Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.08.2018 року у справі №820/2512/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2018 року

Київ

справа №820/2512/17

касаційне провадження №К/9901/31075/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-Агро» (далі - Товариство) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2017 (суддя - Рубан В.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 (головуючий суддя - Бондар В.О., судді - Кононенко З.О., Калиновський В.А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-Агро» до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - Управління) про визнання протиправними та скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

У червні 2017 року Товариство звернулось до суду із позовом до Управління, у якому просило: визнати протиправною бездіяльність головних державний ревізорів-інспекторів відділу аудиту платників території обслуговування Київської ОДПІ міста Харкова управління аудиту Головного управління ДФІС у Харківській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3; визнати протиправним та скасувати наказ Управління від 12.06.2017 № 2453.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: ані в наказі на перевірку, ані в направленнях на перевірку не було зазначено підстав для її проведення, не зазначено жодної декларації, поданої Товариством, з якої вбачається недостовірність даних, жодного конкретного складу правопорушення чи порушення, жодної обставини, яка б свідчила про порушення саме Товариством податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню)доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, не зазначено також даних конкретних розрахунків, пояснень, які б підтверджували вищевказаний факт; всупереч абзацу 2 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України письмові запити Управління не містили підстав для їх надіслання із зазначенням інформації, яка це підтверджує, з огляду на що Товариство звільняється від обов'язку надавати відповіді на такі запити в силу положень абзацу 5 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.

Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 13.07.2017 закрив провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності головних державний ревізорів-інспекторів відділу аудиту платників території обслуговування Київської ОДПІ міста Харкова управління аудиту Головного управління ДФІС у Харківській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 13.07.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017, позов залишив без задоволення.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що: листами від 15.02.2017 за вих. № 1502, від 27.12.2016 за вих. № 2712/ВР та від 21.03.2017 за вих. № 2103/ВР Товариство надало Управлінню повідомлення, які не містили пояснень та їх документального підтвердження у запитуванному обсязі, з огляду на що у Управління були наявні підстави для винесення оспорюваного наказу; в наказі встановлений чіткий строк для проведення перевірки, у який перевірка Товариства проведена не була, що підтверджується актом про недопуск посадових осіб до проведення перевірки, з огляду на що оспорюваний наказ вичерпав свою дію в часі, а тому не є таким, що порушує права Товариства.

Товариство оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 14.11.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки у запитах Управління від 11.11.2016 № 6512/10/20-40-14-07-16, від 18.11.2016 № 6389/10/20-40-14-12-16, від 13.12.2016 № 6905/10/20-40-14-07-16 та від 23.01.2017 № 367/10/20-40-14-07-16, надісланих на адресу Товариства, відсутня інформація щодо виявлення податковим органом фактів порушення саме Товариством податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню)доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, не зазначено також даних конкретних розрахунків, пояснень, які б підтверджували вищевказаний факт, що є обов'язковою умовою для прийняття рішення про призначення документальної виїзної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Управління не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09.08.2018 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження, призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 14.08.2018.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що Управління надіслало на адресу Товариства письмові запити «Про надання інформації (пояснень та її документального підтвердження)»: від 11.11.2016 № 6215/10/20-40-14-07-16 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно господарських взаємовідносинах з ТОВ «Ніко-Агротраст-Компані» по податковому кредиту за вересень 2016 року на суму податку на додану вартість 1329752,00 грн.; від 18.11.2016 № 6389/10/20-40-14-12-16 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно господарських взаємовідносинах ТОВ «Сангрупп» по податковому кредиту за вересень 2016 року на суму податку на додану вартість 771595,00 грн.; від 13.12.2016 № 6905/10/20-40-14-07-16 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно господарських взаємовідносинах з ТОВ «Агро Форм Груп» по податковому кредиту на загальну суму 2991668,00 грн., у тому числі за липень 2016 року на суму податку на додану вартість - 919162,00 грн., за серпень 2016 року на суму податку на додану вартість - 1617636,00 грн., за вересень 2016 року на суму податку на додану вартість - 260527,00 грн., за жовтень 2016 року на суму податку на додану вартість - 194343,00 грн.; від 23.01.2017 № 367/10/20-40-14-07-16 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження, по господарських взаємовідносинах з ТОВ «Глобал-Реєстр» по податковим зобов'язанням за серпень 2016 року на суму податку на додану вартість - 325 014,00 грн., у яких з посиланням на підпункти 16.1.5, 16.17 пункту 16.1 статті 16, підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункти 1, 3 абзацу третього пункту 73.3 статті 73, підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу, пункт 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245, просила надати протягом 15 робочих днів з дня отримання цих запитів інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу наведених у запитах фактів, зокрема (але не вичерпно) документи згідно вказаного у запитах переліку.

На вказані запити Товариство листами надіслало Управлінню повідомлення: від 15.02.2017 за вих. № 1502 з питань взаємовідносин з ТОВ «Глобал-Реєстр» за період з 01.08.2016 по 31.08.2016 (із доданням світлокопій документів на 65 аркушах згідно переліку), від 27.12.2016 за вих. № 2712/ВР з питань взаємовідносин з ТОВ «Агро Форм Груп» та ТОВ «Сангрупп» за період з 01.08.2016 по 31.08.2016 (із доданням світлокопій документів на 291 аркуші згідно переліку) та від 21.03.2017 за вих. № 2103/ВР з питань взаємовідносин з ТОВ Агро Форм Груп» за період з 01.07.2016 по 31.07.2016 та з 01.09.2016 по 31.10.2016 (із доданням світлокопій документів на 351 аркуші згідно переліку).

При цьому, будь-якої інформації (пояснень та її документального підтвердження) щодо взаємовідносин з ТОВ «Ніко-Агротраст-Компані» по податковому кредиту за вересень 2016 року на запит Управління від 11.11.2016 № 6215/10/20-40-14-07-16 Товариство не надало.

12.06.2017 начальник Управління, керуючись пунктом 41.1 статті 41, пунктами 61.1, 61.2 статті 61, підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктами 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пунктом 82.2 статті 82 Податкового кодексу, прийняв наказ № 2453 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства».

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із абзацом четвертим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом.

Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якими визначено перелік підстав для направлення суб'єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

Згідно з абзацами першим, другим, пунктами 1, 3 абзацу третього, абзацом шістнадцятим пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Пунктом 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника)зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації,що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Положеннями абзацу вісімнадцятого пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Виходячи з аналізу наведених норм, вимоги, які висуваються до змісту запиту, є нормативно визначеними і розширеному тлумаченню не підлягають.

З матеріалів справи вбачається, що запити, направлені Управлінням на адресу Товариства, містили вказівку на фактичну і правову підстави направлення запиту - підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а також обставини, встановлені на підставі податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до статей 72, 73, 74 Податкового кодексу України. Запити містили опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують.

За таких обставин на Товариство покладався обов'язок щодо надання відповідної інформації.

Відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у наказі про проведення документальної виїзної перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого орган.

Наявний в матеріалах справи наказ Управління від 12.06.2017 № 2453 відповідає цим вимогам.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вказує, що посилання Товариства на окремі дефекти запитів про надання інформації не впливають на обов'язок позивача надати всю необхідну інформацію за запитами, оскільки відсутність або неповнота посилань на конкретні джерела отримання податкової інформації не повинні розглядатися як підстава для визнання запитів такими, що не відповідають вимогам пункту 73.3 Податкового кодексу України, та, як наслідок, бути підставою для визнання наказу про проведення податкової перевірки протиправним.

Фактичною підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства стало ненадання ним пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, зокрема, будь-якої інформації (пояснень та її документального підтвердження) щодо взаємовідносин з ТОВ «Ніко-Агротраст-Компані» по податковому кредиту за вересень 2016 року на запит Управління від 11.11.2016 № 6215/10/20-40-14-07-16 Товариство не надало. Письмові запити щодо необхідності подання пояснень були сформовані Управлінням на підставі податкової інформації, отриманої відповідно до статей 72, 73, 74 Податкового кодексу України.

За змістом пунктів 74.2, 74.3 статті 74 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковий орган при направленні запитів від 11.11.2016 № 6512/10/20-40-14-07-16, від 18.11.2016 № 6389/10/20-40-14-12-16, від 13.12.2016 № 6905/10/20-40-14-07-16 та від 23.01.2017 № 367/10/20-40-14-07-16, а також при прийнятті спірного наказу № 2453 від 12.06.2017 діяв на підставі, в порядку і у спосіб, передбачений законодавством.

Таким чином, доводи Товариства, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2017 та ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017, оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні її касаційної скарги слід відмовити.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Товариства підлягає залишенню без задоволення, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2017 та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-Агро» залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна