Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.03.2018 року у справі №813/5684/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2018 року

Київ

справа №813/5684/15

адміністративне провадження №К/9901/31161/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2016 (суддя - Потабенко В.А.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 (головуючий суддя - Ліщинський А.М., судді - Довга О.І., Запотічний І.І.) у справі №813/5684/15 (876/8963/16) за позовом ОСОБА_2 до Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (на сьогодні - Буська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - Буська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області) від 30.06.2015 № 10314-17.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016, позов задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій Буська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати прийняті у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В доводах касаційної скарги Буська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, посилаючись на положення пункту 288.5.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зазначає, що розмір орендної плати за землю встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки землі. При здійсненні розрахунку орендної плати контролюючим органом взята інформація, надана відділом Держземагентства у Перемишлянському районі Львівської області, відповідно до якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 676275,6 грн.

Позивач не реалізував процесуальне право щодо подання заперечень на касаційну скаргу.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що 25.11.2011 року між позивачем та Ушковицькою сільською радою Перемишлянського району Львівської області було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,7882 га, яка знаходиться на території с. Ушковичі Перемишлянського району Львівської області.

На час укладення договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 77480,06 грн.

У зв'язку з несплатою орендної плати, позивачу Золочівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області було винесено податкове повідомлення рішення за формою "Ф" від 30.06.2015 № 10314-17 про сплату орендної плати за землю.

При винесені оскарженого податкового повідомлення-рішення, а саме при проведенні розрахунку суми орендної плати з фізичних осіб, контролюючим органом бралося до уваги рішення Ушковицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області від 28.05.2013 № 293, яким було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Ушковичі, Кимир, Неділиська, Чуперносів Ушковицької сільської ради.

25.01.2016 постановою Перемишлянського районного суду Львівської області у справі № 449/1209/15-а вищевказане рішення Ушковицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області від 28.05.2013 № 293 було визнано незаконним та скасовано. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2016 постанова Перемишлянського районного суду Львівської області у справі № 449/1209/15-а від 25.01.2016 залишена без змін, відтак, набрала законної сили.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 30.06.2015 № 10314-17 позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що оскаржене у даній справі податкове повідомлення-рішення за формою "Ф" від 30.06.2015 № 10314-17 про сплату орендної плати за землю підлягає скасуванню у повному обсязі, оскільки винесене контролюючим органом на підставі визнаної незаконною та скасованої нормативної грошової оцінки землі, в тому числі і переданої позивачу на підставі договору оренди.

Надаючи оцінку правомірності дій контролюючого органу з прийняття податкового повідомлення-рішення від 30.06.2015 № 10314-17, суд виходить з наступного.

Зі змісту Земельного кодексу України та Закону України від 6.10.1998 №161-XIV "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) убачається, що користування землею в Україні є платним.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України (далі - ПК України) плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, ПК України визначив обов'язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136. пункту 14.1 статті 14 ПК України). Подібне визначення міститься й у статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК України.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК України).

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 зазначеного пункту).

Статтею 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно з статтею 271 ПК України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок нормативну грошову оцінку яких не проведено. Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Як встановлено судами попередніх інстанцій постановою Перемишлянського районного суду Львівської області у справі від 25.01.2016 №449/1209/15-а, визнано протиправним та скасовано рішення Ушковицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області від 28.05.2013 № 293 "Про затвердження технічних документацій з нормативної грошової оцінки земель с. Ушковичі, с. Чуперносів, с. Кимир, с. Неділиська, Ушковицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області".

У даній постанові зазначено, що проект рішення ХVII сесією VI скликання Ушковицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області №293 "Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель с. Ушковичі, с. Чуперносів, с. Кимир, с. Неділиська Ушковицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області" та аналіз регуляторного впливу такого акту не було оприлюднено, що призвело до порушення принципів та базових засад державної регуляторної політики України, які встановлюють прозорість та врахування громадської думки, відкритість дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

Таким чином, Буська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області здійснила розрахунок розміру орендної плати за землю на підставі рішення Ушковицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області від 28.05.2013 № 293 "Про затвердження технічних документацій з нормативної грошової оцінки земель с. Ушковичі, с. Чуперносів, с. Кимир, с. Неділиська, Ушковицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області", яке визнано протиправним та скасовано у судовому порядку.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні "Компанія "Совтрансавто Холдинг" проти України", одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає у тому, що в разі винесення судом остаточного рішення у справі, таке рішення не може бути поставлено під сумнів. Ризик скасування остаточного судового рішення є ipso facto - несумісним з принципом правової визначеності.

Отже, в зв'язку з тим, що рішення Ушковицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області від 28.05.2013 № 293 "Про затвердження технічних документацій з нормативної грошової оцінки земель с. Ушковичі, с. Чуперносів, с. Кимир, с. Неділиська, Ушковицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області" визнано протиправним та скасовано, відповідно, розрахунок орендної плати, здійснений на підставі такого рішення, підлягає скасуванню.

На підставі викладено колегія суддів дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального та процесуального права і дійшли обґрунтованого висновку щодо скасування податкового повідомлення-рішення Буської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 30.06.2015 № 10314-17.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду