Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.02.2018 року у справі №816/1643/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2020 року

Київ

справа №816/1643/15

адміністративне провадження №К/9901/24887/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.08.2015 (суддя Канигіна Т.С.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 (головуючий суддя Присяжнюк О.В., судді Русанова В.Б. Курило Л.В.) у справі №816/1643/15 за позовом Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» до Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Виробничий сільськогосподарський кооператив "Злагода" (далі - ВСК "Злагода", позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - ОДПІ, відповідач), у якому позивач, з урахуванням подальших уточнень, просив: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 06.05.2015 №0000792202, №0005621701 в частині.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.08.2015, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій ОДПІ звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.11.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.08.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 у справі №816/1643/15.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали справи №816/1643/15 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду від 13.05.2020 справу призначено до касаційного розгляду у судовому засіданні без повідомлення (виклику сторін) на 14.05.2020.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає про обставини справи, вказує, що оскаржувані судові рішення прийнято з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Податковий орган посилається на те, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано підпункт 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України, пунктів 1.2, 3.1, 7.39, 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.08.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач не погодився з вимогами касаційної скарги та подав відзив на касаційну скаргу. ВСК "Злагода" вказує, що витрати коштів, наданих під звіт, підтверджено доданими до звітів та пред`явленими в ході проведення перевірки копіями платіжних документів (квитанцій банку про перерахування коштів). За твердженням позивача, податковою інспекцією безпідставно не враховано пояснення ВСК «Злагода» стосовно того, що оригінали платіжних документів подані до реєстраційної служби з метою проведення реєстраційних дій. Матеріали реєстраційних справ досліджені судами під час розгляду та встановлено наявність оригіналів квитанцій. Позивач вважає рішення судів законними і обґрунтованими, просить у задоволенні вимог касаційної скарги відмовити.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у період з 02.03.2015 по 14.04.2015 посадовими особами ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ВСК «Злагода» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2013 по 31.12.2014.

Підстави та порядок проведення перевірки позивачем на оспорюються.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт від 21.04.2015 №129/22/03769706, яким зафіксовані порушення платником податків, окрім іншого, вимог:

пунктів 3.1, 3.2, 7.39, 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні в частині проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів оригіналу платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів у розмірі 148839,60грн;

підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України щодо незабезпечення оподаткування сум, виданих під звіт та не повернутих протягом встановленого строку (не надано всі необхідні документи, що підтверджують фактичне здійснення витрат).

Стверджуючи про вчинення платником податків вищезазначених порушень вимог податкового та валютного законодавства відповідач, з-поміж іншого, виходив з того, що ВСК «Злагода» на перевірку надано звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт гр. ОСОБА_1 , до яких в якості підтвердження використання коштів додані не оригінали, а копії платіжних документів (квитанцій банку про перерахування коштів).

На підставі зазначеного акта перевірки ОДПІ 06.05.2015 прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0000792202 про застосування до ВСК «Злагода» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 148839,60грн.;

№0005621701 в частині визначення позивачу грошового зобов`язання за платежем: «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати» у загальному розмірі 38647,84грн, у тому числі: за основним платежем у сумі 22325,94грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 16321,90грн.

Частково не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ОДПІ, позивач оскаржив їх до суду, з урахуванням подальших уточнень, просив: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 06.05.2015 №0000792202 в частині визначення грошового зобов`язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 77565,78грн., №0005621701 в частині визначення грошового зобов`язання на суму 23650,64грн; у загальному розмірі 101216,42грн.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що прийняті відповідачем за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення в оскаржуваній частині є неправомірними, оскільки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Позивач зазначає, що витрати гр. ОСОБА_1 коштів, наданих останній під звіт, підтверджено доданими до звітів та пред`явленими в ході проведення перевірки копіями платіжних документів (квитанцій банку про перерахування коштів). За твердженням позивача, податковою інспекцією безпідставно не враховано пояснення ВСК «Злагода» стосовно того, що оригінали платіжних документів подані до реєстраційної служби з метою проведення реєстраційних дій. За доводами позивача, Положення про ведення касових операцій в національній валюті не містить вимоги щодо підтвердження витрати коштів саме оригіналами платіжних документів, а відповідні доводи контролюючого органу ґрунтуються на довільному тлумаченні норм чинного законодавства.

Відповідач проти позову заперечив, мотивуючи правомірністю висновків перевірки ВСК «Злагода», якою встановлено порушення позивачем, окрім іншого, вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, Податкового кодексу України в частині проведення готівкових розрахунків на суму в розмірі 148839,60грн. без подання одержувачем коштів оригіналу платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів; незабезпечення оподаткування сум, виданих під звіт та не повернутих протягом встановленого строку (не надано всі необхідні документи, що підтверджують фактичне здійснення витрат). Відповідач зазначає, що додані до звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, копії платіжних документів не є належними у розумінні пункту 7.41 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні документами, що підтверджували б здійснені підзвітною особою витрати.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що викопіюваннями з реєстраційних справ про державну реєстрацію за ВСК "Злагода" права власності та іншого речового права - строкового платного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, підтверджено, що оригінали квитанцій банків про сплату державного мита та плати за надання витягів з Державного реєстру прав знаходяться в матеріалах таких реєстраційних справ. Судовим розглядом підтверджено факт використання підзвітною особою грошових коштів, у зв`язку з чим, податкові повідомленням-рішенням в частині застосування до ВСК "Злагода" штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 77565,78грн. та визначення позивачу суму грошового зобов`язання за платежем: "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати" за основним платежем в розмірі 11634,87грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 12015,77грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порядок видачі готівкових коштів під звіт або на відрядження регулюється Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (далі - Положення №637).

Пунктом 3.1 Положення №637 визначено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Розрахунковий документ - документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну (пункт 1.2 Положення №637).

Згідно з пунктом 7.39 Положення №637 під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

Пунктом 7.41 Положення №637 встановлено, що під час перевірки правильності оформлення видачі готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

Для перевірки використовуються потрібні касові та розрахункові документи підприємства (підприємця) (касова книга, касові ордери, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, звіти працівників щодо витрачання підзвітних сум), а також документи, що підтверджують здійснені покупцем (замовником) витрати готівки під час придбання товарів, оплати наданих послуг та виконаних робіт (касові та товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, інші розрахункові документи, а також рахунки-фактури, податкові накладні, договори на поставку продукції, надання послуг, виконання робіт, товарно-транспортні накладні тощо) (пункт 7.47 Положення №637).

Зміст наведених положень у їх системному зв`язку свідчить про те, що доказом здійснення витрат готівки під час придбання товарів, оплати наданих послуг та виконаних робіт є касові та товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів тощо.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до рішення загальних зборів членів ВСК "Злагода" від 17.06.2015, оформленого протоколом №2, головою зборів повідомлено присутніх, що в 2013 році змінився порядок реєстрації договорів оренди землі, у зв`язку з чим необхідно заново проводити комплекс робіт по оформленню на кожного орендодавця права власності на землю; при цьому, постала необхідність компенсації вартості таких робіт самими власниками земельних ділянок у рахунок орендної плати. Загальними зборами членів ВСК "Злагода" постановлено: погодити рішення правління щодо 100% компенсації вартості оформлення прав власності на земельні ділянки самими власниками в рахунок орендної оплати за земельну ділянку в 2013-2014 роках. Також було поставлено на розгляд питання про те, що для реєстрації оренди земельних ділянок та права власності на них потрібна уповноважена особа від кооперативу та від орендодавців; постановлено: уповноважити ОСОБА_1 на проведення реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на земельні ділянки орендодавців та договорів оренди на них.

Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та іншого речового права, дослідивши які суд першої інстанції встановив, що за заявою уповноваженої особи ВСК "Злагода" Палянички Л.М. державним реєстратором реєстраційної служби Полтавського районного управління юстиції Полтавської області проводилась державна реєстрація права власності на земельні ділянки на території Кіровської сільської ради Полтавського району Полтавської області, а також іншого речового права: право оренди земельної ділянки - строкового платного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення.

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно з положеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме, зокрема: право власності на нерухоме майно; право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав визначено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868.

Відповідно до пункту 13 зазначеного Порядку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Орган державної реєстрації прав, нотаріус не приймає заяву в разі відсутності документа, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документа про сплату державного мита.

Пунктом 26 вказаного Порядку визначено, що орган державної реєстрації прав, нотаріус не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про державну реєстрацію прав видає особисто заявникові або надсилає поштою з описом вкладення витяг з Державного реєстру прав, свідоцтво (в разі його формування) та документи, що подавалися заявником для проведення державної реєстрації прав, одним із способів, зазначеним у заяві.

Орган державної реєстрації прав, нотаріус не повертає подану заяву, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, документ про сплату державного мита та інші документи, визначені у пунктах 49, 50, 52-54 цього Порядку.

Згідно з пунктом 27 цього Порядку, заява, копії поданих заявником для проведення державної реєстрації прав документів, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, документ про сплату державного мита, а також інші документи, що видані, оформлені або отримані державним реєстратором під час проведення державної реєстрації прав, у тому числі по одному примірнику витягу з Державного реєстру прав та свідоцтва (у разі його формування), долучаються ним до реєстраційної справи відповідно до законодавства.

Суди попередніх інстанцій з`ясували, що викопіюваннями з реєстраційних справ про державну реєстрацію за ВСК "Злагода" права власності та іншого речового права - строкового платного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, підтверджено, що оригінали квитанцій банків про сплату державного мита та плати за надання витягів з Державного реєстру прав знаходяться в матеріалах таких реєстраційних справ.

Відтак, витрати гр. ОСОБА_1 , з метою сплати державного мита за проведення державної реєстрації речових прав та плати за надання витягу з Державного реєстру прав, грошових коштів у загальному розмірі 77565,78грн., підтверджується копіями звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт гр. ОСОБА_1 , разом з копіями квитанцій банків про перерахування коштів.

Як вказано судами, зазначені квитанції містять відомості про платника (ВСК "Злагода") та призначення платежу ("реєстраційна служба Полтавського РУЮ Полтавської області, витяг з Державного реєстру прав", "державне мито"), за датою їх оформлення відповідають даті складення ОСОБА_1 звіту про використання коштів та за змістом та формою відповідають вимогам Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 №174, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.06.2011 за №790/19528.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного касаційний суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податкове повідомлення-рішення від 06.05.2015 №0000792202 про застосування до ВСК "Злагода" штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 77565,78грн. є протиправним та підлягає скасуванню у відповідній частині.

Підпунктом 164.2.11 пункту 164.2 статті 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 ПК України, податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму.

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 ПК України, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Касаційний суд вважає обґрунтованими висновки судів про те, що, судовим розглядом підтверджено факт використання підзвітною особою грошових коштів у розмірі 77565,78грн., у зв`язку з чим, податковим повідомленням-рішенням від 06.05.2015 №0005621701 безпідставно визначено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати" (77565,78грн. х 15%) у розмірі 11634, 87грн.

Крім того, згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до податкового повідомлення-рішення від 06.05.2015 №0005621701, при нарахуванні штрафних (фінансових) санкцій відповідач виходив з наявності повторного вчинення платником податків порушення вимог податкового законодавства.

Згідно з пунктом 127.1 статті 127 ПК України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Повторне порушення платником податків вимог податкового законодавства в частині оподаткування доходів матиме місце у разі вчинення таким платником протиправних дій у попередніх звітних (оподатковуваних) періодах протягом 1095 днів, що передують звітному (податковому) періоду, який підлягає перевірці, має стосуватись тих самих правовідносин.

Як і зазначає податковий орган, вказане порушення прямо пов`язано з порушеннями порядку дотримання касової дисципліни. Разом з тим, у процесі судового розгляду вчинення позивачем заявлених порушень не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що податковим повідомленням-рішенням від 06.05.2015 №0005621701 безпідставно нараховані ВСК "Злагода" штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50 % та 75 % суми податку, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету. З урахуванням викладеного, розмір штрафу за ставкою 25% (за відсутністю повторності вчинення правопорушення), який підлягає стягненню визнається позивачем.

Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти, засвідчені документами, наявними в матеріалах справи. У межах вимог касаційної скарги, суд не може визнати доводи відповідача для скасування рішення суді попередніх інстанцій обґрунтованими.

Верховний Суд приходить до висновку, що доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що судами повно встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надано належну правову та обґрунтовану оцінку заявленим вимогам на підставі норм закону.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, у яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.08.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду