Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.09.2019 року у справі №592/4761/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 592/4761/17

провадження № К/9901/17023/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я. О., Желєзного І. В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми у складі судді Косолап М. М. від 8 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Подобайло З. Г., Григорова А. М., Тацій Л. В. від 7 листопада 2017 року,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просила:

- визнати протиправним рішення Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 18 квітня 2017 року № 170982 про відмову у переході на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус судді" та скасувати його;

- зобов'язати Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області провести перерахунок та виплатити пенсію по втраті годувальника з 1 квітня 2017 року у розмірі 50 процентів від суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 8 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року. Позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 18 квітня 2017 року № 170982, яким ОСОБА_1 відмовлено у переході на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Зобов'язано Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника з 1 квітня 2017 року у розмірі 50 процентів від суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2.

3. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 є пенсіонером, тобто вона є непрацездатним членом сім'ї ОСОБА_2 та має право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

Щомісячне довічне грошове утримання також являє собою регулярну щомісячну грошову виплату, яка чоловіку позивачки була призначена при звільненні у відставку та виплачувалась територіальним органом Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України як захід матеріального забезпечення.

Отримувана годувальником сума щомісячного грошового утримання за правовою природою являлась призначеною на законних підставах регулярною пенсійною виплатою за рахунок державних коштів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 8 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 6 листопада 2000 року є пенсіонеркою та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З 8 липня 1964 року позивачка перебувала у шлюбі з ОСОБА_2, який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. За життя ОСОБА_2 отримував довічне грошове утримання судді у відставці.

Позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника і відповідач здійснив такий перерахунок - розпорядженням 170982 від 30 червня 2016 року ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії по втраті годувальника і її розмір з 1 травня 2016 року склав 1618,84 грн. При здійсненні перерахунку пенсії позивачу у зв'язку із втратою годувальника відповідач здійснив розрахунок пенсії ОСОБА_2 за віком відповідно до страхового стажу.

19 липня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області із заявою про перегляд призначеної пенсії по втраті годувальника та проведення нарахування даної пенсії від щомісячного грошового утримання померлого чоловіка.

Не погодившись з визначеним розміром пенсії позивач звернулася за захистом своїх прав до суду.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовлено, оскільки нею не дотримано встановленого порядку звернення за перерахунком пенсії, а територіальний орган ПФУ не приймав рішення про відмову в перерахунку позивачу пенсії.

ОСОБА_1 повторно звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії.

Рішенням Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 170982 від 18 квітня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у переході на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України "Про судоустрій та статус суддів". Рішення мотивоване тим, що пенсійне забезпечення суддів проводиться згідно Закону України "Про судоустрій та статус суддів". Померлий чоловік ОСОБА_1 з 1 січня 2007 року по день смерті отримував щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці призначене у відповідності до Закону України "Про судоустрій та статус суддів". Закону України "Про судоустрій та статус суддів" призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника непрацездатним членам сім'ї померлого судді, який одержував щомісячне довічне грошове утримання, не передбачено.

6. Вважаючи таке рішення відповідача неправомірним ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що пенсія по втраті годувальника передбачена лише Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачено такого виду пенсії, як пенсія по втраті годувальника непрацездатним членам сім'ї померлого судді. Відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судді, який вийшов у відставку при досягненні пенсійного віку виплачується пенсія на умовах передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу" або, за його вибором, щомісячне довічне грошове утримання. Пенсія судді та довічне грошове утримання мають різну правову природу, довічне грошове утримання це відокремлений від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та є особливою формою соціального забезпечення суддів.

8. ОСОБА_1 подано відзив на касаційну скаргу Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 8 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року, в яких вона просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Відповідно до статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

10. Статтею 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

11. Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частини 1 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

12. Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

13. Згідно приписів статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

14. Статтею 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності.

16. Базовою величиною для визначення розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника на підставі правових норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є саме розмір пенсії за віком померлого годувальника, яку, як встановлено судами, чоловік ОСОБА_2 не отримував.

17. В той же час, питання, пов'язані з обчисленням розміру пенсії за віком унормовані статтями 25, 27, 28, 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

18. Як встановлено судом ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на обліку в Сумському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

19. Оскільки ОСОБА_1 досягла пенсійного віку передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", вона є непрацездатним членом сім'ї.

20. Оскільки позивачка звернулась до відповідача із заявою про переведення їй пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", посилання відповідача на те, що до Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачено такого виду пенсії як пенсія по втраті годувальника є безпідставним.

21. Враховуючи, що ОСОБА_1 є непрацездатним членоми сім'ї ОСОБА_2, який мав страховий стаж, необхідний йому для призначення пенсії, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ОСОБА_1 має право на пенсію по втраті годувальника, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в розмірі 50 процентів від розміру пенсії, яку фактично отримував її чоловік ОСОБА_2.

22. Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача виплачувати пенсію по втраті годувальника згідно з проведеним перерахунком у розмірі 50 відсотків від розміру довічного грошового утримання померлого ОСОБА_2.

23. Верховний Суд вважає, що довічне грошове утримання судді не є видом пенсії у розумінні норм діючого національного законодавства.

24. З цього приводу колегія суддів зазначає, що призначення такої виплати передбачено нормами спеціального законодавства, яким, в контексті спірних правовідносин, є Закон України "Про судоустрій і статус суддів" при цьому, вказаним актом чітко визначено коло суб'єктів, які мають право на таке утримання, а саме - судді.

25. Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що конституційний принцип незалежності суддів забезпечує важливу роль судової влади в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина та є запорукою реалізації права на судовий захист, передбаченого частиною першою статті 55 Основного Закону України; положення Конституції України стосовно незалежності суддів, яка є невід'ємним елементом статусу суддів та їх професійної діяльності, пов'язані з принципом поділу державної влади та обумовлені необхідністю забезпечувати основи конституційного ладу й права людини, гарантувати самостійність і незалежність судової влади; гарантії незалежності суддів як необхідні умови здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом встановлені у базових законах з питань судоустрою, судочинства, статусу суддів, мають конституційний зміст і разом з визначеними Основним Законом України складають єдину систему гарантій незалежності суддів та повинні бути реально забезпечені; конституційний статус судді дає підстави ставити до судді високі вимоги і зберігати довіру до його компетентності та неупередженості, передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя (рішення від 8 червня 2016 року у справі № 4-рп/2016, рішення від 20 березня 2002 року у справі № 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року у справі № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року у справі № 8-рп/2005, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 3 червня 2013 року у справі № 3-рп/2013).

26. У рішенні від 8 червня 2016 року у справі № 4-рп/2016 Конституційний Суд України наголошував, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя.

27. У цьому ж рішенні Конституційний Суд України вказував, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов'язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

28. Відтак, виплата довічного грошового утримання нерозривно пов'язана з конституційно визначеним статусом професійного судді, не є видом пенсії у розумінні законодавства, а відтак її розмір не може бути базовою величиною при розрахунку розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника, у випадку призначенні такої пенсійної виплати непрацездатним членам сім'ї судді.

29. За приписами пункту 4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

30. Приписи наведеної правової норми необхідно застосовувати й у даному випадку, оскільки позивачка вже отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому переведення на інший вид пенсії, передбаченому цим же Законом, за своєю суттю, є перерахунком пенсійної.

31. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 11 липня 2019 року у справі № 667/1568/16.

32. Отже, слід встановити чи не зміниться у бік зменшення внаслідок такого перерахунку розмір пенсії позивачки, що, у розумінні вказаних вище законодавчих приписів є неприпустимим і виключає можливість прийняття суб'єктом владних повноважень рішень або вчинення ним дій, які б звужували зміст та обсяг існуючих соціальних гарантій.

33. Ці обставини безпосередньо вливають на вирішення питання щодо наявності підстав для прийняття відповідачем рішення про переведення особи на пенсію у зв'язку з втратою годувальника та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

34. Отже, необґрунтованими та передчасними є висновки судів про задоволення вимог позивачки про визнання рішення відповідача неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. Суд касаційної інстанції, відповідно до положень частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

36. Пунктом 1 частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

37. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про скасування судових рішень суду апеляційної інстанції повністю з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області задовольнити частково.

Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 8 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

судді Я. О. Берназюк

І. В. Желєзний