Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2019 року

Київ

справа №818/3938/15

адміністративне провадження №К/9901/27968/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.01.2016 (головуючий суддя - Опімах Л.М.)

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2016 (колегія суддів: головуючий суддя - Воложанська Н.С., судді - Бенедик А.П., Калиновський В.А.)

у справі №818/3938/15

за позовом Спільного українсько-білоруського підприємства «Укртеносинтез» (у формі Товариства з обмеженою відповідальністю)

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби Сумській області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року Спільне українсько-білоруське підприємство «Укртеносинтез» (далі- позивач, Підприємство) звернулося в Сумський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі - контролюючий орган, ДПІ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог Підприємство зазначило, що ДПІ протиправно та всупереч приписам пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не вчинила дій, спрямованих на повернення gозивачу надміру сплачених сум авансових внесків з податку на прибуток.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2016 року, позов задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, яка полягає у невчиненні дій, спрямованих на повернення Спільному українсько-білоруському підприємству "Укртехносинтез" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) надміру сплачених грошових зобов'язань у розмірі 4 101 276 грн. 00 коп.

- зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області підготувати та надати до Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області висновок про повернення Спільному українсько-білоруському підприємству "Укртехносинтез" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) надміру сплачених грошових зобов'язань у розмірі 4 101 276 грн. 00 коп.

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на користь Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) 2 436,00 грн. в рахунок повернення судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не заперечувався факт наявності у позивача переплати з податку на прибуток на суму 4 101 276 грн. 00 коп. та факт відсутності податкової заборгованості, а тому контролюючий орган протиправно не виконав покладеного на нього обов'язку щодо підготовки висновку про повернення відповідних сум коштів з бюджету та подання його до Держаної казначейської служби України.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про незаконність рішень судів попередніх інстанцій не наводячи при цьому жодних конкретних доводів їх протиправності.

30 травня 2016 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких Підприємство зазначає про законність рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених в касаційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 06.11.15 Підприємство подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2015 року. В рядку 07 декларації позивачем вказано об'єкт оподаткування у звітному періоді в розмірі - 1 233 540 грн., у зв'язку з чим податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу склав - 4 101 276, 0 грн. (рядок 16 декларації) (а.с. 6-7). У Підприємства виникло право на зменшення нарахованої суми податку в розмірі 4 101 276 (рядок 13 ЗП декларації), у зв'язку з чим позивачем разом з декларацією був поданий додаток ЗП до рядка 13 декларації, в якій була вказана сума нарахованого авансового внесу з податку на прибуток відповідно п. 57.1 ст. 57 ПК України у розмірі 4 101 276 грн. (рядок № 13.7 додатку до декларації) (а.с. 8)

16 листопада 2016 року позивач звернувся до контролюючого органу з заявою №298, в якій просив повернути суму надміру сплачених коштів в розмірі 4 101 276 грн., шляхом перерахування такої суми на розрахунковий рахунок позивача в банку (а.с. 9).

Листом №67960/10/18-19-20-02-45 від 02.12.2015 ДПІ, посилаючись на наказ ГУ ДФС у Сумській області № 435 від 21.09.15 «Про індикативні показники доходів на листопад 2015 року» зазначила, що повернення надміру та/або помилково сплачених сум податкових зобов'язань за податками здійснюється за попереднім інформуванням Координаційно-моніторингового департаменту (а.с. 10).

03.12.2015 позивач повторно звернувся до податкового органу з заявою №307 про повернення на його рахунок суми надміру сплачених коштів, на яку отримав відповідь аналогічного змісту, викладену в листі від 22.12.15 №73703/10/18-19-20-02-45.

Переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначає стаття 43 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 43.1 цієї статті передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.2. статті 43 Податкового кодексу України).

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3. статті 43 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 43.5. статті 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Положення статті 43 Податкового кодексу України узгоджуються з нормами Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1146 від 15 грудня 2015 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124 (далі - Порядок № 1146).

Порядок регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.

Пунктом 6 Порядку № 1146 передбачено, що у заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються 1) на поточний рахунок платника податку в установі банку; 2) на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, незалежно від виду бюджету; 3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 5) поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку; 6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу Державної фіскальної служби у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Після реєстрації в органі Державної фіскальної служби заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку (пункт 7 Порядку № 1146).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1146, у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган Державної фіскальної служби готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відтак, необхідною обставиною для повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках податкового органу як переплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється контролюючими органами, є факт ухвалення податковим органом висновку про повернення надмірно сплачених сум податку.

Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що наявність у Товариства боргу перед бюджетом судами попередніх інстанції не встановлена. Зазначене також не заперечується і відповідачем. З заявою про повернення надміру сплачених сум податку позивач звернувся до контролюючого органу 17.11.2015, тобто в межах 1 095 денного строку.

Контролюючим органом під час розгляду справи не надано обґрунтованих пояснень про причини невиконання покладеного на нього обов'язку щодо підготовки висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подання його до Державної казначейської служби України у порядку, встановленому законом.

З огляду на вищевикладене, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що відповідачем за результатами отриманої заяви Підприємства протиправно не вжито відповідних заходів та не вчинено необхідних дій, визначених наведеними нормативно-правовими актами, з огляду на що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у невчиненні дій, спрямованих на повернення Спільному українсько-білоруському підприємству "Укртехносинтез" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) надміру сплачених грошових зобов'язань у розмірі 4 101 276 грн. 00 коп. та зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області підготувати та надати до Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області висновок про повернення Спільному українсько-білоруському підприємству "Укртехносинтез" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) надміру сплачених грошових зобов'язань у розмірі 4 101 276 грн. 00 коп.

Всупереч приписів частини другої ст. 71 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) , що кореспондується зі статтею 77 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017), відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав належних та беззаперечних доказів обґрунтованості своїх доводів,викладених в касаційній скарзі.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.01.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова