Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.06.2018 року у справі №822/843/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 червня 2018 року

Київ

справа №822/843/17

адміністративне провадження №К/9901/17840/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.05.2017 у складі судді Майстер П.М. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017 у складі колегії суддів: Загороднюка А.Г. (головуючий), Драчук Т.О., Полотнянка Ю.П. у справі №822/843/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ від 27 лютого 2017 року №306 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулося з порушенням порядку застосування дисциплінарних стягнень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 4 травня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що спірний наказ є правомірним, службове розслідування щодо позивача проведено з дотриманням визначених порядку та процедури, вину позивача доведено, дисциплінарне стягнення застосовано у встановлені строки.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності відбулося з порушенням встановлених порядку та процедури, поза межами визначених строків. Вказує на невідповідність висновків службового розслідування фактичним обставинам, на упереджене ставлення відповідача під час проведення розслідування. Зазначає, що суд апеляційної інстанції ухилився від виконання процесуальних обов'язків, оскільки не перевірив законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Вказує на порушення вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого розгляду в такому елементі як мотивування рішення судом, який має право на дослідження нових доказів та переоцінку доказів.

Відповідач подав заперечення на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

На обґрунтування заперечення позивач вказує на те, що оспорюваний наказ про оголошення суворої догани є правомірним, винесеним за наслідками проведеного відповідно до законодавства службового розслідування. Притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулося у межах встановлених строків, вину його в порушенні службової дисципліни доведено повністю. Вважає оскаржувані постанови судів законними та обґрунтованими.

За наслідками попереднього розгляду справи колегія суддів касаційного суду, перевіривши доводи та вимоги касаційної скарги, а також правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, приходить до висновку, що підстави для задоволення касаційної скарги та скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції і ухвалення нового судового рішення, визначені статтею 351 КАС України, інші підстави для скасування судових рішень у справі, відсутні.

Відповідно до статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу в Національній поліції України на посаді слідчого ВРЗ у СГД СВ Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області (далі - ГУНП в Хмельницькій області) від 27 січня 2017 року №125 щодо позивача призначене службове розслідування.

Підставою для проведення такого службового розслідування був рапорт начальника відділення слідчого відділу Хмельницького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції Мельничука В.М. від 27 грудня 2016 року щодо неприйняття до свого провадження слідчим слідчого відділення СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2 кримінальних проваджень та відмови здійснювати досудове розслідування у кримінальних провадженнях.

01 лютого 2017 року позивача ознайомлено під підпис з наказом від 27 січня 2017 року №125 «Про призначення службового розслідування за фактом неналежного виконання службових обов'язків та порушення вимог кримінального процесуального законодавства».

Після завершення вказаного службового розслідування, начальником слідчого відділу підполковником поліції Алексєєвим О.Д. 27 лютого 2017 року складено висновок за наслідками службового розслідування.

Згідно з вказаним висновком, 19 січня 2017 року начальником відділення слідчого відділу Хмельницького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області підполковником поліції Мельничуком В.М., з метою забезпечення організації досудового розслідування у кримінальних провадженнях №12016240010008244 від 27 грудня 2016 року, №12017240010000224 від 12 січня 2017 року, №12017240010000254 від 14 січня 2017 року, ОСОБА_2 надано доручення для проведення досудового розслідування.

З тих підстав, що позивач відмовився отримувати вищевказані кримінальні провадження та виконувати доручення начальника відділення слідчого відділу Хмельницького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції Мельничука В.М., відповідно до вимог пункту 1.2.2. статті 39 КПК України ОСОБА_2 вмотивованою постановою відсторонено від проведення досудового розслідування та призначено іншого слідчого.

Також, 23 грудня 2017 року начальником відділення слідчого відділу Хмельницького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області підполковником поліції Мельничуком В.М., з метою забезпечення організації досудового розслідування у кримінальних провадженнях №42012240010000011 та №12016240010008118 надано доручення ОСОБА_2 щодо проведення досудового розслідування.

Вищевказані матеріали кримінальних проваджень позивач відмовився отримувати, на підставі чого його було відсторонено від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою та призначено іншого слідчого.

Начальником відділення слідчого відділу Хмельницького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області підполковником поліції Мельничуком В.М., 27 грудня 2016 року проаналізовано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань загальну кількість кримінальних проваджень, які знаходяться в провадженні позивача та встановлено, що кримінальні провадження №12014100000000326 від 06 лютого 2014 року (15 вересня 2016 року начальником відділення призначено слідчого ОСОБА_2. у системі ЄРДР), №42013240010000121 від 12 квітня 2013 року (21 листопада 2016 року начальником відділення призначено слідчого ОСОБА_2. у системі ЄРДР), №12013240010002432 від 28 березня 2013 року (28 жовтня 2016 року начальником відділення призначено слідчого ОСОБА_2. у системі ЄРДР), №42013240010000098 від 04 березня 2013 року (18 жовтня 2016 року начальником відділення призначено слідчого ОСОБА_2. у системі ЄРДР), №12013240010000371 від 16 січня 2013 року (01 вересня 2016 року начальником відділення призначено слідчого ОСОБА_2. у системі ЄРДР), №42012240010000011 від 06 грудня 2012 року (23 грудня 2016 року начальником відділення призначено слідчого ОСОБА_2. у системі ЄРДР), не прийняті до провадження.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області від 27 лютого 2017 року №306 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області» слідчого СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді суворої догани із зменшенням розміру премії за лютий 2017 року на 20% від розрахункового відсотку премії за відповідною посадою, за неналежне виконання службових обов'язків, яке виразилось у порушенні статті 1, пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», підпункту 2 пункту 1 частини 3 Розділу І Положення, затвердженого наказом ГПУ №139 від 06 квітня 2016 року «Про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань», пункту 1 частини 2 статті 40 КПК України та у порушенні пункту 5.3.2., пункту 5.3.4., пункту 5.5. Положення затвердженого наказом МВС №686 від 09 серпня 2012 року «Про організацію взаємодії органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України».

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року N3460-IV (далі - Дисциплінарний Статут), Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 №230 (далі - Інструкція №230).

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов'язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

В силу вимог пунктів 1, 3, 4, 5 ст.59 Закону №580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно з положеннями ст.19 Закону №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут.

Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно зі ст.2 названого статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ст.5 Дисциплінарного Статуту).

Статтею 7 Дисциплінарного Статуту визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

В силу вимог ст.12 Дисциплінарного Статуту сувора догана є одним з видів дисциплінарних стягнень, які можуть накладатися на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни.

З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування (ст.14 Дисциплінарного статуту).

Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, а також компетенція структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України при його проведенні визначені Інструкцією №230.

Відповідно до п.2.1 Інструкції №230, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (надалі - особами РНС) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника (п.2.6 Інструкції №230).

Згідно з п.8.1 Інструкції №230, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування.

Відповідно до п.5.4, якщо вину особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді суворої догани із зменшенням розміру премії за лютий 2017 року на 20% від розрахункового відсотку премії за відповідною посадою, слугувало неналежне виконання ОСОБА_2 службових обов'язків, яке виразилося у порушенні статті 1, пункту 1 частини 1 статті 7 Дисциплінарного Статуту, підпункту 2 пункту 1 частини 3 Розділу І Положення затвердженого наказом ГПУ №139 від 06 квітня 2016 року «Про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань», пункту 1 частини 2 статті 40 КПК України та у порушенні пункту 5.3.2, пункту 5.3.4, пункту 5.5 Положення затвердженого наказом МВС №686 від 09 серпня 2012 року «Про організацію взаємодії органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України».

Колегія суддів касаційного суду погоджується з вказаними висновками та зазначає, що суди попередніх інстанцій на основі досліджених під час розгляду справи доказів дійшли правильного висновку про дотримання відповідачем встановлених порядку та процедури проведення службових розслідувань, вимог щодо порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Як правильно вказано в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій, підставою для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, слугують порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.

Аналізуючи матеріали службового розслідування щодо позивача, суди попередніх інстанцій зазначили, що складеним за його результатами висновком встановлено вчинення ОСОБА_2 дисциплінарного проступку, який виявився у неприйнятті ним, всупереч вимогам ст.40 КПК України та нормам Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом ГПУ від 06.04.2016 №139, до свого провадження кримінальних проваджень для проведення досудового розслідування.

При цьому, сам висновок є повним, відповідає матеріалам службового розслідування, викладені в ньому обставини підтверджені допитаними в судовому засіданні показаннями свідків.

Аргументи скаржника про порушення відповідачем під час проведення розслідування вимог п.4.3 Інструкції №230 є безпідставними, оскільки в силу вимог цієї норми, у випадку допущення слідчими порушень норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування службові розслідування проводяться Головним слідчим управлінням МВС, слідчими управліннями (відділами) ГУМВС, УМВС.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у даному випадку службове розслідування щодо ОСОБА_2 було проведено слідчим відділом Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (керівник - підполковник поліції Алексеєв О.Д.), тобто з дотриманням наведених вимог.

Крім того, згідно з рішеннями судів попередніх інстанцій, службове розслідування було проведено за участю безпосереднього начальника порушника - начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської діяльності слідчого відділу Хмельницького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції Мельничука В.М., а тому відповідачем також було дотримано вимоги п.3.4 Інструкції №230.

Під час розгляду справи суди встановили, що 01 лютого 2017 року позивача ознайомлено під підпис з наказом від 27 січня 2017 року №125 про призначення службового розслідування.

Також судами попередніх інстанцій встановлено правомірність складання виконавцями (особами, що проводили службове розслідування) акта від 23 лютого 2017 року про відмову ОСОБА_2 надати письмові пояснення з приводу обставин, що стали підставою для проведення службового розслідування та відповідність таких дій відповідача вимогам п.6.2.2 Інструкції №230.

Зазначені обставини повністю спростовують твердження скаржника про порушення його прав, як особи, щодо якої проводиться службове розслідування, в частині отримання ним інформації про підстави проведення такого розслідування (пп.6.3.1 п.6.3 Інструкції №230), в частині участі у службовому розслідуванні, у тому числі шляхом надання усних чи письмових пояснень, заяв, подання в установленому порядку документів, які мають значення для проведення службового розслідування (п.п.6.3.2 п.6.3 Інструкції №230), в частині висловлювання письмових зауважень щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службових осіб, які його проводять (п.п.6.3.3 п.6.3 Інструкції №230).

На основі висновку службового розслідування Головним управлінням Національної поліції у Хмельницькій області прийнято спірний наказ від 27 лютого 2017 року №306 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області».

Відповідно до ст.16 Дисциплінарного Статуту, дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В силу вимог п.п.п.5.1-5.3 Інструкції №230, службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.

Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).

Тобто, у разі призначення щодо особи рядового і начальницького складу службового розслідування, дисциплінарне стягнення повинно бути накладене не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, а саме службове розслідування має бути завершене (у разі непродовження цього строку) протягом одного місяця з дня його призначення.

Судами попередніх інстанцій встановлено дотримання відповідачем зазначених вимог, тобто повністю спростовано твердження скаржника про зворотне.

Враховуючи те, що накладення дисциплінарного стягнення здійснено відповідачем у повній відповідності з вимогами Закону №580-VIII, Дисциплінарного статуту, з підстав, у строки та в порядку, встановлених Інструкцією №230, наказ ГУНП в Хмельницькій області від 27 лютого 2017 року №306 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області» є правомірним та скасуванню не підлягає, про що правильно зазначено у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій.

Що стосується посилань скаржника на порушення апеляційним судом вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого розгляду в такому елементі як мотивування рішення судом, який має право на дослідження нових доказів та переоцінку доказів, колегія суддів зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що відповідно до його усталеної практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи (див. рішення «Руїз Торійа проти Іспанії» (Ruiz Torija et Hiro Balani c. Espagne), заява №18390/91, від 09.12.1994).

Колегія суддів, оцінивши обставини справи, вважає, що Вінницьким апеляційним адміністративним судом правосуддя було здійснено належним чином, з встановленням фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Мотиви, на яких базується судове рішення, висвітлено судом в достатній мірі.

З огляду на викладене, судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень було правильно застосовано норми матеріального права, не допущено порушень норм процесуального права, що спростовує доводи касаційної скарги.

Частиною 1 статті 350 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341-343, 350, 355-356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 4 травня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2017 року у справі №822/843/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич ,

Судді Верховного Суду