Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2018 року

Київ

справа №819/1550/16

провадження №К/9901/4564/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,

розглянув у письмовому провадженні в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Підгаєцького районного суду Тернопільської області, виконуючого обов'язки голови Підгаєцького районного суду Тернопільської області Горуца Руслана Олексійовича, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Підгаєцького районного суду Тернопільської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: Гуляка В.В. (головуючий), Коваля Р.Й., Гудима Л.Я.

І. Суть спору:

1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернулась в суд із позовом до Підгаєцького районного суду Тернопільської області, виконуючого обов'язки голови Підгаєцького районного суду Тернопільської області Горуца Р.О., Територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області, в якому просила:

1.1. визнати незаконною бездіяльність Підгаєцького районного суду Тернопільської області щодо не зарахування до стажу державної служби судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області Ігнатовій Г.В. періоду роботи з 2 серпня 1993 року по 17 березня 1995 року, а саме: на посаді стажиста судді в Бережанському районному суді Тернопільської області із 2 серпня 1993 року по 10 листопада 1994 року, на посаді стажера прокурора цивільно-судового відділу прокуратури Тернопільської області із 10 листопада 1994 року по 6 січня 1995 року, на посаді стажиста прокуратури Бережанського району Тернопільської області із 6 січня 1995 року по 17 березня 1995 року.

1.2 зобов'язати Підгаєцький районний суд Тернопільської області зарахувати судді у відставці Підгаєцького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи з 2 серпня 1993 року по 17 березня 1995 року, а саме: на посаді стажиста судді в Бережанському районному суді Тернопільської області із 2 серпня 1993 року по 10 листопада 1994 року, на посаді стажера прокурора цивільно-судового відділу прокуратури Тернопільської області із 10 листопада 1994 року по 6 січня 1995 року, на посаді стажиста прокуратури Бережанського району Тернопільської області із 6 січня 1995 року по 17 березня 1995 року, та видати довідку розрахунок стажу з урахуванням вказаного стажу;

1.3 визнати незаконною бездіяльність в.о. голови Підгаєцького районного суду Тернопільської області Горуца Р.О. щодо не прийняття наказу №30-к від 7 листопада 2016 року в день звільнення 7 листопада 2016 року та затримці його прийняття;

1.4 визнати незаконною бездіяльність в.о. голови Підгаєцького районного суду Тернопільської області Горуца Р.О. в частині не включення в цьому наказі про звільнення пункту про виплату вихідної допомоги у зв'язку з відставкою судді;

1.5 зобов'язати в.о. голови Підгаєцького районного суду Тернопільської області Горуца Р.О. внести доповнення в наказ №30-к від 7 листопада 2016 року в цій частині і чітко вказати суму належних позивачу виплат в розмірі передбаченому частиною першою статті 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;

1.6 визнати протиправною бездіяльність Підгаєцького районного суду Тернопільської області щодо невидачі позивачу нарочно наказу №30-к від 7 листопада 2016 року в день звільнення 7 листопада 2016 року по поданих позивачем заявах;

1.7 визнати протиправною бездіяльність Підгаєцького районного суду Тернопільської області щодо невидачі позивачу належно оформленої трудової книжки 7 листопада 2016 року у день звільнення та затримці у її видачі.

2. У позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що підставами для звернення до суду із цим позовом стало невірне розрахування її стажу державної служби, оскільки не було зараховано стаж роботи на посаді стажиста в суді та стажера прокуратури. Окрім того, у наказі про звільнення, на думку позивача, в порушення вимог статті 130 Конституції України та Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402 відсутня інформація щодо виплати вихідної допомоги.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. З 17 березня 1995 року ОСОБА_1 працювала суддею Підгаєцького районного суду Тернопільської області.

4. Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 2016 року № 1600-VIII «Про звільнення суддів» позивача звільнено з посади судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області, у зв'язку з поданням заяви про відставку.

5. Наказом в.о. голови Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 7 листопада 2016 року №30-к «Про звільнення судді Ігнатової Г.В. у зв'язку з поданням заяви про відставку» позивача звільнено з посади судді з 7 листопада 2016 року, відповідно до статті 125 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIIІ від 2 червня 2016 року, частини першої статті 38 КЗпП України, на підставі постанови Верховної Ради України від 22 вересня 2016 року №1600-VIII «Про звільнення суддів» та заяви позивача від 1 листопада 2016 року.

6. Вищенаведеним наказом скасовано попередній наказ № 24-к від 3 жовтня 2016 року про звільнення судді Ігнатової Г.В. у зв'язку з поданням заяви про відставку, припинено строк дії відпустки позивача з 7 листопада 2017 року, визначено виплатити ОСОБА_1 у зв'язку із звільненням компенсацію за 19 днів у зв'язку із перебування на стаціонарному лікуванні під час перебування у відпустці.

7. 8 листопада 2016 року наказом в.о. голови Підгаєцького районного суду Тернопільської області №31-к доповнено попередній наказ №30-к від 7 листопада 2016 року пунктом 5 про виплату позивачу у зв'язку із звільненням компенсації за 42 дні невикористаної відпустки

8. Не погоджуючись із бездіяльністю відповідачів, ОСОБА_1 звернулась із позовом до суду.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

9. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Підгаєцький районний суд Тернопільської області зарахувати судді у відставці Підгаєцького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи на посаді стажиста судді Бережанського районного суду Тернопільської області, а саме період з 2 серпня 1993 року по 10 листопада 1994 року. Зобов'язано Підгаєцький районний суд Тернопільської області внести доповнення в наказ №30-к від 7 листопада 2016 року щодо виплати позивачу вихідної допомоги в розмірі 3 місячних суддівських винагород у зв'язку з відставкою. В решті позовних вимог відмовлено.

10. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для зарахування до стажу державної служби період роботи на посаді стажиста судді Бережанського районного суду Тернопільської області, оскільки позивач фактично перебувала на посаді у державному органі та виконувала встановлені обов'язки, а заробітна плата фінансувалась з державного бюджету.

11. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову про часткове задоволення позовних вимог. Визнано протиправними дії Підгаєцького районного суду Тернопільської області щодо не зарахування до стажу державної служби судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області Ігнатової Г.В. періоду роботи з 2 серпня 1993 року по 10 листопада 1994 року на посаді стажиста Бережанського районного суду Тернопільської області. Зобов'язано Підгаєцький районний суд Тернопільської області зарахувати до стажу державної служби судді у відставці Підгаєцького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 період роботи з 2 серпня 1993 року по 10 листопада 1994 року включно на посаді стажиста Бережанського районного суду Тернопільської області, та видати довідку про розрахунок стажу з урахуванням вказаного періоду. Визнати протиправною бездіяльність Підгаєцького районного суду Тернопільської області щодо невидачі позивачу у день звільнення 7 листопада 2016 року копії наказу № 30-к від 7 листопада 2016 року «Про звільнення судді Ігнатової Г.В. у зв'язку з поданням заяви про відставку» та належно оформленої трудової книжки. У задоволенні решта позовних вимог - відмовлено.

ІV. Провадження в суді касаційної інстанції

12. 7 ? 2018 .

13. У скарзі відповідач вказував на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норми матеріального права, неповне з'ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, а тому просив постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року скасувати, прийнявши нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

14. Скаржник зазначив про протиправність включення до стажу роботи позивача на державній службі посади «стажист», оскільки жодним нормативно-правовим актом це включення до переліку посад, робота на яких включається до стажу державної служби, не передбачено.

15. Окрім того, у касаційній скарзі зазначено, Підгаєцьким районним судом Тернопільської області дотримання вимоги трудового законодавства у правовідносинах з позивачем, оскільки судом було вжито належних заходів з метою вручення позивачу наказу про звільнення та трудової книжки шляхом надіслання 9 листопада 2016 року листа про те, що позивачку необхідно з'явитись в суд для отримання наказу про звільнення та трудової книжки.

16. Позивачем на цю касаційну скаргу було надіслано відзив в якому просила скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін. Вказала, що стажист суду як і спеціаліст з відповідним об'ємом обов'язків державного службовця є рівними, а тому відмова у зарахуванні цього періоду є протиправною.

17. Окрім того, ОСОБА_1 вказала, що доводи відповідача про не звернення позивача безпосередньо до консультанта суду по роботі з персоналом для отримання наказу про звільнення та трудової книжки не є правомірним свідченням дій відповідача у спірних правовідносинах.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

18. Конституція України.

19. Кодекс адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

20. Кодекс законів про працю України (надалі- КЗпП України).

21. Закон України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (надалі - Закон № 3723-XII).

22. Порядок обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок №283).

23. Закон України від 2 червня 2016 року № 1402-VIIІ «Про судоустрій і статус суддів» (надалі - Закон № 1402-VIIІ).

V. Позиція Верховного Суду

24. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

25. Суд апеляційної інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, прийшов до висновку, що період роботи позивача із 2 серпня 1993 року по 10 листопада 1994 року на посаді стажиста Бережанського районного суду Тернопільської області повинен бути зарахований до стажу державної служби позивача як судді у відставці.

26. Колегія суддів Верховного Суду погоджується із даним висновком з огляду на наступне.

27. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач була зарахована стажистом Бережанського районного суду Тернопільської області із 2 серпня 1993 року, як молодий спеціаліст, з посадовим окладом згідно штатного розпису (75% ставки судді).

28. Обчислення стажу державної служби на момент виникнення спірних правовідносин здійснювалось відповідно до Закону № 3723-XII, Порядку №283.

29. Згідно зі статтею 1 Закону № 3723-XII державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

30. Статтею 2 Закону № 3723-XII визначено, що посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

31. Відповідно до п. 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів судів, прокуратури, а також в державних органах колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком, зокрема, у виконавчих комітетах місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управліннях, самостійних відділах, інших структурних підрозділах.

32. Пунктом 3 Порядку № 283 було передбачено, що до стажу державної служби включається також робота на посадах службовців в органах, зазначених у п. 2 цього Порядку і додатку до нього, якщо при просуванні по службі вони зайняли посади державних службовців.

33. Згідно з пунктом 4 Порядку № 283, документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

34. Окрім того, судами встановлено, що позивач після роботи на посаді стажиста Бережанського районного суду Тернопільської області була переведена на роботу в прокуратуру Тернопільської області з 10 листопада 1994 року, тобто відбувся факт переведення на службу в інший державний орган.

35. Також необхідно зазначити, що спірний період роботи позивача на посаді стажиста Бережанського районного суду Тернопільської області було зараховано до юридичного стажу при обранні позивача на посаду судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області із 17 березня 1995 року.

36. Таким чином, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, що в період роботи із 2 серпня 1993 року по 10 листопада 1994 року на посаді стажиста Бережанського районного суду Тернопільської області, вона перебувала у штаті управління юстиції Тернопільської ОДА, виконувала обов'язки та була спеціалістом цього управління юстиції, заробітна плата на вказану посаду фінансувалася з державного бюджету. Тому, вказаний період роботи повинен зараховуватись до стажу державної служби, як спеціалісту управління юстиції із необхідною юридичною освітою.

37. Щодо позовної вимоги про визнання незаконною бездіяльності в.о. голови Підгаєцького районного суду Тернопільської області Горуца Р.О. стосовно затримки у прийнятті наказу про звільнення позивача, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для її задоволення.

38. Статтею 125 Закону № 1402-VIIІ (в редакції на час виникнення спірних правовідносин - видання наказу про звільнення) передбачено, що припинення повноважень судді є підставою для припинення трудових відносин судді із відповідним судом, про що голова суду видає наказ.

39. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22 вересня 2016 року постановою Верховної Ради України № 1600-VIII «Про звільнення суддів», позивача звільнено з посади судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області, у зв'язку з поданням заяви про відставку.

40. Спірний наказ про звільнення прийнято 7 листопада 2016 року. Однак, позивач зазначала, що фактично прийняття наказу № 30-к про її звільнення відбулось 9 листопада 2016 року. Саме в цій обставині позивач вбачала допущення в.о. голови Підгаєцького районного суду Тернопільської області Горуц Р.О протиправної бездіяльності.

41. Однак, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, за перевіркою матеріалів справи не вбачається жодної інформації стосовно прийняття наказу № 30 не 7 листопада 2016 року. А тому дана позовна вимога не підлягає задоволенню.

42. Також Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції щодо обґрунтованості позовних вимоги про визнання протиправною бездіяльності Підгаєцького районного суду Тернопільської області щодо невидачі позивачу нарочно наказу №30-к від 7 листопада 2016 року в день звільнення та щодо невидачі позивачу належно оформленої трудової книжки у день звільнення та затримці у її видачі.

43. Статтею 47 КЗпП України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

44. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач отримала копію наказу про звільнення та трудову книжку 9 листопада 2016 року, тобто через 2 дні після звільнення, порушивши строк, встановлений чинним на момент виникнення правовідносин законодавством.

45. Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 зверталась до Підгаєцького районного суду із заявами від 7 листопада 2016 року та від 9 листопада 2016 року, в яких просила видати копію наказу про звільнення та трудову книжку. Дана обставина підтверджує допущення протиправної бездіяльності відповідачем, оскільки Підгаєцьким районним судом були порушені строки видачі копії наказу та трудової книжки, передбачені статтею 47 КЗпП України.

46. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд, під час розгляду справи, не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

47. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

VІ. Судові витрати

48. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Підгаєцького районного суду Тернопільської області залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець