Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.01.2018 року у справі №814/2155/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

14 серпня 2018 року

справа №814/2155/14

адміністративне провадження №К/9901/9118/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міністерства доходів та зборів на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року у складі судді Гордієнко Т. О. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року у складі суддів Яковлєва О.В., Бойка А.В., Танасогло Т.М. у справі №814/2155/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «ЮГцемент» (Публічне акціонерне товариство «Дікергофф Цемент Україна) до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міністерства доходів та зборів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

У С Т А Н О В И В :

19 серпня 2011 року Публічне акціонерне товариство «ЮГцемент» (Публічне акціонерне товариство «Дікергофф Цемент Україна), (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міністерства доходів та зборів (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 04 квітня 2011 року № 0000313600 та №0000323600, з мотивів безпідставності їх прийняття.

03 квітня 2012 року постановою Миколаївського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04 квітня 2011 року № 0000313600, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04 квітня 2011року № 0000323600 в частині нарахування позивачу податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 12 823 362,50 грн., з яких 10 258 690 грн. за основним платежем та 2 564 672,50 грн. за штрафними санкціями. В решті позовних вимог відмовлено.

10 червня 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року в частині відмови в задоволенні позову скасовано. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Предметом нового розгляду є вирішення спору в частинні визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 квітня 2011 року № 0000323600 на суму 88 000 грн. за основним платежем з податку на додану вартість та 22 000 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

25 вересня 2014 року постановою Миколаївського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року, позов Товариства задоволено, визнано протиправним і скасоване податкове повідомлення-рішення від 04 квітня 2011 року № 0000323600 в частині нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 88000 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 22 000 грн.

Ухвалюючи судові рішення у справі, постановлені в процесі нового розгляду, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірне включення позивачем до складу податкового кредиту в листопаді 2010 року сплаченого податку на додану вартість у сумі 88 000 грн., нарахованого на суму управлінських послуг 528000 грн. на підставі податкової накладної від 31 жовтня 2010 року № 0000000024.

08 січня 2015 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на відсутність в документах, якими підтверджені управлінські послуги, інформації, яка б надавала можливість визначити, які саме управлінські послуги надані позивачу, встановити вартість окремих послуг, з яких складається загальна сума за кожним актом.

14 січня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, справа із суду першої інстанції витребувана не була.

Товариством відзив або заперечення на касаційну скаргу податкового органу до Суду не надавались, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті.

14 квітня 2016 року, 02 липня 2016 року та 05 квітня 2017 року позивачем заявлені клопотання про процесуальне правонаступництво, а саме заміну сторони позивача у справі з Публічного акціонерного товариства «ЮГцемент» на Публічне акціонерне товариство «Дікергофф Цемент Україна», яке підлягає задоволенню.

25 січня 2018 року матеріали касаційної скарги К/9901/9118/18 передані до Верховного Суду.

30 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду матеріали касаційної скарги К/9901/9118/18 прийняті до свого провадження та витребувано справу №814/2155/14 з Миколаївського окружного адміністративного суду.

05 лютого 2018 року справа №814/2155/14 надійшла до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом 04 квітня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000323600, яким серед іншого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 88 000 грн., та застосовані штрафні (фінансові) санкції, у розмірі 22 000 грн. на підставі акту перевірки від 10 квітня 2014 року №27/15-510/37679873, складеного за результатами позапланової виїзної документальної перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2010 року.

Донарахування податку здійснено податковим органом за порушення Товариством підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.2, пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2010 року суми податку на додану вартість по консультаційним послугам, які документально не підтверджені наданими підприємством первинними документами та не підтверджено фактичне використання вказаних послуг в господарській діяльності позивача, в результаті чого за листопад 2010 року завищено податковий кредит в сумі 88 000 грн.

Підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій наведені положення пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Приватним акціонерним товариством «ЮГцемент» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дікергофф/Україна», укладено та виконано договір про надання управлінських послуг від 10 квітня 2008 року № 8-70.

Факт реальності надання управлінських послуг встановлений судами попередніх інстанцій на підставі актів здачі-приймання робіт, звітів про надання управлінських послуг, наказів на відрядження та посвідчення про відрядження учасників договору за період з 01 жовтня 2010 року по 31 жовтня 2010 року, з метою виконання (надання, отримання) управлінських послуг, встановлено їх сутність, зміст, та порядок отримання.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Суд зазначає, що адміністративні витрати відносяться до витрат, пов'язаних з операційною діяльністю, про що зазначено у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248), який є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, джерелом права, які застосовуються судом відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог наведеного Стандарту в бухгалтерському обліку взаємовідносини позивача з його контрагентом відображені наступними проводками Дт 92 «Адміністративні витрати» Кт 843 «Послуги сторонніх організацій» отриманні послуги 88000 грн., Дт 843 «Послуги сторонніх організацій» Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» 88000 грн. Дт 6441 «Податковий кредит» Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» відображено суму податкового кредиту.

Стан бухгалтерського обліку вказує на включення адміністративних послуг до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). Зазначене підтверджується дослідженнями акту перевірки та доводами касаційної скарги.

Відтак, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що отримані управлінські послуги узгоджуються з метою господарської діяльності Товариства.

Суд зазначає, що відповідачем касаційною скаргою не обґрунтовано, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права внаслідок чого, у цій частині касаційна скарга є невмотивованою.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга позивача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання Публічного акціонерного товариства «ЮГцемент» про процесуальне правонаступництво задовольнити, замінити позивача у справі Публічне акціонерне товариство «ЮГцемент» на Публічне акціонерне товариство «Дікергофф Цемент Україна.

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міністерства доходів та зборів залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року у справі №814/2155/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер