттєвими повідомленнями (месенджерами).
26. Застосовуючи вказані підходи до обставин цієї справи, варто врахувати, що у паперовому вигляді копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 позивач не отримав. При цьому матеріали справи містять відомості лише про надіслання зазначеної ухвали на електронні поштові адреси учасників процесу, проте у справі відсутнє підтвердження отримання електронного листа будь-ким з учасників справи.
27. Колегія суддів з огляду на вказане також враховує позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 22.07.2021 у справі № 340/141/21, яка полягає у тому, що неналежне виконання судом обов`язку щодо вручення стороні справи судового рішення не може бути підставою для застосування до особи, яка самостійно не отримала таке рішення, негативних процесуальних наслідків.
28. З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що ухвала суду першої інстанції направлена на адресу позивача не у спосіб, встановлений законом, що в свою чергу, не давало суду апеляційної інстанції обґрунтованих підстав для встановлення факту вручення йому такого судового рішення у встановлений процесуальним законом спосіб.
29. Колегія суддів зауважує, що однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Можливість (право) оскарження судових рішень у суді апеляційної інстанції є складовою права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
30. КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Цей принцип полягає у тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень. Тому необґрунтована відмова у відкритті апеляційного провадження суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого доступу до правосуддя та права на апеляційний (другий) перегляд судового рішення
31. За такого правового регулювання та обставин справи, колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, передбачених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
32. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
33. З урахуванням наведеного, оскаржувана ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341 345 353 356 КАС України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10.02.2023 у справі №160/205/20 скасувати.
Справу №160/205/20 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.І. Рибачуксудді А.Ю. Бучик Н.В. Коваленко