Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

14 травня 2019 року

справа №524/4582/18

адміністративне провадження №К/9901/8752/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року

у справі №524/4582/18

за позовом ОСОБА_1

до Полтавської митниці ДФС, заступника начальника ДФС - начальника відділу протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Кримського Андрія Олександровича

про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,

У С Т А Н О В И В:

12 червня 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач у справі, скаржник у справі) звернувся до суду з позовом до Полтавської митниці ДФС (далі - митний орган, відповідач у справі), заступника начальника ДФС - начальника відділу протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Кримського Андрія Олександровича, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 16 січня 2018 року у справі про порушення митних правил №0005/8600/18, якою декларанта митного брокера ПП «Брокер-Цент» визнано винним у вчиненні порушень митних правил за ознаками статті 485 Митного кодексу України і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів на момент подання митної декларації від 17 липня 2017 року №UA/806050/2017/107394, що становить 128202,72 гривні.

Окрім іншого до адміністративного позову позивачем у справі додано клопотання про поновлення строку звернення до суду, обґрунтоване тим, що до 05 червня 2018 року про оскаржувану постанову скаржнику не було відомо. Позивач зазначає, що дізнався про оскаржувану постанову отримавши від державного виконавця копію постанови від 14 травня 2018 року про відкриття виконавчого провадження.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 30 листопада 2018 року позов задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову у справі про порушення митних правил №0005/8600/18 від 16 січня 2018 року, якою декларанта митного брокера ПП «Брокер-Центр» - позивача у справі визнано винним у вчиненні порушення митних правил за статтею 485 Митного кодексу України і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 128 202,72 гривень, а провадження у справі закрито.

Вказане рішення оскаржене відповідачем у справі в апеляційному порядку.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача у справі про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці ДФС України, заступника начальника ДФС - начальника відділу протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Кримського Андрія Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил.

Відмовляючи в задоволенні клопотання суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач у справі мав реальну можливість, (повинен) був дізнатися до 05 червня 2018 року про порушення своїх прав свобод чи інтересів внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваної ним постанови, та про відсутність підстав вважати наведені позивачем в обґрунтування своєї заяви поважними причинами пропуску процесуального строку на звернення до суду з цим позовом.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 листопада 2018 року скасовано, адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавської митниці ДФС України, заступника начальника ДФС - начальника відділу протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Кримського Андрія Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил залишено без розгляду.

Підставою для залишення адміністративного позову без розгляду слугувала ухвала, якою відмовлено в задоволенні клопотання позивача у справі про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Не погоджуючись із рішеннями суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В касаційній скарзі позивач у справі вказує на те, що судом апеляційної інстанції не були оцінені всі вказані факти в сукупності з іншими доказами поважності причин пропуску строку, що вказує на вибірковість та однобокість дослідження доказів, а відповідно є порушенням норм процесуального права щодо дослідження доказів.

У відзиві на касаційну скаргу митний орган зазначає, що рішення про залишення адміністративного позову без розгляду ухвалено судом апеляційної інстанції на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні за участі сторін.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 16 січня 2018 року митним органом винесено постанову №0005/8600/18, якою декларанта митного брокера ПП «Брокер-Цент» визнано винним у вчиненні порушень митних правил за ознаками статті 485 Митного кодексу України і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів на момент подання митної декларації від 17 липня 2017 року №UA/806050/2017/107394, що становить 128202,72 гривні.

Оскаржувана постанова у справі про порушення митних правил винесена без участі позивача. При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач був належним чином повідомлений про призначення розгляду справи на підставі протоколу про порушення митних правил на 16 січня 2018 року.

Поважність причин пропуску строку на звернення до суду з адміністративним позовом позивач обґрунтовував тим, що копія вказаної постанови особисто отримана не була, а про її існування скаржник дізнався лише у червні 2018 року, коли отримав від державного виконавця копію постанови від 14 травня 2018 року про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 529 Митного кодексу України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Частиною четвертою цієї статті визначено, що скарга (адміністративний позов) на постанову органу доходів і зборів у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом.

Згідно з частинами першої та третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом статті 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.

Нормами Кодексу адміністративного судочинства України та Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно справ щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності визначена подія, з якою пов'язаний початок перебігу процесуального строку - день ухвалення відповідного рішення (постанови).

Положення статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно тлумачити у системному зв'язку з вимогами частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, які встановлюють, що строк оцінюється з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачем при поданні позовної заяви заявлялося клопотання про визнання причини пропуску строку поважною та поновлення строку на оскарження постанови про порушення митних правил від 16 січня 2018 року №0005/8600/18.

Суд першої інстанцій відкрив провадження у справі, відповідно визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи адміністративний позов без розгляду, виходив з того, що позивач мав реальну можливість, (повинен) був дізнатися до 05 червня 2018 року про порушення своїх прав свобод чи інтересів внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваної ним постанови, та про відсутність підстав вважати наведені позивачем в обґрунтування своєї заяви поважними причинами пропуску процесуального строку на звернення до суду з цим позовом.

При цьому, суд апеляційної інстанції, акцентує увагу на тому, що у митного органу були відсутні підстави для скерування оскаржуваної постанови за юридичною адресою підприємства, в якому працює позивач, оскільки відповідач у справі був обізнаний з тією обставиною, що поштова адреса підприємства не відповідає юридичній адресі.

Згідно із частиною 1 статті 285 Кодексу України про адміністративне судочинство постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, митним органом не вчинено достатніх дій для належного повідомлення позивача у справі про наявність постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, а, відповідно, і про можливе порушення прав позивача.

Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність жодних даних, які б посвідчували наявність об'єктивних причин, що унеможливлювали би можливість дізнатися про стан своєї справи, однак це не звільняє митний орган від належного повідомлення позивача про наявність постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Суд апеляційної інстанцій, залишаючи позов без розгляду, обмежився доводами стосовно того, що позивач мав можливість дізнатися про оскаржувану постанову раніше червня 2018 року та не дослідив питання щодо того, коли фактично позивачу стало відомо про існування оскаржуваної постанови і чи знав позивач про її існування до отримання копії постанови державного виконавця.

Відтак, залишення позовної заяви без розгляду у даній справі є передчасним процесуальним рішенням, здійсненим судом апеляційної інстанції.

Окрім того, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції необхідно враховувати належні письмові докази, вимоги до яких на час касаційного перегляду встановлені статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року у справі №524/4582/18 скасувати.

Адміністративну справу №524/4582/18 направити до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер