Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2018 року

м. Київ

справа №810/270/17

адміністративне провадження №К/9901/40632/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні без виклику сторін касаційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2017 (суддя - Лапій С.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2017 (судді - Коротких А.Ю., Кобаль М.І., Файдюк В.В.) у справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "С" від 14.09.2016 № 0000674002, яким до підприємця застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 17 000,00 за порушення закону у сфері виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що полягало у зберіганні алкогольного напою (пляшка коньяку) без марки акцизного податку.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що акцизна марка на пляшці коньяку була пошкоджена внаслідок продажу алкогольного напою (коняк) на розлив у барі. Крім того, позивач зазначає про допущені контролюючим органом процедурні порушення при призначенні фактичної перевірки, оскільки не було підстав для проведення такої перевірки.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2017, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкові повідомлення - рішення від 14.09.2016 № 0000674002.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що чинне законодавство не передбачає обов'язку платника податку зберігати пошкоджені марки акцизного збору після відкриття пляшки, яка реалізується кінцевим споживачам на розлив, а доказів на підтвердження факту зберігання позивачем алкогольних напоїв у закупорених пляшках без марки акцизного податку ОДПІ не надала. При цьому суди зазначили, що аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 07.07.2014 № К/9991/13416/11 (справа № 2а-13546/09/1670), від 08.09.2014 № К/9991/15752/12 (справа № 2а-1870/4820/11).

ОДПІ подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на зазначені судові рішення, у якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуально права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. При цьому касаційна скарга обґрунтована обставинами, що були встановлені у ході фактичної перевірки, та посиланням на положення пункту 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.1.2010 № 1251 "Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів".

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01.09.2017 № К/800/29448/17 відкрив касаційне провадження у цій справі.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити касаційну скаргу ОДПІ без задоволення, а судові рішення - в силі як такі, що прийняті відповідно до закону та є належно обґрунтованими.

Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2018 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд ухвалою від 09.08.2018 прийняв касаційну скаргу ОДПІ до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомленням сторін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що фактичною підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення, з приводу правомірності якого виник спір, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті від 26.08.2016 № 1040/10-36-40/НОМЕР_2 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції. У ході вказаної перевірки встановлено порушення позивачем положень статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР, що полягало у зберіганні алкогольного напою (пляшка коньяку "Louis Royer VSOP" об'ємом 0,7 л, міцність 40% об., виробництва Франції) за ціною 1680,00 грн без марки акцизного податку встановленого зразка.

Суди також встановили, що позивач здійснює підприємницьку діяльність у сфері роздрібної торгівлі продуктами харчування, напоями, діяльність кафе, в тому числі продаж алкогольних напоїв на розлив за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Дмитрівка, вул. Привітна, 1.

Для провадження діяльності щодо продажу алкогольних напоїв позивач отримав ліцензію, встановив реєстратор розрахункових операцій, належним чином веде книгу обліку розрахункових операцій, про що також зазначено в акті фактичної перевірки.

Пляшка коньяку "Louis Royer VSOP" об'ємом 0,7 л, міцність 40% об., виробництва Франції була відкрита і знаходилась у барі для продажу на розлив.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).

Відповідно до частини 4 статті 11 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством (статті 17 Закон № 481/95-ВР).

Згідно з частиною 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000 гривень.

Поняття "марка акцизного податку" розкрито у Податковому кодексі України (далі - ПК України), згідно з пунктом якого 14.1.107 - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Статтею 226 ПК України передбачені загальні правила маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Відповідно до пункту 226.3 статті 226 ПК України виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 20 Положення про виготовленні, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене постановою КМ України від 27.12.2010 № 1251 (далі - Положення № 1251) маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Відповідно до пунктів 21, 22 Положення № 1251 для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання. Марки наклеюються на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину. У разі реалізації напоїв в упаковках (типу "Tetra Pak") марки наклеюються по осі упаковки на верхній площині.

Згідно з пунктом 226.1 статті 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі розповсюджується на невідкорковані пляшки/упаковки, а технологія маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку передбачає розривання марки акцизного податку під час відкупорювання (розкривання) товару Застереження щодо обов'язку у суб'єкта господарювання зберігати непошкодженими марки алкогольних виробів, що реалізується на розлив, чинне законодавство не містить.

Встановивши у судовому процесі, що висновки контролюючого органа про допущене позивачем правопорушення (зберігання алкогольного напою без марки акцизного податку встановленого зразка) стосуються пляшки з алкогольним напоєм, яка була відкупорена (розкрита) і була на реалізації на розлив у барі позивача, який має відповідну ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та первинні документи на придбання партії аналогічного товару та його продажу на розлив, і акцизна марка на вказаній пляшці була пошкоджена під час відкриття пляшки з об'єктивних причин, а також відсутність з боку контролюючого органа відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, чинного на час розгляду і вирішення справи) доказів на підтвердження факту зберігання позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку, суди дійшли обґрунтованого висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення форми "С" від 14.09.2016 № 0000674002.

Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень, скаржник фактично посилається на ті ж самі обставини, вказані в акті перевірки, як підстава для прийняття податкових повідомлень - рішень, з приводу правомірності яких виник спір у цій справі. Ці обставини були предметом оцінки судами першої та апеляційної інстанцій; в касаційній скарзі не наведено конкретних підстав, які б свідчили про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні обставин у справі та норм матеріального права при їх юридичній оцінці.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду